Технологія вирощування товарної риби за умов випасного утримання у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення

 

Встановлено, що результативні  показники вирощування товарної риби знаходились під впливом значної кількості факторів. Серед них найбільший вплив мали щільність посадки і середня початкова маса риби, інтенсивність використання органічних та мінеральних добрив і середня глибина ставу. Щільність посадки позитивно впливала на рибопродуктивність коропа (r= 0,48) і строкатого товстолобика (r= 0,76) і негативно – на товарну масу усіх трьох видів товарної риби (від r= - 0,51 до r= – 0,59). Початкова маса риб мала тісний прямий зв’язок з їхньою товарною масою (від r= 0,68 до r= 0,88), протилежний – з питомою середньодобовою швидкістю росту риб (від r= - 0,50 до r= - 0,85) і чинила певний позитивний вплив на рибопродуктивність коропа (r= 0,40) і білого товстолобика (r= 0,33). Наявність протилежного зв’язку між початковою масою коропа, білого і строкатого товстолобиків і темпом росту цих видів риб свідчить про те, що їм притаманна властивість компенсувати відставання у рості. Протилежна залежність між величинами щільності посадки строкатого товстолобика, з одного боку, товарної маси і рибопродуктивності коропа – з іншого боку, свідчить про пригнічення росту коропа строкатим товстолобиком, переважно за рахунок трофічної конкуренції у споживанні зоопланктону. Середня за вегетаційний період глибина ставу, як один з показників рівня водозабезпечення останнього, мала тісний прямий зв’язок з рибопродуктивністю білого товстолобика (r= 0,71). Цей фактор певною мірою позитивно вплинув і на рибопродуктивність строкатого товстолобика (r= 0,34) та коропа (r= 0,29).

 

Вихід риби від посадки  мав певний позитивний зв’язок із рибопродуктивністю коропа (r= 0,36) і  строкатого товстолобика (r= 0,34), що слід розглядати, як наслідок браконьєрського  вилову риби із ставів, і перш за все - коропа. Малоцінна і смітна риба негативно впливала на рибопродуктивність коропа і строкатого товстолобика (r= - 0,30) за рахунок конкуренції у  споживанні спільних природних кормових організмів.

 

Площа ставу і рівень його заростання макрофітами не чинили відчутного впливу на продуктивні показники вирощування товарної риби.

 

Вибір оптимальних технологічних параметрів при вирощуванні товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення за допомогою рівнянь регресії. Враховуючи сукупний характер дії різних факторів на результативні показники вирощування товарної риби у ставах, для вибору оптимальних технологічних параметрів при плануванні виробничого процесу було виконано розрахунки лінійних рівнянь за багатофакторним кореляційно-регресійним аналізом (формули 1–10):

 

 

 

 

 

де РП – рибопродуктивність: коропа (РПК), дволіток і триліток білого (відповідно РПБТ –2 і РПБТ-3) і строкатого товстолобиків (відповідно РПСТ-2 і     РПСТ-3), кг/га;

 

МД, ОД - кількість мінеральних (МД) та органічних (ОД) добрив, використаних протягом вегетаційного періоду, кг/га;

 

Г – середня розрахункова за вегетаційний період глибина ставу, як фактор рівня водозабезпечення, м.

 

ТМ – середня маса 1 екземпляру товарної риби: дволіток коропа (ТМК), дволіток і триліток білого (відповідно ТМБТ-2 і ТМБТ-3) і строкатого товстолобиків (відповідно ТМСТ –2 і ТМСТ –3), г;

 

ЩП – щільність посадки  риб: коропа (ЩПК), білого (ЩПБТ) і строкатого товстолобиків (ЩПСТ), екз./га;

 

ПМ – середня початкова  маса риб: коропа (ПМК), білого (ПМБТ) і  строкатого товстолобиків (ПМСТ), г;

 

РП – рибопродуктивність, відповідно коропа (РПК), білого (РПБТ ) і строкатого товстолобиків (РПСТ), кг/га.

 

Було визначено межі величин  аргументів цих рівнянь, які забезпечують необхідний рівень достовірності результатів розрахунків.

 

Економічна ефективність застосування удосконаленої нормативно-технологічної бази.

 

Основні економічні показники, а саме - повну собівартість виробництва  і вартість реалізованої товарної продукції, прибуток або збитки від виробничої діяльності та рентабельність виробництва, визначали з розрахунку на 1 тонну  товарної продукції у видовому асортименті, за середніми показниками результатів  вирощування товарної риби по варіантах  досліду.

 

Економічний аналіз результатів  вирощування товарної риби в експериментальних ставах підтвердив ефективність використання удосконаленої нормативної бази технології вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення (табл. 3).

 

Таблиця 3

 

Порівняльна економічна ефективність вирощування 1 тонни товарної риби

 

в ставах за варіантами експериментів (1996 – 2003 рр.)

 

 

 

 

 

Прибуток та рентабельність від вирощування і реалізації товарної продукції у дослідних варіантах 1 і 2 значно перевищували аналогічні показники, отримані в контролі: відповідно для дволітнього товарного циклу – на 413,07 грн./т і 15,0%, для неповного трилітнього товарного циклу – на 584,88 грн./т і 18,2 %.

 

Значне зростання середньої  товарної маси усіх видів риби і  поліпшення асортименту товарної продукції у дослідних варіантах шляхом збільшення питомої частки більш цінних ринкових видів риб (коропа і білого товстолобика) сприяли зростанню реалізаційної вартості продукції і значному прискоренню процесу реалізації товарної риби. За рахунок цього було забезпечене скорочення непродуктивних втрат від схуднення і загибелі риби під час її вимушеної перетримки до реалізації та зменшення величини реалізаційних витрат у собівартості товарної продукції.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. На прикладі ставових  господарств ВАТ “Донрибкомбінат”  доведено можливість досягнення  високих рибницьких показників  і економічної ефективності виробництва  при вирощуванні товарної риби  за умов випасного утримання  в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення. В умовах експериментів, при ресурсоощадному використанні сировини і матеріалів для вирощування товарної риби, рівень загальної рибопродуктивності нагульних ставів досяг 850-905 кг/га за рентабельності виробництва не нижче 20%.

 

2. В умовах нагульних  ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення протягом вегетаційного періоду спостерігалось закономірне зростання у воді концентрації основних іонів внаслідок випаровування та фільтрації води, а також величини перманганатної окислюваності, що приводило до відповідного погіршення якості ставової води. Але в цілому фізико-хімічні показники води цих ставів були сприятливими для вирощування традиційних об’єктів ставового рибництва: коропа, білого і строкатого товстолобиків, білого амура.

 

3. За середньосезонною  біомасою кормових організмів  для риб нагульні стави з обмеженим рівнем водозабезпечення в цілому характеризувались оптимальним рівнем розвитку фітопланктону (24,0–42,0 г/м3) і помірним - тваринних організмів планктону (2,4-6,6 г/м3) і бентосу (0,9-3,3 г/м2).

 

4. Ріст риб у нагульних  ставах з обмеженим рівнем  водозабезпечення залежав від  дії ряду факторів, найважливішими з яких були температура води та щільність посадки риб, яка визначала рівень забезпеченості останніх природною кормовою базою.

 

5. Організми зоопланктону  були важливим компонентом живлення  коропа. Частка зоопланктону у  складі харчової грудки цієї  риби в середньому становила 21 %, досягаючи в окремих пробах величини 50%. Спостерігалась трофічна конкуренція між коропом і строкатим товстолобиком. Індекс трофічної подібності у живленні цих видів риб досягав 59%, переважно за рахунок спільного споживання зоопланктону.

 

6. Важливу роль у живленні  усіх видів риб відігравав  детрит. Частка детриту у складі  харчової грудки риб у середньому  за вегетаційний період становила:  у коропа – 21,5%, у білого і строкатого товстолобиків – відповідно 35,5 і 33%.

 

7. Кращі результати вирощування  товарної риби в експериментальних  ставах за комплексом рибницько-біологічних  показників було отримано у  дослідних варіантах із застосуванням удосконалених нормативів технології випасного ставового рибництва.

 

8. За допомогою кореляційного-регресійного  аналізу підтверджено комплексний характер впливу різних факторів на результати вирощування товарної риби в експериментальних ставах. Встановлено, що найбільший вплив на ці результати чинили щільність посадки і середня початкова маса риби, інтенсивність використання добрив і середня глибина ставу, як один із показників рівня водозабезпечення останнього. Отримано підтвердження негативного впливу на ріст коропа з боку строкатого товстолобика за рахунок трофічної конкуренції між цими видами риб.

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

 

На підставі результатів дисертаційних досліджень було підготовлено “Технологію вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення для зони Північного Степу України”. Основні положення цієї технології полягають у наступному:

 

1. При плануванні процесу  вирощування товарної ставової  риби необхідно враховувати рівень водозабезпечення ставів. Зокрема, визначення величини планової рибопродуктивності по білому товстолобику пропонується здійснювати за допомогою відповідного лінійного рівняння.

 

2. Обмежувати щільність  посадки строкатого товстолобика  у складі ставової полікультури, враховуючи негативний вплив  цієї риби на коропа за рахунок  трофічної конкуренції. Запропоновано  нормативи щільності посадки  строкатого товстолобика і відповідні лінійні рівняння для розрахунку продуктивних показників при вирощуванні строкатого товстолобика у складі ставової полікультури.

 

3. Білого амура доцільно вирощувати в нагульних ставах на третьому році життя. Це дозволить, по-перше, використовувати його, як ефективного біологічного меліоратора по регулюванню заростання ставів макрофітами, а по-друге, реалізувати високий потенціал росту цієї риби у трилітньому віці для отримання якісної товарної продукції.

 

4. Середню рибопродуктивність  нагульних ставів з обмеженим  рівнем водозабезпечення за умов випасного утримання визначено на рівні (кг/га): по дволітках коропа – 210, по дволітках/трилітках білого товстолобика – 500/650, по дволітках/трилітках строкатого товстолобика – 200/220, по трилітках білого амура – 30.

 

5. Величини щільності посадки  риб на вирощування у стави запропоновано у наступних межах (екз./га): однорічок коропа – 500 – 600 (в середньому 550), однорічок білого товстолобика – 1300–1400 (в середньому 1350) або дворічок цієї риби - 1000–1100 (в середньому 1050), однорічок строкатого товстолобика - 300–500 (в середньому 400) або дворічок цієї риби –200–300 (в середньому 250), дворічок білого амура -15–50 (в середньому 30).

 

6. Початкова середня маса  риб для посадки на вирощування  у нагульні стави повинна становити (г): однорічки коропа – 40, однорічки/дворічки білого товстолобика – 30/150, однорічки/дворічки строкатого товстолобика- 35/150, дворічки білого амура – 250.

 

7. Кінцева (товарна) середня  маса риб становитиме не менше  (г): дволітки коропа – 500, дволітки/трилітки  білого товстолобика – 500/900, дволітки/трилітки  строкатого товстолобика – 600/1000, трилітки білого амура – 1200.

 

8. Добрива для стимулювання  розвитку організмів природної  кормової бази для риб пропонується  використовувати у наступних  межах (кг/га): органічні – 1000–4000 (в середньому 2500), мінеральні –  150–350 (в середньому 250).

 

9. Використання дволітнього  або неповного трилітнього циклів  при вирощуванні товарної ставової  риби доцільне за наступних передумов.

 

9.1. Дволітній товарний  цикл:

 

- можливість забезпечити  власні потреби у рибопосадковому  матеріалі необхідної якості і асортименту або придбати такий матеріал;

 

- наявність стійкого ринкового попиту на товарних дволіток середньою масою 450–700 г.

 

9.2. Неповний трилітній  товарний цикл:

відсутність джерел якісного посадкового матеріалу риб;

підвищені ринкові вимоги до товарної маси риб, зокрема - товстолобиків;

можливість отримання  від вирощування і реалізації товарних триліток риб більшого прибутку, ніж при роботі за дволітнім товарним циклом.

 

Список опублікованих  робіт за темою дисертації

 

1. Алимов С.І., Третяк О.М., Коваленко В.О., Пристайчук П.Б.  Підвищення ефективності ресурсоощадних технологій ставового рибництва в Україні // Рибне господарство. – 2004. – Вип. 63. – К.: Аграрна наука. – С. 3–6 (актуальність теми досліджень, наукова новизна і практичне значення результатів досліджень для рибогосподарської галузі України).

 

2.  Коваленко В.О. Фактори,  що впливають на результати  випасного вирощування товарної риби в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення // Таврійський науковий вісник. – 2003. – Вип. 29. – Херсон. – С. 103–108.

 

3. Коваленко В.О. До  питання про місце коропа в ставовій полікультурі товарного рибництва // Рибне господарство України.– 2003. - № 6. – С. 18-19.

 

4. Андрющенко А.І., Третяк  О.М., Коваленко В.О., Хижняк М.І., Пристайчук  П.Б. Досвід товарного вирощування  коропових риб у полікультурі  за випасної форми рибництва  в ставових господарствах Степової  зони України // Рибне господарство. – 2001. – Вип. 59-60. – К.: Аграрна  наука. – С. 12-17 (матеріал і методика, результати досліджень 1996-2001 рр. та попередні висновки за темою дисертації).