Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан

|Gaertn                 |Moench         |                  |                  |

|Чорнощир звичайний –   |Чорнощир –     |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Cyclachaena xanthifolia|Cyclachaena    |Asteraceae        |Asterales         |

|Fresen                 |Fresen         |                  |                  |

|Нетреба альбінська –   |Нетреба –      |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Xanthium albinum       |Xanthium L.    |Asteraceae        |Asterales         |

|(Widd.) H. Scholz      |               |                  |                  |

|Паслін чорний – Solanum|Паслін –       |Пасльонові –      |Ранникові –       |

|nigrum L.              |Solanum L.     |Solanaceae        |Scrophulariales   |

|Злинка канадська –     |Злинка –       |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Erigeron canadensis L. |Erigeron L.    |Asteraceae        |Asterales         |

|Хрінниця смердюча –    |Хрінниця –     |Хрестоцвіті –     |Каперцевоцвіті – |

|Lepidium ruderale L.   |Lepidium       |Brassicaceae      |Capparales        |

|Дурман звичайний –     |Дурман – Datura|Пасльонові –      |Ранникові –       |

|Datura stramonium L.   |               |Solanaceae        |Scrophulariales   |

|Амброзія полинолиста – |Амброзія –     |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Ambrosia artemisiifolia|Ambrosia L.    |Asteraceae        |Asterales         |

|L.                     |               |                  |                  |

|Живокість шорсткий –   |Живокість –    |Шорсколисті –     |Синюхоцвіті –     |

|Symfitum asperum L.    |Symfitum L.    |Boraginaceae      |Polemoniales      |

|Ваточник сірійський – |Ваточник –     |Ластівневі –      |Тирличецвіті –    |

|Asclepias syriaca L.   |Asclepias L.   |Asclepiadaceae    |Gentianales       |

|Рудбекія розділнолиста |Рудбекія –     |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|– Rudbeckia laciniata  |Rudbeckia L.   |Asteraceae        |Asterales         |

|L.                     |               |                  |                  |

|Сиціос кутастий –      |Сиціос – Sicyos|Гарбузові –       |Страстноцвіті –   |

|Sicyos angulata L.     |L.             |Cucurbitaceae     |Passiflorales     |

|Енотера дворічна –     |Енотера –      |Онагрові –        |Миртоцвіті –      |

|Oenothera biennis L.   |Oenothera L.   |Onagreaceae       |Myrtales          |

|Куряча слепота жовта – |Куряча  слепота |Шорсколисті –     |Синюхоцвіті –     |

|Nonea luter (Ders)     |– Nonea Vedik. |Boraginaceae      |Polemoniales      |

|Кропива коноплевидна – |Кропива –      |Кропивові –       |Кропивоцвіті –    |

|Urtica canabina L.     |Urtica L.      |Urticaceae        |Urticales         |

|Змієголовник           |Змієголовник – |Губоцвіті –       |Губоцвіті –       |

|молдавський –          |Dracocephalum  |Lamiaceae         |Lamiales          |

|Dracocephalum moldavica|L.             |                  |                  |

|L.                     |               |                  |                  |

|Люцерна хмелевидна –   |Люцерна –      |Бобові – Fabaceae |Бобоцвіті –       |

|Medicago lupulina L.   |Medicago  L.   |                  |Fabales           |

|Золотушник канадський –|Золотушник –   |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Золотушник канадський –|Золотушник –   |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Solidago canadensis L. |Solidago L.    |Asteraceae        |Asterales         |

|Золотушник пізній –    |Золотушник –   |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Solidago serotina Ait. |Solidago L.    |Asteraceae        |Asterales         |

|Розрив трава           |Розрив трава – |Бальзамінові –    |Геранієцвіті -    |

|дрібноквіткова –       |Impatiens L.   |Balsaminaceae     |Geraniales        |

|Impatiens parviflora   |               |                  |                  |

|DC.                    |               |                  |                  |

|Сизюринхій гірський – |Сизюринхій     |Півникові –       |Півникоцвіті –    |

|Sisyrinchium montanum  |               |Iridaceae         |Iridales          |

|G.                     |               |                  |                  |

|Сигезбекія східна –    |Сигезбекія –   |Айстрові –        |Айстроцвіті –     |

|Sigesbeckia orientalis |Sigesbeckia L. |Asteraceae        |Asterales         |

|L.                     |               |                  |                  |

        Розділ 3. Значення  адвентивних рослин в природі  та для людини

 

 

 

              3.1. Адвентивні рослини – бур`яни садів, городів

 

 

 

      Значна кількість  адвентивних рослин є бур’янами.  Вони засмічують поля,

городи, сади, пасовища, ростуть на  узбіччях  шляхів,  смітниках,  пустирях,

біля жител і т.п. До них належать такі злісні бур’яни, як повитиця,  вовчки,

галінсога дрібноквіткова, щириці, які  завдають величезної  шкоди  сільському

господарству. Адвентивні бур’яни  дуже важко винищити, тому що їм  притаманні

висока життєздатність, дуже ефективні  засоби поширення,  висока  плодючість,

невибагливість до умов існування. Ці бур`яни  не  завади  відомі  населенню,

біологія їх мало вивчена, і це також  деякою мірою утруднює боротьбу з  ними.

Крім того, здебільшого на  занесених  рослинах  паразитує  дуже  мало  інших

організмів, що є величезною  перевагою  в  конкуренції  з  місцевою  флорою.

Наприклад, за даними Ч. Елтона, на рододендроні понтійському  (Kbododentiron

ponticuni L.), завезеному до Англії  близько 200 років тому,  паразитує   дуже

мало рослиноїдних  тварин  (кілька  місцевих  видів  метеликів  і  жуків  та

паразити-іммігранти) [21].

      Серед наших   адвентивних  рослин  ярі   бур’яни  (наприклад,  галінсоги

дрібноквіткова і  війчаста,  пасльони  дзьобатий  і  парадоксальний,  гречка

татарська,  коноплі  дикі,  злинка   канадська,   щириці   звичайна;   біла,

лобздовидна   і   синювата   тощо),   дворі   чи   і   (енотера   дворічна),

стрижнекореневі   (гариала),   кореневищні   (гумай),    коренево-паросткові

(сухоребрик  волзький,  додарція  східна,  хрінниця  крупковидна,   паролист

звичайний), паразитні (вовчки, повитиці). 32 види є сегетальними  бур’янами.

 

      Повитиці польова  і південна. Завдають дуже  великої   шкоди  сільському

господарству. За даними Д.К.  Ларіонова,  перша  може  паразитувати  на  630

видах рослин. Деякі повитиці  отруйні,  деякі  переносять  вірусні  хвороби.

Так, через повитицю польову передаються  такі  вірусні  хвороби,  як  жовтуха

айстр,  кучерявість   буряків,   мозаїка   тютюну   тощо.   Чимало   вірусів

зберігається в рослинах повитиці від кількох днів  до  4  місяців  і довше.

Наприклад,  насіння  повитиці  польової  зберігає  вірус  у  діючому   стані

протягом року. Віруси можуть передаватися повитицею рослині,  на  якій  вона

паразитує. Навіть через окремі відрізки стебла повитиці можуть  передаватися

різні хвороби.

      Щириці. Всі види  щириць є сегетальними і рудеральними  бур’янами.  Вони

засмічують овочеві культури, особливо пропашні і баштанні, рідше польові.

      Є злісними бур’янами  садів  і  виноградників.  Розсадниками  щириць  є

величезні зарості  цих  бур’янів  на  рудеральних  місцях.  Щириці  віддають

перевагу  пухким,  вологим,  родючим  ґрунтам,  але  серед  них  є  і   дуже

посухостійкі,  наприклад  щириця  біла.  Щириці   дуже   засмічують   грунт,

пригнічують  і  заглушують  культурні  рослини.  Боротьбі  з  ними   заважає

притаманний їм розтягнутий період визрівання  насіння,  завдяки  чому  сходи

з’являються з травня протягом усього літа [23].

      Деякі види  щириць  сприяють  поширенню  шкідливих   комах.  Наприклад,

щириця звичайна є,  притулком  бобової земляної  тлі (Тullgrenia  (Tyohea)

phaseoli), яка ушкоджує коріння бобових  і капусти, а також коріння  і  бульби

картоплі.

      Галінсога дрібноквіткова. Поширена переважно на присадибних  землях,  а

також у парках, квітниках, на пустирях і  смітниках.  Вона  віддає  перевагу

тінистим місцям з пухкими,  гумусними  зволоженими  ґрунтами.  Разом  з  цим

галінсога  в  злісний  бур’яном  городів.   Найчастіша   засмічує   капусту,

галінсога  в  злісний  бур’яном  городів.   Найчастіша   засмічує   капусту,

картоплю, цибулю, огірки, помідори,  буряки  та  інші  городні  культури,  В

деяких місцях, особливо в західних  областях  УРСР,  галінсога  в  справжнім

бичем городів. Рідше цей бур’ян трапляється  в  садах  і  навіть  в  посівах

зернових і багаторічних трав. Інколи росте  на  пасовищах.  Завдяки  високій

родючості й короткому репродукційному  періоду сильно засмічує  грунт.  Сходи

з’являються  протягом  усього  вегетаційного  періоду.  Добре  розмножується

також вегетативно. Тому винищити цей  бур'ян  надзвичайно  важко.  Таким  же

злісним бур’яном є і галінсога  війчаста.

      Коноплі дикі. Ростуть  на полях, узбіччях доріг,  пустирях.  Засмічують

всі посіви, але переважно трапляються  в посівах конопель посівних.

      Злинка канадська.  Засмічує  всі  зріджені  посіви  .і  взагалі  масово

розвивається на відкритих піщаних  місцях.

      Хрінниця крупковидна.  Поширена в північній зоні  на  полях  і  узбіччях

шляхів. Тут вона часто створює  зарості.  Засмічує  всі  сільськогосподарські

культури і значно знижує їх урожайність. За даними Й. Зайферда, на 1  кв.  м

було виявлено 300 гонів хрінниці, з яких 174 плодоносили  і  дали  200  тис.

насінин. При підрізці коріння виникає  безліч нових гонів.

      Вовчки. Уражають  як дикі,  так  і  культурні   рослини.  Вони  завдають

великої шкоди баштанним,  технічним,  овочевим  культурам,  дають  величезну

кількість насіння. За даними С.O.  Котта,  одна  рослина  дає  до  160  тис.

насінин, а на 1 га - до 90 мли.; за іншими даними -  до  100  тис.  Найбільш

поширений вовчок соняшниковий, який паразитує на коренях  соняшника  тютюну,

помідорів, коноплі. Вовчок гіллястий  паразитує  на  баштанних  та  технічних

культурах [20].

      Чимало адвентивних  рослин оселяються на берегах  річок. Під час  повені

водою, а пізніше іншими  засобами,  наприклад  тваринами,  їх  насіння  дуже

широко розноситься, і місцями, особливо в  заплавах,  ці  рослини  створюють

величезні  зарості,  засмічуючи  пасовища,  причому  більшість  з  них   або

отруйні, або мають різні колючки, залозки тощо і  худобою  не  споживаються.

Особливо поширена в заплавах  нетреба  ельбинська,  яка  в  багатьох  місцях

створює суцільні зарості, довжиною в  декілька кілометрів.

      Нетреба ельбинська. На її поширення слід звернути  увагу,  юну  що  цей

вид може стати шкідливим бур’яном. Зокрема, в Австралії, куди його  занесено

в 1916 p., він став уже одним з  найбільш злісних  бур’янів  пасовищ.  Раніше

нетребу  ельбинську  вважали  рудеральним  бур’яном,  але   останнім   часом

виявилося, що цей бур’ян засмічує  сади,  пропашні  культури,  іноді  навіть

посіви зернових. Правда, це ще трапляється  нечасто,  але  вже  тепер  на  це

слід звернута увагу, особливо в  зв'язку з розширенням зрошувальної  система,

тому що в повідомлення ряду авторів,  що  нетреби  дуже  поширюються  вздовж

зрошувальних  кавалів  і  потім  переходять  на  поля,  засмічуючи  пшеницю,

кукурудзу. соняшник та інші сільськогосподарські культури.

      Значно рідше трапляються  інші види  нетреб.  Всі  нетреби   в  молодому

стані отруйні (особливо в фазі сім`ядолей), а потім  тварини  не  споживають

їх через колючки, гіркий смак і  сильний  неприємний  запах.  Поширюються  ці

рослини дуже швидко і значно знижують якість пасовищ.

      З отруйних адвентивних  рослин  найбільш  небезпечні  для  тварин  такі

види:

      Блекота чорна,  містить  алкалоїди:  гіосціамін,  скополамін  (можливо,

атропін); з інших речовин глюкозид,  гіосципікрин.  Інколи  бувають  випадки

отруєння великої рогатої худоби зеленим листям. Більш небезпечним  е  насіння

блекоти, якщо велика  кількість  його  потрапляє  в  кори.  Інколи  насінням

отруюються курчата.

      Дурман звичайний,  містить алкалоїди: гіосціамін, атропін,  скополамін.

Загальна кількість усіх алкалоїдів  у  середньому  досягає  0,33%.  Отруєння

дурманом спостерігалося у коней, великої рогатої худоби і птиці.  В деяких

випадках отруєння цією рослиною смертельне.

      Для знищення адвентивних  рослин застосовуються  механічні   та  хімічні

методи боротьби, але вони ефективні  лише тоді, коли вид  не  зайняв  значної

території. Адвентивні рослини, які вже  мають  великі  ареали,  тільки  цими

методами зовсім знищити неможливо, і залишається лише стримувати  їх  дальше

поширення. Найбільш ефективним методом  у боротьбі з  адвентивними  рослинами

є біологічний. Існує чимало  прикладів  його  застосування.  Так,  поширення

опунції  в  Австралії  припинили   за   допомогою   метелика   (Oactoblastia

cartoruin).

 

               3.2. Використання адвентивних рослин  в медицині

 

 

 

      Деякі  адвентивні  рослини,  які  містять  корисні  хімічні   речовини

Деякі  адвентивні  рослини,  які  містять  корисні  хімічні   речовини

(алкалоїди, вітаміни  тощо), можна використати як лікарські,  дубильні, ефіро-

 і жироолійні, кормові  й т.п. Деякі з них і   були  завезені  на  Україну   як

корисні рослини, культивувалися, а потім здичавіли.

      Цілу  низку адвентивних рослин можна  застосовувати для потреб медицини.

Відомості щодо їх використання містяться в працях  С.Є.  Землинського,  М.A.

Носаля і I.М. Носаля та ін. З давніх  часів  як  лікарська  рослина  відомий

аїр. Про це згадується ще  в  давніх  європейських  книгах,  у  грецьких  та