Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2014 в 13:31, курсовая работа
Паровим котлом називається комплекс агрегатів, призначених для одержання водяної пари за рахунок спалення палива.
Основними елементами котла є:
- топковий пристрой, котрий призначений для спалювання палива і перетворення його хімічної енергії у теплоту нагрітих газів;
- поверхні нагріву, розташовані у газоходах котла, в котрих циркулює вода;
- хвостові поверхні нагріву: економайзер и повітропідігрівник.
Введення…………………………………………………………...........................
4
1 Загальна частина……………………………………………………………….
5
1.1 Вихідні дані………………………………………………...............................
5
1.2 Опис роботи і конструкції котла…………………………..………………....
5
2 Розрахункова частина. Тепловий розрахунок котла………………………...
11
2.1 Характеристика палива……………………………………………………….
11
2.2 Розрахунок обсягів повітря і продуктів згоряння…………………………..
11
2.3 Розрахунок ентальпій повітря і продуктів згоряння………………………..
14
2.4. Тепловий баланс теплогенератора …………………………………………
16
2.5. Розрахунок топки ……………………………………………………………
19
2.6 Розрахунок конвективної поверхні………………………………………….
23
2.7 Розрахунок економайзера…………………………………………………….
31
2.8 Перевірочний тепловий баланс теплогенератора…………………………..
33
Висновки…………………………………………………………………………..
34
Література……………………………………
2.5 Розрахунок топки
2.5.1 Конструктивні характеристики
Перевірочний тепловий розрахунок топки полягає у визначенні температури газів на виході з топки і тепловиділення для існуючої конструкції топки котла.
Для скорочення розрахунку за кресленнями теплогенератора і за конструктивними характеристиками визначаємо такі величини:
Найменування величини |
Познач. |
Спосіб визначення |
Розрахунок |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Діаметр екранних труб, м |
d |
по кресленню |
51х2,5 |
2. Крок екранних труб, м |
S |
по кресленню казана |
55 |
3. Відстань між екранними трубами й обмуровуванням |
l |
0,8 d |
44 |
4. Відносний крок екранних труб |
- |
1,08 | |
5. Відносна відстань між обмуровуванням і екранними трубами |
- |
0,86 | |
7. Коефіцієнт забруднення екранів |
xэ |
0,6 | |
8. Коефіцієнт теплової ефективності екранів |
yэ |
хэ× xэ |
0,275 |
9. Сумарна площа стін топлення, м2 |
Fст |
по кресленнях |
36,4 |
10. Обсяг топкової камери, м3 |
Vт |
по кресленнях |
10,4 |
11. Ефективна товщина випромінюючого шару, м |
S |
1,03 | |
12. Площа дзеркала горіння, м2 |
RЗГ |
Технич. характеристика |
2,76 |
2.5.2 Тепловий розрахунок топки
Метою теплового перевірочного розрахунку топлення є визначення температури газів на виході з топки J, °С и теплосприйняття в топці випромінюванням Qл, МДж/кг.
Температура газів на виході з топки визначається по формулі:
Для визначення температури газів на виході з топки по формулі попередньо треба визначити ступінь чорності топки ат і середню сумарну теплоємність продуктів згоряння Vсср, кДж/кг×К, але для їхнього визначення треба знати температуру газу на виході з топки. Таке завдання вирішується методом послідовних наближень. Цей метод полягає в тім, що спочатку приймається температура газів на виході з топки, , ступінь чорності топки ат, середня сумарна теплоємність продуктів згоряння Vсср. Тепловий розрахунок топки вважається виконаним вірно, якщо прийняте і отримане в результаті розрахунку значення температури газів на виході з топки відрізняються друг від друга не більше ± 100°С. У противному випадку варто приймати нове значення температури газів на виході з топки і розрахунок її повторити.
Тепловий перевірочний розрахунок топки виконуємо у формі таблиці.
Таблиця 2.5. Розрахунок топки
Найменування величини і одиниця виміру |
Познач. |
Спосіб визначення |
Розрахунок |
Результат |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Об'єм топкової камери, м3 |
Vт |
конструктивна характеристика |
– |
10,4 |
Площа поверхні топки, м2 |
Fст |
Те ж або 6Vт 0,667 |
– |
36,4 |
Повна радіаційна поверхня топки, м2 |
Нр |
- // - |
– |
16,7 |
Площа дзеркала горіння |
Rдз |
- // - |
– |
2,76 |
Діаметр труб екрана, мм |
d |
- // - |
– |
51х2,5 |
Відстань між осями труб бічних екранів, мм |
Sе |
- // - |
– |
55 |
Відстань від осі труби до поверхні стінки, мм |
l |
0,8∙ d |
0,8∙51 |
44 |
Відносна відстань між осями труб екрана |
Sе / d |
Sе / d |
55/51 |
1,08 |
Ефективна товщина випромінюючого шару, м |
s |
3,6 ∙ Vт/ Fст |
3,6 |
1,03 |
Коефіцієнт забруднення |
ξ |
Приймаємо |
0,6 | |
Коефіцієнт теплової ефективності екранів |
ψср |
З Таблиці |
0,275 | |
Топкові втрати теплоти, % |
q3 |
[7, по табл.4.5] |
0,5 | |
Кількість теплоти внесеної повітрям |
q4 |
[7, по табл.4.5] |
3,5 | |
q6 |
Из табл. 2.3 |
0,87 |
0,66 | |
Qпв |
aт |
1,45 |
300 | |
Корисне тепловиділення в топці, кДж/ м3 |
Qт =Іа |
19800 |
19862 | |
Теоретична температура |
Jа |
I-J– таблиця |
– |
1568 |
Продовження табл. 2.5
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Температура на виході з топки, °С |
J¢¢т |
приймається |
– |
800 |
Ентальпія продуктів згоряння, кДж/ м3 |
І¢¢т |
І-J- таблиця |
9443 | |
Об¢ємна доля водяного пару |
rH2O |
З попередніх розрахунків |
0,069 | |
Об¢ємна доля трьохатомних газів і водяного пару |
rn |
-//- |
0,187 | |
Сумарна поглинальна спроможність трьохатомних газів і водяної пари м∙Па∙105 |
pn s |
prп s, де р=0,1МПа |
0,1 |
0,02 |
Коефіцієнт ослаблення випромінювання трьохатомними газами, м∙ МПа-1 |
кг |
[7, по номограмі 5.4] |
6,5 | |
16. Коефіцієнт ослаблення променів золовими частками, |
кзл |
[7, по номограмі 5.5] |
0,065 | |
17. Коефіцієнт ослаблення променів коксовими частками, |
ккокс |
приймається |
0,15 | |
Коефіцієнт ослаблення променів топкового середовища, м∙ МПа-1 |
к |
кг× rn + mзл×кзл + ккокс× |
6,5 |
1,65 |
Ступінь чорності факела |
аф |
0,156 | ||
Ступінь чорності топки |
ат |
0,506 | ||
Параметр |
М |
0,59 – 0,5хт |
0,59 – 0,5×0 |
0,59 |
Середня сумарна теплоємність продуктів згоряння |
VC¢ср |
(Qт – I”т)/ (Jа – J”т) |
(19862-9443)/(1568-800) |
13,57 |
Продовження табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Параметр |
Вр∙ Qт/Fт |
Вр∙ Qт/ Fст |
0,13×19862/36,4 |
70,9 |
Дійсна температура на виході з топки |
Jт¢¢ |
870 | ||
Ентальпія продуктів згоряння, кДж/ м3 |
І¢¢т |
І-J- таблиця |
10362 | |
Теплосприйняття топки |
Qт1 |
φ∙ (Qт – I”т) |
9120 | |
Корисне об’ємне тепловиділення в топці, кВт/ м3 |
qv |
247,5 |
Одержана температура газів на виході з топки не перевищує взяту заздалегідь. Розходження складає менш 100°С, тому остаточно беремо Jт¢¢= 870°С . Корисне тепловиділення в топці також не перевищує допустимої межі.
Розрахунок топки вважаємо закінченим.
2.6 Розрахунок конвективної поверхні теплогенератора
Основними рівняннями при розрахунку конвективного теплообміну є:
рівняння теплопередачі, кВт
Qт=kHΔtср;
рівняння теплового балансу
Розрахунок уважається завершеним при виконанні рівності
Qт = Qб
або, де H – розрахункова поверхня нагрівання газоходу, м2. Для водотрубних котлів H= n p×d×l, м.
Тут n – число труб зовнішнім діаметром d (м) у газоході; l - довжина труб, що відповідає висоті газоходу, м; І/ і І// - ентальпія газів до і після газоходу, прийнята по І-J – діаграмі при даному α ; Δα - величина присмокту холодного повітря в газохід; B і φ - приймається з теплового балансу котла; Δ tср – температурний напір
Попередньо задаємося двома значеннями температури продуктів згоряння після першого газоходу і , далі виконуємо два паралельних розрахунки для прийнятих значень температур.
За кресленнями
Такі дії виконуємо і при розрахунку другого конвективного пучка. Розрахунок конвективної поверхні котла проводимо в табличній формі, табл. 2.7 і 2.8
Для скорочення розрахунку за кресленнями теплогенератора і за конструктивними характеристиками визначаємо такі величини:
Найменування величини |
Позначення |
Спосіб визначення |
Розрахунок |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Характер омивання труб |
- |
по кресленню котла |
поперечний коридор |
2. Розташування труб |
- |
по кресленню котла |
коридор |
3. Діаметр труб |
d |
по кресленню котла |
0,051 |
4. Число труб у ряді I і II котельного пучка |
zI |
по кресленню котла |
9 |
zII |
по кресленню котла |
6 | |
5. Число рядів труб по ходу газів |
zг |
по кресленню котла |
15 |
6. Поперечні кроки, м |
S1 |
по кресленню котла |
0,1 |
7. Поздовжній крок, м |
S2 |
по кресленню котла |
0,1 |
8. Відносний поздовжній крок труб, м |
s2 |
||
9. Живий перетин для проходів газу в I і II котелень пучках, м2 |
0,243 | ||
0,162 | |||
10. Ефективна товщина випромінюючого кулі, м |
S |
0,179 |
Таблиця 2.6 Розрахунок першого конвективного пучка
Найменування величини і одиниця виміру |
Познач. |
Спосіб визначення |
Розрахунок |
Результат | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
Поверхня нагрівання, м2 |
НI |
конструктивна характеристика |
- |
73,6 | |
Діаметр труб конвективного пучка, мм |
d |
- “ - |
- |
0,051 | |
Поздовжній крок, мм |
S1 |
- “ - |
- |
0,1 | |
Поперечний крок, мм |
S2 |
- “ - |
- |
0,1 | |
Поперечна відносна відстань |
s1 |
S1/ d |
0,1/0,051 |
1,96 | |
Поздовжня відносна відстань |
s2 |
S2/ d |
0,1/0,051 |
1,96 | |
Середня площа перетину для проходу газів |
fIкр |
по конструктивних характеристиках |
- |
0,405 | |
Температура на вході газів у пучок, оС |
J¢ |
з розрахунку топлення |
- |
870 | |
Ентальпія газу, кДж/ м3 |
I’ |
- “ - |
- |
44,16 | |
Температура газів за першим газоходом, оС |
J1² |
прийнята |
- |
500 |
300 |
Ентальпія газу, кДж/ м3 |
I²1 |
по I-J– таблиці |
- |
5787 |
3532 |
Теплота, передана конвективному пучку, кДж/ м3 |
Qб1 |
φ∙ ( I' - I²+ ∆a1к∙ |
4413 |
6578585 | |
Середня розрахункова температура продуктів згоряння, оС |
Jср1 |
(J¢ + J1²)/ 2 |
585 |
685 | |
Середня швидкість продуктів згоряння, м/с |
Wг1 |
Вр∙ Vг∙ ( Jср1+273)/ (F∙ 273) |
13,57 |
15,15 |
Информация о работе Тепловий повірочний розрахунок теплогенератора