Проектування та будівництво ферм

 Стійла розміщенні вздовж  приміщення в 4 ряди.

 Виходячи вище с перерахованих  нормативів будуємо поперечний  розріз технологічного приміщення (Рис.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1 Схема поперечного розрізу корівника.

 

 Розрахунок ширини корівника:

Ш =

 Згідно стандартів повинні  бути кратні трьом: 21м/3=7 будівельних  кроків.

 Для компоновки плану корівника беремо три секції по 25 стійл в кожному ряді і одержуємо 300 стійл. Побутові приміщення розміщуємо по торцям будівлі, що сприяє кращому збереженню температурного режиму.

 

 Розраховуємо загальну довжину  корівника:

Д = 6+1,9+26,4+1,9+26,4+1,9+27,6+1,9+6=100 м

100/3=33 будівельні кроки

 План приміщення (вид зверху) – умовний горизонтальний розріз, зазвичай вище рівня віконних пройомів. Будуємо план корівника (Рис.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2 План корівника

 

Компоновочна характеристика тваринницького приміщення.

• розмір та загальна площа приміщення:

 S=21*100=2100м2

• виробнича площа приміщення:

 Sвир.=21*60=1260м2

• підсобна площа приміщення:

 Sпід.=

-

-

-

-

-

-

9. Обґрунтування вибору  будівельних матеріалів для огороджувальних  конструкцій приміщення

 Даний корівник на 268 голів з прив’язним утриманням тварин відноситься до каркасного типу без внутрішніх опор.

 Окремі частини тваринницького  приміщення неоднаково впливають  на організм тварин. Цей вплив  залежить від якості і властивостей  матеріалів, використаних при будівництві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Основні нормативні  показники мікроклімату даного приміщення

 У тваринництві під мікрокліматом розуміють, передусім, клімат приміщень для тварин, який визначають як сукупність фізичного стану середовища, його газового, мікробного і теплового забруднення з урахуванням стану приміщення, технологічного обладнання і ступеня заселеності приміщення тварин.

 До основних показників мікроклімату  належать:

• Температура середовища;
• Вологість повітря;
• Швидкість руху повітря;
• Атмосферний тиск;
• Вміст хімічних газів у повітрі;
• Кількість пилу і мікроорганізмів;
• Освітленість;
• Рівень шуму;

 Показники мікроклімату визначають на середині приміщення і у двох його кутах по діагоналі на відстані 0,8-1,5м від стін. Роблять це двічі – тричі на добу в один і той же час у зоні розміщення тварин У корівниках проводять ці досліди на висоті 0,5-1,2м від підлоги.

 Згідно нормам в приміщенні  для прив’язного утримання великої  рогатої худоби необхідно забезпечити  показники мікроклімату, наведені  у таблиці (табл.. 10.1)

Таблиця 10.1

Нормативні параметри мікроклімату корівника для прив’язного утримання

Показники	Нормативні показники
Температура повітря, °С	8-16
Відносна вологість повітря, %	70-75
Повітрообмін, м³/год на голову: Влітку У перехідний період Влітку	17 25 40
Швидкість руху повітря, м/с	0,5-1
Площа стійла, м³	1,9-2,4
Освітлення приміщення: Природне, світловий коефіцієнт Штучне, Вт/м²	1:10-:15 4-6
Допустима концентрація шкідливих речовин: Концентрація пилу, мг/ м³ Вуглекислого газу, % Аміаку, мг/ м³ Сірководню, мг/ м³	8 0,25 20 10
Мікробна забрудненість, тис. мікробних тіл, в 1 м³ повітря	70

 

11. Розрахунок природного  та штучного освітлення приміщення

 Природна освітленість тваринницьких  приміщень відбувається через  вікна, які розміщують у повздовжній  стіні приміщення з розрахунку 1 вікно на 3 м стіни.

 Якщо довжина корівника 100 м, то кількість вікон на одній стороні буде становити 100/3=33 штук, а з двох сторін – 66 вікон.

 Висота від підлоги приміщення  до підвіконня корівника прив’язного  утримання повинна бути – 1,8-2,4.

 Визначаємо загальну площу  всіх вікон з розрахунку світлового коефіцієнту для корів СК = 1:10. Якщо площа підлоги корівника становить ???? м2, то площа всіх вікон в даному приміщені повинна становити ??? м2. Виходячи з цього показника визначаємо площу одного вікна ??? ??? ???.

 Довжину вікна визначаємо з розрахунку, що в 3 м стіни може розміститися вікно довжиною не більше 2,6 м. На основі показника довжини вікна встановлюємо його висоту ??? ??? ??? м. Враховуючи стандарт висоти вікна вона становитиме ???.

Висновок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 Недостатність природного освітлення тваринницьких приміщень компенсується штучно. Штучне освітлення здійснюється у двох режимах: виробничому і черговому – й визначається люксметром в одиницях виміру – люксах або потужністю електричних ламп на одиницю площі підлоги. Питома потужність чергового освітлення менше від виробничого у 10 разів. Для розрахунку кількості ламп в приміщеннях користуємося формулою:

 

K=(Nп x S):Nл, де

K – кількість електроламп в приміщенні;

Nп – потужність однієї електролампи, Вт

Nл – норма виробничого освітлення приміщення, Вт/м2;

S – площа підлоги, м2

К = ??? ??? ??? ??? ???

 Чергове штучне освітлення повинне здійснюватися ??? ??? ???.....

 

 

 

 

12. Розрахунок та обладнання вентиляції приміщення

 Вентиляція – це заміна  повітря приміщення свіжим атмосферним  повітрям. Якщо вентиляція буде  недостатньою в приміщенні, теплообмін  між організмом і оточуючим середовищем буде недостатнім. Якщо ж вентиляція буде надмірною, це може призвести до появи в приміщенні протягів, а у зимовий період – до переохолодження приміщення. Тому потрібно провести розрахунок потреби у вентиляції тваринницького приміщення. Розрахунок повітрообміну ґрунтується на визначені таких показників:

• кількість вуглекислого газу, яку виділяють тварини, що знаходяться в приміщенні за певний проміжок часу;
• надходження у повітря приміщення водяної пари за певний проміжок часу.

 Визначаємо годинний об’єм  вентиляції по вологості повітря  за формулою:

Л = (Q+Q1)/(q1q2)

Л – годинний об’єм вентиляції, м3/год.

Q – кількість водяної пари, яку виділяють тварини у даному приміщенні, г/год;

Q1 – випарування вологи з поверхонь підлоги та напувалок (10% від Q);

q1 – кількість водяної пари повітря приміщення при доступній відносній вологості і нормативній температурі для кожного виду і віку тварин, г/м3;

q2 – кількість водяної пари атмосферного повітря найхолоднішого місця року для даної місцевості, г/м3

 Заносимо дані про виділення  тваринами водяної пари в таблицю (табл.12.1)

Таблиця 12.1

Кількість водяної пари, що виділяють всі тварини

№ п/п	Група тварин	Жива маса, кг	Продуктивність, л	Кількість тварин		Виділяють водяної пари, г/год
						1 тварина		Разом
1	Дійні корови	400	15	201		377		75777
2	Сухостійні корови	400	-	35		380		13300
3	Нетелі	400	-	32		380		12160
всього		-	-	268	1137		101237

 

Л = (101237+10123,7)/(6,1-4,8) = 85662,1 м3/год.

 Визначаємо кратність повітря  повітрообміну, який показує скільки  разів за годину повітря приміщення  треба замінити чистим атмосферним, щоб видалити з нього годинний об’єм вентиляції за формулою:

Кр - Л/V

Кр – кількість повітрообміну, раз/гд;

Л – годинний об’єм вентиляції, м3/год;

V – об’єм приміщення, м3

Кр = 85662,1/………………………………………………………….П.8