Отчет по практике в ВНЗ “ КНУ”

Міністерство освіти і науки України

Криворізький національний університет

Кафедра інформатики, автоматики і систем управління

 

 

 

 

 

 

Звіт

з  практики

студентки: Маргар’ян Яни Григорівни

СУАс-09-1, 5 курс

Проходила переддипломну практику у ВНЗ “ КНУ”

Термін практики:  з 10.02.2014 р. по  02.03.2014 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Керівники практики:

від університету –

Тиханський М. П.

від підприємства –

Лобов В.Й.

 

 

 

 

м. КривийРіг

2014 рік

ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………………………..3
1. Спосіб обробітку грунту……………………………………………4
2. Застосування сівалок……………………………………………….6
2. Індивідуальне завдання…………………………………………………8
1. Аналіз існуючих сівалок…………………………………………….9
2. Сівалки овочеві СЛС-12 і СЛС-5…………………………………...15
3. Охорона праці ……………………………………………………………17
4. Охорона навколишнього природного середовища…………………….20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Системи раціонального землекористування охоплюють широкий спектр способів обробітку землі, основним призначенням яких є збереження і перерозподіл рослинних решток культури для скорочення процесів ерозії грунту. У минулому 30% покриття поля рослинними рештками вважалося достатнім для забезпечення боротьби з ерозією; ця цифра була еталоном. Однак досвід і нагромаджені дані свідчать, що ефективна боротьба з ерозією залежить від конкретної ситуації і детально розробленого виробником плану заходів на місцях.

Вибір системи обробітку грунту — єдиний значущий чинник для ефективного контролю над рослинними рештками. Кожний додатковий обробіток поля зменшує кількість рослинних решток і збільшує потенційну можливість ерозії грунту.

Вибір найпридатнішої для конкретного грунту і конкретної культури системи потребує врахування таких чинників, як послідовність висадження культур, топографія, тип грунту, погодні умови.

Раціональний спосіб обробітку грунту — це простий метод захисту землі, враженої ерозією, без порушення сівозміни чи методики ефективного вирощування культур. Раціональний спосіб обробітку грунту можна застосовувати в поєднанні з іншою стратегією і структурними змінами.

Рослинні рештки, а точніше розподіл рослинних решток (РРР) протягом року є найважливішим чинником, що впливає на втрати грунту за різних систем його обробітку. РРР припускає низку рішень для визначення кінцевого рівня покриття рослинними рештками. Обрана конкретна система обробітку грунту визначає чимало рішень, що їх належить прийняти, і які, своєю чергою, значно впливають на РРР.

Безорний спосіб обробітку грунту, нульовий обробіток грунту як

 

 

 

різновид раціонального землеробства

Система безорного обробітку грунту в чистому виді не допускає процесів, що руйнують грунт, за винятком сівби. У деяких випадках основна система обробітку грунту може бути змінена в разі застосування лапчастої борони, фрезерного культиватора, просапного культиватора чи пристрою для внесення добрив у грунт.

Безорне висівання дрібнонасіннєвих культур і фуражу зазвичай проводять у вологий грунт, вкритий рослинними рештками. Дискові ножі й сошники розрізають рослинні рештки та прорізають грунт, щоб відкрити борозну для насіння. Після сівби поле залишається відносно рівним. Зернові сівалки для безорного обробітку грунту мають розрізати та зберігати щільні рослинні рештки, проникати в грунт, точно розсівати насіння на заданій глибині, забезпечувати добрий контакт насіння із грунтом, як цього досягають з допомогою рядкових сівалок, що працюють у системі раціонального землекористування. Для обробітку сухих грунтів рекомендується застосовувати дискові зернові сівалки, сівалки з анкерними сошниками та пневматичні сівалки.

У разі безорного обробітку грунт залишається недоторканим від жнив до сівби і від сівби до жнив. Єдине втручання у стан грунту — прорізання вузької борозенки дисковими ножами, приєднаними до сівалки. Застосовувані для безорної сівби рядкові сівалки та сівалки для дрібнонасіннєвих культур мають зрізати рослинні рештки та зберігати грунт неушкодженим. Знищення бур’янів грунтується на застосуванні гербіцидів у період, що передує висіванню або після нього. Різновид і час застосування гербіцидів залежать від кліматичних умов і щільності бур’янів.

Для безорного обробітку грунту та інших способів раціонального землекористування можна використовувати без змін чимало видів сівалок. Сучасні сівалки призначені для точного висіву насіння на всіх типах грунту і з будь-якими рослинними рештками на полі; їх постачають із різними пристосуваннями.

Основні функції сівалки, призначеної для роботи в умовах безорного обробітку грунту, такі:

- очистити доріжку, створити “мінімально  оброблену зону”, потрібну для  заглиблення сошника і висіву  насіння;

- заощадити час, скоротити витрати  й зменшити зусилля на обробіток  грунту;

- мінімізувати ерозію грунту і створити сприятливі умови для проростання рослин.

Продуктивність сівалки залежить від технічної характеристики і пристосувань до неї, а також від чіткої організації роботи. Успішне висівання насіння на задану глибину залежить від сили, з якою сошник заглиблюється в грунт.

Вимоги до сівалок

В умовах безорного обробітку грунту дискові ножі застосовують для первинного обробітку грунту. Дисковий ніж міститься перед сошником, щоб розрізати рослинні рештки та розпушувати грунт. Дискові ножі встановлюють на сівалках у два способи: зазвичай сівалку монтують на окремій секції дискових ножів або дискові ножі приєднують безпосередньо до могутньої рами сівалки. Кожна з цих схем забезпечує якісний режим роботи. Найчастіше використовують вузькі рифлені дискові ножі завширшки 1,3–1,5 см. Тоді як дискові ножі здійснюють первинний обробіток грунту, готуючи сім’яложе, дводискові сошники відкидають сміття і грудки, відкриваючи борозну і лишаючи в сім’яложі тільки дрібногрудочковий грунт. Загальним у конфігурації є диск великого діаметра для поліпшення обробітку рослинних решток і трохи зміщені напрямні диски для вдосконалення процесу різання. Сошники, встановлені шаховим порядком на відстані 15–30 см, дають можливість рослинним решткам легко пройти між сошниками.

Конкретні сошники повинні мати достатній тиск на грунт, контроль глибини і відрегульований рух вгору-вниз, щоб усі ряди оброблялися на однаковій глибині. Пружини з тиском на грунт на окремих рядах повинні передавати достатнє зусилля від рами сівалки до сошників. Сошники, що працюють у колії коліс, мають бути встановлені зі збільшеним зусиллям, щоб забезпечити однакове загортання насіння. Окремі сошники на більшості модифікованих сівалок можна переміщати на 15 см і більше.

Коткувальне колесо іде за сошниками, виконуючи дві основні функції. По-перше, він загортає та ущільнює грунт, забезпечуючи щільний контакт насіння з грунтом. По-друге, через те, що коткувальне колесо приєднано безпосередньо до сошника і переміщається по очищеному сошником шляху, забезпечує точну глибину. Коткувальне колесо має бути доволі широким для проходження по ущільненому грунту поблизу борозни, щоб визначити потрібну глибину для висівання; водночас коток має бути доволі вузьким для того, щоб створювати заглиблення збоку в борозні, аби забезпечити добрий контакт насіння з грунтом. Бажана ширина котка 5 см, тоді він утрамбовує грунт безпосередньо над насінням, забезпечуючи потрібне ущільнення. Борона, приєднана за зерновою сівалкою, забезпечує рівномірне загортання грунту і перерозподіляє рослинні рештки для захисту грунту від ерозії.

Вага сівалки та пружина з тиском на грунт — найважливіші чинники для визначення глибини та функціонування коткувального колеса. Всі колеса, що визначають глибину, мають бути в постійному та рівномірному за силою контакті з грунтом, тому що глибину висіву визначають колесами, а не опором грунту. Щільний контакт насіння з грунтом не можна встановити, якщо сівалка не має достатньої ваги й тиску на грунт.

Основні відмінності між сівалками, призначеними для обробітку грунту, — в дискових ножах і вазі сівалки. За потрібної ваги й достатнього зусилля на дискові ножі й сошники багато сівалок, укомплектованих дисковими сошниками, можна використовувати в системах раціонального землекористування. Вага є визначальною під час розрізування рослинних решток, проникнення в грунт для запобігання перекочуванню сошників по рослинних рештках. Вага забезпечує проникнення дискового ножа в грунт і утримує коток та ведучий механізм у безпосередньому контакті з грунтом.

Раціональний спосіб обробітку грунту є економічним вчасним засобом, що дає змогу зменшити очікувані витрати за рахунок: зменшення витрати палива, зменшення капіталовкладень на обладнання і витрат на ремонт, збільшення гектарів, що обробляються за годину роботи. У будь-якій системі раціональних способів обробітку грунту має поліпшитися продуктивність, а також має збільшитися чистий прибуток, позаяк фермер має можливість застосувати методику, що забезпечує раціональне використання грунту і зберігання водних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

 

1.1 Аналіз  існуючих сівалок

 

Сівбу овочевих культур проводять залежно від культури і технологій вирощування широкорядним, стрічковим, пунктирним, гніздовим і смуговим способами на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях поля. Для проведення сівби використовують сівалки СО-4,2, СУПО-6А, СУПО-9А, СЛС-12, СЛС-5,4, СМО-2,8 та ін.

Сівалки овочеві начіпні СО-4,2 і СОН-4,2 призначені для одно- і двострічкової сівби насіння овочевих культур на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях поля з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив.

Сівалки забезпечують сівбу овочевих культур з міжряддями 45, 60 і 70 см широкорядним способом і стрічковим за схемами 8+62, 20+90, 50+90, 50+110, 60+120, 32+32+76 та ін. см.

Сівалка СО-4,2 складається із двох зернотукових ящиків 4 (рис. 6), насіннєвисівних 8 і туковисівних 3 апаратів, насіннєпроводів 11, туко-проводів 14, полозоподібних сошників 15, дискових сошників 12, опорно-приводних коліс 16, механізму передач, рами 9, маркерів 2, замка автоматичної зчіпки 1 і системи сигналізації.

На сівалці встановлені котушкові насіннєвисівні 8 і котушково-штифтові туковисівні 3 апарати. Механізм передач - ланцюгово-зубчастий (рис. 6,б).

 

 

Зернотуковий ящик розділений перегородкою на дві частини. Передня для мінеральних добрив, а задня - для насіння. У туковій секції ящика встановлений шнек 5 для подачі добрив до висівних апаратів 3, у насіннєвій частині ящика - ворушилка 7. Для дрібного насіння овочевих культур над висівними апаратами розміщують додаткові вставні бункери. Сівалка комплектується однострічковими і двострічковими дисковими сошниками з ребордами. У передній частині сошникових секцій змонтовані грудковідводи, а за сошниками - загортачі, котки 13 і шлейфи.

Робочий процес. Насіння та добрива спрямовуються ворушилкою 7 і шнеком 5 відповідно до висівних апаратів 8 і 3, які подають насіння та добрива в насінне- і тукопроводи. Далі вони надходять відповідно до дискових та полозоподібних сошників, які утворюють борозни. Загортаються борозни загортачами, ущільнюється ґрунт прикочувальними коточками 13, вирівнюється - шлейфами. Мінеральні добрива висіваються окремо від насіння і глибше на 2-3 см.

Регулювання. Кількість висіву насіння регулюють робочою довжиною котушок і частотою їх обертання, глибину заробки насіння 20, 30 і 40 мм заміною реборд на дисках сошників. Глибину ходу тукових сошників - пружинами штанг.

Ширина захвату сівалки - 3,6-4,8 м. Можлива кількість засіяних рядків - 4, 6, 8 або 9. Робоча швидкість - до 9 км/год. Продуктивність - до 2,9 га/год. Агрегатують із тракторами класу 1,4. Сівалку комплектують пристроєм для висіву дрібного насіння лікарських рослин.

Сівалка СУП0-6А призначена для сівби насіння огірків, томатів, перцю, баклажанів, кабачків та інших овочевих культур пунктирним, гніздовим і рядковим способами. Агрегатують її з тракторами класу 1,4.

Сівалка складається із шести посівних секцій, вентилятора 5 (рис. 7), шести повітропроводів 6, рами 3, двох опорно-приводних коліс 1, механізму передач 2, замка автозчіпки 4, двох маркерів та уніфікованої системи контролю УСК за висівом насіння та рівнем матеріалу в бункерах.

 

 

Посівна секція сівалки складається з бункера 7, пневматичного висівного апарата 13, ворушилки 8, загортачів 12, шлейфа 11, регулятора глибини ходу сошника 9, переднього 15 і заднього 10 котків та паралелограмної підвіски.

Робочий процес. Під час руху сівалки від опорно-приводних коліс 1 приводяться в рух диски висівних апаратів 13. Вентилятор 5 створює розрідження у вакуумних камерах висівних апаратів, яке передається в забірні камери насіння через отвори в дисках. До цих отворів притягується насіння і разом із дисками переміщується в нижню частину, де перестає діяти вакуум, і воно падає в борозни, які утворюються сошниками 14. Загортаються борозни ґрунтом за рахунок осипання їх стінок та загортачами 12. Прикочувальні котки 10 ущільнюють ґрунт, а шлейфи 11 вирівнюють і частково розпушують його в рядках.