Отчет по практике в ВНЗ “ КНУ”

Пестициди та агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам:

— мати високу біологічну ефективність;

—бути безпечними для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, за умови дотримання регламентів їх застосування;

— відповідати державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам.

Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламент їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться Укрдержхімкомісією у встановленому порядку. Технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів підлягають обов’язковій сертифікації. Підприємницька діяльність у сфері виробництва, зберігання, транспортування, реалізації пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються на підставі ліцензії. Речовини, які становлять підвищену небезпеку, застосовуються лише за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Перелік пестицидів і агрохімікатів, які становлять підвищену небезпеку, визначається Кабінетом Міністрів України.

Усі підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані додержуватися правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, токсичних, хімічних речовин та інших препаратів з тим, щоб запобігти забрудненню ними або їх складовими навколишнього природного середовища та продуктів харчування. У разі порушення чинного законодавства про пестициди і агрохімікати винні особи притягуються до цивільної, дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Крім земельних ресурсів у сільському господарстві шкідливого впливу зазнають водні ресурси, лісова рослинність, дикий тваринний світ.

Згідно з Водним кодексом України всі води (водні об’єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання. З метою запобігання забрудненню води сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни повинні дотримуватися встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів та інших токсичних препаратів та речовин. Вказаним суб’єктам на територіях водоохоронних зон забороняється використання стійких та сильнодіючих пестицидів, а у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм повністю забороняється зберігання та використання усіх видів пестицидів та добрив.

Водний кодекс України забороняє вводити в дію підприємства, споруди та інші об’єкти, які впливають на стан вод (ст. 98 Водного кодексу України). Будівництво тваринницьких ферм та комплексів по переробці сільськогосподарської продукції потребує додержання встановлених правил щодо забезпечення об’єктів очисним обладнанням і спорудами, які знешкоджують стічні води.

Велику увагу чинне законодавство приділяє врегулюванню відносин щодо зберігання водності малих річок, які в основному протікають по землях сільськогосподарських підприємств. Сільськогосподарські підприємства, розташовані в басейні малих річок, зобов’язані здійснювати агротехнічні, агромеліоративні і гідротехнічні заходи. Крім того, з метою охорони малих річок їм забороняється: змінювати рельєф басейну річки; зменшувати природний рослинний та лісовий покрив; розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації; руйнувати русла пересихаючих річок; проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок; надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво; здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

До основних заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить створення прибережних захисних смуг (ст. 81 Водного кодексу України). Всі сільськогосподарські підприємства зобов’язані суворо додержуватися встановленого правового режиму при здійсненні господарської діяльності в цих смугах.

Лісова рослинність також зазнає негативного впливу від діяльності сільськогосподарських підприємств. Можливим є пошкодження, а в деяких випадках і знищення лісів через їх забруднення хімічними речовинами, пестицидами і агрохімікатами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проходячи практику в ДВНЗ «КНУ» я проаналізувала стан ґрунту на території України. Для того, щоб покращити родючість землі необхідно вибрати систему обробки грунту. Вибір найпридатнішої для конкретного грунту і конкретної культури системи потребує врахування таких чинників, як послідовність висадження культур, топографія, тип грунту, погодні умови.

Одна з таких систем – це безорна обробка грунту. Раціональний спосіб обробітку грунту є економічним вчасним засобом, що дає змогу зменшити очікувані витрати за рахунок: зменшення витрати палива, зменшення капіталовкладень на обладнання і витрат на ремонт, збільшення гектарів, що обробляються за годину роботи. У будь-якій системі раціональних способів обробітку грунту має поліпшитися продуктивність, а також має збільшитися чистий прибуток, позаяк фермер має можливість застосувати методику, що забезпечує раціональне використання грунту і зберігання водних ресурсів.