Проект комплексної механізації свиновідгодівельної ферми на господарства з детальною розробкою лінії прибирання і утилізації гною

– впроваджувати промислові технології в поєднанні з технічними досягненнями, прогресивні форми організації виробництва, праці та її оплати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Технологія і механізація виробничих процесів свиновідгодівельної ферми

2.1 Обґрунтування, розрахунок структури стада

На фермах для виробництва  свинини доцільно утримувати п’ять груп свиней ( у віці 2-3, 3-4, 4-6, 6-8, 8-10 місяців з однаковою питомою вагою (20%) [2].

Користуючись цими даними розраховуємо склад і структуру стада для ферми, що проектується, на 1000 голів (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1

Склад і структура  стада

Виробнича група свиней	Кількість тварин
	%	голів
Поросята у віці, міс
2-3 (масою 20-30кг)	20	200
3-4 (масою 30-40кг)	20	200
Молодняк на відгодівлі у віці, міс
4-6 (масою 40-55кг)	20	200
6-8 (масою 55-80кг)	20	200
8-10 (масою 80-100кг)	20	200

2.2 Обґрунтування способу утримання тварин

У свинарстві застосовують дві основні системи утримання  свиней: вигульна та без вигульна. Безвигульна  система утримання найбільш поширена у великих свинарських господарствах. При цій системі тварини від  народження до реалізації знаходяться у приміщеннях в індивідуальних , або групових станках.

Його недолік – в спеціалізованих господарствах промислового типу цілорічне без вигульне утримання тварин може призвести до ослаблення конструкції, зниження їх резистентності й навіть до захворювань. Тому нормами технологічного проектування свинарських підприємств передбачається вигульна система утримання всього поголів’я племінних ферм і племінних репродукторів свинокомплексів (крім відлучених поросят, а також кнурів-плідників, ремонтного молодняку, холостих свиноматок (при груповому утриманні) та маток з визначеною супоросністю на товарних фермах і комплексах промислового типу.

Все інше поголів’я свиней на товарних фермах і великих комплексах, як правило утримується без вигульно [2].

З урахуванням викладеного  вище проектованій свиновідгодівельній  фермі застосовуємо без вигульну систему утримання тварин.

У будівлях свиней будемо розміщати в групових станках  з урахуванням їх вікових груп.

 

 

 

2.3 Розробка режиму роботи  ферми

Режим роботи ферми являє  собою конкретні розпорядки робочого дня для свинарів, що обслуговують свиней і для операторів приготування кормів.

При розробці розпорядку робочого дня визначають його тривалість, фізіологічно обґрунтований час  початку і кінця роботи, час  початку і тривалість обідньої перерви. Розпорядки робочого дня повинні  забезпечувати повну та рівномірну завантаженість виконавців, своєчасне виконання встановлених обов’язків, раціональний початок і кінець робочого дня.

Розпорядок робочого дня свинарів по обслуговуванню свиней на відгодівлі, розроблений нами з  урахуванням рекомендацій [3], наведений  у таблиці 2.2. Робочий тиждень п’ятиденний з двома вихідними днями, що надані у відповідності зі змінним графіком. Підготовка до роботи, заключні роботи, виконання інших робіт – це все розпорядок дня.

Таблиця 2.2

Розпорядок робочого дня для свинарів по обслуговуванню свиней на відгодівлі

Вид роботи	Початок, год.-хв.	Кінець, год.-хв.	Тривалість, год.-хв.
1	2	3	4
Підготовка до роботи	5-30	5-40	0-10
Огляд поголів’я, обладнання	5-40	6-00	0-20
Приймання кормів, годівля  та напування поголів’я	6-00	7-00	1-00
Прибирання гною	7-00	8-30	1-30
1	2	3	4
Виконання інших робіт	8-30	9-50	1-20
Обідня перерва (відпочинок)	9-50	16-20
Чистка лігва, огорожі, обладнання	13-20	14-50	1-30
Виконання інших і  разових робіт, участь у ветобробках	14-50	16-00	1-10
Приймання кормів, годівля  та напування поголів’я	16-00	17-00	1-00
Заключні роботи	17-00	17-20	0-20

 

2.4 Обґрунтування і вибір раціонів годівлі і розрахунок добової і ріної потреби в кормах

Типові раціони для  свиней розробляються у відповідності  з набором кормів, виробництво  яких найбільш рентабельне та забезпечує максимальне отримання поживних речовин із одиниці площі.

У свинарстві найчастіше використовують три основні типи годівлі свиней з урахуванням  природно-кліматичних зон і системи  кормо виробництва:

Концентратно-коренеплодний, концентратно-картопляний, концентрат ний.

Важливим критерієм  при виборі раціонів є середньодобовий  приріст живої маси тіла тварини. Плануємо такі показники продуктивності:

Середньодобовий приріст  на відгодівлі та вирощуванні- 385-420г;

Середньодобовий приріст на відгодівлі – 450-490г (у відповідності із завданням); виробництво свинини (в живій масі) на початкову голову – 104-113кг.

З урахуванням викладеного  вище вибираємо концентратно-коренеплодний  тип годівлі (характерний до лісостепу  України). Раціони для свиней при даному типи годівлі наведені в таблиці 2.3 [2].

Таблиця 2.3

Раціони для свиней при  концентратно-коренеплодному типи годівлі

Склад раціонів	Поросята 2-4 місяці		Молодняк на відгодівлі
	Зима	Літо	Зима	Літо
Ячмінь, кг	0,6	1,0	0,8	0,9
Кукурудза, кг	0,2	-	0,5	0,8
Горох, кг	0,1	-	0,3	0,2
Трав’яне борошно, кг	0,06	-	0,2	-
Шрот соняшниковий, кг	0,2	0,2	0,1	-
Знежирене молоко, кг	1,2	1,0	0,8	0,8
Буряк напівцукровий, кг	0,7	-	4,0	-
Зелена маса бобових, кг	-	0,8	-	3,0
Крейда, кг	8	5	-	-
Фосфат обезфторений, г	10	-	45	-
Преципітат, г	-	9	-	27
Сіль поварена, г	5	5	17	17
Премікс, г	15	15	34	34

 

Добову Р_д (кг) і річну Р_р (кг) потребу в кормах розраховуємо за формулами:

                                                         Р_д= n₁m₁+n₂m₂,                                       (2.1)

P_p=Р_длt_л+Р_дзt_з,                                           (2.2)

де n_1, n₂ – добова норма видачі корму в розрахунку на одну тварину для різних груп, кг;

    m_1,m₂  – поголів’я тварин у групах;

    Р_дл  ,Р_дз   – добова витрата кормів у літній та зимовий періоди року, кг;

    t_л,t_з – тривалість літнього та зимового періодів використання даного виду корму, днів (приймаємо t_л=185 днів, t_з =180 днів);

     к – коефіцієнт, що враховує витрату кормів під час зберігання та транспортування (для концентрованих кормів к = 1,01; для коренеплодів к = 1,03; для зеленої маси к = 1,05).

Таблиця 2.4

Добова та річна потреби  в кормах

Корм	Потреба в кормах, кг
	Добова		Річна
	Зима	Літо
1	2	3	4
Ячмінь	720	940	306535
Кукурудза	380	480	158772
Горох	220	120	62418
Трав’яне борошно	144	-	26179
Шрот соняшниковий	140	80	40400
Знежирене молоко	960	880	335600
Буряк напівцукровий	2680	-	496872
Зелена маса бобових	-	2120	411810
1	2	3	4
Крейда	3,2	2	955
Фосфат обезфторений	31	-	5636
Преципітат	-	19,8	3700
Сіль поварена	12,2	12,2	4498
Премікс	26,4	26,4	9732

 

2.5 Обґрунтування і вибір типових проектів основних і допоміжних приміщень, споруд, сховищ кормів, гною і розрахунок їх необхідної кількості

Для утримання поросят  у віці 2-4 місяців (400 голів) і молодняку на відгодівлі (600 голів) нами вибраний свинарник-відгодівник на 1000 місць.

Приміщення розроблено на основі свинарника-відгодівника на 1500 голів за ТП 802-163 [5]. Воно розділено на дві секції, які обладнані груповими станками на 30 голів (24шт. в одній секції) і 10 голів (4 шт.). Розташування станків у кожній секції чотирьохрядне з двома кормовими проїздами. Підлога в станках – частково-щілинна.

Доставка кормів – транспортними засобами. Лінія роздачі кормів на базі кормороздавача КЭС-1,7 дворядна в комплекті з естакадами і засобами завантаження: приймальний бункер, похилий транспортер ТС-40, ОМ-3, шнек завантажувальний ШЗС-40, ОМ-Ш.

Гноєвидалення – лоткова система періодичної дії, яка складається з одного поперечного, чотирьох повздовжніх каналів, перекритими гратами щілинної підлоги.

Вентиляція – припливно-витяжна з механічним збудженням.

З допоміжних приміщень нами вибрані  такі: кормоцех КЦС-100/1000, ветпункт із забійним майданчиком, ізолятор для свиней, санітарний пропускник і ін.. (див. аркуш 1 граф.частини).

При виробі типових проектів виробничих будівель передбачали виконання  наступних зоотехнічних і інженерних вимог: впровадження комплексної механізації  процесів; застосування вибраної технології утримання та годівлі тварин; дотримання норм будівельного проектування по вмісту парів і пилу в повітрі, по його температурі та вологості; відповідність приміщень для розміщення поголів’я тварин; забезпечення протипожежних норм.

Потребу в одно типових будівлях для утримання тварин визначають за формулою [5]

,                                                  (2.3)

де М_і – поголів’я тварин одного виду на фермі;

    m_i – поголів’я тварин, що розміщуються в приміщенні згідно до обраного проекту.

Для зберігання кормів використовуємо спеціальні сховища (таблиця 2.5).

Загальна місткість V(м³) і необхідна кількість сховищ N визначені за такими формулами [5]

     _;                                                                                 (2.4)

 

 

Таблиця 2.5

Вибір і розрахунок необхідної кількості сховищ кормів

Вид сховища	Річна потреба в кормах, Рр, т	Об’ємна маса, ρ, т/м3	Загальна місткість  сховища, V, м3	Міст- кість одного сховища, Vc, м3	Коефіцієнт використання місткості сховища, ξ	Не обхід- на кількість сховищ, N
Склад концентрованих кормів*(ячмінь,кукурудза, горох,шрот соняшниковий)	91	0,50	182	150	0,65	2
Схови- ща сіна, бобових	2,6	0,12	217	500	1,0	1
Тран- шея для коренеплодів	497	0,63	789	500	0,85	2
Склад кормо вих добавок(премікс,сіль поваре на,крейда,фос фат обезфторений, преципітат)	25	1,50	17	50	0,65	1