Технологія вирощування кавунів

Вступ

Баштанні культури (кавуни, гарбузи і дині) належать до родини гарбузових і за морфологічними ознаками дуже подібні між собою. Їх вирощують для одержання соковитих плодів з високими смаковими якостями. Плоди баштанних, особливо кавунів і динь, містять багато цукру (6 — 13 % і більше), вітаміни В1, В3, С, РР та ін. У кавунах багато солей заліза й фолієвої кислоти. Крім використання у свіжому вигляді, вони є сировиною для переробної промисловості: виготовлення кавунового меду (нардек), повидла, пастили, для соління.

В Україні найбільш поширені два види кавуна: кавун столовий (Citrullusedulis) і кавун кормовий (CitrulluscolocynthoidesPang). 

Столовий кавун має високі смакові якості, містить 8-12% цукру, що складається з сахарози, глюкози і фруктози; вітаміни В,; В3; С; РР; А та ін.; пектинові

речовини (1-2 мг%); клітковину (1,5%). До складу сухих речовин входять яблучна, янтарна, лимонна, фолієва кислоти; багато мінеральних солей: заліза, калію, магнію, марганцю, нікелю, натрію, кальцію та ін. Це цінний дієтичний продукт харчування у свіжому вигляді. Виготовляють з нього варення, повидло, мармелад, цукати, мед, маринують, засолюють.

Плоди кавуна мають лікарські властивості. Вони регулюють білковий і жировий обмін в організмі, поліпшують роботу серця, печінки, нирок, шлунку, мають антисклеротичну і кровотворну дію завдяки вмісту фолієвої кислоти.

Це відмінний розчинник шлаків, сприяє визеденню з організму радіонуклідів, холестерину, важких металів, токсичних речовин, оскільки має високий вміст пектинових речовин.

Слід зауважити, що при незбалансованому внесенні азотних добрив, плоди кавуна нагромаджують надмірну кількість нітратів і можуть самі стати причиною отруєння. Не допускається також нерегламентоване застосування пестицидів.

Насіння містить до 50% жиру, з якого виготовляють високоякісну харчову олію. 

Кавун кормовий має блідо-зелену м'якоть з нижчим вмістом цукру (1,2-2,5%), не солодкий. Кормові якості високі: вміст сухих речовин до 8%, в 1 ц плодів є 9,3 к.о. і 4 кг перетравного протеїну. Використовується на корм худобі.

Урожайність столових кавунів становить 300-450 ц/га, кормових 500-700 ц/га, до 1200 ц/га.

Завдання  курсової  роботи –розробити  науково-обґрунтовану ресурсозберігаючу технологію вирощування кавунів в умовах навчально-дослідного господарства Мигійського коледжу Миколаївського НАУ  Первомайського району Миколаївської області

1. Біологічні особливості культури.
1. Коротка ботанічна характеристика

Коренева система. Вона складається з відносно короткого головного кореня, який проникає в ґрунт на глибину до 100 см. Від нього відходить 15 і більше бокових, які розгалужуються на більш тонкі. Таким чином в орному шарі на глибині 15-30 см розростається сильна коренева система до 5 м від головного кореня. Коренева система кавуна стрижнева і має велику всмоктувальну силу, яка здатна використовувати вологу навіть при наявності 6% її в ґрунті. Цим і пояснюється висока посухостійкість рослин.

Стебло (огудина) повзуче, довге (до 5 м і більше), дуже розгалужене, утворює бокові пагони першого, другого і третього порядків, які в свою чергу також розгалужуються. Стебло має округло-гранчасту форму з розгалуженими вусиками, які утворюються в пазухах листків. Вони чіпляються до грудочок, прикріплюючись до поверхні ґрунту за допомогою додаткових коренів. Стебла опушені довгими шорсткими волосками, що захищають рослину від перегрівання. При богарному вирощуванні коренева система кавуна більш розвинена, ніж при зрошуванні.

Листки. На рослині формується, залежно від сорту та умов вирощування, до 300 листків з асиміляційною поверхнею, за даними О.П. Непочатова, до 30 м². Вони великі та середні за розміром, довгочерешкові, трьох-, п’ятилопатеві, кожна з яких також розділена на дрібні часточки, без прилистків, опушені, чим зумовлюється висока стійкість рослин до посухи. Листки переважно сіро-зеленого, рідше зеленого і темно-зеленого забарвлення.

Вегетативна маса рослин спочатку розвивається повільно, оскільки в цей період інтенсивно наростає коренева система. Через 20-30 днів після з’явлення сходів рослини за сприятливих умов швидко ростуть, утворюють бокові пагони, цвітуть. Приріст усіх пагонів на рослині в цей період досягає 2 м за добу.

Квітки. У рослин кавуна є три типи квіток: чоловічі, жіночі (моноецій) та двостатеві (андромоноецій). Вони середніх розмірів і розміщаються в пазухах листків. Чоловічі квітки - групові, жіночі - поодинокі. Чоловічі квітки закладаються на головному стеблі та рівномірно розподіляються на рослині. Квітконіжка різної довжини. У жіночих квіток віночок дзвоникоподібний і складається з п’яти пелюсток, зрослих біля основи з чашечкою. Вони широко-округлі, зеленкувато-жовтого, лимонного та жовтуватого забарвлення. У ранньостиглих сортів перші жіночі квітки з’являються у пазухах п’ятого-восьмого листків, а пізньостиглих-п’ятнадцятого-двадцятого. Приймочок частіше три, а іноді й чотири і п’ять із присосками, розділені у верхній частині. Вони зеленого, жовтого або оранжевого забарвлення. Зав’язь нижня, округла, овальна, циліндрична, трьохгнізда, слабо або добре опушена.

Чоловічі квітки зацвітають на 2-5 діб раніше, ніж жіночі, та цвітуть лише протягом одного дня. Вони менші за розміром, мають 5 тичинок, з них 4 - попарно зрослі, одна вільна. Пилок важкий і липкий. Він переноситься на приймочку за допомогою комах - бджіл, трипсів, мурашок. Запилення найкраще відбувається з 6 до 10 години ранку.

Цвітіння кавуна буває аж до приморозків. На рослині зацвітає до 200 квіток чоловічих і 30 жіночих. Однак, зав’язуються плоди тільки з перших 2-4 запилених. Останні квітки та зав’язі опадають. У кавуна також зустрічаються й двостатеві квітки. Вони мають, крім тричленної маточки, ще три пиляки. З них розвиваються переважно кулясті плоди. Зустрічаються також сорти, які мають лише жіночі одностатеві квітки без пиляків. У них формуються плоди видовженої форми. На формування статі впливають температура і вологість повітря та особливо спектральний склад світла. Зав’язування плодів найбільш інтенсивно відбувається в перші 12-14 діб після початку квітування. Однак, коли рослини розвинені слабо, перша зав’язь переважно опадає. Після запліднення квітка закривається, і зав’язь починає розростатися.

У насінницьких посівах кавуна потрібно дотримуватися просторової ізоляції - на відкритій місцевості 1000 м і на закритій - 500 м. Відстань між посівами столового та кормового кавуна повинна становити на відкритій місцевості 2000 м, а на закритій - 1000 м.

Плід - багатонасінна, м’ясиста, несправжня ягода (гарбузина) зі зрослими в одну 3-5 плацентами. Тривалість часу від зав’язування плодів до біологічної стиглості залежить від сорту, погодних умов та агротехніки.

За формою розрізняють плоди сплюснуті, округлі, тупо-еліптичні, овальні, грушоподібні, циліндричні. За довжиною плоди поділяють на короткі (до 15 см), середні (15-25 см), довгі (понад 25 см); за масою - на дрібні (до 2,5 кг), середні (2,5-5,0 кг) і великі (понад 5 кг). Поверхня плодів буває гладенька, сегментована та горбкувата, білого, жовтуватого, яскраво-зеленого, зеленого, сірувато-зеленого, темно-зеленого, чорно-зеленого, рідше оранжевого забарвлення. Вони можуть бути з рисунком або без нього. Рисунок може бути сіткоподібним, ниткоподібним, із мармурованими смугами, вузькими або широкими колючко-подібними смужками, фестоподібними (розмитими) смугами та у вигляді дрібної або більш крупної мозаїки. Забарвлення м’якушу рожеве, оранжеве, червоне та малинове, консистенція зерниста, ніжна, ослизнена, грубо-щільна. За смаком м’якуш буває слабосолодкий, солодкий і дуже солодкий.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до настання біологічної стиглості) сорти і гібриди кавуна поділяють на ульт-раранні (до 70 діб), ранні (71-80), середньостиглі (81-90), середньопізні (91-100) і пізньостиглі (понад 100 діб).

Насіння за розміром, формою та забарвленням дуже різноманітне і поділяється на дуже дрібне (менше 5 мм), дрібне (6-10 мм), середнє (11-15 мм), велике (16-20 мм) і дуже велике (понад 20 мм). Воно буває вузьким, середнім та широким. За забарвленням - біле, кремове, сіре, світло-cipe, брунатне та чорне з рубчиком (у кормового кавуна - без рубчика). Залежно від маси 1000 насінин воно поділяється на крупне - понад 100 г, середнє - 70-99 г і дрібне - 30-69 г. Насіння видаляють із спілих плодів і підсушують до вологості 10%. У такому стані воно добре зберігає посівні якості протягом 6-8 років.

1.2 Вимоги до агроекологічних  факторів

Вимоги до температури

Кавун - світлолюбна, теплолюбна, жаровитривала культура. Насіння починає проростати при температурі 12-14°С. Сходи з'являються через 8-10 днів після сівби. Рослини гинуть від приморозків мінус 1°С. Оптимальна температура для росту рослин 20-22°С, під час формування плодів 25-30°С. 

Вимоги до вологи        

Кавун - дуже посухостійка рослина, що обумовлюється глибоким проникненням кореневої системи (до 1-2 м і більше) в грунт та наявністю товстого шару кутикули на листках і стеблах. 

Вимоги до грунту

Добрим розвитком кореневої системи пояснюється також можливість їх вирощування на бідних, піщаних грунтах, де інші культури дають низькі врожаї. Краще росте на родючих, легких за гранулометричним складом супіщаних і легкосуглинкових каштанових грунтах і чорноземах. Малопридатні для вирощування кавуна солонці, кислі глинисті грунти.

 

 

2. Умови ведення галузі рослинництва в господарстві
1. Загальні відомості про господарство

Навчально-дослідне господарство Мигійського коледжу МНАУ знаходиться в  с. Мигія Первомайського  району знаходиться 15км від районного центру м. Первомайська та 7 км від залізничної станції «Орлик».

Навчально-дослідне господарство Мигійського коледжу МНАУ відноситься до господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Сільськогосподарських угідь всього 263 гектара, 100% земель використовуються  для вирощування зернових та технічних культур.

Основними культурами, що вирощуються у господарстві є: озима пшениця, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза.

2. Кліматичні умови

Навчально-дослідне господарство Мигійського коледжу МНАУ згідно агрономічному районуванню території Миколаївської області відносять до Північного Степу, який характеризується дуже теплим посушливим кліматом.

По даним Первомайської метеостанції температура повітря по місяцям  розподіляється таким чином:

Таблиця 2.1     

Середньодобова температура повітря (за даними Первомайської метеостанції)         

Рік	Місяці												Середня за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2012	-5	-4	3	8	15	20	21	21	12	3	2	-2	8
2013	-5	-4	4	8	16	19	22	22	11	2	2	-3	7.8
2014	-6	-3.0	4	9	20	21	23	22	10	3	2	- 3	8,5

 

          Середньорічна температура повітря  у 2014 році становить 8,5°С. Найбільш холодним був місяць  січень, середньомісячна температура -6°С, найбільш теплий місяць липень +23°С.

Показники клімату, які характеризують територію розташування господарства: - сума температур вище 5°С – 3364°С, 10°С – 301,6°С, 15°С – 2467°С.

тривалість безморозного періоду 270 днів;

тривалість вегетаційного періоду 220 днів;

          Заморозки: