Визначення фракційного складу нафти (розгонкою в стандартних апаратах)

2) бензинова фракція, яка  википає в межах 50–180°С, використовується  як компонент товарної автомобільні бензини, сировина устаткувань каталітичного риформінгу і піролізу, піддається вторинній перегонці для отримання вузьких фракцій;

3) гасова фракція, яка  википає в межах 120–315°С, використовується  як паливо для реактивних і  тракторних карбюраторних двигунів, для освітлювання, як сировина  установок гідроочищення;

4) дизельна фракція (атмосферний  газойль), яка википає в межах 180–360°С, використовується як паливо для дизельних двигунів і сировина установок гідроочищення;

5) мазут – залишок атмосферної  перегонки, який википає вище 350°С, використовується як котельне  паливо або сировина для установок  гідроочищення і термічного крекінгу;

6) вакуумні дистиляти (вакуумні  газойлі), які википають у межах 350 – 500°С, використовуються як сировина  каталітичного крекінгу і гідрокрекінгу (на нафтопереробних заводах з  оливною схемою переробки отримують  декілька (2–3) вакуумних дистилятів);

7) гудрон – залишок  атмосферно-вакуумної перегонки  нафти, який википає при температурі  вище 500°С, використовується як сировина  установок термічного крекінгу, коксування, виробництва бітуму  і олив.

Перегонка нафтових фракцій вторинна – процес температурного розділення фракцій, отриманих при перегонці нафти первинній, на вужчі фракції (погони), кожна із яких використовується за своїм призначенням. На нафтопереробних заводах вторинній перегонці піддаються широка бензинова і дизельна фракція (на установках адсорбційного вилучення парафінів), оливні фракції і т.д.

При вторинній перегонці бензину продукцією є:

1) фракція 50–62°С – використовується  як компонент автомобільного  бензину, сировина для ізомеризації;

2) фракція 62–85°С – сировина  для каталітичного риформінгу, на основі якої виробляють бензол;

3) фракція 85–105°С – сировина  установок каталітичного риформінгу, на основі якої виробляють  толуол;

4) фракція 105–140°С – сировина  для каталітичного риформінгу, на  основі якої виробляють ксилоли;

5) фракція 140–180°С – компонент товарного автобензину і гасу, сировина установок каталітично-го риформінгу і гідроочищення гасу.

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі було проаналізовано стан сучасної газової проомисловості. Газова промисловість — наймолодша галузь даної промисловості. Вона зародилася на Прикарпатті в 20-ті роки ХХ ст. Але перше родовище природного газу було відкрито у 1910 р. На сьогоднішній день видобувається до 20 млрд. м3 газу, що зодовольняє власні потреби в ньому на 20-25%. Використання газу в 2 рази дешевше порівняно з нафтою. На відміну від інших корисних копалин, нафта і газ не утворюють самостійних пластів, вони заповнюють порожнини в породах.

Також було досліджено методи розділення нафти на компоненти. Нафта являє собою складну суміш рідких органічних речовин, у яких розчинені різні тверді вуглеводні й смолисті речовини. Крім того, часто в ній розчинені і супутні нафти газоподібні вуглеводні. Поділ складних сумішей на більш прості або в межі - на індивідуальні компоненти називається фракціонуванням. При первинній переробці нафти за допомогою різних технологій ставиться задача максимального витягу світлих фракцій, до яких відносяться усі фракції крім мазуту. В основі технології первинної перегонки нафти лежить перегонка - процес фізичного поділу нафти на фракції.

Таким чином, фракційний склад нафти і нафтопродукту показує вміст у них різних фракцій, які википають у певних температурних межах. Цей показник є найважливішою характеристикою нафтових сумішей і має велике практичне значення.  Повні дані про характеристику складу нафти і нафтопродуктів дозволяють вирішувати головні питання переробки: проводити сортування нафти і нафтопродуктів на базах змішування, визначати варіанти переробки нафти (паливний, паливно-масляний, або нафтохімічний), вибирати схеми переробки, визначати глибину відбору масляних фракцій від потенціалу ( відношення маси фракцій, виділених на установці, до їх маси, що міститься в нафті), вихід окремих фракцій. Знання фракційного складу нафтопродукту дозволяє розрахувати їх найважливіші експлуатаційні характеристики.

Дана робота висвітлює також основні хімічні властивості бензинів,а також вплив цих властивостей та показників на їх детонаційні властивості.

Отже, можна зробити висновок, що курсова робота розкриває основні моменти про газ, нафту, бензин, газоподібні алкани.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Паливо-мастильні матеріали, технічні рідини та системи їх забезпечення. К / Упор. В.Я.Чабанний. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. – 353с.
2. Бондарь В.А., Зоря Е.И., Цагарели Д.В. Операции с нефтепродуктами. - М.: АОЗТ "Паритет", 1999. - 338 с.
3. Бухаркина Т.В., Дигуров Н.Г. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов.-Москва, РХТУ им. Д.И. Менделеева,-1999.-195с.
4. Журнал “Економіка України” // - 2011 р. - №9 - с. 5-7 /стаття “Нафтогазовий комплекс України”.
5. Розміщення продуктивних сил України /за редакцією Є.П.Качана. -- К., 2004.
6. Довідник нафтопромислової геології / За ред. М. Є. Бикова. - Москва: Надра, 2001. - 525 с.