Тепловий повірочний розрахунок теплогенератора

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2014 в 13:31, курсовая работа

Описание работы

Паровим котлом називається комплекс агрегатів, призначених для одержання водяної пари за рахунок спалення палива.
Основними елементами котла є:
- топковий пристрой, котрий призначений для спалювання палива і перетворення його хімічної енергії у теплоту нагрітих газів;
- поверхні нагріву, розташовані у газоходах котла, в котрих циркулює вода;
- хвостові поверхні нагріву: економайзер и повітропідігрівник.

Содержание работы

Введення…………………………………………………………...........................
4
1 Загальна частина……………………………………………………………….
5
1.1 Вихідні дані………………………………………………...............................
5
1.2 Опис роботи і конструкції котла…………………………..………………....
5
2 Розрахункова частина. Тепловий розрахунок котла………………………...
11
2.1 Характеристика палива……………………………………………………….
11
2.2 Розрахунок обсягів повітря і продуктів згоряння…………………………..
11
2.3 Розрахунок ентальпій повітря і продуктів згоряння………………………..
14
2.4. Тепловий баланс теплогенератора …………………………………………
16
2.5. Розрахунок топки ……………………………………………………………
19
2.6 Розрахунок конвективної поверхні………………………………………….
23
2.7 Розрахунок економайзера…………………………………………………….
31
2.8 Перевірочний тепловий баланс теплогенератора…………………………..
33
Висновки…………………………………………………………………………..
34
Література……………………………………

Файлы: 1 файл

ДКВР-2.5-14.doc

— 791.00 Кб (Скачать файл)

Котли обладнаються системою повернення віднесення гострим дуттям. Віднесення, що осідає в чотирьох зольниках котла вертається в топку за допомогою інжекторів і вводиться в топкову камеру на висоті 400 мм від ґрат.

Змішувальні труби повернення віднесення виконані прямими, без поворотів, що забезпечує надійну роботу систем.

Повітря гострого дуття  вводиться в топку через задню стінку залежно від паропродуктивності котла 5 – 12 соплами d = 20мм. Сопла встановлені на висоті 500 мм від рівня колосникового полотна. Повітря в систему повернення віднесення і гострого дуття подається від високонапірного вентилятора продуктивністю 1000 м3/год і повним напором 380 мм. вод. ст.

Котли ДКВР – 2.5 – 14С для спалювання кам'яних і бурих вугіль забезпечується топками ТЛЗМ – 2,7/3,0 з пневмомеханічними закидувачами і стрічковими ланцюговими ґратами зворотного ходу.


Рама ґрат служать опорою колекторів бічних екранів казана.

Технічна  характеристика котла ДКВР – 2.5 – 14С

Найменування

Одиниця виміру

Значення

Паропродуктивність

т/год

2,5

Тиск пару

МПа

1,4

Температура пару

°С

195

Об’єм топки 

м3

10,4

Площа поверхні стін топки

м2

36,4

Поверхня нагріву:

   

радіаційна

м2

16,7

конвективна

м2

??207,3?

Коефіцієнт корисної дії

%

??81-83?

Топковий пристрій

тип

??ТЛЗМ–1870/3000

Площа дзеркала горіння

м2

2,76

Габаритні розміри:

   

довжина

м

6,9

ширина

м

4,3

висота

м

4,15?

Маса в об’ємі заводської поставки

кг

13946?


 

 

 

 

 

 

 

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.


 ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК КОТЛА

2.1. Характеристика палива

 

Згідно завдання паливом  для котла ДКВР  – 2.5 – 14С є Донецьке кам'яне вугілля марки ГО. Склад палива прийнятий за справочними даними [7, табл. 2.1]

Таблиця 2.1. Елементарний состав палива, %

Wp = 11,0

Np = 1,0

Ap = 26,7

Op = 5,6

Hp = 3,4

Cp = 49,2

Sр = 3,1

Нижча теплота згоряння палива

МДж/кг

Вихід летучих  на горючу масу, %Vг = 40,0??


2.2 Об’єм повітря і продуктів згоряння

 

2. 2 1. Коефіцієнт надлишку повітря в топці

aт = 0,5

2.1.2. Присоси повітря  в газоходах тепло генератора

перший котельний пучок - Da = 0,05;

другий котельний пучок - Da = 0,1;

чавунний економайзер - Da = 0,1.

2.2.3. Коефіцієнт надлишку повітря  за кожною поверхнею нагріву:

,

де  i – номер поверхні нагріву після топки по ходу продуктів згоряння; aт – коефіцієнт надлишку повітря на виході з топки.

aпп = 1,45;

  

a1 = 1,475;


                                                           a2 = 1,55;

                                                           aек = 1,65.

 

2.2.4  Теоретичні  об’єми повітря і продуктів  згоряння

Теоретичний обсяг повітря, м3/кг

Теоретичний обсяг азоту, м3/кг

Теоретичний обсяг трьохатомних газів, м3/кг

 

Теоретичний об’єм водяних парів м3/кг

2.2.5 Середні характеристики продуктів згоряння

До середніх характеристик продуктів згоряння ставляться:

- середні коефіцієнти надлишку повітря в поверхнях нагрівання aсер

- середні обсяги продуктів згоряння Vг, м3/кг

- середні об'ємні частки сухих трьохатомних газів і водяного пару ;

- середні сумарні об'ємні частки трьохатомних газів rн.

Розрахунок  середніх характеристик виконаний  у табличній формі

Таблиця 2.1 Середні характеристики продуктів згоряння в поверхнях нагрівання


Величини

 

 

Вел.

Теоретичні об'єми  продуктів згоряння,  м3/кг

5,19;
=  0,94; 
= 4,11;  
= 0,51    

   

Ділянки газового тракту

топка

пароперегр.

перший конвективн.

пучок

другий конвективн.пучок

Економайз.

1

2

3

4

5

6

7

1. Присоси повітря по газо-ходах 

   

0,05

0,1

0,1

Коефіцієнт надлишку повітряна  виході газоходу, a

         

Розрахунки середнього коефіцієнта  надлишку повітря, ai+1=0,5 (a¢+ a²)

1,45

 

1,475

1,55

1,65

2. Об'єм 2-х атомних газів

м3/кг

6,45

 

6,58

6,94

7,48

3. Об'єм водяних пар

м3/кг

0,548

 

0,55

0,556

0,564

4. Об'єм димових газів     

м3/кг

7,938

 

8,07

8,46

8,98

5. Об'ємні частки 3 - х атом-них  газів: 

 

0,118

 

0,117

0,111

0,105

6. Об'ємна частка водяних пари 

м3/кг

0,069

 

0,068

0,066

0,063

7. Загальна об'ємна частка триатомних  газів

м3/кг

0,187

 

0,185

0,177

0,167

8. Частка золи палива, уно-сима газами [7, табл. 4.1]

0,13

       

8. Концентрація золи димових  газів

г/ м3

4,37

 

4,3

4,1

3,86

11. Наведена зольність 

кг×102МДж

1348,5

 

1348,5

 

    1348,5

 

1348,5


 


2.3 Ентальпія повітря і продуктів згоряння

 

 
2.3. Розрахунок ентальпій повітря  і продуктів згоряння

 

Розрахунок ентальпій повітря  и продуктів згорання виконуємо  в послідовності:

Розраховуємо ентальпію теоретичного об’єма повітря за формулою кДж/м3,:

= Vо∙(с∙J)п,

де (с∙t)в – ентальпія 1 м3 повітря для заданої температури [7, по табл. 3.4].

Ентальпія надлишку повітря  для всього вибраного діапазону  температур, кДж/м3:

= (a-1)∙
.

Ентальпію теоретичного обє¢му продуктів згорання визначаємо за формулою, кДж/м3:

= VoRO2∙(c∙J)RO2 + VoR2∙(c∙J)R2 + VoH2O∙(c∙J) H2O,

де (c∙J)RO2, (c∙J)R2, (c∙J)H2O – ентальпії відповідних газів при вибраній температурі [7, табл. 3.4].

ентальпія продуктів  згорання з коефіцієнтом надлишку повітря a>1 визначаємо за формулою, кДж/ м3:

Iг = + (a-1)∙

Результати розрахунків  зводяться у таблицю 2.2

 

 

 

 


 

Таблиця 2.2 Ентальпія повітря і продуктів згоряння

J, °C

Газоходи

Топка

Паропере-грівач

І газохід

ІІ газохід

Еконо-майзер

30

207

0

0

0

0

0

0

100

690

771

2,8

1082

1099

1151

1220

200

1386

1566

5,9

2189

2224

2328

2466

300

2097

2379

9,2

   3323

3375

3532

3742

400

2818

3218

12,5

4486

4557

4768

5050

600

4318

4960

19,5

6903

7011

7335

7767

800

5885

6794

26,7

9443

9590

10031

10619

1000

7474

8705

34,3

12068

12255

12815

13562

1200

9134

10644

42

14754

14983

15668

16581

1400

10811

12650

55

17515

17785

18596

19677

1600

12513

14669

65,3

20300

20613

21551

22803

1800

14210

16719

76

23113

23469

24534

25955

2000

15954

18795

87,5

25975

26374

27570

29166

2200

17698

20899

-

28863

29305

30633

32403


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Тепловий баланс котла


 

Цілиною складання теплового балансу котла є визначення розрахункової витрати палива Вр, кг/с; ККД, hбр, %; коефіцієнта збереження теплоти j.

ККД котла визначається по зворотному балансі

,

де q2 – втрата теплоти з газами, що відходять, %;

q3 – втрата теплоти з хімічним недопалом, %;

q4 - втрата теплоти з механічним недопалом, %;

q5 - втрата теплоти в навколишнє середовище, %;

q6 – втрати з фізичною теплотою шлаків, %.

Розрахункова витрата палива визначається по прямому балансі

де Qк – корисно використана теплота, МВт;

- робоча розташовувана теплота,  кДж/кг;

Qдо – корисно використана теплота визначається по формулі:

де Dк – розрахункова паропродуктивність казана, кг/з;

і² і¢, іж – ентальпія сухої насиченої пари, котлової і живильної води, відповідно, кДж/кг.

Робоча розташовувана  теплота прирівнюється до нижчої теплоти згоряння палива

=
,

тому що / 0,625 = 19,8/ 0,625 = 31,68, що більше Wp = 11%.

Тепловий  баланс котла складається у формі таблиці.

 

 

Таблиця 2.3 Тепловий баланс котла


Найменування  величини

Познач

Спосіб визначення величини

Розрахунок

1

2

3

4

Нижча теплота зго-ряння  палива, кДж/кг

4.табл 1.6

19800

Робоча розташовувана теплота, МДж/кг

=

19800

Втрати теплоти з  хімічним недожогом, %

q3

[7, табл. 4.1].

0,5

Втрати теплоти з механічним недожо-гом, %

q4

[7, табл. 4.1].

3,5

Температура газів, що відходять, °С

Jyx

за завданням

160

Ентальпія газів, що відходять, кДж/кг

Нух

табл 2.2

1367

Температура холодного  повітря, °С

tх.в

приймається

30

Ентальпія холодного  повітря при a=1 МДж/кг

табл 2.2

206,6

Коефіцієнт надлишку повітря в газах, що відходять

aух

1,65

Втрати тепла від  зовнішнього охолодження котла,%

[7, табл. 4.5].

3,8

Коефіцієнт корисної дії котла, %

100-(q2+q3+q4+q5+q6)

100-(4,8+0,5+3,5+3,8+0,66 )= 86,7

Корисно використана теплота, МВт

0,7(2790+377)+0,03

0,7(830-377)  = 2226,5

Розрахункова витрата  палива, кг/з

Вр

2226,5/(19800

0,867) = 0,13

Коефіцієнт збереження тепла

j

1-0,038/(0,908+0,038) = 0,96

Информация о работе Тепловий повірочний розрахунок теплогенератора