Проект комплексної механізації свиновідгодівельної ферми на господарства з детальною розробкою лінії прибирання і утилізації гною

Всього на рік потрібно: 14 халатів  Б/П, одна тепла безрукавка, один фартух клейончастий, 7 пар гумових чобіт, 4 пари гумових рукавиць, 25 пар рукавиць Б/П, 5 ватних курток Б/П, 2 комбінезони.

 

4.3 Опис конструкторської частини з охорони праці

У розроблюваній лінії  видалення гною використовуємо установку  Кобос-1, що ви користовується для виробництва  органічних добрив і біогазу (табл..4.4).

Таблиця 4.4

Техніко-економічні і  технологічні показники біогазової установки

Показники	Кобос-1
Добовий вихід біогазу, м3	161
Об’єм реактора, м3	125
Температура бродіння, 0С	40
Установлена потужність, кВт	42,1
Добова переробка маси, т	28,3
Капітальні затрати  на одержання 1м3 біогазу, грн.	19,68

 

Установка (рис.4.1) складається  з двох реакторів 16, підігрівача –витримувача 5, фекального 4 і гвинтового 15 насосів, газгольдера 18, компресора 17, водо нагрівного котла 19.

Гній із тваринницьких  приміщень збирається в колектор 3, звідти насосом 4 подається в підігрівач 5 для нагріву до температури бродіння. Витриманий гній гвинтовим насосом-дозатором 15 через шланговий забір подається в реактори 16, де відбувається анаеробне бродіння, після чого виділяється біогаз. Газ з реакторів подається в газгольдер 18 для очистки, після чого через зворотній клапан і гідрозатвір подається на використання на тваринницький комплекс (в даному випадку в якості палива для трактора).

Залишки газу направляються  в сховище. Залишені суха і рідка  орракції після розділу на дуговому ситі 7 направляється на поле 13, 14 і 9 для використання в якості органічних добрив.

Рисунок 4.1- Технологічна схема біогазові установки Колос-1

1 – ферма, 2 і 6 – насоси рідкого гною, 3 – колектор, 4 – подрібнювач, 5 – підігрівач-утримувач, 7 – дугове сито, 8 – прес-фільтр, 9 – цистерна-розприскувач, 10 – гноєсховище, 11 – насос, 12 – орошувальна система, 13 – транспортер, 14 – тракторний причіп, 15 – гвинтовий насос, 16 – реактор, 17 – компресор, 18 – газгольтер, 19 – котел, 20   – трактор, працюючий на біогазі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА  ПРОЕКТУ

Як і кожна галузь суспільного господарства виробництво  взаємодіє своєю виробничою діяльністю з оточуючим природним середовищем  і його ресурсами. В рослинництві – це внесення добрив, ядохімікатів, гербіцидів, а в тваринництві за рахунок викидів від технологічного процесу утримання і використання сільськогосподарських тварин.

Діяльність як окремих  фізичних осіб, так і юридичних  по відношенню до використання оточуючого природного середовища регулюється  відповідними державними постановами і Законом. Верховною Радою України 25 червня 1991року прийнятий «Закон України про охорону навколишнього природного середовища». Його завданням є регулювання відносин в галузі охорони використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідація впливу господарської чи іншої діяльності на оточуюче природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів і інших природних комплексів, цілісних територій і природних об’єктів, зв’язаних з історично-культурною спадщиною.

Стаття 3, пункт «е»  Закону зобов’язує проводити екологічну експертизу об’єктів, а пункт «ж» – формувати у населення екологічний світогляд.

Екологічні експертизі повинні підлягати не тільки діючі  господарські об’єкти, а й проекти на майбутнє їх будівництво і звичайно реконструюємі в процесі державної програми розбудови на новому етапі власника, господаря на землі-сільськогосподарського виробника.

Даним дипломним проектом розроблена комплексна механізація свиновідгодівельної ферми.

При здійсненні екологічної експертизи необхідно визначитись з факторами  впливу свиновідгодівельної ферми  на природне середовище із його кількісними  показниками. Очищення приміщень від рідкого гною при без підстилковому утриманні свиней здійснюється по системі каналів гноєвидалення з транспортуванням його до секційних гноєсховищ де проводиться його парантування у випадку епізоотії на фермі – біологічне чи хімічне знезараження та зберігання в строки, що визначаються ветеринарною службою. Саме в темі дипломного проекту і є основним завданням є лінія прибирання і утилізації гною.

Розробкою даної лінії  прибирання гною ми забезпечуємо його концентрацію в одному визначеному місці (в гноєсховищі) і це дії можливість його якісного знезараження, утилізації і подальшого використання як добрива на полях для вирощування сільськогосподарських культур. В процесі розпаду органічних азотних речовин, що знаходяться в гною, виділяється аміак і санітарний стан на фермі визначається його загальним об’ємом виділення. Саме для цього проектом передбачається  своєчасність прибирання і утилізації гною. Процес біотехнічного знезараження відбувається до шести місяців, з яких два місяці повинні припадати на теплі періоди року. Крім анаеробного бродіння гною з виділенням аміаку під час утримання сільськогосподарських тварин виділяється ще й вуглекислий газ при диханні тварин.

Для досягнення нормальних параметрів мікроклімату в приміщенні свинарнику необхідно здійснювати  повітрообмін. При цьому викиди в  атмосферу відбуваються вентиляційним обладнанням з свинарника-відгодівельника. Кратність повітрообміну в приміщенні свинарника розрахована в залежності від загальної кількості викидів в атмосферу по кожному об’єкту з розрахунком норм виділень у вікових груп тварин. Викиди в атмосферу крім вентиляційних установок свинарника здійснює і обладнання котельні.

Виконуємо розрахунок викидів  шкідливих речовин в атмосферу  від діяльності ферми і їх дані відображуємо в таблиці 5.1

Таблиця 5.1

Викиди шкідливих речовин  в атмосферу

Найменування забруднюючих речовин	Об’єкти викиду	Фактичні викиди забруднюючих речовин		Допустимі викиди забруднюючих речовин
		г/с	т/рік	г/с	т/рік
Аміак	Свинарник-відгодівельник	0,317	10	0,317	10
Окиси азоту	Котельня	3,091	50,3	3,15	52,3
Окиси вуглецю		1,266	20,7	1,5	22,4
Сірчистий ангідрид		1,689	27,5	2,0	28,0
Зола		1,689	32,5	1,85	35,0

Аналізуючи дані таблиці  по викидам шкідливих речовин, ми можемо зробити висновки, що впроваджені  засоби механізації видалення гною, а також його утилізація і система вентиляції в свинарнику-відгодівельнику відповідають вимогам охорони навколишнього природного середовища, а особливо повітряного басейну. Викиди забруднюючих речовин не вище їх допустимих норм викиду. В свинарнику-відгодівельнику це досягається централізованим збором і викидом вище покрівлі приміщень з розвіюванням.

В котельні завдяки встановленню заломлюючих і повітроочисних установок  і фільтрів досягнуті викиди в  атмосферу нижче допустимих норм викидів, а також завдяки досягненню повного згорання палива в котельних установках. Виробнича діяльність ферми також негативно впливає і на ландшафт території знаходження сільськогосподарського об’єкту, на його водний режим. Основним заходом по захисту підземних водних запасів від забруднення є забезпечення зон суворого режиму з огородженням її і створенням санітарної зони в радіусі 30 метрів, герметизації оголовка свердловини.

Для свиноферми повинна  бути створена захисна санітарна  зона по відношенню її до населеного пункту на віддалі не ближче 500метрів і розташуванням з підвітряної сторони. Для забезпечення нормального повітряного стану на фермі, на її території передбачена посадка зелених насаджень по периметру, але не густих для провітрювання території ферми.

Здійснивши комплексну механізацію свиновідгодівельної ферми ми забезпечили не тільки високу технологію на виробництві, але й якісний і централізований збір відходів від виробничої діяльності. Розрахунки екологічної експертизи підтверджують, що діяльність сільськогосподарського об’єкту не спричинить шкоди оточуючому навколишньому природному середовищу, а органи охорони природи дадуть дозвіл на реконструкцію діючої ферми.

 

 6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

Основними з показників економічної ефективності є собівартість, прибуток, рівень рентабельності та термін окупності вкладених засобів. Для визначення економічної ефективності виробництва основної продукції м’яса, необхідно розрахувати її собівартість.

Собівартість 1-ї тони приросту живої маси свиней на відгодівлі визначається за формулою

,                       (6.1)

де А – амортизація основних засобів, грн.;

     Р – витрата на поточний ремонт і ТО основних засобів, грн.;

     З – заробітна плата всіх категорій працівників, що обслуговують ферму, грн.;

     Е – вартість електроенергії, грн.;

     К – вартість кормів, грн.;

     В – вартість води, грн.;

     П_і – прямі витрати, грн.;

     Н – загальногосподарські і загально виробничі накладні витрати, грн.;

     П – вартість паливно-мастильних матеріалів, грн.;

     В_п – вихід валової продукції, т;

Виходячи із відповідних  розрядів і тарифних ставок заробітна  плата всіх категорій працівників  ферми складає 12515,9 грн. (табл..6.1)

 

 

Таблиця 6.1

Річний фонд заробітної плати виробничих процесів

Категорія робочих	Розряд робіт	Кількість робочих, чол	Змінна тарифна ставка, грн	Річний фонд заробітної плати, грн
Оператори:
по обслуговуванню	5	3	3,46	3788,7
кормокухні	5	1	3,46	1262,9
ветобробки	5	1	3,46	1262,9
нічний	3	1	2,69	981,9
Трактористи	5	2	3,46	225,8
Машиністи з шкідливими умовами праці на:
видалення гною	6	1	3,58	1306,7
дизенфекції	7	1	3,80	1397,0
Разом		10	-	12515,9

 

Основна оплата з доплатою за вироблену продукцію в розмірі 25% складе:

О_д=1,25*12515,9=15644,9 грн.

Доплата на оплату відпусток  в розмірі 10%

Д_в=0,1*15644,9=1564,5 грн.

Загальна сума основної оплати з доплатами складає

О_з=15644,9+1564,5=17209,4 грн.

Нарахування на оплату праці складають: 73,5%; на соціальне страхування – 36%; до фонду зайнятості населення  – 1,5%; до пенсійного фонду - 36%.

Загальна сума оплати праці з доплатами і нарахуваннями

З=1,735*17209,4=29858,3 грн.

Амортизаційні відрахування на обладнання

,                                               (6.2)

де К_о –норма амортизаційних нарахувань на обладнання, К_о=18%;

     В_о – вартість обладнання та машин, В_о=245000 грн,

 грн.

Амортизаційні відрахування на будівлі

,                                             (6.3)

де К_б – норма амортизаційних відрахувань на будівлі, К_б=1,95;

     В_б – загальна вартість будівель, грн.,

В_б=F*f,                                                 (6.4)

де F – загальна площа основних і підсобних приміщень;

     f – вартість 1м² площі, грн., приймаємо 115 грн.,

В_б=1795*115=206425 грн.,

 грн..

Витрата на поточний ремонт і техобслуговування машин і  будівель відповідно складають 12,5 і 2,6% від їх вартості

Р=0,125*245000+0,026*206425=35992 грн.

Вартість кормів

К=0,365*m*П_доб*В_к*Q_к,                                   (6.5)

де П_доб – середньодобовий приріст живої маси тіла тварини, П_доб=0,35 кг;

     В_к – вартість 1-ї тони кормової одиниці, В_к=380 грн.;

     Q_к – кормова одиниця, витрата кормів на 1т приросту живої маси, Q_к=10т;

      m – кількість свиней на фермі, m=1000 голів,

К=0,365*1000*0,35*380*10=485450 грн.

Вартість води

В=365*k*Q_доб*В_в,                                         (6.6)

де k – коефіцієнт, що враховує витрату води на технологічні потреби, k=1,1;

    Q_доб – добова витрата води на фермі, Q_доб=11т;

    В_в – вартість 1т води, В_в=2 грн.,

В=365*1,1*11*2=8833 грн.

Вартість електроенергії

Е=m*g_E*B_E,                                             (6.7)

де g_E – норма споживання електроенергії на одне відгодівельне свиномісце, g_E=35кВт/год;

     В_Е – вартість 1 кВт/год, В_Е=0,17 грн.;