Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2015 в 13:04, курсовая работа
Для досягнення постійного ветеринарного благополуччя потрібно дотримуватись таких обов’язкових умов, які характеризують господарства із сучасними технологіями ведення тваринництва: наявності стада з високим генетичним потенціалом продуктивності; забезпеченості доброякісними повноцінними кормами і водою; створення для всього поголів’я оптимальних параметрів мікроклімату і технологічних умов утримання; захисту ферм і території від забруднення.
Вступ. Сучасний стан тваринництва країни
1. Огляд літератури
1.1 Вплив умов утримання та догляду на організм тварин
1.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до тваринницьких приміщень
1.3 Нормативно-правові основи проектування
2. Характеристика місцевості та сільськогосподарського підприємства
3. Завдання на проектування тваринницького приміщення
4. Розрахунок поголів’я та структури стада тварин
5. Розрахунок потреби в кормах і води на все поголів’я ферми
6. Розрахунок виходу гною за рік на фермі
7. Характеристика ділянки під забудову
8. Зоогігієнічне обґрунтування і технологічна розробка об’ємно планувального рішення приміщення. Згідно норм технологічного проектування зробити розрахунок його розмірів, накреслити ескіз поперечного розрізу , плану та торцевого фасаду приміщення.
9. Обґрунтування вибору будівельних матеріалів для огороджувальних конструкцій приміщення
10. Основні нормативні показники мікроклімату даного приміщення
11. Розрахунок природного та штучного освітлення приміщення
12. Розрахунок та обладнання вентиляції приміщення
13. Розрахунок та оптимізація теплого балансу приміщення
14. Санітарно-технологічне обладнання приміщення
15. Організація переробки продукції тваринництва в господарстві
16. Обґрунтування схеми генерального плану тваринницького підприємства
17. Благоустрій території підприємства
18. Охорона навколишнього середовища
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Таблиця 4.1
Розрахунок середньорічного
поголів’я тварин
№ |
Групи тварин |
Кількість голів, 50% |
1 |
Корови В т.ч. дійні сухостійні родильного приміщення |
268 201 35 32 |
2 |
Нетелі |
32 |
3 |
Новонароджені телята |
16 |
4 |
Телята від 20 днів до 3-х місяців |
80 |
5 |
Телята від 3-х до 6-ти місяців |
80 |
6 |
Молодняк від 6 до 12 місяців |
26 |
7 |
Молодняк від 12 до 18 місяців |
67 |
Всього тварин |
837 |
5. Розрахунок потреби в кормах і воді на все поголів’я ферми
Розрахунок річної потреби в кормах для великої рогатої худоби проводиться на основі нормативів, які приведені в «Нормах технологічного проектування ферм великої рогатої худоби», де надається річна потреба кормів на корову в господарствах Херсонської області при тривалості зимового періоду – 150 днів, а літнього – 215 (Табл.5.1).
Таблиця 5.1
Норми річної потреби кормів на одну корову, ц
№ п/п |
Корма |
Надій за рік 3000 кг |
Надій за рік 3500 кг |
Надій за рік 4000 кг |
Надій за рік 5000 кг |
1 |
Сіно |
8,7 |
9,6 |
9,4 |
10,8 |
2 |
Сінаж |
23,7 |
25,0 |
23,9 |
22,1 |
3 |
Силос |
23,4 |
25,7 |
25,7 |
21,4 |
4 |
Солома |
5,3 |
3,8 |
4,2 |
- |
5 |
Коренеплоди |
11,5 |
12,0 |
15,3 |
17,5 |
6 |
Концентрати |
6,3 |
7,7 |
10,1 |
14,4 |
7 |
Зелені корми |
93,2 |
101,2 |
107,1 |
115,2 |
Загальна потреба в кормах визначається множенням річної норми для однієї корови на кількість кормів в господарстві.
В основному розрахунку
- для нетелів і молодняка старше 2-х років – 0,75;
- для молодняка від 1 до 2-х років - 0,50;
- для телят до 1 року – 0,25.
Нормативи запису кормів таких, сіна, соломи, сінажу, силосу, коренеплодів повинні становити 100% від необхідної кількості на весь стійловий період, а запас концентратів – не менше, як на 30 діб, зелених кормів в літній період – не більше, як на одну добу і розраховується за такою схемою (табл.5.2).
Таблиця 5.2
Розрахунок річної потреби кормів для ферми
Великої рогатої худоби, ц
Вид корму |
Статево - вікові групи тварин |
Всього корму на рік, ц (q) | |||
Корови 268 голів |
Нетелі 32 |
Молодняк 93 |
Телята 176 | ||
Сіно |
2894,4 |
259,2 |
502,2 |
475,2 |
4131 |
Сінаж |
5922,8 |
530,4 |
1027,6 |
972,4 |
8453,2 |
Силос |
5735,2 |
513,6 |
995,1 |
941,6 |
8185,5 |
Коренеплоди |
4690 |
420 |
813,7 |
770 |
6693,7 |
Концентрати |
3859,2 |
345,6 |
669,6 |
633,6 |
5508 |
Зелені корми |
30873,6 |
2764,8 |
5356,8 |
5068,8 |
44064 |
На основі цих розрахунків встановлюється об’єм кормів і площа споруд для їх зберігання, враховуючи, що щільність кормів становить, ц/м3: сіна – 0,65-0,85; пресованого сіна – 2,5; соломи – 0,40-0,50; сінажу – 3,5-5,0; силосу – 6,5-10; концентратів – 8-10; коренебульбоплоди – 1.
Загальний об’єм сховищ (V) м3 для зберігання річних запасів кормів визначається за формулою. Результати записуємо у вигляді таблиці (табл..5.3).
V= q/p
q – річна потреба в кормах, ц
p – щільність корму, ц/м3
V (сіна) =4131/0,65 = 6355,4 м3
V (сінажу) =8453,2/3,5 = 2415,2 м3
V (силосу) = 8185,5/6,5 = 1259,3 м3
V (коренеплодів) = 6693,7/1 = 6693,7 м3
V (концкормів) = 5508/8 = 688,5 м3
Таблиця 5.4
Загальний об’єм сховищ, м3
№ п/п |
Вид корму |
Всього корму на рік, ц (q) |
Всього, м3 (V) |
1 |
Сіно |
4131 |
6355,4 |
2 |
Сінаж |
8453,2 |
2415,2 |
3 |
Силос |
8185,5 |
1259,3 |
4 |
Коренеплоди |
6693,7 |
6693,7 |
5 |
Концентрати |
5508 |
688,5 |
Кількість сховищ (Nc) для різних видів кормів визначається залежно від їхніх об’ємів й записується у вигляді таблиці ( табл.5.4):
Nc = V/F*E
V – загальний об’єм сховищ, м3
F – об’єм сховищ, м3
E – коефіцієнт використання ємності сховища
Nc (сіна) = 6355,4/(1000*0,98) = 6 сховищ
Nc (сінажу) = 2415,2/(3000*0,97) = 1 сховище
Nc (силосу) = 1259,3/(2000*0,98) = 1 сховище
Nc (коренеплодів) = 6693,7/(4000*0,88) = 2 сховища
Nc (концентратів) = 688,5/(1000*0,65) = 1 сховище
Таблиця 5.4
Розрахунок необхідних сховищ для кормів
Вид сховища |
Об’єм сховищ, м3 |
Коефіцієнт використання об’єму сховищ |
Кількість сховищ |
Склади концентрованих кормів |
1000 |
0,65 |
1 |
Сховища грубих кормів для сіна |
1000 |
0,98 |
6 |
Траншеї та бурти для коренеплодів |
4000 |
0,88 |
2 |
Траншеї для збереження силосу |
2000 |
0,98 |
1 |
Траншеї для збереження сінажу |
3000 |
0,97 |
1 |
Висновок: для зберігання необхідної кількості кормів нам необхідно по одному сховищу для концентратів, силосу, сінажу, два сховища на коренеплоди, і шість для сіна.
Розрахунок потреби води для сільськогосподарських тварин
Вода на тваринницьких
Таблиця 5.5
Розрахунок потреби води для ферми великої рогатої худоби
Статево - вікова група тварин |
Кількість тварин, голів |
Добова норма на одну тварину |
Загальна потреба на добу, м3 |
Загальна потреба на рік, м3 |
Корови |
268 |
100 |
26,8 |
9782,0 |
Нетелі |
32 |
60 |
1,9 |
700,8 |
Молодняк |
93 |
30 |
2,8 |
1018,3 |
Телята |
176 |
20 |
3,5 |
1284,8 |
Всього по фермі |
569 |
- |
35,0 |
12851,9 |
Висновок: за даними розрахунками для забезпечення ферми водою необхідно на добу 35 м3. Для цього встановлюємо башту БР-15 А об’ємом 40 м3.
6. Розрахунок виходу гною на фермі за рік
Гноєсховища споруджують на кожній фермі з підвітряного боку відносно тваринницьких приміщень, нижче за рельєфом і на відстані 100-200 м від них. У фермерських господарствах гноєсховища влаштовують на відстані 20-25 м від тваринницьких приміщень і не ближче 15-20 м від колодязя.
Таблиця 6.1
Розрахунок виходу гною на фермі великої рогатої худоби
Статево – вікова група тварин |
Кількість тварин, голів |
Добовий вихід на одну тварину, кг |
Загальний вихід |
Корови |
268 |
40 |
10720 |
Нетелі |
32 |
25 |
800 |
Молодняк |
93 |
15 |
1395 |
Телята |
176 |
10 |
1760 |
всього |
569 |
- |
14675 |
Знаючи добовий вихід гною на фермі від усього поголів’я і тривалість його зберігання, більш вірогідну площу гноєсховища розраховуємо за формулою:
F = (GxДзб):(hxp), де
F – площа гноєсховища, м2;
G – добовий вихід гною від усіх тварин на фермі, кг/добу;
Дзб – тривалість зберігання гною у гноєсховищі, діб;
h – висота укладання гною, h – 2-2,5 м;
p – обємна маса гною, кг/м3
F = (14675х180)/(2,5х700) = 2641500/1750 = 1509,4 м2
Висновок: для зберігання гною необхідно гноєсховище на 1509,4 м2. Для видалення гною з приміщення використовую дельта – скрепер. Для транспортування гною до гноєсховища використовуємо спеціальні причепи с трактором.
8. Зоогігієнічне обґрунтування
і технологічна розробка об’
Основою прив’язного
Основні параметри для проектування корівника згідно нормативів такі: