Вплив шуму на здоров’я людини

Велика кількість звукових сигналів, що поступають до кори головного  мозку, викликають переживання, страх, передчасну втому. Дія шуму на людину виражається в широкому діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивних змін в ЦНС, органах слуху, серцево-судинних та ендокринній системах, травному тракті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.

Характер дії шуму на ретикулярну формацію головного  мозку залежить від рівня та тривалості його дії. Довготривала дія шуму активізує  ретикулярну формацію, що впливає  на психологічний статус, а також на функціональний стан фізіологічних систем організму. Будуючи стимулом стресів, шум викликає зміни в роботі надниркових залоз, гіпофіза, відображається на розвитку пристосувальних та регуляторних реакціях організму.

Фізико-біохімічна адаптація до шуму неможлива!

Людина завжди жила у  світі звуків і шуму. Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, до 90 дБ — порушує слух, до 120 дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10—15 %. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.

Рекомендовані такі діапазони  шуму для приміщень різних призначень: для сну та відпочинку — 30—40 дБ, для розумової праці — 45—55, для робітників цехів, гаражів, магазинів — 56—70, у службових приміщеннях касового вузла банку — 60, виробничих приміщеннях касового вузла — 75 дБ. Патогенна дія шумів багатоманітна та до кінця не вивчена. Шум беспосередньо гени не пошкоджує - він діє на них опосередковано, через обмін речовин. Недарма в середні віки існувала кара “під колокол”. Гул колокольного дзвону мучив і повільно вбивав осудженого.

Шум, будучи постійним  подразником нервової системи, може викликати її перевантаження. Тому жителі шумних районів частіше страждають серцево-судинними захворюваннями (на 20%), атеросклерозом та порушенням нормальної роботи нервової системи (на 18-23%). Багатолітня дія шуму призводить до порушення органів слуху. Слід відзначити, населення відрізняється великою розбіжністю по характеру реакцій на шум. Виявлено, що надчутливих дюдей до шуму 30%, людей з нормальною чутливістю 60%, безчуттєвих 10%. Тому, що кожна людина сприймає шум по-різному. Багато залежить від віку, темпераменту, стану здоров'я, навколишніх умов. Деякі люди втрачають слух навіть після короткої дії шуму порівняно зменшеної інтенсивності.

Довгий час вплив  шуму на організм людини спеціально не вивчався, хоча вже в давнину знали  про його шкідливість і, наприклад, в античних містах вводилися правила обмеження шуму. В наш час вчені в багатьох країнах світу ведуть різноманітні дослідження з метою вияснення впливу шуму на здоров'я людини. Їх дослідження показали, що шум наносить відчутну шкідливість для здоров'я людини, але і абсолютна тиша лякає і пригнічує його. Таким чином, співробітники одного конструкторського бюро, що мав прекрасну звукоізоляцію, вже через тиждень почали скаржитися на незмогу працювати в умовах абсолютної тиші. Вони нервувалися, втрачали працездатність. І, навпаки, вчені встановили, що звуки певної сили стимулюють процес мислення, в особливості процес лічби.

Постійна дія сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але і викликати інші шкідливі наслідки - дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, збільшення втоми. Дуже голосна сучасна музика притуплює слух, викликає нервові захворювання.

Шум володіє аккумулятивним ефектом, тобто акустичні подразники, накопичуючись в організмі, все  сильніше пригнічують нервову систему. Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональне порушення центральної нервової системи. Особливо шкідливий вплив шуму відображається на нервово-психічну роботу організму. Процес нервово-психічних захворювань вище серед осіб, працюючих в шумних умовах, ніж у осіб, працюючих в нормальних звукових умовах. Шуми викликають фунціональні розлади серцево-судинній системі; відображають шкідливий вплив на зоровий та вестибулярний аналізатори, знижує рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм.

Як показали досліди, нечутні звуки також можуть виявити  шкідливий вплив на здоров'я людини. Таким чином, інфразвуки відображають особливий вплив на психологічну сферу людини: вражаються усі види інтелектуальної діяльності, погіршується настрій, інколи з'являється відчуття розгубленості, тривоги, зляканості, страху і при високій інтенсивності - відчуття слабкості, як після сильного нервового збудження. Навіть слабкі звуки інфразвуки можуть суттєво вплинути на людину, в особливості якщо вони носять довготривалий характер. За думкою вчених, саме інфразвуками, нечутно проходячими крізь найтовстіші стіни, викликається багато нервових хвороб мешканців великих міст.

Ультразвуки, що займають значне місце у гамі промислових  шумів, також небезпечні. Механізми  їх дії на живі організми надзвичайно багатогранні. Особливо їх негативному впливу піддаються клітини нервової системи.

Шум підступний, його шкідливий вплив  на організм звершується непомітно. Організм людини практично беззахисний  проти дії шуму. 
У наш час лікарі говорять про шумову хворобу , що розвивається в результаті дії шуму з переважним враженням слуху та нервової системи.

3.2. Сутність «шумового сп’яніння».

Особливо тяжко переносяться раптові різкі звуки високої  частоти. Шум вище 90 дБА викликає поступове послаблення слуху, хвороби нервово-психічного стресу, біль, гіпертонію, підвищує агресивність. Дуже сильний шум (вище 110 дБА) призводить до так званого “шумового сп'яніння” - збудження, що виникає в результаті резонансу клітинних структур у відповідь на гучні ритмічні звуки. Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Звукове сп'яніння по суб'єктивним почуттям аналогічне до алкогольного сп'яніння. Це одна з причин успіху сучасної гучної музики, що подібна до музики аборигенів. Рівень шуму, що створюється сучасною електронною музикою, іноді перевищує поріг больової чутливості та досягає 130 дБА.

3. Вплив шуму на сон людини.

Дослідження впливу шуму на сон людей різного віку не призвели до однакових результатів. Є дані, що шум менше впливає на сон  дітей та молодих людей, ніж на сон середнього та похилого віку. По іншим даним особливо чутливі до шуму грудні діти та діти дошкільного віку. Жінки менш стійкі до впливу шуму, в них швидше виникають ознаки неврастенії.

Відсутність нормального  відпочинку після робочого дня призводить до того, що втома накопичується  і переходить у хронічне захворювання ЦНС, що сприяє розвитку гіпертонії. Постійна дія шуму змінює регуляторні функції гіпоталамуса, може стати причиною виразкової хвороби, гастриту за рахунок порушення обміну речовин, секреторної та інших функцій шлунку.

Таблиця 5

4. Наслідки шуму для продуктивності праці.

Тривала дія шуму на людину може стати причиною виникнення різних захворювань. Крім цього, інтенсивний  шум негативно впливає на продуктивність праці. При підвищенні шуму з 75дБА до 95 дБА продуктивність праці зменшується на 25%.

Неоднозначні дані при  вивченні впливу шуму відносно низький  рівнів на працездатність. По одним  даним, шум з рівнем до 60-70 дБА  навіть покращував кількісно-якісні показники  розумової діяльності; починаючи з 80 дБА - знижував увагу та зманшував продуктивність праці. Згідно з іншими даними отриманми при вивчені впливу розумового навантаження протягом певного проміжку часу (протягом 1 години), вже починаючи з рівня 30 дБА спостерігалось зниження швидкості переносу інформації та погіршення якості виконання роботи. При підвищенні шуму до 60 дБА ці показники знижувались вдвічі в порівнянні з контрольними величинами, що вказують на переважання процесів гальмування в корі головного мозку. Встановлено, що кінцевий показник розумової працездатності залежить не тільки від рівня і тривалості дії шуму, а і від стану нервової системи людини.

Для попередження і зменшення  цих негативних впливів і їх наслідків  проводиться вивчення особливостей промислових процесів, обладнання і матеріали праці (сировина, допоміжні і проміжкові побічні продукти, відходи промисловості) з точки зору їх впливу на організм працюючих; санітарних умовах праці (метеорологічні фактори, забруднення повітря пилюкою та газами, шум, вібрація, ультразвук та ін.); характеру і організації процесів праці, зміни фізіологічних функцій в процесі роботи. Детально досліджується стан здоров'я працюючих (спільна та профзахворюваність), а також стан і гігєнічна ефективність санітарно-технічних приладів (вентиляційних, освітлювальних), санітарно-побутового обладнання, засоби індивідуального захисту.

У Росії, а також і  в інших країнах (США, Англія та ін.) широко використовується система гігієнічного нормування обмежено дозволених концентрацій негативних хімічних речовин в повітрі зони праці і деяких фізичних факторів (температура повітря, вологість, шум, вібрація і т.д.). Гігієнічні норми гарантують збереження здоров'я працюючих. Виконання цих норм являється обов'язковим для адміністрації підприємства, що затверджено законодавством.

До рішень задач гігієни  праці запрошуються спеціалісти  по промисловій вентиляції і по промисловому освітленню, конструктори машин та інструментів, технологи-будівники  і організатори виробництва.

Таблиця 6

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку

на рабочих  місцях