Отчет по практике на предприятии

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Апреля 2014 в 23:01, отчет по практике

Описание работы

Метою практики є виховання у студентів любові до праці, до майбутньої професії, оволодіння навичками роботи інженерно-технічних працівників, придбання навичок проведення організаційної і виховної роботи в колективі, роботу з технічною літературою.
Мета досягається шляхом виконання таких завдань:
• ознайомлення з напрямками застосування комп’ютерної техніки на даному виробництві;
• ознайомлення з різновидами використову- ваного програмного забезпечення;
• ознайомлення з методами та засобами розв’язування комп’ютеризованих задач;
• прийняття участі у розробці, налагодженні, експлуатації та вдосконаленні програмного забезпечення виробничих процесів;
• вивчення питань стандартизації, новітніх технологій, винахідництва, економіки та організації виробництва;
• ознайомлення з прийнятими на виробництві методиками постановки задач по проектуванню нового програмного забезпечення;
• ознайомлення з процесом постановки та проведення інженерного експерименту;
• закріплення навичок з оформлення програмної документації;

Файлы: 1 файл

курсовая робота.doc

— 197.00 Кб (Скачать файл)

         Робоче місце                                                                                                                          Зауваження


Дата        (цех, дільни-                                       Зміст виконаної роботи              пропозиціі керів-

                  ця, станція,               ника практики

                  відділ)               Підпис керівника                     практики

         


18.11.13  Відділ   1. Оформлення нпрактику. Інструктаж з

кадрів техніки безпеки, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

Виробнича практика як одна із найважливіших складових частин процесу навчання і виховання вносить вагомий вклад у формування молодого спеціаліста Вона допомагає студентам: безпосередньо в установах, на підприємствах, в цехах, на найважливіших ланках технологічного процесу під керівництвом досвідчених спеціалістів підприємств придбати навички роботи по вибраній спеціальності, вивчити обладнання, програмне забезпечення, офісну техніку і правила її експлуатації.

Практика передбачає закріплення знань, одержаних студентами при вивченні дисциплін спеціального циклу, поглиблення знань і удосконалення навичок, придбаних в період навчальної практики з програмування та практики на придбання робітничої спеціальності. Студенти повинні вивчити  організацію праці в установі, на дільниці, в бригаді, на робочому місці, вивчити зв'язок даної дільниці з іншими дільницями виробництва.

Метою практики є виховання у студентів любові до праці, до майбутньої професії, оволодіння навичками роботи інженерно-технічних працівників, придбання навичок проведення організаційної і виховної роботи в колективі, роботу з технічною літературою.

   Мета досягається шляхом виконання таких завдань:

  • ознайомлення з напрямками застосування комп’ютерної техніки на даному виробництві;
  • ознайомлення з різновидами використову- ваного програмного забезпечення;
  • ознайомлення з методами та засобами розв’язування комп’ютеризованих задач;
  • прийняття участі у розробці, налагодженні, експлуатації та вдосконаленні програмного забезпечення виробничих процесів;
  • вивчення питань стандартизації, новітніх технологій, винахідництва, економіки та організації виробництва;
  • ознайомлення з прийнятими на виробництві методиками постановки задач по проектуванню нового програмного забезпечення;
  • ознайомлення з процесом постановки  та проведення інженерного експерименту;
  • закріплення навичок з оформлення програмної документації;
  • виявлення  шляхів та методів удосконалення програмного забезпечення виробничих процесів та пропозиції щодо їх реалізації.

Задачами технологічної  практики є:

    • вивчення організаційної структури бази практики як об’єкта інформатизації, особливостей функціонування об’єкта;
    • аналіз функцій підприємства, дільниці, відділу, служби, представлення функціональних структур у вигляді схем;
    • вивчення особливостей структури та функціональних елементів інформаційних систем та мереж, які використовуються на підприємстві, а також систем збору, обробки та передачі інформації;
    • вивчення досвіду використання засобів обчислювальної техніки для побудови інформаційних систем для побудови інформаційних систем та банків інформації;
    • вивчення принципів побудови бази даних, її призначення та особливостей функціонування;
    • вивчення конкретних способів організації технологічного процесу обробки інформації;
    • закріплення  знань з  програмування та алгоритмічних мов шляхом створення конкретних реальних програм ;
    • підготовка та систематизація необхідних матеріалів для виконання курсових робіт та проектів;
    • набуття практичного досвіду розробки баз даних та баз знань;
    • вивчення технології реєстрації, збору та передачі інформації в умовах економічної та інформаційної систем, ознайомлення з характеристиками комп’ютерної техніки та особливостями їх експлуатації;
    • набуття навичок роботи з локальними та глобальними обчислювальними мережами;
    • набуття навичок обслуговування обчислювальної техніки та обчислювальних систем;
    • ознайомлення з системою класифікації та кодування інформації в інформаційних системах.

Прибувши на підприємство, де проходитиме практику, студент зобов'язаний:

- простежити за оформленням адміністрацією наказу про проходження ним практики і про призначення керівника практики від підприємства;

- у разі потреби оформити перепустку на підприємство;

 - пройти інструктаж з техніки безпеки.

 

 

 

 

1.2. Інструктаж з охорони праці і техніки

Безпеки.

Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство в галузі регулювання відносин з охорони здоров’я людини та навколишнього середовища і безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Ці відносини регулюються нормативними актами різної юридичної сили – конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.

Законодавство щодо безпеки життєдіяльності включає законодавство України – про охорону праці – про охорону здоров’я – про дорожній рух – про цивільну оборону – про охорону навколишнього середовища тощо.

Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності,регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або упровадженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці України.

У статті 1 проголошується: «Охорона праці – це система правових органів, соціально-економічних,організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці».

Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності на усіх громадян, які працюють а також залучені до праці на цих підприємствах.

Вирішальними критеріями для оцінки знов створеної машини є ступінь підвищення продуктивності праці і ступінь полегшення і безпеки праці. Полегшення і безпека праці при роботі на верстаті або на будь-якій машині досягається механізацією і автоматизацією ручних операцій.

Основний напрям підвищення продукти- вності і безпеки праці в машинобудуванні при одиничному і дрібносерійному виробництві полягає в ширшому застосуванні верстатом з програмним управлінням.

Правильне розміщення устаткування є основною ланкою в організації безпечної роботи виробничої ділянки і цеху.

Для устаткування, при роботі якого можливо відлітання частинок металу, стружки, обрізків, іскор, бризок крапель охолоджуючої рідини, передбачають спеціальні запобіжні пристосування, що забезпечують безпеку тих, що працюють. Такі пристосування найчастіше виконують знімними або відкидними у вигляді прозорих щитків або екранів для зручного спостереження за процесом.

Устаткування які є джерелом шкідливих виділень, забезпечують параметри повітря в робочій зоні обслуговування згідно з ГОСТ 12.1.005.

У залежності від особливостей технологічних процесів устаткування мають відсмоктувачі або елементи підключення до санітарних систем вентиляції для відсмоктування, уловлювання і виведення шкідливих чи небезпечних речовин з очищенням повітря до санітарних норм перед викидом його в атмосферу.

Аспіраційні установки, які входять в комплект устаткування забезпечують відведення пилу з продуктивністю, яка включає утворення вибухонебезпечної концентрації пилу в корпусах устаткування та повітропроводах.

Для відсмоктування пилу, займистих чи вибухонебезпечних середовищ повинна бути передбачена індивідуальна вентиляція. Підключення до загальної вентиляційної системи не допускається.

Технологічне обладнання за нормальних режимів роботи є пожежобезпечним, а на випадок небезпечних несправностей та аварій передбачено захисні заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.

Технологічні процеси проводять відповідно до регламентів та іншої затвердженої в установленому порядку нормативно-технічної та експлуатаційної документації. На всі застосовувані в технологічних процесах речовини і матеріали є дані про показники їх пожежної безпеки.

У вибухонебезпечних та пожежобезпечних приміщеннях (дільницях, майстернях, цехах, тощо) та на устаткуванні, що становить небезпеку займання, необхідно вивішувати знаки, які забороняють користуватися відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності займистих чи вибухових речовин.

На підприємстві виконуються вимоги "Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию".

Параметри шкідливих виробничих чинників та мікроклімату вiдповiдають вимогам "Санитарні норми мікроклимату виробничих приміщень" .

 Освітлення на робочих  місцях повинно відповідати вимогам  СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное  освещение. Нормы проектирования".

Рівень шуму на робочому місці не перевищує норми, що встановлені ГОСТ 12.1.003, розділ 2, для постійних робочих місць та робочих зон у виробничих приміщеннях підприємств i "Санитарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку” ДСН 3.3.6.037-99.

 Показники вібраційного  навантаження не повинні перевищувати  санітарних норм вібраційного навантаження, наведених в ГОСТ 12.1.012, додаток 5 (для загальної вібрації категорії 3,тип "а") i "Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації “ ДСН 3.3.6.039-99.

Працюючі повинні забезпечуються спецодягом i, при необхідності, засобами захисту організму згідно діючих галузевих норм та проходити попередній та періодичний медичний огляд згідно Закону України “Про охорону праці” та наказів МОЗ України.

Еколого-правове регулювання ґрунтується на нормах Закону України «Про охорону навколишнього середовища» від 25 червня 1991 року, який передбачає мету, завдання. Принципи та механізми безпечення ефективного природокористування, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки.

 Заходи, щодо охорони  атмосферного повітря здійснюються згідно з Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (ДСП 201-97).

Контроль за забруднюючими атмосферне повітря речовинами здійснюється згідно з ГОСТ 17.2.3.02.

 Збір i утилізація відходів  здійснюються відповідно з вимогами ДСанПiН 2.2.7.029-99

"Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги, щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров¢я населення".

Основні вимоги з пожежної безпеки:

У виробничих, допоміжних і адміністративних приміщеннях забороняється:

- захаращувати шляхи евакуації  і сходові клітки обладнанням, матеріалами та іншими предметами;

- залишати без постійного нагляду електро -

нагрівальні прилади, а після закінчення роботи залишати ввімкненими в електромережу апарати й установки, якщо цього не потребує технологія виробництва, а також користування електроплитами;

- оббивати стіни приміщень машинописного  бюро, службових кабінетів та  інших приміщень горючими оздоблювальними  матеріалами або тканинами, не  просоченими вогнезахисними речовинами;

- виконувати в приміщеннях і  на обладнанні роботи, які не  передбачені технологією виробництва.

- усі користувачі ПК до початку  роботи мають пройти протипожежний  інструктаж;

- проходи до робочих місць  маютьбути завширшки не менше 1,0 м;

-після закінчення роботи в робочому кабінеті всі електроприлади й електропроводка мають бути знеструмлені;

- спостерігши несправності в  електрообладнанні, які здатні спричинити  іскріння, коротке замикання чи  надлишкове нагрівання горючої  ізоляції, слід негайно повідомити про це керівника;

-  усі будівлі і приміщення закладів, установ і організацій мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

Основні вимоги з електробезпеки:

  1. Для підключення переносної електроапа-

ратури застосовують гнучкі проводи в ізоляції.

2. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»,   затвердженого  наказом  Комітету  по  нагляду  за  охороною  праці Міністерства праці і соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533

Информация о работе Отчет по практике на предприятии