Основи сучасного загальновійськового бою

- на вимотування, 

- на задимлення,

- на освітлення,

- на руйнування та ін.;

 

* за способами стрільби (для стрілецької зброї, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків):

- з місця, 

- з ходу,

- з коротких зупинок;

* за напруженістю  стрільби:

 для автоматичної стрілецької зброї:

- одиничними пострілами,

-  короткими чергами, 

- довгими чергами, 

- кинджальним безперервним;

 для артилерії  та танків:

- одиночним,

-  збіглим (постріли  слідують один за другим з  максимальним темпом, не в ущерб  точності наводки),

- методичний ( кожний  наступний постріл проводиться  через рівний проміжок часу),

-  залповий (постріли  з декількох гармат проводяться  одночасно або в найкоротший  проміжок часу);

* за видами  проведення (наводки) (для артилерії та танків):

- прямою наводкою (суміщення  оптичної вісі панорами безпосередньо  з ціллю),

-  напівпрямою наводкою,

- непрямою наводкою (з  закритих вогневих позицій);

* за видами  вогню:

- по окремим цілям, 

- зосереджений,

а для артилерії ще додатково:

- рухомий загороджувальний,

- нерухомий загороджувальний,

- послідовне зосередження  вогню, 

- вогневий вал, 

- масовий та ін. (слайд)

Зосереджений  вогонь (ЗВ) - вид артилерійського вогню, ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній або декільком групам цілей. Зосереджений вогонь зі стрілецької зброї ведеться вогневими засобами або підрозділами по одній цілі (групі цілей).

Загороджувальний  вогонь – вид артилерійського вогню - цільна вогнева завіса на шляху руху атакуючих танків та піхоти противника або нерухома вогнева завіса на шляху польоту повітряного противника. Поділяється на рухомий та нерухомий.

Маневр (охоплення, обхід, Вогонь (по окремим цілям, зосереджений, нерухомий загороджувальний, рухомий загороджувальний, фронтальний, фланговий, перехресний, кинджальний).

Як нам відомо розгром  противника у бою досягається  вогнем всіх видів зброї.

   Вогонь - один з  основних способів ураження противника  в бою.

Вогонь розрізняється:  (слайд)

* за видами  зброї: вогонь стрілецької зброї, мінометів, танків, засобів протиповітряної оборони;

* за напрямком  стрільби:

- фронтальний, 

- фланговий, 

- перехресний;  (слайд)

Фронтальний вогонь - вогонь гармат або стрілецької зброї, що спрямовується перпендикулярно фронту цілі (бойового порядку противника). Найбільш ефективний по окремим  цілям.

Фланговий вогонь - вогонь з гармат або стрілецької зброї, спрямований у фланг цілі (бойового порядку противника). Найбільш ефективний для пораження цілей, які розташовані по площі.

Перехресний вогонь - вогонь, що ведеться по одній цілі не менш ніж з двох напрямків. Він найбільш ефективний по цілях, що викриваються раптово. При перехресному вогні значно підвищується щільність вогню та підсилюється моральний вплив на противника.

Кинджальний вогонь - вогонь з кулеметів і автоматів по цілях, що викриваються раптово з близьких відстаней в одному напрямку. Він ведеться на відстанях, що не перевищують дальність пострілу по грудній фігурі.

*за тактичними  завданнями, що вирішуються (характеру впливу на противника): вогонь:

- на придушення,

- на знищення,

- на вимотування, 

- на задимлення,

- на освітлення,

- на руйнування та  ін.;

 

* за способами  стрільби (для стрілецької зброї, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків):

- з місця, 

- з ходу,

- з коротких зупинок;

* за напруженістю стрільби:

 для автоматичної стрілецької зброї:

- одиничними пострілами,

-  короткими чергами, 

- довгими чергами, 

- кинджальним безперервним;

 для артилерії  та танків:

- одиночним,

-  збіглим (постріли  слідують один за другим з  максимальним темпом, не в ущерб точності наводки),

- методичний ( кожний  наступний постріл проводиться  через рівний проміжок часу),

-  залповий (постріли  з декількох гармат проводяться  одночасно або в найкоротший  проміжок часу);

* за видами  проведення (наводки) (для артилерії та танків):

- прямою наводкою (суміщення  оптичної вісі панорами безпосередньо  з ціллю),

-  напівпрямою наводкою,

- непрямою наводкою (з  закритих вогневих позицій);

* за видами  вогню:

- по окремим цілям, 

- зосереджений,

а для артилерії ще додатково:

- рухомий загороджувальний,

- нерухомий загороджувальний,

- послідовне зосередження  вогню, 

- вогневий вал, 

- масовий та ін. (слайд)

Зосереджений  вогонь (ЗВ) - вид артилерійського вогню, ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній або декільком групам цілей. Зосереджений вогонь зі стрілецької зброї ведеться вогневими засобами або підрозділами по одній цілі (групі цілей).

відхід, оточення).

Маневр — організоване пересування війську ході бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил і засобів, а також перенесення або пере націлювання (масування, розподілення) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Видами маневру є:

• охоплення,
• обхід,
• відхід .

 

Маневр  підрозділами (охоплення, обхід і відхід) здійснюється швидким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, у

 тому числі й  повітрям, а також шляхом відведення  підрозділів на нові позиції  та рубежі (у райони), розташовані  в нашій глибині. Маневр повинен  бути простий за замислом і здійснюватися швидко, потай і раптово для противника. У його основі має лежати своєчасне і найбільш повне використання результаті» вогневого ураження противника.

Охоплення — маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противнику.

Обхід — більш глибокий маневр, який здійснюють підрозділи для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії; обхід — у тактичній взаємодії з військами, що наступають з фронту, а іноді і з тактичним повітряним десантом.

Відхід — маневр, що застосовується з метою виведення своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу і зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

Маневр  ударами і вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) по найважливіших об'єктах противника або у розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у пере націлюванні їх на нові об'єкти.

Фронт, фланг, стик, проміжок.

Бойовий порядок з'єднання, частини та підрозділу складається  з елементів та має фронт, фланги та тил. Між підрозділами та частинами в бойовому порядку є стики та інтервали (проміжки).

Фронт - сторона бойового порядку військ, звернена до противника.

Тил - сторона бойового порядку, протилежна фронту.

Фланг - права і ліва сторони бойового порядку військ. Фланг є, як правило, найбільш вразливою частиною бойового порядку, тому забезпечення флангів при веденні бою - важливіший обов'язок командирів усіх ступенів.

Стик - місце поєднання флангів або проміжок (інтервал) між флангами сусідніх з'єднань, частин, підрозділів у їхньому бойовому порядку. Стики, як і фланги, найбільш вразливі місця для удару противника. Тому при організації бою передбачаються заходи по забезпеченню флангів та стиків.

Проміжок (інтервал) - відстань по фронту між бойовими порядками військ.

Успішне виконання бойової  задачі в сучасному бою в значній  мірі залежить не тільки від умілого  шикування сил та засобів і  грамотних в тактичному відношенні дій всього особового складу підрозділу, але і від ретельного організованого бойового, тилового та технічного забезпечення.

 

Бойове забезпечення - це комплекс заходів, що проводяться командирами та штабами всіх ступенів, а також військами з метою недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його ударів, створення своїм підрозділам сприятливих умов для організованого та своєчасного вступу в бій і посиленого його ведення.

В підрозділах організуються  наступні види бойового забезпечення:

- розвідка,

- захист від зброї  масового ураження та ВТЗ, 

- маскування,

- інженерне забезпечення,

- хімічне забезпечення

-  та охорона.

Основним організатором бойового забезпечення є командир. На основі прийнятого рішення та вказівок старшого командира (начальника) він визначає завдання бойового забезпечення, склад сил і засобів, що залучаються для їх виконання та порядок дій для виконання цих задач.

Технічне та тилове забезпечення включають в себе комплекс заходів, що направлені на забезпечення військ всім необхідним для бою, відновлення пошкодженої техніки, евакуацію та повернення до строю після лікування поранених та вирішення інших завдань.

 

 

 

Збройні Сили України – являються невід’ємним інститутом любої держави.

Виходячи із національних інтересів  України, головним завданням ЗС України залишиться забезпечення (спільно з іншими інституціями держави) оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. При цьому, у період до набуття членства в НАТО вони повинні мати можливість виконати зазначену місію, насамперед, власним потенціалом. Поряд з цим, велику актуальність набуває досягнення Україною стандартів НАТО та спроможності ЗСУ до дій у складі багатонаціональних колективних сил, а також операціях в межах політики оборони та безпеки Європи.  ЗСУкраїни повинні бути також готові до участі у ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, надання допомоги населенню України.

Водночас  ЗСУ та інші військові формування повинні мати можливості адекватно  відповісти на загрози невоєнного характеру: міжнародний тероризм, незаконна  торгівля зброєю, а також розповсюдження ракетних технологій, ядерної та іншої  зброї масового знищення, неконтрольована міграція, релігійний та етнічний екстремізм, соціальна криза в середині держави.

Для виконання завдань оборони національної території головними функціями  ЗСУ будуть:

запобігання війні (воєнних конфліктів);

відсіч збройної агресії.

Основними воєнно-стратегічними  цілями застосування ЗСУ та інших  військових формувань у війнах (збройних конфліктах) будуть:

у регіональній (локальній) війні - захист суверенітету і територіальної цілісності України, відбиття агресії, розгром угруповань військ агресора, які вторглися на територію держави, та створення вигідних умов для укладання миру;

у збройному  конфлікті - забезпечення недоторканості державного кордону, ліквідація збройного  конфлікту та створення умов для  стабілізації обстановки відповідно до норм міжнародного права та національного законодавства України;

у міжнародних  миротворчих, гуманітарних операціях - запобігання виникненню міжнародних  або внутрішніх конфліктів; урегулювання чи створення умов для їх вирішення  за згодою сторін, або з використанням примусових заходів за рішенням Ради безпеки ООН; надання гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок конфліктів; виконання функцій із забезпечення безпеки, додержання прав людини; надання допомоги у подоланні наслідків конфліктів; усунення загрози миру, порушень миру чи акту агресії. Окрім цього деякі підрозділи ЗСУ та інших військових формувань повинні бути готові приймати участь у ліквідації стихійних лих, техногенних катастроф за межами держави за проханням відповідної сторони на підставі законів України.

Для досягнення воєнно - стратегічних цілей основними формами застосування ЗСУ та інших військових формувань  будуть:

стратегічні дії ЗСУ, операції та бойові дії об'єднань та з'єднань ЗСУ та інших військових формувань у  регіональний, локальній війнах і збройному конфлікті;

спільні спеціальні операції з'єднань, і військових частин ЗСУ та інших  військових формувань - під час прикордонних конфліктів чи збройних інцидентів;

дії під час ведення територіальної оборони України;

дії в миротворчих операціях;

дії в антитерористичних (контртерористичних) операціях.

 

 

 

 

Організаційна структура Збройних Сил встановлена Законом України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" (2004 р.) і складається: