Робота із дітьми

Кінець ХХ – початок  ХХІ ст. характеризується погіршенням  стану здоров’я дітей дошкільного  віку, зниженням рівня їх рухової  активності, фізичної підготовленості. Проблеми погіршення здоров'я дітей і населення загалом обумовлюють нагальну потребу у першочергових заходах в організації освітнього процесу та формуванні свідомого ставлення до стану здоров'я, впровадження оздоровчої парадигми в систему освіти.

Тому в нормативних документах, які регламентують освітню діяльність, а саме: Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI ст., визначено пріоритетними завдання: формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей.

Програма розвитку «Я у Світі» спрямована на всебічний розвиток та формування життєвої компетентності дитини, оптимальне використання максимальних можливостей віку, формування різних форм активності, включаючи фізичну.  

У Базовому компоненті дошкільної освіти як Державному стандарті дошкільної освіти України першою визначено освітню лінію «Особистість дитини», що складається з двох частин: «Здоров’я та фізичний розвиток» і «Самоставлення». Цю освітню лінію ми реалізовуємо під час занять з фізкультури, валеології, БЖД, в руховій активності дитини, під час фізкультурно-оздоровчих заходів.

Розділ «Здоров’я та фізичний розвиток» включає в себе такі структурні компоненти змісту: безпека життєдіяльності, здоров’я та хвороба, гігієна життєдіяльності, рухова активність та саморегуляція.

Реалізація цієї частини змісту освіти має на меті формування здоров’язбережувальної компетенції дитини, що полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Сюди також входить уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я без шкоди як власному здоров’ю, так і здоров’ю інших людей.

Таким чином, виникла потреба в удосконаленні фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі.  Нам необхідно налагодити таку систему фізичного виховання, основним завданням якої б стало оздоровлення дітей з використанням усього арсеналу засобів і методів традиційної і нетрадиційної фізичної культури при обов’язковому врахуванні індивідуальних особливостей кожної дитини, тобто активне використання здоров’язбережувальних технологій. Вихователям необхідно знати, що чим різноманітніші засоби виховного впливу на дітей вони використовуватимуть, тим динамічнішим буде перебіг процесу фізичного розвитку дошкільнят.

У нас є розроблена структура  фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми (показ) та модель здоров’язберігаючого середовища (показ), які висвітлюють зміст заходів, які обов’язково маємо виконувати під час освітньо-виховного процесу з дітьми.

Тому важливого значення маємо  надати вивченню і використанню здоров’язбережувальних технологій. На інноваційному симпозіумі «Використання здоров’язберігаючих технологій з метою фізичного виховання дошкільнят» ми оглядово познайомилися із цими технологіями. Деякі з них вже використовуємо у роботі з дітьми (сендплей, мудри, дихальну гімнастику, масаж, самомасаж, пальчикову гімнастику, психогімнастику). Але необхідно активніше застосовувати і інші у навчально-виховному процесі з дітьми (кольоротерапію, музикотерапію, арт-терапію, сміхотерапію, казко терапію, фітотерапію, ландшафтну терапію і інші), адже вони сприяють не лише  фізичному розвитку дошкільнят, а й формуванню психічного, духовного здоров’я дітей, навичок комунікативності. Тобто нам необхідно інтегрувати в життєдіяльність дітей ефективні, розвивально-оздоровчі технології, які дадуть змогу удосконалити, покращити фізкультурно-оздоровчу роботу у закладі і зберегти здоров’я дітей.

Принагідно зазначу, що здоров’язбережувальна технологія – системний педагогічний процес, спрямований на реалізацію прогнозованих індивідуальних показників здоров’я, фізичного, рухового, загального розвитку дітей, побудований на певних алгоритмах діяльності. Де ж ми можемо застосовувати здоровязбережувальні технології? Звийчайно, протягом всього перебування дитини у дошкільному закладі: і під час організованої та самостійної діяльності дітей.

У системі фізкультурно-оздоровчої роботи перше місце займають щоденні заняття з фізичної культури. Два заняття на тиждень проводить інструктор з фізкультури у спортивному залі (за належних погодних умов можна на майданчику) за авторською програмою М.Єфименка у молодших і середніх групах та методикою М. Вільчковського у старших групах.  Тричі на тиждень фізкультурні заняття повинні проводити вихователі на першій прогулянці. Але не завжди в календарному плані простежується фізкультура на повітрі. Тому звернути на це особливу увагу. З метою активізації рухового режиму в повсякденні як варіант фізкультурних занять на прогулянках організовується дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі дошкільного закладу (пішоходні переходи), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, поля, водойми, лісосмуги, парку та ін. Проводяться починаючи з другої молодшої групи.

Інструктор з фізкультури Ціпан  Т.М. на заняттях у спортивному залі використовує нетрадиційні методи оздоровлення, які сприяють фізичному розвитку дітей, виготовила багато нетрадиційного фізкультурного обладнання, яке ефективно використовується на заняттях, але ще необхідно започаткувати у дошкільному закладі роботу студії горизонтального пластичного балету, який об’єднував би у собі позитивні риси художньої гімнастики, аеробіки, балету, сприяв розвитку емоційної сфери дітей.

Досить актуальними зараз є міні-заняття, які слід проводити на прогулянках з однією, двома чи десятьма дітьми. Це різновид самостійної діяльності, проте під пильним контролем вихователя. Такі заняття проводять з дітьми, які мають високі показники в руховій сфері та з тими, хто відстає. Тривалість -- 5-15 хв. Тут також необхідно дотримуватись послідовності та чергування високого та низького рівнів рухової активності.

Ранкова гімнастика у нас проводиться систематично. Складено графік ранкової гімнастики, яку проводить інструктор з фізкультури у спортивному чи музичному залі, а в інші дні проводять вихователі у групах. Комплекси ранкової гімнастики плануються в календарних планах роботи на перших два тижні місяця і других два тижні. Нагадаю її тривалість: для дітей раннього віку – 4-5хв, молодшого дошкільного віку – 6-9 хв, старшого – 8-12 хв. Крім загально розвивальних вправ на ранковій гімнастиці проводимо вправи на дихання, елементи масажу, самомасажу.

Гімнастика після  денного сну складається з гімнастики пробудження у ліжечках, біля них і поступового переходу у групове приміщення. До комплексу такої гімнастики обов’язково входять загально розвивальні вправи на різні групи м’язів, з різних вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи й постави. Тривалість така сама як ранкової гімнастики. Тут активно застосовуємо килимки, доріжки здоров’я, ребристі дошки, матеріали для дихальної гімнастики, точковий масаж і інші здоров’язберігаючі технології. Повітряні ванни в русі – це та ж сама гігієнічна гімнастика, коли діти переходять з теплішого приміщення (спальні) у групове – холодніше.

Фізкультхвилинки проводять під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей. Тривалість 1-2 хв.

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) рекомендовано проводити між заняттями та малорухливими видами діяльності.  Це нескладні рухливі вправи. Тривалість 5-10 хв.

Загартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання. У режимі дня використовуємо 2 види загартувальних заходів: повсякденні  та спеціальні. До повсякденних належить: відповідний температурний режим, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, прогулянки.

Спеціальні загартувальні процедури: повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, сон при відкритих  фрамугах, ходьба босоніж по камінцях, вологому піску тощо),  масаж, дихальна гімнастика.

Але існує проблема загартування як важливого компоненту здорового способу життя в умовах дошкільного закладу, тому що система загартування інколи оформлюється лише на папері.

Належну увагу маємо приділити фізкультурним розвагам, які проводяться починаючи з раннього віку (3-й рік життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня.

Фізкультурні свята також обов’язкова складова фізкультурно-оздоровчої роботи у закладі. На жаль, з різних причин у нас ще не було в цьому навчальному році жодного свята, хоча вони мають проводитися хоча б 2 рази на рік, починаючи з молодшого дошкільного віку. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо).

Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різними формами фізичного виховання дітей. Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову  групу. Ще проводяться в цей день бесіди, читання художньої літератури, ігрова діяльність, самостійна рухова діяльність за темою дня, здорового способу життя. Нам також необхідно налагодити систему проведення днів здоров’я.

У системі фізкультурно-оздоровчої роботи належне місце відводиться самостійній руховій діяльності дітей та індивідуальній роботі з фізичного виховання. Під час планування індивідуальної роботи варто вказати з ким буде проводитись, мету, обладнання.

Використовувати здоров’язбережувльні технології можемо  на всіх заняттях.

Тож пріоритетним напрямком роботи педагогів-«дошкільників» є забезпечення гармонійного розвитку дітей, формування у них свідомого ставлення до власного здоров'я та навколишнього середовища (заняття з валеології, БЖД, ознайомлення з довкіллям).

Отже, в першу чергу має бути особистісна налаштованість кожного педагога ДНЗ на збереження здоров'я малюків як основного елементу загальнолюдської культури; повага до дитини і віра у її досягнення; позитивно-доброзичливі взаємовідносини; врахування базових можливостей дитини і динаміки її власних здобутків; поєднання любові зі сторони дорослих з об’єктивною вимогливістю; також надання дитині можливості відчувати себе щасливою.

 Щоб сучасний вихователь мав змогу працювати по-новому, він повинен щоденно займатися власною самоосвітою, підвищенням фахової компетентності та особистісного креативного потенціалу. Педагог має не лише орієнтуватися у сучасних досягненнях дошкільної освіти, а й впроваджувати провідні ідеї та освітні технології у практику роботи з дітьми.  

За результатами анкетування  вихователів, видно, що ……

Значно поповнилися  матеріалами осередки фізкультурно-оздоровлювальної активності дітей. Всі групи виготовили килимки, «доріжки здоров’я», придбали м’ячі, атрибути для загальнорозвивальних вправ. Але нам необхідно ще виготовити чи придбати матеріали для проведення оздоровчих технологій.  (Наприклад: для кольоротерапії: коьорові хустини, кольорові прапорці, метелики і т.д.)

Дуже важливо в зв’язку  зі сказаним вище надавати процесу  фізичного виховання оздоровчої спрямованості. Наповнення занять з  фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять дітей знаннями про особисте здоров’я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму. У дошкільнят з’явиться потреба та бажання бути здоровими, дбати про своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму. Протягом всього перебування дитини у дитсадку необхідно ознайомлювати дітей з правилами безпечної поведінки на природі, у соціумі з незнайомими людьми, побутовій діяльності, чинниками здоров’я, емоціями. І допоможуть тут бесіди, розповіді, різні види наочності, художня література, аналіз життєвих ситуацій, щоденне вправляння, ігрові технології, валеохвилинки.

Маємо усвідомлювати: з  власним організмом, частинами тіла дітей ознайомлювати не просто заради знань, а передусім заради свідомого  збереження ними власного здоров’я. Інформація, яку отримують діти має бути доступною та зрозумілою для них, достовірною, забезпечувати комфортну та безпечну життєдіяльність малюків сьогодні. Тому ознайомлюємо вихованців не з анатомічною будовою вуха, ока, а з тим, які функції ці органи виконують та з правилами їх охорони. Щодо засобів лікування, то з дітьми не ліки слід розглядати (це справа дорослих), а вчити їх заварювати цілющий трав’яний чай, готувати вітамінні салати.

Тобто, щоб не робив  вихователь, він має пам’ятати, що метою його професійної діяльності є охорона і збереження, зміцнення  і удосконалення здоров'я дітей, а значить і нашого майбутнього. Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. І тільки у тісному взаємозв’язку з дітьми, батьками, інструктором з фізкультури, практичним психологом, ст. медсестрою ми можемо покращити фізкультурно-оздоровчу роботу у закладі, створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь на тему:

«Оновлення змісту фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми шляхом використання здоров’язбережувальних технологій»

 

 

 

 

                                           Підготувала:                                                    

                                           вихователь-методист