Створення моделі жіночого одягу за індивідуальним замовленням та розробка конструкторської документації

 

 

Таблиця 3.7. – Специфікація деталей крою та лекал

№	Назва деталей	Кількість
		лекал	деталей
1	2	3	4
1	Кокетка пілочки	1	2
2	Передня частина пілочки	1	2
3	Бічна частина пілочки	1	2
4	Кокетка спинки	1	1
5	Середня частина спинки	1	2
6	Бічна частина спинки	1	2
7	Горішня частина рукава	1	2
8	Нижня частина рукава	1	2
9	Горішня манжета	1	2
10	Нижня манжета	1	2
11	Горішній комір	1	1
12	Нижній комір	1	2
13	Підборт	1	2
14	Обшивка горловини спинки	1	1
15	Листочка	1	4
16	Пояс	1	1

3.7. Розкладка  лекал

В залежності від кількості  комплектів лекал розкладки діляться на однокомплектні та комбіновані.

Однокомплектні розкладки бувають з одного комплекту лекал, при розкладці їх на матеріалі в розворот, з одного ніпівкомплекта лекал при розкладці їх на матеріалі, складеному вдвоє по довжині, і з двох ніпівкомплектів лекал різних чи однакових розмірів та зростів при комплекті деталей виробу із двох полотен, складених лицевими сторонами.

Комбіновані розкладки  мають більше одного комплекту лекал, вони можуть використовуватись при комплекті деталей виробу з одного полотна і з двох, складених лицевими сторонами один до одного.

Існує 3 способи розміщення полотен в настилі: в згин, в розворот лицевою стороною вниз, в розворот „лицем до лиця”.

Настилання в згин застосовують в індивідуальному  виробництві, його перевагою є відсутність перекосів, зменшення затрат часу на розкладку та зручність виконання розкладки.

Настилання тканини  в розворот лицевою стороною вниз застосовується при розкрої виробів з тканин в клітинку та смужку, з несиметричним малюнком, де необхідне його суміщення, а також при розкрої виробів з суцільно викроєними рукавами та великими несиметричними ділянками.

Настилання тканини в розворот „лицем до лиця” застосовується при розкрої виробів, які мають симетричні ділянки. Це найбільш економічний спосіб, використовується в масовому виробництві.

Розкладка виконана при  настиланні тканини, шириною 150 см в згин, оскільки тканина з симетричним малюнком, який не потребує суміщення, а відсутність ворсу дозволяє розміщувати деталі в обидва напрямки вздовж тканини.

 

Площа лекал тканини верху:

SЛ=9805,1

Площа розкладки:

Sр=Др Шр=173 75=12975 =129,75( )

Норматив міжлекальних випадів:

Норма на довжину розкладки:

 

ВИСНОВКИ

В процесі виконання  курсової роботи була розроблена модель жіночого плаща на демісезонний період.

Модель підбиралась  з урахуванням напряму моди, призначенню, особливостей фігури, якостей і властивостей тканини.

Модель складна, проте  практична.

У відповідності з  моделлю, в результаті аналізу ряду методик конструювання, був обраний Єдиний метод конструювання одягу, який повністю довів свою точність і ефективність.

Розроблена технологічна послідовність, ретельно підібране  обладнання і пристосування дозволяє швидко і якісно виготовити модель.

Сучасний асортимент тканини та інших швейних матеріалів дає широку можливість для різноманітного оформлення одягу. На ряду із збільшенням об’єму виробництва тканин значно оновився їх асортимент і покращилася якість. Створені тканини нових структур, красивих відтінків і малюнків дозволяють виготовити гарний сучасний одяг, а в індивідуальному виробництві – відповідно індивідуальний, оригінальний та стильний одяг.

Для того, щоб  пошити гарний, зручний одяг, велике значення має кожний етап виготовлення виробу – від ручних стібків до прасування готових моделей. Ручні стібки , машинні шви і строчки, волого – теплова обробка -  основа технології виготовлення одягу, щоб виготовляти швейні вироби гарної якості, не достатньо мати якісну, красиву тканину, необхідно використовувати в виробництві нові методи обробки і нове обладнання.

Тканина з якої виготовлений плащ має досить широке застосування в виробництві, її властивості дозволяють виготовити зручний та гарний одяг, а при пошитті не викликає незручностей.

Розроблена модель може використовуватися як в індивідуальному, так і в масовому виробництві.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Агошков Л.А., Петрик  М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхній женской одежды (часть первая): Учеб. пособие. – 2-ое издание. – К.: Аристей, 2006. – 164 с.

2. Амирова Э.К., Сакулина О.В., Сакулин Б.С., Труханова А.Т. Конструирование одежды: Учебник для студ. учреждений серед. проф. обрзования. - М., Майстерство: Высшая школа. 2001.

3. Бескоровайная Г.П. Конструирование одежды для индивидуального потребления. – М. 1991.

4. Ерзенкова Н.В. Женская одежда в деталях. – Минск. Полымя, 1992.

5. Жак Лин. Техника кроя: Пер. с франц. Клепкова А.Д. и  
Клепцовой З.И. – 5-е изд. – Ижевск: Удмуртия, 1991. – 96 с.: илл.

6. Зевакова Л.Н., Шашкевич Л.М. Техника раскроя по индивидуальным заказам: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону 2001.

7. Основы конструирования одежды: Учебник/ Коблякова Е.Б.,  
Савостицкий А.В., Ивлева Г.С., и др.. – 3-е изд., перепаб. и доп.; Под общ. ред. Е.Б.Кобляковой. – М.; Легкая индустрия, 1980. – 448с., ил.

8. Конструктивное моделирование одежды. Учеб.пособие для вузов/ А.И.Мартынова, Е.Г.Андреева. – М. Московская государственная академия легкой промышлености, 2002. – 216 стр, с ил.

9. Матузова Е.К., Солова Р.И. « Разработка конструкции женских швейных изделий». - М.: Легкая индустрия, 1990г. – 280 с.

10. Саламатова С.М. Основы конструирования одежды: Учеб. пособие для учащихся техникумов легкой пром-сти. – М.: Легкая индустрия, 1981г. – 192 с., ил.

11. А.І. Черемних “Основи художнього конструювання жіночого одягу” М. 1983.

12. ГОСТ 4103 – 82 Розмірні признаки для проектування одягу.