Вплив шуму на здоров’я людини

Педагогічний  коледж

Харківського  гуманітарно-педагогічного інституту

 

 

 

 

 

 

 

Практично-дослідна робота №4

 

ВПЛИВ ШУМУ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

 

 

Виконали 

студенти 11-М  групи

Ігнатьєва Я.

Кравчук Г.

Носкова Г.

Трофимова Ю.

 

 

 

Харків 2010

 

План

 

1. Вступ.
2. Шум як фізичне і фізіологічне явище.
1. Фізичні характеристики шуму.
2. Основні джерела шуму.
3. Дія шуму на організм людини.
1. Вплив шуму на різні системи органів.
2. Сутність «шумового сп’яніння».
3. Вплив шуму на сон людини.
4. Наслідки шуму для продуктивності праці.
4. Заходи по зменшенню шумового забруднення.
5. Експериментальна частина.
1. Постановка проблеми та мети дослідження.
2. Спосіб проведення дослідження.
3. Результати дослідження.
4. Зміст бесіди про негативний вплив шуму на здоров’я людей.
6. Висновки.
7. Список використаної літератури.
8. Додаток 1. Презентація.

Додаток 2. Бланки соціологічного опитування.

 

1. Вступ

 

Для мешканців міста  шум – справа звичайна. Досить часто  людина навіть не замислюється над  його протиприродністю. В будь-якому  регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу літають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в під’їздах – ліфти. Цей перелік можна продовжити.Але втрати людей від шуму надзвичайно великі. Вони складаються з виникнення випадків професійних захвовювань, збільшення частоти та тривалості випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності; підвищенням аварійності; збільшенням кількості випадків виходу з ладу обладнання і т. п. При оцінці економічних втрат від впливу шуму в якості критеріїв використовуються показники збільшення трудових витрат на одиницю продукції, що зумовлені ростом числа днів тимчасової непрацездатності, втратою різної міри професійної та загальної працездатності, більш раннім виходом на пенсію, додатковими відпустками і скороченими робочими днями, вартістю амбулаторного та стаціонарного лікування. Згідно з опублікованими результатами досліджень російських вчених, зниження продуктивності праці від шуму становить від 2 до 30%. Наприклад підвищення рівня шуму з 55 до 75 дБА знижує продуктивність праці на 15%. В індустріально розвинутих країнах соціально-економічні втрати від шуму особливо великі. У великих містах Європи загальне захворювання зростає на 30% через негативний підвищений вплив акустичного навантаження. Але в останні 10-15 років почали з'являтися дані про те, що крім впливу на органи слуху, шум сприяє розвитку психічних розладів, гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань та ураження ендокринної системи, призводить до послаблення імунної системи організму. Тому за останні роки зріс інтерес до дослідження неспецифічного впливу шуму на організм людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Шум як фізичне і фізіологічне явище.

 

1. Фізичні характеристики шуму.

Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, що сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань за секунду). Коливання вищої частоти називають ультразвуком, меньшої - інфразвуком. Шум - голосні звуки, що злилися в нестійкий звук. 
Шум являє собою сукупність звукових хвиль. Звукові хвилі - це коливальні зміни тиску повітря - скупчення та розрідження. Фізичними характеристиками звукових хвиль є: інтенсивність, спектр та часові характеристики.

Інтенсивність звуку (енергетична характеристика ) - визначається зміною рівня тиску в навколишньому середовищі. Суб'єктивною характеристикою звуку, пов'язаною з його інтенсивністю, є гучність, що залежить від амплітуди звукових хвиль.

Спектр - прості гармонічні коливання, що складають звук та характеризуються частотою, фазою та амплітудою. Сумарний тиск, створений складним звуком, виражається рівнем звукового тиску. 
В залежності від частоти коливань звуки поділяють на:

• інфразвук - від 10^-1 до 50 Гц;
• чуттєвий звук - від 50 до 5*10⁴Гц;
• ультразвук - від 5*10⁴ до 10⁹Гц;
• гіперзвук - від 10⁹ до 10¹³ Гц.

Звуки, що сприймаються людським вухом, лежать в діапазоні від 16 Гц до 20 кГц. Цей діапазон називається звуковим діапазоном частот.

Часові характеристики звукових хвиль представляють собою  суму короткочасних імпульсів, що характеризуються, часом появи та амплітутодою, які визначаються типом джерела звуку. В залежності від тривалості виділяють безперервні (або стаціонарні) звуки, час дії яких, або тривалість, більше 2 с, та імпульсивні звуки - пульсуючі коливання, що з'являються нерегулярно і тривають менше 1 с. Параметрами імпульсивних звуків є час зростання, піковий рівень та тривалість.

З урахуванням сказаних властивостей слуху встановлено  логарифмічну шкалу для вимірювання  рівня звукового тиску шуму. Кожний рівень цієї шкали, що відповідає зміні  інтенсивності щуму в 10 разів, називається белом (БА). Так, якщо інтенсивність одного звуку більша інтенсивності другого в 10 разів, то другий звук вважають більшим на 1 БА, якщо в 100 разів більше - на 2 БА, в 10000 разів - на 4 БА і т. д. На практиці більш зручною виявилася величина в 10 разів менша бела - децибел (дБА). Це не абсолютна, а відносна одиниця, що грунтується на використанні логарифма відношення даної інтенсивності звуку (і) та порогової інтенсивності (і₀); за цей поріг приймається інтенсивність, що відповідає звуковому тискові 0,4*10^-4Па або потужності близько 10-16 Вт. Вважається, що це мінімальна інтенсивність, яка сприймається людським вухом.

Серед фізіологічних ефектів шумів велику роль грають реакції слухового аналізатора. Наприклад,при космічних польотах акустична енергія впливає на вестибулярний апарат, механічні рецептори тіла, нервову систему, на сон та емоції (поява почуття страху ). Шкала сили звуку показана в таблиці 1.

Таблиця 1

Шкала сили звуку Джерело звуку: Сила звуку   (в дБА): Зимовий ліс в ясну погоду 3 Шепіт (1 м) 20 Сільська місцевість 30 Читальний зал 40 Машинне бюро 60 Салон автомобіля 70 Відбійний молот 90 Вантажівка 100 Оркестр поп- музики 110 Блискавка 130 Зліт реактивного літака,  25 м 140 Старт космічної ракети 150 Постріл з гвинтівки 160 Постріл з гармати 170

 

2. Основні джерела шуму.

 

Джерелами шуму можуть бути розділені на дві великі групи:

• внутрішні;
• зовнішні.

До внутрішніх джерел шуму можна віднести:

• інженерне;
• технічне;
• санітарно-технічне побутове обладнання (наприклад: кондиціонери, сміттєпровід, трубопровід);
• джерела шуму, створені беспоседньо діяльністю людини.

Дані про різноманітні внутрішні джерела шуму приведено  в таблицях 2 та 3.

Таблиця 2

Шумові характеристики внутрішньоквартирних дхерел шуму Джерело звуку: Рівень звуку, дБА: Шум від сміттєприбиральної машини 71 Гра дітей 74 Спортивні ігри: Волейбол 74 Футбол 75 Теніс 61

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Рівні звуку різноманітних  джерел шуму у житлових будинках Джерело звуку: Рівень звуку,  дБА: Радіо музика 83 Розмова людей 75 Пилосос 40 Холодильник 68 Гра на піаніно 60 Пральна машина 80

Зовнішніми джерелами  шуму є:

• шум авіаційний - це шум, що створюється роботою двигунів та аеродинамічними характеристиками повітряного судна. В зонах аеропортів статистично достовірно збільшується кількість психічних розладів у людей. Максимально допустимий рівень шуму літаків на поверхні землі становить 50 дБА;
• промисловий шум - джерелом якого є промислове (рідше сільськогосподарське) виробництво. Для зниження його дії на жителів населених пунктів встановлюються шумові екрани, лісові захисні загорожі;
• шум транспортний - шум, що створюєтья двигунами, колесами, гальмами та аеродинамічними особливостями транспортних засобів (поділяється на автомобільний, залізничний, водний тощо). Транспортний шум є одним з найбільш розповсюджених джерел шуму. Скарги на шум від транспорту складають ~ 60% усіх скарг на міські шуми. Автомобільний шум: шум при русі автомобіля виникає в результаті роботи його агрегатів та взаємодії шин з поверхнею дороги;
• виробничий шум - шум, що створюється у приміщеннях працюючими механізмами та машинами;
• шум вуличного руху - це сукупність транспортного шуму та усіх вуличних звуків (шурхотіння кроків, стукіт пішоходів, шум на гральних та спортивних майданчиках на подвір'ї будинків, свист регулювальника дорожнього руху тощо). В будинках шум вуличного руху знижується при зачинених вікнах, спеціальними протишумовими клапанами, великою товщиною стін споруд. Шум вуличного руху не повинен перевищувати: вдень - 50, вночі - 40 дБА;
• побутовий шум - шум, що виникає в побутових приміщеннях від роботи радіоапаратури, побутових пристрїв та поведінки людей. Загальний рівень шуму в побутових приміщеннях не повинен перевищувати 40 дБА вдень і 30 дБА вночі.

Дані про зовнішні джерела шуму приведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Шумові характеристики зовнішньоквартирних джерел шуму Джерло шуму: Еквівалентний рівень шуму, дБА: Промислові: Газотурбінні енергетичні пристрої 100-110 Компресорні станції 100 Металургійні заводи 90-100 Будівельні підприємтва 90-95 Машинобудівні заводи 80 Типографії, швейні фабрики, деревообробні  комбінати 72-76 Транспортні: Автомобільний транспорт (на відстані 7, 5 м) 77-83 Легкові автомобілі 77 Автобуси та вантажівки 78-83 Залізничний транспорт (на відстані 20 м) 90-101 Авіаційний транспорт (під трасою) 98-105

 

 

3. Дія шуму на організм людини.

 

3.1. Вплив шуму на різні системи органів.

 

У природі голосні  звуки є рідкими, шум відносно слабкий і недовгочасний. Злиття звукових подразників дає час тваринам і людині, необхідний для оцінки їх характеру і формування відповідної реакції. Звуки високої сили вражають слуховий аппарат, нервові центри. Можуть викликати больові відчуття і шок. Так діє шумове забруднення.

Тихий шелест листя, дзюркотіння струмка, пташині голоси, легкий плескіт води та шум прибою завжди приємні людині. Але природні звуки стають все більш рідкими, зникають зовсім або заглушаються промисловими транспортними або іншими шумами.

Шум належить до тих факторів, які активно діють на організм людини. Встановлено, що травматичний вплив шуму на людський організм сильніший інших складових негативного впливу навколишнього середовища. Це зумовлено тим, що слуховий аналізатор, що сприймає шумове подразнення, належить до вищих функцій нервової системи. Шум призводить до погіршення роботи серця, печінки, до бесилля та перенапруги нервових клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть достатньо чітко координувати роботу різних систем організму. Звідси виникають порушення їх діяльності.

Захисна реакція людини на шум зумовлена виникненням  надмірних процесів збудження або  гальмування в центральній нервововій системі (ЦНС).