Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Октября 2013 в 16:50, отчет по практике
Процес в автоматизації управління є закономірним результатом зростання технічних і економічних потреб виробництва, що розвивається, і викликаного цим появи нових технічних засобів управління і перш за все обчислювальних машин.
Суть нового етапу розвитку автоматизації можна стисло охарактеризувати як перехід від автоматизації «дій» до автоматизації «ухвалення рішень». Протягом ряду попередніх десятиліть під автоматикою розумілося перш за все виконання без участі людини деяких дій, що однозначно зв’язують причину і слідство.
Вступ………………………………………………………………….…….…...3
1. Задачі і функціі комбінату «Запоріжсталь»……………………….…..…....4
2. Структура комбинату………………………………………………….…......6
2.1. Структура ЦХП-1…………………………..…………….…….…....9
2.2 Структура цеху КВП і А………………………………..…….….....10
3. Газова гартівна піч………………....…………………………….……….....11
3.1. Склад обладнання та коротка технічна характеристика безперервного гартувального агрегату №1 .................................................…12
3.2. Технологічний процес газової гартівної печі………………..……14
4. Система автоматизації газової гартівної печі……...………………………16
4.1. Мета створення АСУ газо-гартівної печі………….……………...17
4.2. Перелік реалізованих в АСУ ТП функцій………………………18 4.3.Технічна документація газової гартівної печі № 1…..…….....…...20
4.4. Список приладів і засобів вимірювання, за допомогою
яких здійснюється контроль термічної обробки.........………………...23
5. Охорона праці………......…............…………………………………………34
5.1. Небезпечні та шкідливіфактори виробництва….…...….………...34
5.2. Аналіз потенційно небезпечних і шкідливих факторів
виробничого середовища…….……………….…..............................…..35
5.3. Заходи пожежної безпеки……………..……………………....…....38
5.4. Загальні вимоги з охорони праці…………………..………….…...39
5.6. Спеціальні правила безпеки для працівників цеху КВП і А
ЦХП-1 ..................................................................................................................42
6. Шляхи поліпшення діючої системи автоматизації......................................47
ВИСНОВОК........................................................................................................51
Список використаної літератури.......................................................................53
- Стабілізація параметрів технологічного процесу;
- Видача оператору рекомендацій з управління технологічним процесом;
4.3. Технічна документація газової гартівної печі № 1
У даній роботі в якості додатків наведена різна технічна документація:
І. Схеми розробленні Українским державним проектним інститутом «Металургавтоматика» 1967 р.:
1) Функціональна схема (додаток Г).
2) Схема з’єднання приладів для регулювання температури (додаток Ґ).
3) Монтажна схема щита контроля (додаток Д).
Природний газ надходить в піч і розподіляється на три зони нагріву. Кожну з цих зон необхідно контролювати. Всередину печі до кожної із зон підключаються термопари ТПП сигнали від яких надходять до електронних автоматичних потенціометрів ПЄД 250 після чого до ізодромного регулятора РУ4-16А. Значення показується за допомогою покажчика положення УП-01-А. У разі спрацювання регулятора сигнал надходить на клапан з електричним виконавчим механізмом ИМ-2/120. До цієї лінії додається універсальний пакетний ключ. Поруч з виконавчим механізмом камерна діафрагма. До якої підключені дифманометри мембран ДМ 3537 і вторинні прилади.
ІІ. Схеми за якими продводилася модернізація обладнання на об’єкті:
1) Принципова-монтана схема управління 1,2,3-зоною гартівної печі
№ 1 (додаток Е).
Сигнал від задатчика ДЗП-4 і стаціонарного одноканального показуючого і реєструючого приладу з реєстрацією на діаграмному диску КСП-3 (пф) надходять на регулятор РП4-П, від якого через гальванічну розв'язку керуючий сигнал надходить на автоматичні перемикачі. Потім через підсилювач УИТБ-20 сигнал надходить на виконавчий механізм МЕО-4/63, який впливає на одну з трьох зон. Живлення приладів здійснюється через автоматичні вимикачі АП-50 1,6 а.
2) Схема електроживлення приладів гартівної печі № 1 (додаток Є).
Введення 220v здійснюється від щита МЩТ-20 на колоні № 66. Живлення через автоматичний вимикач серії АП-50, призначений для захисту від перевантажень і коротких замикань електричних ланцюгів напругою до 220 В, надходить на тригер ТР-1 подає живлення 12В на осв і розетки, і через автоматичні вимикачі на нагрів 1,2,3 ї зони ЗП-1, на Р.О. природного газу і т.д.
3) Функціональна схема вимірювання температури димових газів. Дана схема виконана на підставі технічного завдання цеху КВП і автоматизації (додаток Ж).
До трубопроводів димових газів Ф1000, що відходять від гартівної печі підключені перетворювачі термоелектричні ТХА-0279. Які утворюють сигнал відповідний значенню температури всередині труб. Далі вони підключені до перемикача ПТИ-М, який необхідний для перемикання між перетворювачами. Сигнал від перемикача надходить до мілівольтметру, який відображає вимірювану величину. Мілівольтметр і перемикач встановлені в щиті КВП.
4). Загальнтй вигляд щита КВП автоматичного контролю температури димових газів (додаток З).
5) Схема зовнішніх з’єднань автоматичного контролю температури димових газів (додаток И).
6) Функціональна схема контролю розрідження (додаток І). Дана схема виконана на підставі технічного завдання цеху КВП і автоматизації.
Після того як надходить природний газ до гартівної печі, спалюється в ній, через димові труби починають виходити димові гази до яких віддалено підключено два тягонапорометри типу ТНМП-52.
Насоси підключені до димових труб відкачують необхідну частину відпрацьованих газів. Контроль кількості відкачуваних газів автоматично здійснюються за допомогою тягонапорометрів. Даний контроль необхідний, тому що у разі скупчення відпрацьованих газів усередині печі зростає ймовірність аварії, а якщо відкачувати занадто багато газів то піч просто перестане нагрівати до необхідної температури.
7) Функціональна схема сигналізації падіння тиску природного газу. Дана схема виконана на підставі технічного завдання цеху КВП і автоматизації (додаток Ї).
До трубопроводу природного газу, що іде до гартівної печі, підключається один позащитовий прилад, а саме датчик реле-тиску, який вимірює тиск в трубі і подає сигнал до сигналізації при падінні тиску нижче 0,8 кгс / см2. На щиті КВП сигналізація представлена двома індикаторами і тумблерами управління. Більш детальна схема сигналізації представлена в додатку Й.
8) Схема зовнішніх з’єднань сигналізації падіння тиску природного газу (додаток К).
ІІІ. Схема електрична принципово-монтажна, за якою планується подальша модернізація об’єкта (додаток Л).
4.4. Список приладів і засобів вимірювання, за допомогою яких здійснюється контроль термічної обробки.
Термопари ТХА (рис.4.1.). Для вимірювання температури служать первинні перетворювачі температури - термодатчики (термоперетворювачі). У промисловості, як правило, використовуються два різновиди датчиків температури - термопари і термометри опору.
Рис.4.1.
Існує кілька типів термопар. Найпоширеніші термопари - хромель-алюмель ХА (К) і хромель-копель ХК (L). Інші типи - платина-платинородій ПП (S і R), залізо-константан РК (J), мідь-константан МК (T), вольфрам-реній ВР і деякі інші менш поширені. Слід пам'ятати, що термопара за принципом дії вимірює температуру між "гарячим спаєм" (робочим спаєм) і вільними кінцями ("холодними спаями") термоелектродів. Тому термопари слід підключати до приладу безпосередньо, або за допомогою подувжуючих проводів, виготовлених з тих же термоелектродних матеріалів. Температура "холодних спаїв" в приладах вимірюється в зоні підключення термопар (поблизу клемної колодки) спеціальним термодатчиком і автоматично враховується при обчисленні температури. Для досягнення найбільшої точності і правильного виміру температури холодних спаїв, необхідно стежити, щоб у зоні контактної колодки були відсутні великі градієнти температури, конвективні потоки (обдування, вітер, протяги), а також нагрівання випромінювання від гарячих тіл.
Потенціометри КСП3 (рис.4.2.). Автоматичні показуючі регулюючі та реєструючі потенціометри типу КСП3 призначені для вимірювання, запису та регулювання (при наявності регулюючого пристрою) температури та інших величин, зміни значень яких можуть бути перетворені в зміну напруги постійного струму.
Рис.4.2.
Технічні характеристики:
1.Вхідний сигнал: ТХА (К); TXK (L); ТПР; ТПП (S)
2.Індікація: стрілкова; довжина шкали 160 мм
3.Сігналізація: 3-х позиційне з роздільним завданням на кожен канал; 4-х контактне сигналізуюче; сигналізуюче або регулює 3-х позиційне
4.Регістрація: довжина шкали і ширина поля запису на діаграмної стрічці 160 мм
5.Додаткові функції: реостатний задатчик; перетворення в постійний струм 0-5 мА (без лінеаризації)
6.Основная похибка, %:
- Показань ± 0,5;
- Записи ± 1,0
7. Похибка вихідного сигналу від нормуючого значення,%:
- для приладів з вихідними перетворювачами постійного струму і напруги без лінеаризації сигналу ± 1,0
8.Скорость просування
9. Швидкодія, сз: 2,5; 10
10. Виконання: кліматичне УХЛ4.2; тропічне 04.2; іскробезпечне
11. Живлення, споживана потужність: 220 або 240 В, 50 (60) Гц, не більше 30 ВА
12. Габаритні розміри, мм: 240x320x492 (446 глубина за щитом)
13. Масса, кг: 15 (одноканальний); 18 (багатоканальний)
14. Срок служби, років: 10 років
ГОСТ, ТУ
ТУ 25-610.001-82
В основу роботи електронних автоматичних потенціометрів КСП3 покладено компенсаційний метод вимірювання напруги. При зміні вхідного сигналу на вхід підсилювача подається сигнал постійного струму, який перетворюється на змінний струм і посилюється до величини, достатньої для приведення в дію реверсивного двигуна. Вісь двигуна за допомогою шківа і тросів пов'язана з кареткою, на якій закріплений повзунок реохорда. Ротор реверсивного двигуна обертається до тих пір, поки існує сигнал, викликаний розбалансом схеми. Одночасно обертається покажчик приладу і повзунок по реохорду до настання рівноваги в вимірювальної схемою.
У момент рівноваги вимірювальної схеми положення покажчика на шкалі визначає значення вимірюваної величини.
Дія компенсаційного мідного опору полягає в тому, що при зміні температури вільних кінців термоелектричного перетворювача на робочому опорі з'являється додаткове падіння напруги, яке компенсує зміну термо - е.р.с., викликане зміною температури вільних кінців перетворювача. Таким чином, компенсація зміни температури вільних кінців перетворювача здійснюється автоматично.
Потенціометри автоматичні слідкуючого зрівноваження складаються з наступних частин:
- Позиційний регулюючий пристрій (контакти регулюючого пристрою в приладах розраховані на управління ланцюгами постійного струму 30 В і змінного струму 250 В при активній і індуктивної навантаженнях. Допустимий струм через контакти - не більше 1 А.)
- Реостатне пристрій на виході (пристрій призначений для дистанційної передачі показань за допомогою пріора дублера)
- Задатчик для регулюючих пристроїв (Задатчик складається з реохорда - датчика, реохорда - задатчика і котушок опору)
- Підсилювач (призначений для посилення сигналів неузгодженості змінного струму. Навантаженням підсилювача є реверсивний асинхронний конденсаторний двигун РД - 09П2 або Д219П1)
Підсилювачі мають наступні технічні характеристики:
a) вихідна напруга 9 - 14 В
b) коефіцієнт передачі напруги не менше 2.2 × 10 × 5
c) зміщення нуля не більше 5 мкВ
d) вхідний опір не менше 750 Ом
e) зміна зміщення нуля не
f) потужність споживана
Виконавчі механізми МЭО (рис.4.3.). У практиці автоматизації традиційно найбільш відомі ВМ постійної швидкості, керовані імпульсами різної тривалості, які формуються регуляторами. Частота обертання вихідного органу ВМ постійна і не залежить від амплітуди керуючого сигналу. Внаслідок цього в системі регулювання здійснюється широтно-імпульсна модуляція сигналів управління. Однооборотні важільні МЕО з обертовим моментом на вихідному валу від 4 до 10000 Н м встановлюються поблизу регулюючих органів і пов'язані з ними за допомогою важелів і сполучних тяг.
Рис.4.3.
Склад механізму:
-Електродвигун синхронний
-Редуктор черв'ячний
-Ручний привід
-Блок сигналізації положення реостатний або блок кінцевих вимикачів
-Важіль
Управління механізмом: контактне або безконтактне.
Тип керуючого пристрою при безконтактному управлінні: пускач ПБР-2М або ПБР-2М2.1.
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ МЭО - 6 ,3 - 99
Умовне позначення механізмів МЭО-6,3/12,5-0,25
Номінальний обертовий момент на вихідному валу, N, m, 6,3
Номінальний час повного ходу вихідного валу, S, 12,5
Номінальне значення повного ходу вихідного валу, r, 025
Споживана потужність, w, 43
Маса, kg, 3,9
Кліматичні виконання (робоча температура), У3.1, Т31.1 (від -10 до +50)
Напруга і частота живлення - 220, 230, 240 В частотою 50 Hz, 220 V часто-тій 60 Hz.
Ступінь захисту - IP65 за ГОСТ 14254.
Режим роботи механізму S4, частота включень до 630 на годину при ПВ до 25%.
Максимальна частота включень до 1200 на годину при ПВ до 5%
Радіаційні пірометри (рис.4.4.). Пірометри випромінювання призначені для вимірювання температури твердих або розплавлених тіл в межах від 400 до 4500 ° С (від 673,16 до 4773,16 К) (ГОСТ 18952-73 і ГОСТ 8335-74).
Рис.4.4.
Принцип дії пірометрів випромінювання
грунтується на вимірюванні інтенсивності
потоку теплових або світлових променів
від розпеченого тіла і у визначенні
температури цього тіла на підставі
кількості вимірюваної
У газовому господарстві промисловий
підприємств найбільше
У комплект радіаційного пірометра входять: термоелектричний радіаційний телескоп ТЕРА-50, який є основною частиною пірометра, що служить для перетворення енергії, випромінюваної нагрітим тілом, в термоелектрорушійну силу; один або два вторинних приладу і коробки КС-20, службовці для вимірювання ТЕРС, що надходить з телескопа; панелі з вирівнювальними і еквівалентними опорами типу ПУЭС-64, які забезпечують постійне навантаження телескопів, що дозволяє використовувати в схемі будь-яке поєднання вторинних приладів з вирівнювальними і еквівалентними опорами; захисна арматура радіаційного телескопа ЗАРТ-53, що дозволяє застосовувати телескоп в будь-яких умовах експлуатації, захищаючи його від пилу, газів, дії високої температури навколишньої атмосфери, викиду полум'я з печі.
Основною частиною пірометра є телескоп з термобатареєю, перетворюючої випромінену поверхнею нагрітого тіла енергію в термоелектрорушійну силу, вимірювану вторинними приладами: мілівольтметрами і потенціометрами.
Вторинними приладами радіаційних пірометрів служать різні модифікації мілівольтметрів або потенціометрів.
Манометри технічні МТ-160 (рис.4.5.). Манометри МТ-160 призначені для вимірювання надлишкового тиску неагресивних, некрісталізуючихся рідин, газу і пари.
Рис.4.5.
Технічні характеристики:
Діаметр корпусу, мм: 160
Клас точності: 1,5
Верхні значення діапазону показань, МПа: 0,4; 0,6; 1,0; 1,6; 2,5
Виконання:
Корпус: сталь
Скло: технічне
Штуцер і трибко-секторний
Приєднувальна різьба: М20х1, 5
Розмір квадрата під ключ, мм: 22х22
Регулюючий прилад РП-4 (рис.4.6.). Регулюючий прилад РП-4 з імпульсним вихідним сигналом призначений для формування динамічних властивостей П-, ПІ-законів регулювання автоматичних регуляторів з електричними виконавчими механізмами постійної швидкості. Випускаються три модифікації приладу: РП4-У, РП4-Т, РП4-П, які відрізняються один від одного габаритними розмірами, видом і величиною вхідних і вихідних сигналів, постійної часу інтегрування, типом вхідних перетворювачів.
Информация о работе ЗВІТ про проходження виробничої практики на ВАТ «Запоріжсталь»