Проект комплексної механізації свиновідгодівельної ферми на господарства з детальною розробкою лінії прибирання і утилізації гною

                                                                    

*- запас концентрованих кормів складає 16% необхідної річної кількості.

 

,                                                       (2.5)

де Р_р – річна потреба в кормах, т

     ρ – об’ємна маса корму, т/м³

     V_c – місткість сховища, м³

     Ξ  – коефіцієнт використання місткості сховища.

Місткість механізованого гноєсховища визначаємо виходячи з  поголів’я свиноферми, норм виходу гною та терміну його зберігання.

Приблизну кількість  гною без використання підстилки  Р_доб (т), що одержується на фермі від певного виду тварин визначаємо за формулою [6]

Р_доб=0,001(Р_е+Р_в+Р_д+Р_мах)П,                                   (2.6)

де Р_е – добовий вихід екскрементів від однієї тварини, кг

    Р_в – добова кількість води, що додається в систему видалення гною в розрахунку на одну тварину з врахуванням миття годівниць, підлоги, промивання гноєзбірник каналів, підтікання автонапувалок, л;

    Р_д – добова кількість води, що припадає на одну тварину при додатковому розведенні гною водою, що утворюється в кормоцеху та інших об’єктах ферми, л;

     Р_мах – кількість механічних включень, що надходять до системи гноєвидалення за добу в розрахунку на одну тварину виробничої групи, кг, Р_мах = (0,002-0,01)Р_е, приймаємо Р_мах=0,006Р_е;

      П  – кількість тварин, що знаходяться в одній виробничій групі, гол.

Дані виходу гною без  використання підстилки на відгодівельній фермі (сплавній системі видалення) представлені в таблиці 2.6

Таблиця 2.6

Розрахунок кількості  безпідстілкового гною, що отримується  на свиновідгодівельній фермі

Група тварин	Ре, л	Рв, л	Рд, л	Рмах, кг	П, гол	Рдоб, т
Поросята масою, кг
20-30	2,4	1,5	3,2	0,014	200	1,4
30-40	3,5	2,5	4,0	0,021	200	2,0
Свині на відгодівлі масою, кг
40-80	5,1	2,5	4,0	0,031	400	4,7
>80	6,6	2,5	6	0,040	200	3,0
Всього						11,1

 

Загальну площу гноєсховища визначаємо за формулою [6]

;                                                 (2.7)

де n_зб – кількість діб зберігання гною, приймаємо n_зб = 120 діб

     h – висота укладки гною, приймаємо h = 2,5м

     ρ – густина гною, приймаємо ρ=0,9 т/м³

м²

Приймаємо два гноєсховища  площею 300м² кожне.

 

2.6 Розробка  генерального плану і визначення  його основних техніко-економічних  показників

Проектування генерального плану ферми починали з вибору земельної ділянки.

Обрана ділянка під ферму  повинна задовольняти виробничі  та санітарно-гігієнічні вимоги.

До виробничих вимог відносяться: зручність розташування ферми відносно кормової бази; наявність хороших  будівель і доріг; добрий зв’язок  із селом; наявність надійного водопостачання, енергопостачання та теплопостачання; придатність ґрунтів для зведення будівель; залягання підземних вод повинне бути не менше 2,0-2,5м від поверхні землі; наявність уклону місцевості в межах 3-5⁰.

До санітарно-гігієнічних вимог  відносяться: створення ветеринарної зони, наявність санітарних розривів між виробничими приміщеннями, ізоляція ферми від навколишньої території смугою насаджень чагарнику та дерев.

Ділянка для свиноферми повинна  мати санітарно-захисну зону шириною 500м.

Ділянка повинна знаходитись нижче населеного пункту, водозабірних споруд і вище ветеринарних об’єктів та гноєсховищ. Вона повинна бути віддалена від транзитних доріг не менше ніж на 100м. Напрямок пануючих вітрів повинен проходити від селища, кормоцеху до свинарників і далі до гноєсховищ. Площа земельної ділянки для ферми розраховується виходячи з нормами земельної площі на одну відгодівельну свиню  – до 30м².

Після вибору земельної ділянки  розробили раціональну схему  плану ферми, виходячи з зонування  території, тобто розробили територію на окремі зони (утримання тварин, ветеринарна, зберігання та приготування кормів, зберігання та переробка гною, інше). При цьому зону утримання тварин обрали в якості основи.

Розроблений за наведеною методикою  генеральний план свиновідгодівельної ферми на 1000 голів зображено на аркуші 1 графічної частини.

Техніко-економічні показники генерального плану такі: коефіцієнт щільності  забудови k₃ 0.5; коефіцієнт використання ділянки k_в = 0,6; Ці коефіцієнти визначені за формулами [3]:

 ;                                                     (2.8)

;                                                     (2.9)

де F₃ =14946м² – площа забудови на фермі;

     F₀ = 29893м² – загальна площа ферми;

     F_с = 17935м² – площа під спорудами, майданчиками з твердим покриттям і дорогами.

 

2.7 Вибір машин  та обладнання для технологічних  ліній і їх розрахунок

2.7.1 Механізація  приготування кормів

З урахуванням рекомендацій [2] свиням усіх виробничих груп на фермі (поросятам у віці 2-4 місяці та молодняку на відгодівлі у віці 4-10 місяців) корми будемо роздавати два рази на добу (о 6 та 16 годинах).

При цьому приймаємо  рівномірний розподіл добової норми  кормів (по масі та видам) під час  ранкового та вечірнього годувань [3]. Кількість корму, необхідної для разової дачі тваринам розраховано на основі таблиці 2.3 і наведено в таблиці 2.7.

 

 

Рисунок2.1- Технологічна схема підготовки до згодування кормових компонентів

Визначимо добову продуктивність кормоцеху W_доб (кн.,доб) за формулою [3]

,                                       (2.10)

де Q₁, Q₂… Q_n- добове (максимальне) споживання різних кормів, що підлягають обробці, кг (див. табл. 2.7),

W_доб=2((228+539)+(12+60)+(140+1200)+(240+240)=5318 кг/доб=5,3т/доб

Таблиця 2.7

Витрати кормів на разову видачу

Вид корму	Витрата корму, кг
	Поросята 2-4 місяці (400 голів)		Молодняк на відгодівлі (600 голів)
	Зима	Літо	Зима	Літо
Концентрований(ячмінь, кукурудза, Горох, шрот соняшниковий, кормові добавки)	228	247	539	594
Трав’яне борошно	12	-	60	-
Коренеплоди(буряк)	140	-	1200	-
Зелена маса бобових	-	160	-	900
Знежирене молоко(молочні  відвійки)	240	200	240	240

 

Годинна продуктивність кормоцеху складатиме:

,                                                 (2.11)

де Т_рд – час роботи кормоцеху за добу, год. (приймаємо Т_рд  = 7 годин);

     W_доб – добова продуктивність кормоцеху, т/доб

 т/год

Виходячи з годинної продуктивності кормоцеху та технологічної  схеми кормоприготування вибираємо кормоцех КЦС 100/1000 продуктивність якого при приготуванні запарених сумішей складає 1,5 т/год.

До складу кормоцеху  КЦС 100/1000 входять  такі технологічні лінії: лінія концентрованих кормів; лінія зелених кормів і  трав’яного борошна; лінія коренеплодів; лінія приготування відвійок; лінія приготування кормових сумішей; лінія вивантаження готових кормових сумішей (див.арк.2 графічної частини)

Лінія концентрованих кормів складається  із бетонного приймального бункера місткістю 15м³, норій НЦГ-10 і живильника ПК-6,0 концентрованих кормів, які по необхідності подаються в завантажувальний шнек ШЗС-40 і далі в змішувач С-12.

Лінія зелених кормів і трав’яного борошна складається із універсальної дробарки КДУ-2, подрібнювача кормів «Волгарь-5», живильника трав’яного борошна ПСМ-10 і скребкового транспортера ТС-40С.

Лінія коренеплодів включає два  бетонні приймальні бункери місткістю 9м³ кожний, транспортер коренеплодів ТК-5Б і подрібнювач ИКМ-5.

До лінії приготування відвійок входить резервуар РМВЦ-2 для зберігання молока, відцентровий насос 36МЦ-10-20, система трубопроводів і кранів.

Лінія приготування кормових сумішей включає в себе завантажувальний шнек ШЗС-40 і змішувач С-12.

Лінія вивантаження готових кормових сумішей складається із вивантажувального шнека ШВС-40М з скребковим транспортером ТС-40М.

Для приготування кормів на фермі, що проектується, вибираємо кормоцех КЦС-100/1000.

Перевіримо пропускну здатність  ліній.

Лінія концентрованих кормів

Продуктивність W_л.конц. (кг/год) лінії дорівнює [3]

,                                           (2.12)

де Q_р.конц. – максимальна маса концкормів, що витрачається на разову дачу, кг, Q_р.конц = 594 кг (табл.2.7)

     t_л – час, відведений на підготовку  однієї видачі  з максимальною кількістю даного виду корму, год., приймаємо t_л = 0,5год,

кг/год=12т/год.

Концкорми дозуються  живильником ПК-6,0, який має номінальну продуктивність 6т/год [4]. Як бачимо W_жив.>W_л.конц., отже одного живильника досить для завантаження концкормів у змішувач С-12.

Приймаємо, що в господарстві використовуються не готові концентрати (комбікорми), а  зерно, тоді необхідна продуктивність дробарки W_др. (кг/год) буде дорівнювати

,                                                  (2.13)

де Q_доб.з. – максимальна маса зерна, що використовується для приготування добової норми концкормів, кг, Q_доб.з = 1540 кг (див.табл.2.4)

        Т_рд – час роботи кормоцеху за добу, год (приймаємо Т_рд = 7 годин);

 кг/год

Вибираємо дробарку КДУ-2,0 (продуктивність на зерні до 2,0 т/год) [11].

Враховуючи те, що дробарка такої  ж марки встановлена в лінії  сінного борошна і використовується лише в зимовий період для приготування незначних об’ємів сінного борошна, використаємо її і для подрібнення зерна.

Лінія сінного борошна

Продуктивність лінії визначимо  по аналогії з лінією концкормів:

 кг/год =0,12т/год

Продуктивність дробарки КДУ-2,0 на сіні становить 0,8т/год [11]. Отже, для приготування сінного борошна достатньо однієї дробарки КДУ-2,0 (продуктивність на зерні до 2,0 т/год, на сіні становить 0,8 т/год)

Лінія зелених кормів

Продуктивність лінії  визначаємо по аналогії з лініями  концкормів та сінного борошна:

 кг/год=1,8т/год

Продуктивність подрібнювача кормів «Волгарь-5» при подрібненні  зеленої маси – до 6т/год

Лінія коренеплодів

Продуктивність лінії (допустима тривалість переробки  і зберігання коренеплодів рівна 2год, приймаємо t_л=0,8год)

кг/год=1,5 т/год

Продуктивність транспортера коренеплодів ТК-5Б до 5т/год, мийки-коренерізки – до 7т/год [11]. Як бачимо, виконання операцій «дозованої подачі коренеплодів із приймального бункера в подрібнювач» і «миття, каменеуловлювання та подрібнення коренеплодів» достатньо мати один ТК-5Б та один ИКМ-5.

Лінія змішування кормів

Продуктивність технологічної  лінії змішування кормів визначаємо за формулою [3]

,                                              (2.14)

де  – сумарна маса компонентів, що входить у суміш із n видів кормів на разову дачу (максимальну), кг,

  =539+60+1200+240=2039 кг (табл..2.7);

       t_ц – тривалість циклу змішування кормів, год.

t_л= t_зав+ t_нагр+ t_вив ,                                                     (2.15)