Вплив шуму на здоров’я людини

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 19:42, практическая работа

Описание работы

Для мешканців міста шум – справа звичайна. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. В будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу літають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в під’їздах – ліфти. Цей перелік можна продовжити.Але втрати людей від шуму надзвичайно великі. Вони складаються з виникнення випадків професійних захвовювань, збільшення частоти та тривалості випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності; підвищенням аварійності; збільшенням кількості випадків виходу з ладу обладнання і т. п.

Содержание работы

1. Вступ.
2. Шум як фізичне і фізіологічне явище.
2.1. Фізичні характеристики шуму.
2.2. Основні джерела шуму.
3. Дія шуму на організм людини.
3.1. Вплив шуму на різні системи органів.
3.2. Сутність «шумового сп’яніння».
3.3. Вплив шуму на сон людини.
3.4. Наслідки шуму для продуктивності праці.
4. Заходи по зменшенню шумового забруднення.
5. Експериментальна частина.
5.1. Постановка проблеми та мети дослідження.
5.2. Спосіб проведення дослідження.
5.3. Результати дослідження.
5.4. Зміст бесіди про негативний вплив шуму на здоров’я людей.
6. Висновки.
7. Список використаної літератури.
8. Додаток 1. Презентація.
Додаток 2. Бланки соціологічного опитування.

Файлы: 1 файл

ВПЛИВ ШУМУ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ.doc

— 202.50 Кб (Скачать файл)

  1. Заходи по зменшенню шумового забруднення.

 

Шумове забруднення - це перевищення природного рівня шуму та ненормальна зміна звукових характеристик (періодичності, сили звуку тощо) на робочих місцях, в населених пунктах та інших місцях внаслідок роботи транспорту, промислових підприємств, побутових пристоїв, поведінки людей та інших причин.

Для ліквідації шумового забруднення навколишнього середовища використовується шумозахист.

Шумозахист - це комплекс заходів на виробництві, транспорті, при цивільному та промисловому будівництві, дорогах, вулицях населених місць. На практиці шумозахист виконується за допомогою архітектурно-планувальних та будівельних методів (застосування звукопоглинаючих матеріалів, раціональне розміщення будівельних об'єктів, створення протишумових розривів - віднесення житлових будівель всередину кварталів, винесення шумних виробництв від населених пунктів, конструювання протишумових віконних клапанів тощо), спеціальних шумозахисних екранів (створення вздовж вулиць екранів у вигляді земляних валів, стін різних конструкцій, шумовідбиваючих, як правило, не житлових будівель-магазинів, складів, гаражів), зелених насаджень (ефективні насадження розміром 50 м і більше в ширину, головним чином влітку), вішання на балконах та лоджіях масивних чи гофрируваних загорож, “взяття” залізничних доріг в тунелі та подібні заходи.

В закордонних державах, зокрема в Німеччині, на багатьох військових та цивільних аеродромах, що приймають реактивні літаки, створені шумозахисні зони, обмежена активність польотів (заборона нічних польотів), введені обмеження для надзвукових літаків по часу, висоті та швидкості. Для земного трансорту (автомобільного та залізничного) застосовані технічні способи зниження шуму: встановлення дискових гальм, застосування на окремих ділянках дороги спеціального звукопоглинаючого асфальту (об'єм порожнин досягає 25%, тоді як в звичайних асфальтованих покриттях він складає не більше 6%). Застосування цих заходів дозволило на дорогах Німеччини знизити рівень шуму на 4-6 дБА. На жаль, в нашій країні заходів по зниженню шумового забруднення проводиться дуже мало.

Виключною властивістю  затримувати та поглинати шум мають деревні та чагарникові насадження вздовж автомагістралей, особливо такі, що складаються з клена (зменшує рівень шуму на 15,5 дБА), тополі (до 11 дБА), липи (до 9 дБА) та ялини (до 5 дБА). Все це дозволить значно зменшити шумове забруднення навколишнього середовища та зменшити його негативний вплив на організм людини. Густа, “жива” загорожа здатна зменшити шум, спричинений машинами, в 10 разів. Деревні породи в цьому відношенні більш ефективні, ніж цегляна або бетонна стіна. Крім того, вертикальне озеленення та інші види насаджень вздовж будинків та тротуарів сприяє зниженню нагріву стін та дорожніх покриттів в 10 і більше разів. Вони значною мірою знижують загазованість повітря від автомобілів і підприємств.

 

Поради щодо зменшення шуму в квартирі

 

  • відрегулюйте в найбільш сприятливому для вас режимі гучність дзвоника вхідних дверей та телефону;
  • для звукоізоляції стін використовуйте гіпоскартонні плити або спеціальні прокладки з натуральної пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет;
  • щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не грюкали, прибийте до косяка смужку тонкої гуми;
  • замініть двері в ванну кімнату на пластикові або дерев’яні, які герметично закриваються ;
  • коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там телевізор;
  • привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати, не вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність.

 

 

 

  1. Експериментальна частина.

 

      1. Постановка проблеми та мети дослідження.

 

В житті сучасного  суспільства особливо гостро постала  проблема пов'язана з розвитком різних хвороб, причинами яких є вплив шуму на організм людини. Тому ми вирішили провести дане соціологічне дослідження, яке полягає в порівнянні реакції підлітків на різні ступені шуму.

Мета соціологічного дослідження полягає в вивченні впливу шуму на організм підлітків.А також метою даного дослідження є зібрати якомога більше інформації про поставлену проблему.

 

      1. Спосіб проведення дослідження.

Дослідження я проводилося за допомогою соціологічного опитування серед підлітків14-16 років за такими питаннями:

1. Ваше місце проживання: 
а) біля проїжджої частини; 
б) відносно тихий район.

2. Ваш вуличний шум: 
а) турбує; 
б) не турбує.

3. Шум заважає читанню? 
а) так; 
б) ні.

4. Через шум не відчиняєте  вікна в квартирі? 
а) так; 
б) ні.

 

      1. Результати дослідження.

Виходячи з інформації, отриманої при соціологічному опитуванні, отримано результати, дані яких занесені до таблиці 7.

 

 

Таблиця 7

Реакція підлітків на різноманітну дію шуму

Показник дії шуму:

Кількість скарг, % при 72 дБ:

Кількість скарг, % при 56 дБ:

Шум турбує

97

37

Шум заважає читанню

70

10

Через шум не відчиняються вікна  в квартирах

93

17



 

      1. Зміст бесіди про негативний вплив шуму на здоров’я людей (бесіду було складено за даними роботи та результатами соціологічного опитування).

 

Шум має позитивні і негативні сторони свого впливу на людину. На жаль, негативних сторін більше, ніж позитивних. Розглянемо спочатку позитивний вплив шуму. За одними даними шум з рівнем у 60-70 дБА покращує кількісно-якісні показники розумової діяльності, підвищує працездатність людини, може заспокоювати. Людина може навіть отримувати задоволення від шуму з рівнем у 35-40 дБА ( класична і спокійна музика має саме такий рівень звукового тиску).

 

Рівень  шуму(дБ)

Рівень  впливу на організм

20-30

нешкідливий

60-90

нешкідливий, але викликає неприємні відчуття

120-130

больовий поріг

150

небезпечний(розрив барабанної перетинки)


 

Негативний  вплив шуму: шуми турбують, дратують людину і можуть спричинити шкоду  здоров'ю; будучи стимулом стресів, шум  викликає зміни в роботі надниркових залоз, гіпофізу, відображається на розвитку пристосувльних та регуляторних реакціях організму. Дія шуму на людину виражається в широкому діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивної зміни в ЦНС, органах слуху, серцево-судинних та ендокринній системах, травному акті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.

Як екологічний  фактор шум призводить у людини до підвищення втоми, зниження розумової  активності, неврзів, росту серцево-судинних захворювань, погіршення зору. Шум, будучи постійним подразником нервової системи, може викликати її перевантаження. Взагалі, травматичний вплив шуму на людський організм сильніше інших складових негативного впливу навколишнього середовища. До того ж фізико-біохімічна адаптація до шуму неможлива!

Незважаючина  шкідливий вплив шуму в умовах шумового дискомфорту живе не менше  половини жителів міст та чверть людей  планети. Під дією постійного шуму знаходиться  значна частина населення індустріально розвинених країн.

Для зменшення  і ліквідації шуму застовується цілий  комплекс заходів, що називається шумозахистом. Це: застосування звукопоглинаючих матеріалів, раціональне розміщення будівельних  об'єктів, створення вздовж вулиць екранів у вигляді земляних валів, стін різних конструкцій, шумовідбиваючих, як правило не житлових будівель - магазинів, складів, гаражів. Одним з важливих профілактичних засобів попередження стомлення при дії шуму є чергування періодів роботи і відпочинку. Відпочинок знижує негативний вплив шуму на працездатність лише в тому випадку, якщо його тривалість та кількість відповідають умовам, в яких відбувається найефективніше відновлення нервових центрів. Важливе значення для осіб, зайнятих на роботах із шумом, має короткочасний відпочинок під час роботи, а також організоване дозвілля поза робочим часом.

Треба завжди пам'ятати про те, що здоров'я людини в її власних руках і кожен  має турбуватися про нього  як вдома, так і на робочому місці.

 

  1. Висновки.

 

Увесь час людина знаходиться під впливом фізичних і хімічних факторів навколишнього середовища. У роботі розглянуто вплив шуму на організм людини, як позитивний так і негативний. На жаль, негативних сторін більше, ніж позитивних. Розглянемо спочатку позитивний вплив шуму. За одними даними шум з рівнем у 60-70 дБА покращує кількісно-якісні показники розумової діяльності, підвищує працездатність людини, може заспокоювати. Людина може навіть отримувати задоволення від шуму з рівнем у 35-40 дБА ( класична і спокійна музика має саме такий рівень звукового тиску). Негативний вплив шуму: шуми турбують, дратують людину і можуть спричинити шкоду здоров'ю; будучи стимулом стресів, шум викликає зміни в роботі надниркових залоз, гіпофізу, відображається на розвитку пристосувльних та регуляторних реакціях організму. Дія шуму на людину виражається в широкому діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивної зміни в ЦНС, органах слуху, серцево-судинних та ендокринній системах, травному акті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.

Як екологічний фактор шум призводить у людини до підвищення втоми, зниження розумової активності, неврзів, росту серцево-судинних захворювань, погіршення зору. Шум, будучи постійним подразником нервової системи, може викликати її перевантаження. Взагалі, травматичний вплив шуму на людський організм сильніше інших складових негативного впливу навколишнього середовища. До того ж фізико-біохімічна адаптація до шуму неможлива!

Незважаючина шкідливий  вплив шуму в умовах шумового дискомфорту  живе не менше половини жителів міст та чверть людей планети. Під дією постійного шуму знаходиться значна частина населення індустріально  розвинених країн.

Для зменшення і ліквідації шуму застовується цілий комплекс заходів, що називається шумозахистом. Це: застосування звукопоглинаючих матеріалів, раціональне розміщення будівельних об'єктів, створення вздовж вулиць екранів у вигляді земляних валів, стін різних конструкцій, шумовідбиваючих, як правило не житлових будівель - магазинів, складів, гаражів. Зниження рівня авіаційного шуму - одна зголовних задач під час вирішення проблеми охорони довкілля при авіатранспортних процесах.

 

Список використаної літератури.

  1. Вронський В.А. Прикладная экология. - Учебное пособие для студентов вузов. - Ростов-на-Дону: - «Феникс», 1996.
  2. Губернский Ю. Д., Килина С. А. Гигиенические основы нормирования факторов среды. - М.:Коммунальная гигиена, 1986.
  3. Дідковський В. С. Шум і вібрація. - К.: Наукова думка, 1989.
  4. Основи загальної екології. - Методичні вказівки і контрольні завдання для студентів Інституту та дистанційного навчання на спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”. - Київ 2002.
  5. Сытник К. М., Брайтон А. В., Городецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана природы. - Справочное пособие. - Киев: “Наукова думка”, 1997.
  6. Шумовое загрязнение окружающей среды и его социально-экономические последствия для общества на пороге XXI века. - Асминин В. Ф. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. лесотех. акад., 2000.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1. Презентація.

 

Додаток 2. Бланки соціологічного опитування.

 

1. Ваше  місце проживання: 
а) біля проїжджої частини; 
б) відносно тихий район.

2. Ваш вуличний  шум: 
а) турбує; 
б) не турбує.

3. Шум заважає  читанню? 
а) так; 
б) ні.

4. Через шум не відчиняєте вікна в квартирі? 
а) так; 
б) ні.

 


Информация о работе Вплив шуму на здоров’я людини