Боргова безпека держави

9. Широкомасштабне і безсистемне  проведення конверсії воєнно-промислового  комплексу.

10. Енергетична криза.

11. Недостатня база даних  щодо власної мінерально-сировинної  бази, особливо тих її компонентів, які Україна змушена імпортувати.

12. Низький рівень видобутку нафти, газу, вугілля для забезпечення власних потреб.

13. Відсутність золотовалютного резерву, алмазного фонду.

14. Неефективність державного  управління соціально-економічними процесами.

15. Непослідовність і безсистемність  у здійсненні економічних реформ, відсутність власної моделі реформ та їхнього ідеологічного обґрунтування.

16. Неефективність управління  державним сектором економіки,  зловживання при здійсненні приватизаційних  процесів.

17. Недосконалість національного  законодавства, пов'язаного з  управлінням економічними процесами.

18. Низький рівень продуктивності праці.

19. Низький рівень інвестиційної діяльності.

20. Невиважене реформування  відносин власності, відсутність  ефективного власника приватизованого  майна.

21. Зволікання із земельною  реформою, занепад села.

22. Високий ступінь галузевого  лобізму під час прийняття управлінських рішень.

23. Неефективність бюджетної,  податкової та банківської систем.

24. Недосконала фінансово-бюджетна  система, неефективність системи  контролю за витратами бюджетних  коштів, невчасне прийняття Державного бюджету.

25. Зростання "тіньової" економіки, посилення її криміналізації.

26. Штучність курсу національної  грошової одиниці.

27. Необґрунтоване зростання  цін на споживчому ринку, відсутність паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію.

28. Низький рівень заробітної платні, відсутність мотивації до праці.

29. Поглиблення розриву  в рівнях доходів різних груп населення.

30. Соціальна незахищеність значної частини населення, зростання бідності.

31. Криза платежів, значна  заборгованість з виплати заробітної  плати, пенсій, стипендій та інших  соціальних виплат.

32. Неможливість оплати  значною частиною населення соціально-комунальних послуг і водночас — невідшкодовування державою субсидій, а звідси — криза в енергетиці.

33. Низький платоспроможний  споживчий попит населення.

34. Значне приховане безробіття. Втрата фахових освітніх знань,  вимушені перекваліфікації тощо.

35. Погіршення фізичного  і духовного здоров'я населення, моральна деградація особи, сім'ї, суспільства.

36. Депопуляція населення.

37. Наявність у суспільстві  соціальної напруженості.

38. Масове порушення прав  споживачів.

39. Зростання економічних  злочинів.

40. Нелегальний капіталу вивіз з України.

41. Корупція в управлінських  структурах.

42. Перетворення української  економіки в об'єкт протиборства політичних угруповань та мафіозних структур.

43. Загрозливий стан науки,  освіти, культури, довкілля.

44. Неефективне використання  природних ресурсів, широкомасштабне  нехтування правилами охорони  навколишнього середовища та  екології.

45. Техногенні та природні  катастрофи, негативний вплив наслідків  Чорнобильської катастрофи.

46. Значний антропогенно-техногенний  вплив, погіршення якості земельних  ресурсів.

Для зменшення загроз економічній  безпеці України є доцільним: розробка та затвердження в законодавчому  порядку стратегії, концепції та відповідної моделі економічної  безпеки; визначення завдань та функцій  координуючих центрів з моніторингу, оцінки та розробки упереджувальних  заходів щодо нівелювання загроз; сприяння бізнесових контактів між  господарюючими суб’єктами України  та інших держав з метою забезпечення стабільної роботи вітчизняних підприємств; розробка упереджувальних заходів  щодо відвернення економічних загроз внутрішнього і зовнішнього напрямів; забезпечення фінансовими ресурсами  із Державного бюджету України функціонування всієї системи економічної безпеки.