Технологія вирощування товарної риби за умов випасного утримання у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення

 

Підсумкову оцінку результатів  вирощування риби проводили з  використанням комплексу загальноприйнятих у наукових дослідженнях і практичній роботі рибницько-біологічних і економічних показників: рибопродуктивності ставів, середньої товарної маси риби, витрат рибопосадкового матеріалу на одиницю товарної продукції, собівартості виробництва і вартості реалізованої товарної продукції, прибутку або збитків від виробничої діяльності та рентабельності виробництва (Рафалес–Ламарка, Николаев, 1971; Лукошкин, Казанов, 1977 та ін.).

 

Характеристика експериментальної  бази

 

Технічна характеристика та рівень водозабезпечення ставів. Нагульні стави ВАТ “Донрибкомбінат” розташовані у північній частині Донецької області. За природно-кліматичними умовами цю територію віднесено до зони Північного Степу України. Характерною особливістю регіону досліджень є обмеженість ресурсів поверхневої вологи. Через посухи та суховії втрати води у ставах на випаровування майже у 1,5 рази перевищують річну суму опадів.

 

Експериментальні стави  мають середній вік 45 років, відносяться  до типу рівнинних, повністю спускні, розташовані у каскадах, які мають у складі від 5 до 14 нагульних ставів. Площа ставів коливається у межах  від 25 до 110 га. Середня глибина води при заповненні ставів до НПР становить 1,5 м з коливаннями від 1,2 до 2,3 м. Підстилаючі ґрунти ложа ставів переважно суглинисті з включеннями піску та глинисті. Донні відклади мають середню товщину 25-30 см, а в окремих місцях ставів – на річищах та ямах і у каналах меліоративної мережі - до 1,5 м.

 

Водопостачання ставів переважно  самопливне. Джерелом водопостачання слугують, головним чином, атмосферні опади. Основний об’єм води у стави  протягом року потрапляє під час весняних паводків. Відносно невелика водозбірна площа практично не здатна забезпечити наповнення “сухого” об’єму ставів. Через обмеженість водних ресурсів на підприємстві здавна практикується багаторічне каскадне використання води.

 

У процесі спостережень за коливаннями рівня води в експериментальних ставах протягом вегетаційного періоду отримано матеріали, які свідчать про негативний характер водного балансу в ставах і характеризують рівень водозабезпечення останніх, як обмежений. Так, середня за вегетаційний період глибина води у експериментальних ставах протягом періоду спостережень коливалась від 1,15 до 1,80 м (у середньому 1,51 м) при мінімальній нормі 1,8 м. Водообмін у ставах становив від 209 до 725 діб (у середньому 465 діб) при нормативних вимогах 15 – 20 діб. Протягом вегетаційного періоду спостерігалось значне зниження рівня води у ставах – від 0,30 до 0,85 м (у середньому 0,43 м).

 

Фізико-хімічні показники  якості води і донних відкладів ставів. Температурні умови вирощування  риби протягом періоду досліджень були характерними для ставів зони Північного Степу України. Тривалість вегетаційного періоду за температури води більше 150С коливалась у межах 110–142 діб (в середньому 129 діб), сума температур води більше 150С - від 2704 до 3273 градусоднів (в середньому 2999 градусоднів). Концентрація розчиненого у воді кисню у середньому за вегетаційний період cтановила 4,2 мг/л. Інколи, протягом спекотних літніх місяців, в окремі дні спостерігалось зниження вмісту кисню у воді до 2,3–2,8 мг/л.

 

За хімічним складом вода експериментальних ставів відносилась до гідрокарбонатного класу групи натрію (Алекин, 1970). Концентрації основних іонів у воді були характерними для природних вод і підстилаючих грунтів ложа ставів зони Північного Степу. Спостерігалось значне зростання деяких їхніх величин і відповідне погіршення якості води у ставах протягом вегетаційного періоду за рахунок скорочення водного об’єму внаслідок випаровування і фільтрації. Концентрації основних біогенних елементів - мінеральних форм азоту і фосфору, у воді ставів були відносно низькими і мали сезонний характер, тобто залежали від інтенсивності протікання біохімічних процесів у водоймах.

 

Концентрація рухомих  форм органічної речовини та біогенних  елементів у донних відкладах  ставів у значній мірі була обумовлена їх наявністю у воді, мала сезонний характер і залежала від каскадного розташування ставу.

 

В цілому за фізичними та хімічними показниками вода експериментальних  ставів відповідала існуючим рибницько-біологічним нормам для вирощування у ставах полікультури коропових риб (ОСТ 15.372 – 87, 1988).

 

Природна кормова база риб. Вивчення гідробіологічного режиму експериментальних ставів показало, що в цілому інтенсивність розвитку основних кормових організмів для риб була задовільною для вирощування товарної риби в ставах за умов випасного утримання. Фітопланктон набував оптимального для нагульних ставів України рівня розвитку, з домінуванням таксономічних груп зелених і синьо-зелених водоростей (35,7 і 31,1% відповідно). Середньосезонна біомаса фітопланктону в різних ставах змінювалась в межах 24,0–42,0 г/м3. На цій підставі було зроблено висновок, що при застосованому у дослідженнях рівні інтенсифікації виробництва процеси продукування та елімінації організмів фітопланктону були збалансованими.

 

Експериментальні стави  характеризувались помірним розвитком  кормових організмів зоопланктону, середньосезонна біомаса яких перебувала в межах 2,4-6,6 г/м3. У складі зоопланктону превалювали гіллястовусі ракоподібні, частка яких за кількісними показниками становила 44,4-56,5%.

 

Зообентос експериментальних  ставів, де переважали личинки хірономід, набував помірного рівня розвитку, що обумовлене значним накопиченням донних відкладів, низьким рівнем розвитку м’якої зануреної водної рослинності у ставах і обмеженим рівнем водозабезпечення ставів. Середньосезонна біомаса кормових організмів зообентосу змінювалась в межах 0,9-3,3 г/м2.

 

Макрофіти в експериментальних  ставах були представлені переважно жорсткою надводною рослинністю. Площа ставів, зайнята заростями макрофітів, становила в середньому  10 % від площі водного дзеркала, з коливаннями від 5% до 40%. М’яка занурена водна рослинність мала незначний рівень розвитку.

 

Вирощування товарної риби в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення.

 

Склад полікультури, щільність  посадки та початкова маса об’єктів вирощування. До складу полікультури об’єктів вирощування в експериментальних ставах увійшли чотири види коропових риб: короп українських порід антонінсько-зозуленецького внутрішньопорідного типу, білий і строкатий товстолобики, білий амур. Щільність посадки риб в стави за варіантами експериментів наведена в таблиці 1. Середня початкова маса риб становила: однорічок коропа – 28,8 г, білого товстолобика –24,3 г, строкатого товстолобика – 34,2 г, білого амура – 21,2 г, дворічок білого і строкатого товстолобиків – відповідно 118,3 і 90,7 г.

 

Інтенсифікаційні заходи при вирощуванні риби в ставах. Для стимулювання розвитку в ставах природної кормової бази для риб  використовували органічні та мінеральні добрива. Протягом вегетаційного періоду у стави вносили в середньому 1968 кг/га перегною ВРХ та 238 кг/га аміачної селітри і суперфосфату.

 

Ріст риб. Ріст риб в експериментальних ставах залежав від дії ряду факторів, до найважливіших з яких відносяться температурний режим води і рівень забезпечення риб кормовою базою. Властива рибам сезонна ритмічність росту виявилась у стрімкому зростанні середньої маси риб з настанням сприятливих температурних умов: з середини травня – для коропа, з початку червня – для рослиноїдних риб. Поступове уповільнення росту риб розпочалось з середини липня – для коропа, з середини серпня – для рослиноїдних риб. Процес уповільнення росту риб в ставах дослідних варіантів у порівнянні з контролем розпочинався значно пізніше (на півмісяця – місяць), що в підсумку привело до значної переваги кожного з дослідних варіантів над їхнім контролем за показником середньої кінцевої маси риб.  Величини питомої середньодобової швидкості росту і коефіцієнта масонакопичення коропа, білого і строкатого товстолобиків знаходились у зворотній залежності від величин щільності посадки риб. Співставлення особливостей росту риб з умовами вирощування дослідного матеріалу дало підставу для припущення, що головною причиною існування зворотної залежності між величинами показників темпу росту і щільності посадки риб на вирощування було погіршення кормових умов. Так, початок розбігу величин питомої середньодобової швидкості росту риб спостерігався при сприятливій температурі і кисневому режимі води в ставах: із середини червня (для коропа) – початку липня (для товстолобиків).

 

Живлення і трофічні взаємовідносини  об’єктів вирощування. Аналіз живлення риб показав, що у складі харчової грудки коропа домінували личинки хірономід, частка яких складала в середньому 37 % від маси харчової грудки. Кормові організми зоопланктону були важливим компонентом живлення коропа, особливо в умовах нестачі організмів зообентосу. Частка зоопланктону у складі харчової грудки коропа в середньому становила 21%, досягаючи в окремих пробах величини 50%. Коливання щільності посадки однорічок білого товстолобика на вирощування в умовах експериментів не вплинуло на інтенсивність живлення і якісний склад харчових грудок дволіток цієї риби, де частка фітопланктону складала в середньому 61,5% з коливаннями від 25 до 99%. Основним компонентом живлення строкатого товстолобика був зоопланктон, частка якого в середньому становила 53,3%. Спостерігалось пригнічення коропа строкатим товстолобиком на підставі спільного споживання зоопланктону. Величина індексу трофічної подібності цих риб досягала 59% і мала пряму залежність від щільності посадки строкатого товстолобика на вирощування.

 

Важливу роль у живленні усіх досліджених видів риб відігравав детрит. Частка детриту у складі харчової грудки риб в середньому за вегетаційний період становила: у коропа – 21,5%, у білого товстолобика – 35,5%, у строкатого товстолобика – 33%. Відмічено помірний рівень трофічної конкуренції між білим і строкатим товстолобиками. Індекс трофічної подібності цих риб у середньому становив 40%, переважно на підставі спільного споживання детриту.

 

Трофічна конкуренція  між коропом і білим товстолобиком  була відсутня.

 

Рибницько-біологічна оцінка результатів вирощування товарної риби в експериментальних ставах. Основні рибницькі результати експериментального вирощування риби наведені в таблиці 2.

 

Таблиця 2

 

Результати вирощування  товарної риби в експериментальних  ставах

 

в 1996–2003 pp. (середні показники  за варіантами експериментів)

 

 

 

Продовження таблиці 2

 

 

 

 

 

За величиною рибопродуктивності по дволітках коропа стави дослідних варіантів майже не відрізнялись від контролю. Так, в середньому по дослідних варіантах, при щільності посадки однорічок коропа на вирощування 589 екз./га, рибопродуктивність склала 172,4 кг/га, що на 2,8 кг/га більше, ніж в середньому у контролі, при щільності посадки 1001 екз./га. Середня товарна маса дволіток коропа у досліді-1 і досліді-2 становила відповідно 542 і 415 г (в середньому – 478 г), що значно вище, ніж  у контролі-1 і контролі-2 (відповідно 295 і 239 г, в середньому – 267 г).

 

Рибопродуктивність триліток білого товстолобика у досліді-1 була більшою на 111,3 кг/га, ніж у контролі-1, а дволіток цієї риби у досліді-2 - більшою, ніж у контролі-2, на 41,3 кг/га. Середня товарна маса триліток і дволіток білого товстолобика у досліді-1 і досліді-2 була більшою, ніж у контролі-1 і контролі-2, відповідно на 301 і 20 г, і становила: трилітки – 803, дволітки – 432 г.

 

Рибопродуктивність строкатого товстолобика у дослідних варіантах виявилась закономірно меншою, ніж у контролі (по трилітках і дволітках відповідно на 156,9 і на 71,9 кг/га), за рахунок значно меншої щільності посадки цієї риби. Навпаки, середня товарна маса строкатого товстолобика у досліді-1 і досліді-2 була відповідно більшою, ніж у контролі-1 і контролі-2, на 337 і 104 г, і становила: трилітки – 864 г, дволітки – 512 г.

 

Відмічено, що за показником рибопродуктивності трилітки білого і  строкатого товстолобиків переважали дволіток за рахунок  значно більшого абсолютного приросту маси тіла.

 

Дослідні варіанти значно переважали контроль за показником сумарної рибопродуктивності коропа і білого товстолобика. Так, величина цієї переваги склала: у досліді-1 над контролем-1 – 153,3 кг/га, а у досліді-2 над контролем-2-66,0 кг/га. Таким чином, перевага контролю над дослідними варіантами у рибопродуктивності строкатого товстолобика нівелювалась за рахунок зростання сумарної величини цього показника по двох інших, більш цінних у ринковому відношенні, видах риб. Отже, загальну перевагу  дослідних варіантів 1 і 2 над відповідним контролем за комплексом рибницько – біологічних показників слід розглядати, як безсумнівну, беручи до уваги якісний показник товарної продукції - середню товарну масу риб.

 

На підставі результатів аналізу було визначено оптимальні нормативно-технологічні параметри при вирощуванні товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення для зони Північного Степу України.

 

Удосконалення технології випасного  товарного рибництва для ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення за допомогою кореляційно-регресійного методу.

 

Визначення впливу різних факторів на продуктивні показники вирощування товарної риби. Важливим аспектом оцінки результатів вирощування риби в експериментальних ставах був пошук факторів, які мали найсуттєвіший вплив на формування відповідного рівня рибопродуктивності, за допомогою кореляційно-регресійного методу.

 

Для розрахунків коефіцієнтів парної кореляції було використано  не лише показники вирощування товарної риби в експериментальних ставах за період з 1996 по 2003 рр. (n = 19), а й матеріали, отримані у процесі спостережень за вирощуванням риби у деяких виробничих нагульних ставах ВАТ “Донрибкомбінат” за період з 1998 по 2003 рр. (n= 31), що підвищило вірогідність отриманих результатів.