Основи сучасного загальновійськового бою

До складу механізованої роти входять:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БОЙОВІ  ЗАВДАННЯ ТА БОЙОВИЙ ПОРЯДОК В ОСНОВНИХ ВИДАХ БОЮ ТА НА МАРШІ.

Наступ може бути здійснюватись двома способами:

- з  ходу

-  та заздалегідь підготовленим.  Останній здійснюється, як правило,  з положення безпосереднього  зіткнення з противником.

Наступ з ходу є основним способом бойових дій за сучасних умов може вестись на противника, що висувається або того, що обороняється на слабке підготовлених позиціях. У першому випадку бойові дії класифікуються як зустрічний бій. У другому випадку наступ має ряд особливостей, якi можуть надати вплив на побудову бойового порядку та послідовність знищення вогневих засобів та живої сили противника. Наступ з ходу може здійснюватись та після невеликої попередньої підготовки у районах зосередження, віддалених від переднього краю оборони противника на 30-80 км.

Зближення має  на меті досягти безпосереднього спів дотику з противником або відновити його. Цей етап включає швидке висування пiдроздiлiв у похідних порядках та їх розгортання для наступу під прикриттям своєї охорони. При цьому до складу бойової охорони звичайно виділяються розвідувальні та танкові підрозділи. Віддалення бойової охорони від головних сил повинне бути таким, щоб воно дозволяло командирові вчасно оцінити обстановку, прийняти рішення та, розгорнути головні сили поза зоною із поразок вогневими засобами противника.

Власне наступ (прорив) передбачає вогневу поразку противника та створення провалу в обороні противника на обраному для нанесення удару напрямку мотопіхотними та танковими підрозділами використання ними результатів вогневої поразки противника та стрімкого їх просування у глибину та у бік флангів з метою розчленування оборони противника на частини, оточення пiдроздiлiв супротивника, які обороняються, та їх знищення.

Розвиток успіху та переслідування здійснюються з метою завершення знищення вогневих засобів та живої сили противника, порушення системи його тилового забезпечення, захоплення ключових дільниць місцевості та досягнення високих темпів наступу.

Основними формами  маневру, які застосовуються пiдроздiлами у наступi є:

- охоплення,

- прорив 

- та  фронтальний  наступ.

Велика  увага придiляється веденню наступальних бойових дiй вночi. Вважається широко використовувати метод просочування невеликих мобiльних груп пiхоти через бойовi порядки противника, що обороняється з подальшим збором їх у призначеному районi на вiддаленнi 2-3 км вiд переднього краю.

При наступi з  ходу висування з району зосередження здiйснюється у складi батальйону в перiод вогневої пiдготовки наступу. Підрозділи послiдовно розгортаються у ротнi та взводнi колони та виходять на рубiж переходу до атаки. З  досвiду навчань, рубежi призначаються:

- у  ротнi колони – на вiддаленнi - 5-8 км,

- у  взводнi колони – на вiддаленнi 2-3 км вiд переднього краю противника.

Позицiйна оборона ведеться з метою утримання важливих районiв та рубежiв. Засновується вона на iнженерному устаткуваннi мiсцевостi та розташуваннi бiльшої частини сил та засобiв у першому ешелонi. Основний спосiб її ведення – вогонь з зайнятих позицiй, що займаються.

Мобiльна (рухома) оборона ведеться з'єднаннями та засновується при нанесеннi контратак з метою завершення розгрому наступаючого противника у заздалегiдь намiченому районі. Тому велика частина сил та засобiв, які обороняються, у цьому видi оборони знаходиться у глибинi.