Основи сучасного загальновійськового бою

Тема 1. “Основи сучасного загальновійськового бою”.

1 навчальне питання 

Значення тактика в  підготовці офіцерів і навчанні військ

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій.

Теорія воєнного мистецтва  складається:

- стратегії;

- оперативного мистецтва;

-тактики.

1. Стратегія - складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.
2. Оперативне мистецтво - охоплює теорію і практику підготовки і ведення операцій (бойових дій) об'єднаннями видів Збройних Сил.
3. Тактика - теорія і практика підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. Вона ділиться на загальну тактику і тактику видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. Загальна тактика, основу якої складає тактика Сухопутних військ, досліджує закономірності загальновійськового бою і виробляє рекомендації з його підготовки і ведення спільними зусиллями підрозділів, частин і з'єднань різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. Тактика видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин і з'єднань виду ЗС, роду військ і спеціальних військ у загальновійськовому бою і самостійно.

Загальна тактика і  тактика видів Збройних Сил, родів  військ і спеціальних військ знаходяться  в тісному взаємозв'язку: загальна тактика визначає задачі підрозділів, частин і з'єднань видів ЗС, родів військ і спеціальних військ в загальновійськовому бою, порядок і способи їх спільного використання і тим самим впливає на розвиток їх тактики; в свою чергу, змінюючи в тактиці видів ЗС, родів військ і спеціальних військ надає вплив на розвиток загальної тактики, вимагає уточнення і удосконалення її рекомендацій.

Тактика має два аспекти - теоретичний і практичний.

 

Бій, наступ, оборона, марш, зустрічний бій, переслідування.

Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані й узгоджені за місцем, цілями та часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань у обмеженому районі протягом короткого часу.

 Бій може бути:

- загальновійськовим,

- протиповітряним,

- повітряним

- і морським.

Складовими частинами  загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр.

Удар — одночасне ураження військ і об'єктів противника шляхом потужного діяння на них усіма наявними засобами або військами.

Удари,

• залежно від застосування зброї, можуть бути -  ядерні, вогневі,   удари військами;
• за засобами доставки — ракетні, артилерійські та авіаційні;

за кількістю засобів, що беруть участь в ураженні об'єктів — масовані, групові й одиночні.

Основними видами загальновійськового бою  є:

-  оборона

-  і наступ 

На початку війни  оборона буде найважливішим і  найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх війську наступ. Оборона широко застосовуватиметься як на початку, так і у ході війни. Але тільки обороною добитися перемоги неможливо.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника та оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, із положення оборони.

Оборона і наступ тісно  пов'язані. Будь-яка оборона вміщує елементи наступу, а наступ — елементи оборони.

Провідна роль у загальновійськовому  бою належить механізованим і  танковим підрозділам, які залежно  від обстановки можуть діяти в  похідному, перед бойовому і бойовому порядках.

 

 

Наступ може бути здійснюватись двома способами:

- з  ходу

-  та заздалегідь підготовленим.  Останній здійснюється, як правило,  з положення безпосереднього  зіткнення з противником.

Наступ з ходу є основним способом бойових дій за сучасних умов може вестись на противника, що висувається або того, що обороняється на слабке підготовлених позиціях. У першому випадку бойові дії класифікуються як зустрічний бій. У другому випадку наступ має ряд особливостей, якi можуть надати вплив на побудову бойового порядку та послідовність знищення вогневих засобів та живої сили противника. Наступ з ходу може здійснюватись та після невеликої попередньої підготовки у районах зосередження, віддалених від переднього краю оборони противника на 30-80 км.

Зближення має  на меті досягти безпосереднього спів дотику з противником або відновити його. Цей етап включає швидке висування пiдроздiлiв у похідних порядках та їх розгортання для наступу під прикриттям своєї охорони. При цьому до складу бойової охорони звичайно виділяються розвідувальні та танкові підрозділи. Віддалення бойової охорони від головних сил повинне бути таким, щоб воно дозволяло командирові вчасно оцінити обстановку, прийняти рішення та, розгорнути головні сили поза зоною із поразок вогневими засобами противника.

Власне наступ (прорив) передбачає вогневу поразку противника та створення провалу в обороні противника на обраному для нанесення удару напрямку мотопіхотними та танковими підрозділами використання ними результатів вогневої поразки противника та стрімкого їх просування у глибину та у бік флангів з метою розчленування оборони противника на частини, оточення пiдроздiлiв супротивника, які обороняються, та їх знищення.

Розвиток успіху та переслідування здійснюються з метою завершення знищення вогневих засобів та живої сили противника, порушення системи його тилового забезпечення,

Основними формами  маневру, які застосовуються пiдроздiлами у наступi є:

- охоплення, 

- прорив 

- та  фронтальний  наступ.

Велика  увага придiляється веденню наступальних бойових дiй вночi. Вважається широко використовувати метод просочування невеликих мобiльних груп пiхоти через бойовi порядки противника, що обороняється з подальшим збором їх у призначеному районi на вiддаленнi 2-3 км вiд переднього краю.

При наступi з  безпосереднього зіткнення з  противником для забезпечення надiйного управлiння та органiзацiї взаємодiї з сусiднiми пiдроздiлами РТГр при постановцi бойового завдання окрiм об'єкта атаки вказуються:

-  вихiднi рубежi або рубежi для  наступу 

- та  рубежi переходу до атаки.

 

 

 

Бойове завдання - завдання, що поставлене вищестоящим командиром (начальником) підрозділу, частині, з'єднання для досягнення поставленої мети в бою до встановленого терміну. Зміст бойового завдання залежить від чисельності, боєздатності та бойових можливостей своїх військ та противника.

При виконанні бойового завдання підрозділи, частини та з'єднання в залежності від обстановки можуть діяти у похідному, передбойовому та бойовому порядку.

Похідний порядок - шикування підрозділів, частин, з'єднань з їх засобами підсилення для здійснення маршу (маневру), тобто скритого пересування військ своїм ходом на бойовій техніці або у пішому порядку. Похідний порядок підрозділів - колона. (слайд)

Він має забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання  військ в передбойові та бойові порядки, наявність та стійкість управління військами, найменшу вразливість військ від ударів противника.

Передбойовий  порядок - шикування частин, підрозділів для пересування в колонах, розітнутих по фронту та вглиб. Застосовується при підході до полю бою та в наступі в глибині оборони противника з метою скорочення часу на розгортання в бойовий порядок, найменшій вразливості військ від ЗМУ, вогню артилерії та ударів авіації, швидкого маневру, подолання у високому темпі зон зараження, руйнувань, завалів та пожеж. Передбойовий порядок підрозділів може бути вишикуваним в лінію, уступом праворуч або уступом ліворуч, кутом вперед або назад. (слайд)

Бойовий порядок - це шикування з'єднань, частин і підрозділів з їх засобами підсилення для ведення бою. Бойовий порядок залежить від завдання, що виконується, дій противника, наявності сил і засобів та характеру місцевості. Застосовується з метою кращого використання сил, що є в наявності, засобів, та умов місцевості. Мусить відповідати завданню, замислу бою та забезпечувати: найбільш вигідні умови для ведення вогню та забезпечення бойових дій, найменшу вразливість від всіх видів зброї противника, зручність управління, швидке здійснення маневру та перегрупування військ в ході бою.

З метою більшої самостійності  під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам додаються або виділяються для підтримки підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.

Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру і виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються у підпорядкуванні старшого командира (начальника) та виконують поставлені ним завдання, а також завдання, поставлені командиром підтримуючого підрозділу, у межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Зброя (ядерна, звичайна, запалювальна).

Зброя - пристрої та засоби, що призначені для пораження противника у озброєній боротьбі. Звичайно складається з засобів пораження та засобів їх доставки до цілі.

Сучасній бій може вестися з використанням ядерної  зброї та інших засобів пораження  або з використанням тільки звичайної зброї.

Ядерна зброя – різновид зброї масового пораження, що при вибуху використовує внутрішню ядерну енергію боєзаряду. Вона включає різноманітні ядерні боєприпаси, засоби доставки їх до цілі (носії) та засоби управління.

Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси й суміші. У бою із застосуванням звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бронетранспортерів (бойових машин піхоти), зенітних засобів та стрілецької зброї у поєднанні з ударами авіації є основним засобом ураження противника.

Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна  зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані (коректовані) й самонавідні ракети і боєприпаси, здатні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску) за будь-яких умов обстановки, погоди та пори року і доби.

Запалювальні  боєприпаси й суміші застосовуються для ураження живої сили та вогневих засобів противника, розташованих відкрито або у фортифікаційних спорудженнях, а також його озброєння, техніки та інших об'єктів.

Високоточна зброя - зброя, що дозволяє уражати цілі, як правило з першого пострілу в любий час доби, при любих метеоумовах та сильній протидії противника. До високоточної зброї відносяться: керовані балістичні ракети, крилаті ракети, керовані авіаційні ракети, касети, бомби, артилерійські снаряди, міни, ЗРК, ПТКР, а також розвідувально ударні комплекси (РУК): ПЛСС, "Джісак" та інші.

 

Вогонь (по окремим  цілям, зосереджений, нерухомий загороджувальний, рухомий загороджувальний, фронтальний, фланговий, перехресний, кинджальний).

Як нам відомо розгром  противника у бою досягається  вогнем всіх видів зброї.

   Вогонь - один з  основних способів ураження противника  в бою.

Вогонь розрізняється:  (слайд)

* за видами  зброї: вогонь стрілецької зброї, мінометів, танків, засобів протиповітряної оборони;

* за напрямком  стрільби:

- фронтальний, 

- фланговий, 

- перехресний;  (слайд)

Фронтальний вогонь - вогонь гармат або стрілецької зброї, що спрямовується перпендикулярно фронту цілі (бойового порядку противника). Найбільш ефективний по окремим  цілям.

Фланговий вогонь - вогонь з гармат або стрілецької зброї, спрямований у фланг цілі (бойового порядку противника). Найбільш ефективний для пораження цілей, які розташовані по площі.

Перехресний вогонь - вогонь, що ведеться по одній цілі не менш ніж з двох напрямків. Він найбільш ефективний по цілях, що викриваються раптово. При перехресному вогні значно підвищується щільність вогню та підсилюється моральний вплив на противника.

Кинджальний вогонь - вогонь з кулеметів і автоматів по цілях, що викриваються раптово з близьких відстаней в одному напрямку. Він ведеться на відстанях, що не перевищують дальність пострілу по грудній фігурі.

*за тактичними  завданнями, що вирішуються (характеру впливу на противника): вогонь:

- на придушення,

- на знищення,