Статистичний аналіз і прогнозування собівартості зернових культур в господарствах Новоград-Волинського району

Зміст

 

Вступ..................................................................................................................3

Розділ  І. Теоретична сутність і показники собівартості виробництва зернових................................................................................................................5

1. Поняття про собівартість. Показники собівартості виробництва зернових.................................................................................................................5
2. Джерела даних про виробництво і собівартість........................................6
3. Проведення статистичного спостереження................................................7

Розділ II. Статистичний аналіз впливу основних факторів на собівартість виробництва зернових................................................................10

2.1.     Побудова групування по собівартості.....................................................10

2. Вплив факторів на собівартість зернових................................................19
3. Аналіз економічної ефективності виробництва зернових.....................24

Розділ III. Кількісна оцінка впливу факторів на собівартість зернових30

1. Теоретична основа кореляційної оцінки при прямій залежності............30
2. Множинний кореляційно-регресійний аналіз, залежності собівартості зернових з факторами виробництва....................................................................37

Розділ IV. Динаміка і прогнозування собівартості зернових в господарствах Новоград-Волинського району............................................43

Висновки  і пропозиції........................................................................................48

Список  використаної літератури....................................................................50

Додатки

 

Вступ

 

Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі  посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. Але зараз ми бачимо як різко скорочуються посівні площі,

Рівень собівартості відображає вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств. Без сумніву, рівень розвитку зернового господарства є одним із найважливіших показників стану економіки країни. Зерно є не тільки незамінним продуктом харчування, але є також сировиною для багатьох галузей промисловості.

Негаразди у  галузі тваринництва призвели до зростання  обсягів виробництва зернових, але у деяких господарствах виробництво зернових культур є нерентабельним та неефективним. Темою мого курсового проекту є статистичний аналіз урожайності зернових культур, як одного з факторів підвищення ефективності виробництва. У роботі розглядається ряд факторів, що впливають на урожайність зернових культур.

Метою написання  мого курсового проекту є вивчення й аналіз, на підставі наявних даних, закономірностей у зміні собівартості зернових культур під впливом різних факторів.

В даному курсовому  проекті об'єктом дослідження  являються господарства Новоград-Волинського району Житомирської області.

При написанні  роботи ставляться такі цілі:

• аналіз урожайності зернових культур;
• виявлення факторів, які впливають на рівень урожайності зернових і зміни їх впливу.

Джерелами даних  для виконання курсового проекту  є дані річних звітів господарств Новоград-Волинського району Житомирської області. Аналіз собівартості зернових культур проводиться з допомогою слідуючих методів:

• статистичного спостереження;
• простого і комбінованого ірупування;
• рядів динаміки;
• багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу;
• табличного і графічного методів.

Статистичні показники у рослинництві характеризуються абсолютними моментами (площа зрошених і осушених земель на певну дату) та інтервальними (виробництво продукції, постачання мінеральних добрив в певний період) рівнями, а також відносними (структура посівних площ, показники інтенсифікації рослинництва) і середніми (середня урожайність, середні втрати продукції під час збирання тощо) величинами.

Безперечно, основне завдання статистики собівартості зернових культур полягає в тому, щоб забезпечити своєчасне і точне визначення розмірів собівартості по окремим культурам та групам, а також виявлення резервів зниження собівартості сільськогосподарських культур.

 

 

Розділ І. Теоретична сутність і показники собівартості виробництва зернових

1. Поняття про собівартість. Показники собівартості виробництва зернових

 

Для виробництва сільськогосподарської  продукції потрібні затрати живої і уречевленої праці в основних та оборотних засобах. Загальні витрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість витрачених засобів виробництва, нову вартість, яка створена необхідною працею і нову вартість, створену додатковою працею.

Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість становлять собівартість продукції. Отже, собівартість це як категорія виражає витрати у грошовому виразі на спожиті засоби виробництва і заробітну плату з відрахуванням на соціальне забезпечення з розрахунку на одиницю продукції.

Собівартість - один з найважливіших економічних показників ефективності виробництва, в якому відображаються основні сторони діяльності сільськогосподарських підприємств. Собівартість обчислюють для правильного встановлення цін на продукцію, організації виробничо-фінансової діяльності на принципах господарського розрахунку, раціонального розміщення виробництва продукції і обґрунтованої спеціалізації сільськогосподарських підприємств, а також для визначення фінансових результатів підприємств і рівня їх доходності.

Основним показником собівартості в сільському господарстві є собівартість одиниці кожного  виду продукції або групи однорідних продуктів. Розрізняють планову  собівартість, яку обчислюють за нормативами  при складанні планів соціально-економічного розвитку і фактичну, яку визначають на основі фактичних витрат на виробництво.

Крім того, розраховують виробничу і повну (комерційну) собівартість продукції. Виробнича собівартість складається з витрат, пов'язаних з виробництвом продукції. Повна  собівартість, крім виробничої, включає витрати на зберігання, транспортування і реалізацію продукції.

У рослинництві витрати групують за такими статтями:

1. матеріальні витрати;
2. витрати на заробітну плату; 
3. відрахування на соціальне страхування;
4. відрахування на обов'язкове медичне страхування;
5. амортизація основних засобів;
6. інші витрати;
7. витрати на організацію виробництва і управління.

 

2. Джерела даних про виробництво і собівартість

 

Щоб мати відомості  про ресурси продукції рослинництва, органи державної статистика визначають очікувані, попередні і кінцеві розміри валового збору сільськогосподарських культур.

Очікувані розміри собівартості визначають по зернових культурах соняшнику, цукрових буряках і картоплі на початку збирання урожаю. Для їх розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруть із заключного звіту про підсумки сівби під урожай поточного року (ф. № 4-с.-г.), і дат очікуваної урожайності окремих культур, які визначають на підставі оперативного звіту про хід збирання урожаю (ф. № 7-с.-г.). Множачи очікувану урожайність на посівну площу, дістають очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.

Попередні розміри  валового збору продукції обчислюють за даними звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень (ф. № 29-с.-г.), який складають державні і колективні господарства станом на 1 листопада і надсилають в органи державної статистики. Валовий збір визначають для кожної культури як суму фактичного урожаю із зібраних за станом на 1 листопада площ і передбачуваного урожаю з незібраних па звітну дату площ.

Остаточні розміри  валового збору та собівартості сільськогосподарських культур встановлюють статистичні органи за даними ф. № 9-АПК «Виробництво і собівартість продукції рослинництва» річних звітів господарств.

Основними даними про собівартість є:

Річні звіти. У них відображаються дані про  валові збори і собівартість сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві.

Статистична звітність. Основною формою статистичної звітності є:   ф.№ 29 с.-г. «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень». Цей звіт складається за станом на 1 листопада.

Матеріали бюджетних  обстежень підсобних господарств  населення.

Основним  джерелом даних для нашого курсового  проекту є річні звіти господарств Новоград-Волинського району за 2004 рік.

 

3. Проведення статистичного спостереження

 

Діяльність керівників і спеціалістів тваринницьких галузей  та підрозділів пов'язана із збиранням, розробкою і аналізом статистичних матеріалів. Щоб кваліфіковано управляти виробництвом, потрібно мати інформацію про трудові і виробничо-технічні ресурси тваринницьких ферм і комплексів, відомості про хід виробничих процесів і досягнуті результати, а також знати способи розробки та аналізу інформації.

Залежно від завдань і умов виробництва керівники та спеціалісти галузі частіше вивчають внутрішньогосподарські сукупності і явища. Наприклад, об'єктом їх спостереження можуть бути результати бонітування сільськогосподарських тварин, підсумки діяльності трудових колективів, дані про використання виробничих потужностей тощо. Для прийняття ділових управлінських рішень, спрямованих на поліпшення виробничої діяльності тваринницьких ферм і комплексів, а також окремих трудових колективів, слід систематично вивчати внутрішньогосподарські сукупності, своєчасно виявляти відхилення від планових завдань, вжити заходів для забезпечення нормального ходу господарських процесів, запобігти порушенню ритму виробництва. Об'єктивна оцінка умов і результатів діяльності у тваринництві, для якого характерна складна система виробничих взаємозв'язків, потребує правильного використання статистичних методів аналізу.

За межами підприємства керівники і спеціалісти  повинні стежити за рівнем та динамікою цін на сільськогосподарську продукцію, знати кон'юктуру ринку, контролювати міжгосподарські договірні зв'язки, що також пов'язані з використанням системи статистичних показників і методів їх аналізу.

У процесі удосконалення  управління виробництвом на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції створюються науково-виробничі тваринницькі о'бєднання та системи. В цих умовах спеціалістам часто доводиться досліджувати ефективність різних зоотехнічних і ветеринарних заходів. За допомогою методів статистичної обробки можна дати кількісну характеристику дослідним даним і зробити висновок про вірогідність результатів дослідження.

Статистичне спостереження  у рослинництві здійснюють органи державної статистики разом з керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств, складаючи і збираючи статистичну звітність, проводячи переписи і спеціальні обстеження.

 

Розділ ІІ. Статистичний аналіз впливу основних факторів на собівартість виробництва зернових

2.1. Побудова  групування по собівартості

 

Групування  є одним із найважливіших етапів статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ним. Так, наукове застосування методу відносних і середніх величин, індексного, кореляційного, дисперсійного та інших методів можливе тільки після того, як статистичний матеріал розподілено на групи однотипних об'єктів.

Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромаджені знання про  досліджуване явище, виділити із всієї  різноманітності зв'язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричиняє якісні зміни. Після цього необхідно з'ясувати, що нового з'являється в ході розвитку даного процесу, які породжуються цими явищами та їх характерні риси.

Наступним етапом групування даних є визначення норм розвитку певних етапів, явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з'ясувати. Відповідно до форми розвитку слід вибрати групувальні ознаки, які точно і повно відображають внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержуватись принципу рівності об'єктивних факторів виробництва, насамперед природних і економічних умов. Неможна, наприклад, до групування включити господарства з різним виробничим напрямком, які бувають у різних, так і однакових природних умовах. У цьому разі спочатку згруповують господарства за виробничим напрямком, а потім кожну типову групу досліджують окремо за іншими ознаками.

За допомогою групувань  упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючими ознаками на групи для того, щоб глибше проаналізувати. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.