Отчет по практике в ВНЗ “ КНУ”

Регулювання. Кількість висіяного насіння (відстань між гніздами в рядку) регулюють зміною частоти обертання дисків за допомогою переміщення зірочок у редукторі механізму передач та заміною дисків із різною кількістю отворів (до сівалки додається вісім комплектів дисків).

Передаточне число и від опорно-приводних коліс з радіусом 0,241 м до дисків висівних апаратів визначають за формулою:

 

 

де Q - кількість висіяних гнізд насіння на 1 га, тис. гнізд;

Ь - середня ширина міжрядь, м;

п - кількість отворів або груп отворів на диску.

Кількість насіння, що висівається в гніздо, регулюють важелем вилки скидання зайвого насіння, глибину ходу сошника - поворотом маховичка гвинтової тяги підвіски сошника.

Робоча ширина захвату - 4,2 м. Робоча швидкість - 5-9 км/год. Продуктивність - 2,2-3,8 га/год. Сівалка забезпечує схеми сівби 70, 50+100 см.

Сівалка СУПО-9А проводить сівбу насіння овочевих культур на рівній поверхні і грядках пунктирним, гніздовим і рядковим способами. Агрегатують її з тракторами класу 1,4, 2 і 3.

Сівалка має 9 посівних секцій з ущільнювальними і прикочувальними котками. Пневматичні висівні апарати сівалки подібні за будовою та процесом роботи до сівалки СУПО-6А.

Ширина захвату сівалки - 5,4 м, робоча швидкість до 5-9 км/год. Продуктивність - 2,7-4,9 га/год.

Сівалки овочеві СЛС-12 і СЛС-5,4 призначені для сівби насіння цибулі-сіянки пунктирним способом, а часнику - рядковим на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях. Вони напівначіпні і мають аналогічну будову і робочий процес.

Сівалка СЛС-12 складається із висівних апаратів 1 (рис. 8), бункера для насіння місткістю 800 дм3, полозоподібних сошників 6, копіювального 7 та прикочувального 4 котків, загортачів 5, механізму привода, опорних коліс 3 і 8, механізму підкочування задніх коліс та приладу контролю технологічних параметрів сівалки.

 

Висівний апарат являє собою ланцюг, на якому закріплені тримачі (вилки) з кроком 63,5 мм. Висівні апарати приводяться в рух від синхронного ВВП трактора.

 

Посівна секція складається з копіювального колеса 7, полозоподібного сошника 6, загортачів 5, прикочувального котка 4 і чотириланкового механізму. У транспортному положенні секції фіксуються штангою.

Рама сівалки трубчаста зварна. До її передньої труби приєднані сошникові секції та маркери. На середній і задній трубах рами встановлені висівні апарати і бункер. Передні і задні колеса самоустановні з пневматичними шинами. Задні колеса з'єднані з рамою паралелограмним механізмом. За допомогою гідроциліндра забезпечується їх переміщення під раму.

При русі ланцюга вгору вилки захоплюють цибулину або зубки часнику із короба висівного апарата і переміщують їх у передню частину (у зону скидання), де насіння падає в борозну, що утворюється сошником 6. Сівалка висіває за схемою 150+550 мм з кроком сівби 73, 85, 92, 102, 113 і 127 мм при кількості зубців зірочки на вихідному валу редуктора відповідно 14, 12, 11, 9 і 8. Ширина захвату сівалки - 4,2 м. Робоча швидкість -5-8 км/год. Продуктивність - до 2,1 га/год.

Сівалка СЛС-5,4, крім основних, забезпечує ще й схему сівби 150+450+450+150+600 мм. Вона має бункери місткістю 1000 дм3 і 15 насіннєвисівних апаратів. Ширина захвату сівалки - 5,4 м. Робоча швидкість - 6-8 км/год, а продуктивність - до 2,7 га/год.

Сівалка овочева СМО-2,8 проводить стрічкову дворядкову сівбу дрібного насіння столових буряків, кропу, редьки, моркви, петрушки на рівній та гребеневій поверхні поля і на грядках. Сівалка секційна з пневматичними висівними апаратами. Глибина ходу сошників - 20-50 мм. Ширина міжрядь при сівбі - 600-700 мм. Сівалка має ширину захвату 2,4-2,8 м. Робоча швидкість - до 5 км/год, а продуктивність - 1,2-1,4 га/год. Агрегатують сівалку з тракторами класу 0,6 і 1,4.

 

 

 

 

2 ОХОРОНА ПРАЦІ

      Можливі небезпеки та вимоги безпеки під час виконання робіт при сівбі, посадці

№ з/п	Можливі небезпеки	Вимоги безпеки перед початком роботи	Вимоги безпеки під час виконання  робіт
1	2	3	4
2.3.1	Травмування рухомими частинами сівалок	Не починайте роботу, не впевнившись в надійності і правильності встановлення всіх захисних огороджень. Перевірте інші робочі органи сівалки (саджалки), зверніть увагу на ролики троса маркера, сам трос. Вони повинні бути справні і надійно закріплені.	Не усувайте несправності під час роботи і не дозволяйте робити це іншим працівникам агрегату, не доторкайтесь до відкритих рухомих частин. Інструкція з охорони праці для тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництваНе заходьте в площину підйому і опускання маркера, не дозволяйте цього іншим. Не дозволяйте сіячам обертати руками чи ногами диски сошників, що зупинилися з тих чи інших причин, механізми подачі картоплі, розсади тощо. Не працюйте з відкритими кришками ящиків сівалки.
2.3.2	Наїзд на сіяча (сторонніх осіб) під час заправки насінням, обслугову-	Перевірте справність двосторонньої сигналізації. Обумовте з усіма учасниками заправки   сівалок   (водій,	Заправку сівалок (саджалок) технологічним продуктом, ящиками з розсадою та добривами виконуйте виключно після повної зупинки агрегату і автомобіля  (трактора) з насін-
1	2	3	4
	вання агрегату, маневрування	вантажник, сіяч тощо) їх обов’язки і порядок виконання робіт. Видаліть із зони робіт сторонніх осіб.	нєвим матеріалом. Слідкуйте, щоб до цього часу сіяч знаходився на своєму робочому місці. Рух агрегату і автомобіля (трактора) можна розпочинати     лише після того, як сіяч (вантажник тощо) зайняв своє робоче місце, подав відповідні, обумовлені сигнали. Постійно слідкуйте за місцем знаходження працівників, обслуговуючих агрегат. Незалежно від обставин не починайте рух (негайно зупиняйте агрегат) при втраті працівників з поля зору. Не зупиняйте агрегат на крутих схилах, не виконуйте робіт з технічного обслуговування агрегату, зупиненого на нерівній місцевості. При вимушених зупинках з необхідністю виходу із кабіни надійно загальмовуйте трактор.
2.3.3	Падіння сіяча з сівалки	Перевірте технічний стан (відсутність тріщин, інших пошкоджень) підніжної дошки сівалки запобіжних поручнів та бортиків, їх чистоту, відсутність сторонніх предметів, відсутність розливів рідин (слизькість).	Інструкція з охорони праці для тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва Слідкуйте за сигналами сіяча. Зупиняйте агрегат для прочищення сошників, насіннєпроводів, в інших випадках для усунення недоліків. Не дозволяйте сіячу розрівнювати та перемішувати насіння і добрива у ящиках сівалок, брати зі стелажів ящики з розсадою на ходу агрегату, сідати на насіннєві ящики, на підніжну дошку, інші, не призначені для цього місця. Це загрожує втратою ним рівноваги і падінням. Категорично забороняється знаходження сіячів на сівалках при транспортних переїздах.

 

1	2	3	4
2.3.4	Отруєння насіннєвим матеріалом	Впевніться, що протруєне насіння затароване відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці. Відмовтесь від заправки сівалок протруєним насінням, доставленим насипом або в нещільних мішках від води, харчових продуктів тощо, привезених разом з таким насінням. Перевірте справність спецодягу, одягніть його, прослідкуйте за виконанням цієї вимоги іншими виконавцями.	Завантаження протруєного насіння і добрив виконуйте в засобах індивідуального захисту. Автонавантажувач повинен знаходитись з навітряного боку від сівалки і бути загальмованим. Не доторкайтесь до протруєного насіння незахищеними руками. Розрівнювання та перемішування насіння і добрив у ящиках сівалки виконуйте спеціальною лопаточкою. Після завантаження закрийте та зафіксуйте кришки. На робочому місці не пийте воду, не вживайте їжу, не паліть. Робіть це на спеціально відведених майданчиках, після миття рук і обличчя водою з милом
2.3.5	Травмування внаслідок обриву зчіпних пристроїв	Періодично перевіряйте надійність зчіпного (навісного) пристрою, відповідність його технічним вимогам.	Інструкція з охорони праці для тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва Заглиблення і піднімання робочих органів виконуйте лише під час прямолінійного руху агрегату. Маневруйте в межах визначеної розворотної смуги, не допускаючи різких поворотів, ривків. Не здавайте назад при заглиблених робочих органах.
2.3.6	Перекидання, випадіння з кабіни, зіткнення	Перевірте, щоб опори (підніжки) та поручні (перила, ручки) трактора були справними та сухими. Перед посадкою в кабіну очистіть взуття і сходинки від бруду.	Не виконуйте робіт і не транспортуйте агрегат на площах зі схилом понад 8-9 о. Під час роботи агрегату сидіть тільки на спеціально обладнаних сидіннях, які передбачені конструкцією машини. Не стрибайте на землю з кабіни та інших місць трактора. Під час руху агрегату  не  зіска-
1	2	3	4
		Перевірте, щоб біля ярів i крутих схилів відведеного для роботи поля була відорана контрольна борозна на відстані 10 м від їх краю та встановлені попереджувальні віхи. Такими ж віхами позначаються інші перепони, що можуть загрожувати безпечній роботі агрегату. При груповій роботі домовтесь про порядок роботи, роз’їздів, об’їздів	куйте i не вискакуйте на нього, не відчиняйте двері і не висовуйтесь з кабіни трактора, не ставайте на підніжки для огляду робочих органів, не переходьте з однієї причіпної машини на іншу, не ремонтуйте (регулюйте) робочі органи, не сидіть та не стійте на крилах трактора, причіпних сергах або рамах машин. Об’їжджайте агрегат, що зупинився попереду, зі сторони необробленого поля і тільки з піднятими робочими органами та маркерами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Найважливішим завданням правової охорони земель сільськогосподарського призначення є охорона родючості ґрунтів. Використання землі як засобу виробництва веде до зниження її продуктивних властивостей. Тому важливо, щоб ці властивості не зменшувалися. З цією метою власники землі і землекористувачі повинні здійснювати:

—- раціональну організацію території;

— збереження і підвищення родючості ґрунтів, а також поліпшення інших корисних властивостей землі;

— захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, висушування, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування;

— захист від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям. Окрім того, вони повинні також здійснювати інші заходи щодо поліпшення культуртехнічного стану земель, рекультивацію порушених земель, проводити заходи щодо підвищення родючості ґрунту та поліпшення інших корисних властивостей землі, знімання, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних із порушенням земель (ст. 84 Земельного кодексу України).

До основних заходів по збереженню, відновленню, поліпшенню ґрунту належать дії по боротьбі з вітровою та водною ерозією ґрунту, з безгосподарним ставленням до земель, меліорацією та рекультивацією земель, а також боротьба із забрудненням ґрунту.

Вітрова та водна ерозія ґрунту розповсюджена майже на всіх орних землях України. Розвиток водної та вітряної ерозії ґрунту призводить до їх інтенсивної деградації та повного виснажування. Щорічно змивається водою

 

 

та видувається вітром понад 600 млн. тонн ґрунту, у тому числі 45 млн. тонн гумусу. Запобігання цим процесам є обов’язком власників землі та землекористувачів. В іншому випадку Україна не зможе розраховувати на стабільне нарощування сільськогосподарської продукції та забезпечення свого населення продуктами харчування.

Особливої уваги заслуговує питання рекультивації земель. Рекультивація земель — це відтворення порушених земель до стану, придатного для використання їх за цільовим призначенням. Згідно з Земельним кодексом України власники землі та землекористувачі зобов’язані проводити рекультивацію земель. Повернення рекультивованих земель у сільськогосподарське виробництво є обов’язковою умовою для отримання нової земельної ділянки для видобутку корисних копалин відкритим способом і торфу та проведення інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву.

Одночасно на користувачів надрами покладена відповідальність щодо приведення земельних ділянок, порушених при користуванні надрами, у стан, придатний для подальшого їх виробничого використання. Підприємства та організації, які отримали землю для тимчасового або постійного несільськогосподарського користування, зобов’язані зняти та зберегти родючий шар ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних з порушенням землі, а після завершення таких робіт повернути його на старе місце або використати для підвищення продуктивності ґрунту інших земель сільськогосподарського призначення.

В останні роки особливого значення набувають заходи боротьби із забрудненням та псуванням сільськогосподарських земель. Сільськогосподарські угіддя забруднюються різними джерелами: відходами промислових підприємств, атомних електростанцій та інших установок, при розробці корисних копалин.

У результаті промислового забруднення земель знижується врожайність сільськогосподарських культур. Велике промислове забруднення земель сільськогосподарського призначення доповнюється радіоактивним, через що повністю виводяться з дії площі сільськогосподарських земель. Так, за даними Держагропрому України площа сільськогосподарських угідь, які були забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, складає 898,9 тис. га. Несвоєчасне вжиття заходів щодо запобігання та зменшення забруднення земель сільськогосподарського призначення призвело до виникнення нової категорії земель, які отримали назву «деградовані сільськогосподарські угіддя». Вказані землі згідно із ст. 84 Земельного кодексу України підлягають тимчасовій консервації, тобто виведенню з господарського обігу.

Консервації підлягають і сільськогосподарські угіддя, забруднені токсичними промисловими відходами, радіоактивними речовинами вище за дозволений рівень; такі, що піддаються ерозії, заболочені, а також інші землі, подальше використання яких за призначенням може призвести до розвитку несприятливих процесів та погіршення стану навколишнього природного середовища.

Забруднення земель можливе також і в процесі сільськогосподарського виробництва безпосередньо власниками землі або землекористувачами. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур господарства використовують різні агрохімікати, пестициди, мінеральні добрива, які призначені для боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками рослин. Однак при їх застосуванні виникають різні негативні наслідки — забруднення навколишнього середовища та спричинення шкоди здоров’ю населення, водним об’єктам, лісовій рослинності, тваринному світу. Правовою основою застосування хімічних речовин у сільському господарстві є Закон України від 25 червня 1991 року «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України від 2 березня 1995 року «Про пестициди і агрохімікати», а також інші підзаконні акти, які були прийняті на основі цього закону.