Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2014 в 13:31, курсовая работа
Паровим котлом називається комплекс агрегатів, призначених для одержання водяної пари за рахунок спалення палива.
Основними елементами котла є:
- топковий пристрой, котрий призначений для спалювання палива і перетворення його хімічної енергії у теплоту нагрітих газів;
- поверхні нагріву, розташовані у газоходах котла, в котрих циркулює вода;
- хвостові поверхні нагріву: економайзер и повітропідігрівник.
Введення…………………………………………………………...........................
4
1 Загальна частина……………………………………………………………….
5
1.1 Вихідні дані………………………………………………...............................
5
1.2 Опис роботи і конструкції котла…………………………..………………....
5
2 Розрахункова частина. Тепловий розрахунок котла………………………...
11
2.1 Характеристика палива……………………………………………………….
11
2.2 Розрахунок обсягів повітря і продуктів згоряння…………………………..
11
2.3 Розрахунок ентальпій повітря і продуктів згоряння………………………..
14
2.4. Тепловий баланс теплогенератора …………………………………………
16
2.5. Розрахунок топки ……………………………………………………………
19
2.6 Розрахунок конвективної поверхні………………………………………….
23
2.7 Розрахунок економайзера…………………………………………………….
31
2.8 Перевірочний тепловий баланс теплогенератора…………………………..
33
Висновки…………………………………………………………………………..
34
Література……………………………………
Продовження табл. 2.6
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
Об¢ємна доля водяного пару |
rH2O |
З попередніх розрахунків |
– |
0,068 | ||
Об¢ємна доля трьохатомних газів і водяного пару |
rn |
-//- |
– |
0,185 | ||
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією, Вт/(м2∙ оС) |
aк1 |
aн∙ сz∙ cs∙ cФ [7, по номограмі рис.6.1] при rH2O = 0,177 |
74,77 |
83,05 | ||
Товщина випромінюючого шару, м |
s |
0,9∙ d∙ (4/π ∙ (S1∙ S2/d2 – 1)) |
0,179 | |||
Сумарна поглинальна спроможність трьохатомних газів і водяної пари м∙Па∙105 |
pn s |
prп s, де р=0,1МПа |
0,0033 | |||
Коефіцієнт ослаблення випромінювання трьохатомними газами, м∙ МПа-1 |
кг |
[7, по номограмі 5.4] |
– |
34 |
38 | |
Сумарна сила поглинання |
kps1 |
(kг rn + kзл mзл)ps |
0,113 |
0,126 | ||
Температура забрудненої стінки, оС |
tсг |
tн + ∆t; Dt=80 |
275 | |||
Ступінь чорності газового потоку |
α |
[7, по номограмі рис. 5.6] |
- |
0,11 |
0,12 | |
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням, Вт/(м2∙ оС) |
aл |
aн1∙ α∙ сг aн1 [7, по номогр. рис. 6.4] |
7,92 |
8,37 | ||
Сумарний коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2∙ оС) |
a1 |
ξ∙ (aк + aл) |
79,5 |
88,07 | ||
Коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2∙ оС) |
k1 |
ψ∙ a1 |
51,7 |
57,25 |
Продовження табл. 2.6
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Температурний напір, оС |
∆t1 |
(J¢1 - J²1)/ ln ((J1- t н)/ (J1²- - t н)) |
466 |
136 | |
Кількість тепла, сприйнята першим газоходом, кДж/ м3 |
Qт1 |
k∙ НI∙ ∆t1/ Вр |
9015 |
4015 | |
За графіком визначаємо щиру температуру газів за першим газоходом, оС |
J1² |
Згідно графіку |
– |
370 | |
Ентальпія газу, кДж/ м3 |
I²1 |
по I-J– таблиці |
– |
4397 | |
Дійсна кількість теплоти, кДж/м3 |
Qб |
φ(I’ф-I”I+ak1∙ Iизбв) |
0,96(10362-4397)+0,1∙207 |
5747 |
Рис.2.2 Допоміжний графік для визначення температури продуктів згоряння після першого газоходу
Таблиця 2.7 Розрахунок другого конвективного пучка
Найменування величини і одиниця виміру |
Познач. |
Спосіб визначення |
Розрахунок |
Результат | |
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Поверхня нагрівання, м2 |
НIІ |
конструктивна характеристика |
- |
73,6 | |
Діаметр труб конвективного пучка, мм |
d |
- “ - |
- |
51 | |
Поздовжній крок, мм |
S1 |
- “ - |
- |
0,1 | |
Поперечний крок, мм |
S2 |
- “ - |
- |
0,1 | |
Поперечна і поздовжня відносна відстань |
δ1 і δ2 |
s1/ d = s2/ d |
100/51 |
1,96 | |
Середня площа перетину для проходу газів |
FIІкр |
по конструктивних характеристиках |
- |
0,405 | |
Температура на вході газів у пучок, оС |
JІІ¢ |
з розрахунку топлення |
- |
370 | |
Ентальпія газу |
I’ |
- “ - |
- |
4397 | |
Температура на виході з II газоходу, оС |
J²II |
приймаємо |
- |
300 |
200 |
Ентальпія, кДж/м3 |
I²II |
по I-t – таблиці |
- |
3532 |
2328 |
Теплота, віддана продуктами згоряння, кДж/м3 |
QбII |
φ∙ ( I'II-I²II+∆a∙ Iоп) |
0,96(4397-3532)+0,1∙207; 0,96(4397-2328)+0,1∙207. |
851 |
2007 |
Середня розрахункова температура газів, оС |
Jср |
(J¢II + J²II)/ 2 |
(370+300)/2; (370+200)/2. |
335 |
285 |
Середня швидкість продуктів згоряння, м/с |
Wг2 |
Вр∙ Vг∙ ( Jср1+273)/ (F∙ 273) |
15,12 |
13,9 |
Продовження табл. 2.7
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
Об¢ємна доля водяного пару |
rH2O |
З попередніх розрахунків |
– |
0,0658 | ||
Об¢ємна доля трьохатомних газів і водяного пару |
rn |
-//- |
– |
0,177 | ||
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією, Вт/(м2∙ оС) |
aк1 |
aн∙ сz∙ cs∙ cФ [7, по номограмі рис.6.1] |
|
89,9 |
82,9 | |
Сумарна поглинальна спроможність трьохатомних газів і водяної пари м∙Па∙105 |
pn s |
prп s, де р=0,1МПа |
0,0032 | |||
Коефіцієнт ослаблення випромінювання трьохатомними газами, м∙ МПа-1 |
кг |
[7, по номограмі 5.4] |
37 |
40 | ||
Сумарна сила поглинання |
kps1 |
(kг rn + kзл mзл)ps |
0,117 |
0,127 | ||
Температура забрудненої стінки, оС |
tсг |
tн + ∆t |
275 | |||
Ступінь чорності газового потоку |
а |
[7, по номограмі рис. 5.6] |
0,11 |
0,12 | ||
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням, Вт/(м2∙ оС) |
aл |
aн1∙ а∙ сг aн1 [7, по номогр. рис. 6.4] |
4,35 |
3,38 | ||
Сумарний коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2∙ оС) |
a1 |
ξ∙ (aк + aл) |
56,55 |
51,77 | ||
Коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2∙ оС) |
k1 |
ψ∙ a1 |
36,76 |
33,65 |
Продовження табл. 2.7
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
Температурний напір, оС |
∆t2 |
(J¢ІІ- J²ІІ)/ ln ((J¢ІІ- t н)/ (JІІ²- - t н)) |
|
137 |
47,8 |
Кількість тепла, сприйнята другим газоходом, кДж/ м3 |
Qт2 |
k∙ НІІ∙ ∆t1/ Вр |
2851 |
910 | |
За графіком визначаємо щиру температуру газів за першим газоходом, оС |
J1І² |
Згідно графіку |
238 | ||
Ентальпія газу, кДж/ м3 |
I²ІІ |
по I-t – таблиці |
2786 | ||
Дійсна кількість теплоти, кДж/м3 |
Qб |
φ(I¢ф-I²I + ak1∙ Iоп) |
0,96(4397-2786)+0,1∙207 |
1567 |
Рис. 2.2 Допоміжний графік для визначення температури продуктів згоряння після другого газоходу
2.7 Розрахунок водяного
Водяні економайзери
У цей час виготовляють тільки один тип водяних чавунних економайзерів - водяні економайзери системи ВТИ. Їх збирають із чавунних ребристих труб різної довжини, що з'єднуються між собою спеціальними фасонними частинами - калачами.
Швидкість газів в економайзері приймають у межах 6...9 м/с, але не менш 3 м/с. Швидкість води в трубах може змінюватися в межах 0,3...1,5 м/с.
Водяні економайзери розраховують у такий спосіб. Спочатку по відомим ентальпіям газів на вході в економайзер ( ) і на виході з нього ( ) визначають тепло сприйняття економайзера по рівнянню теплового балансу
Температуру води на виході з економайзера
Середню швидкість газів в економайзері підраховують по вираженню
При цьому живий перетин економайзера Fек = fек×m вибирають у такий спосіб (набираючи різну кількість труб у горизонтальному ряді), щоб Wср була в межах 6...9 м/с. Тут m - число труб у горизонтальному ряді.
Після цього визначають розрахункову поверхню нагрівання економайзера і число труб
Розрахунок проводимо в табличній формі.
Таблиця 2.8 Розрахунок економайзера
Найменування величини і одиниця виміру |
Познач. |
Спосіб визначення |
Розрахунок |
Результат |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Температура газів перед економайзером, оС |
J¢eк |
з розрахунку I газоходу |
- |
238 |
Ентальпія, кДж/м3 |
I¢eк |
по I-t – таблиці |
- |
2786 |
Температура газів на виході з економайзера, оС |
J”eк |
за завданням |
- |
160 |
Ентальпія, кДж/кг |
I²eк |
- “ - |
- |
1367 |
Кількість теплоти, віддана газами, кДж/м3 |
Qб |
φ∙ ( I¢eк – I²eк+ ∆a∙ Iов) |
0,96(2786-1367+0,1∙207) |
1383 |
Ентальпія води після економайзера, оС |
i²eк |
((0,13∙1383)/2,5+0,03)+377 |
448 | |
Температура води в економайзері, оС |
teк |
i²eк /4,1868 |
448/4,1868 |
107 |
Перевірка умови не закипання води |
teк < tкіп -20°С |
107<195-20 |
||
Температурний натиск, оС |
∆t |
(∆tб - ∆tм)/ ln (∆tб/ ∆tм) |
(131-70)/ln(131/70) |
97,3 |
Середня температура газів, оС |
Jср |
(J¢ек + J²eк)/ 2 |
(238+160)/2 |
199 |
Площа живого перетину для проходу газів, м2 |
Fг |
по конструктивних характеристиках |
- |
|
Швидкість газів, м/с |
Wек |
Вр∙ vг∙ ( Jср+273)/(Fг∙ 273) |
0,13∙8,98∙(199+273)/( ???∙273) |
|
Коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2∙ оС) |
k |
kн∙ сJ |
||
Площа поверхні, м2 |
Нeк |
103∙ Qб∙ Вр/(k∙ ∆t) |
||
Кількість труб |
n |
Н/Нтр |
||
Кількість рядів |
m |
n/z |
Информация о работе Тепловий повірочний розрахунок теплогенератора