Дослідження короткочасної та довготривалої зорової (слухової) пам’яті

Структура й механізми короткочасної й довгочасної пам'яті ще не досить вивчені й потребують додаткового дослідження. Однак уже зараз відомо, що при короткочасній пам'яті відтворення матеріалу відбувається у тій «фотографічній» формі й послідовності, в якій він сприймався, тобто певною мірою механічно. При довгочасній пам'яті сприйнятий матеріал реконструюється й закріплюється за смислом, тому й відтворюється вибірково й узагальнено, залежно від завдань та характеру самої діяльності, тобто теж свідомо.

Значення короткочасної і довгочасної пам'яті в житті та діяльності людини різне.

Короткочасна пам'ять обслуговує окремі ланки та операції діяльності. Наприклад, перекладач зберігає точно у своїй пам'яті фразу, поки її перекладає. При переході до нової фрази точне формулювання попередньої фрази відразу забувається. Аналогічні (схожі) прояви короткочасної пам'яті спостерігаються в роботі стенографістки, оператора і представників інших видів скороминущої діяльності. В цьому явищі, мабуть, є своя доцільність. Якби вся стара інформація залишалась у пам'яті, то увага не могла б переключитися на сприйняття і утримання нової інформації, а отже, і виконання нової операції було б неможливе.

Довгочасна пам'ять обслуговує більш складну інтелектуальну й практичну діяльність людини. До такої діяльності, зокрема, належить навчальна діяльність учнів. Школяр, діставши навчальне завдання, повинен пам'ятати не тільки одержані вказівки та інструкції до його виконання. Він також повинен свідомо згадати ті раніше набуті знання, які потрібні для успішного розв'язання завдання.

Довготривала пам'ять представляє собою таку підсистему, яка забезпечує тривале (години, роки, десятиліття) утримання знань, умінь і навичок і характеризується величезним обсягом інформації, що зберігається. Основним механізмом введення даних у тривалу пам'ять і їх фіксацією зазвичай вважається повторення, яке здійснюється на рівні короткочасної пам'яті. Однак, як показують дослідження, суто механічне (одноманітне) повторення не приводить до стійкого і тривалого запам'ятовування. Повторення служить необхідною умовою фіксації даних у тривалу пам'ять лише в разі вербальної чи легко вербалізованої інформації. Вирішальне значення має осмислена інтерпретація нового матеріалу, встановлення зв'язків між ним і тим, що вже добре засвоєно суб'єктом. У довготривалій пам'яті одночасно функціонує декілька форм організації знань. однією з них є організація семантичної інформації в ієрархічні структури за принципом виділення більш абстрактних, пологових та більш специфічних, видових понять. Іншою формою організації,характерною для життєвих категорій, є угрупування окремих понять навколо одного або декількох представників категорії - прототипів. Семантична інформація в довготривалій пам'яті включає в себе як понятійні, так і емоційно-оціночні моменти, які відображають різні особистісні відносини суб'єкта до тих чи інших відомостей.

5. Індивідуально-типологічні особливості пам'яті

Пам'ять у людей розрізняється за багатьма параметрами: швидкості, міцності, тривалості, точності і обсягу запам'ятовування, готовність до правильного відтворення. Все це кількісні характеристики пам'яті. Але існують і якісні відмінності. Вони стосуються як домінування окремих видів пам'яті - зорової, слуховий, емоційної, рухової і інших, так і їх функціонування. Відповідно до того, які сенсорні області домінують, виділяють такі індивідуальні типи пам'яті: зорову, слухову, рухову, емоційну і різноманітні їх поєднання.

Одна людина для того, щоб краще запам'ятати матеріал, обов'язково повинен його прочитати, тому що при запам'ятовуванні і відтворенні йому легше всього спиратися на зорові образи. У іншого переважають слухове сприйняття і акустичні образи, йому краще один раз почути, ніж кілька разів побачити. Третій найлегше запам'ятовує і відтворює рухи,.

"Чисті" види пам'яті себто безумовного  домінування одного з перелічених  поодинокі. Найчастіше на практиці ми стикаємося з різними поєднаннями зорової, слухової і рухової пам'яті. Проте у більшості людей все ж домінуючою виступає зорова пам'ять.

Найбільшого розвитку в людини зазвичай досягають ті види пам'яті, які найчастіше використовуються. Великий відбиток на цей процес накладає професійна діяльність. Наприклад, у вчених відзначається дуже гарна смислова та логічна пам'ять, але порівняно слабка механічна пам'ять. В акторів і лікарів добре розвинена пам'ять на обличчя.

Феноменальна пам'ять - здатність виключно швидкого запам'ятовування і точного відтворення великої за обсягом матеріалу, нерідко зустрічається у видатних людей, виступаючи як професійна пам'ять (музична у В. Моцарта, А. Глазунова, зорова у Ф. М. Достоєвського)

Гіпермнезія - посилення пам'яті, носить вроджений характер і полягає в здатності запам'ятовувати інформацію у більшому, ніж у нормі обсязі і на більш тривалий термін. У деяких випадках межі обсягу і міцності запам'ятовування встановити не вдається. Індивідуальні особливості пам'яті у певній мірі пов'язані з відмінностями сили збудження і гальмування нервових процесів, ступеня їх врівноваженості і рухливості, проте самі властивості нервової системи змінюються під впливом умов життя і діяльності людей.

6.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОРОТКОЧАСНОЇ ТА ДОВГОЧАСНОЇ ПАМ'ЯТІ

Короткочасна пам'ять являє собою такий її вид, який характеризується дуже коротким збереженням матеріалу після одноразового нетривалого сприйняття і лише негайним відтворенням. Для вимірювання обсягу короткочасної пам'яті можуть використовуватися різні методики.

Методика «Вимірювання об'єму короткочасної пам'яті методом визначення відсутнього елемента». Піддослідні попередньо знайомляться з низкою стимулів, які використовуються в експерименті. Потім ці стимули пред'являються їм у випадковому порядку. Завдання випробуваного полягає в тому, щоб визначити, який з елементів ряду відсутній у пред'явленої послідовності. В якості стимулів для запам'ятовування можуть виступати числові ряди, слова. У висновку експерименту робляться висновки про обсяг короткочасної пам'яті.

 

 

"Запам‘ятання геометричних  фігур"

Мета: Визначення  об’єму  короткочасної  зорової  пам’яті.

Необхідний матеріал:  Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням

геометричних фігур.

     Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така

інструкція:  “Зараз  я  вам  буду  показувати  фігури  і  ви  за  ці  20

секунд  повинні  їх  запам’ятати,  а  тоді  записати  якомога  більше  і

точніше”.

Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм

короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами:

"Запам‘ятання слів"

Мета: Визначення  об’єму  короткочасної  зорової  пам’яті.

Необхідний матеріал:  Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.

     Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така

інструкція: “Зараз  я  вам  буду  показувати слова  і  ви  за  ці  20  секунд

повинні  їх  запам’ятати,  а  тоді  записати  якомога  більше  і  точніше”.

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.

"Запам‘ятання чисел"

Мета: Дослідження короткочасної  зорової  пам’яті.

Необхідний матеріал:  Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних

двоцифрових чисел.

     Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така

інструкція: “Я вам  покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх

запам‘ятати і після демонстрації записати”.

Висновки

Отже, пам’ять – це психічний процес відображення, що полягає в запам’ятовуванні й збереженні інформації з подальшим відтворенням минулого досвіду.

Пам'ять забезпечує цілісність людської особистості, збереження і передачу історичного, культурного, індивідуального досвіду і генетичної інформації. Пам'ять лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання придбання знань, формування вмінь і навичок, формувалася, і розвивалося в процесі суспільно-трудової діяльності, вона - складний історичний продукт, пов'язаний з історичним буттям і історичною діяльністю людини. Без пам'яті не можливо нормальне функціонування ні особистості, ні суспільства.

Оскільки, пам’ять бере участь в усіх сферах життєдіяльності людини, то форми її прояву та її види надзвичайно різноманітні. Різні форми прояву мнемічної діяльності класифікують за характером активності (рухова, емоційна, образна, словесно-логічна), за характером цілей діяльності  (мимовільна, довільна), за часом  закріплення й збереження матеріалу розрізняють короткочасну та довготривалу пам’ять.

Пам'ять є у всіх живих істот, але найбільш високого рівня свого розвитку вона досягає у людини.

Пам'ять, як психічний процес збереження і відтворення інформації, формувалася, і розвивалося в процесі суспільно-трудової діяльності, вона – це складний історичний продукт, пов'язаний з історичним буттям і історичною діяльністю людини.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М: Прогресс, 1980. – 211 с.
2. Блонський П. П. Пам'ять і мислення. / / Вибрані психологічні твори. - М., 1964.
3. Волков И. Память // Школьный психолог. – 2003. – № 4. – С. 4-5.
4. Зінченко Л. М. Психологічні особливості інтелектуально-мовленневого компоненту педагогічної діяльності. Автореферат. – К.: Наукова думка, 1994. – 24 с.
5. Зінченко П. І. Мимовільне запам'ятовування. - М., 1981.
6. Казанковська Г. Б., Долинська О. П. Загальна, вікова і педагогічна психологія. – К.: Вища школа, 1990. – 142 с.
7. Кисіль С. Пам’ять в структурі особистості // Педагогіка і психологія. – 2002. –  № 1-2. – С. 20-25.
8. Проблемы психологии памяти. – М.: Владос, 1969. – 127 с.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Память