Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Мая 2015 в 21:23, курсовая работа
Баштанні культури (кавуни, гарбузи і дині) належать до родини гарбузових і за морфологічними ознаками дуже подібні між собою. Їх вирощують для одержання соковитих плодів з високими смаковими якостями. Плоди баштанних, особливо кавунів і динь, містять багато цукру (6 — 13 % і більше), вітаміни В1, В3, С, РР та ін. У кавунах багато солей заліза й фолієвої кислоти. Крім використання у свіжому вигляді, вони є сировиною для переробної промисловості: виготовлення кавунового меду (нардек), повидла, пастили, для соління.
В Україні найбільш поширені два види кавуна: кавун столовий (Citrullusedulis) і кавун кормовий (CitrulluscolocynthoidesPang).
Столовий кавун має високі смакові якості, містить 8-12% цукру, що складається з сахарози, глюкози і фруктози; вітаміни В,; В3; С; РР; А та ін.; пектинові
Останні- весняні, перша декада травня;
Перші - осінні, остання декада жовтня;
Для нормального росту і
За даними Первомайської метеостанції вологість повітря по місцям розподіляється таким чином:
Таблиця 2.2
Кількість опадів за рік, мм (за даними Первомайської метеорологічної станції Миколаївської області)
Рік |
Місяці |
Середня кількість опадівза рік | |||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 | ||
2012 |
28 |
22 |
27 |
33 |
46 |
62 |
52 |
45 |
34 |
32 |
30 |
32 |
443 |
2013 |
30 |
26 |
28 |
30 |
30 |
50 |
60 |
30 |
40 |
30 |
40 |
40 |
434 |
2014 |
25 |
24 |
30 |
28 |
42 |
54 |
58 |
40 |
32 |
34 |
30 |
32 |
429 |
В даному господарстві спостерігають часто інтенсивні суховії. Іноді суховії супроводжуються вітрами і переходять в бурі. Це відбувається ранньою весною, коли грунт не покритий рослинністю.
Сніговий покрив на території господарства не стійкий. Головним фактором, який впливає на формування високих врожаїв являється вологість, тому всі агротехнічні заходи повинні бути направлені на накопичення і збереження, раціональне використання вологи і атмосферних опадів.
Чорноземи звичайні, малогумусні покривають всю територію господарства., ґрунтотворна порода – лесовидний суглинок.
Характеристика поля
Номер поля 5 Попередник
Площа поля, га 0,5 Конфігурація поля прямокутна
Рельєф поля рівнинний, що не дає негативного впливу на вирощування культур.
Глибина залягання підґрунтових вод 19м
Тип грунту – чорнозем звичайний
Бал оцінки за властивостями грунту – 65
Агрохімічна характеристика грунту
Ґрунтоутворююча порода – лесовидні суглинки
Потужність орного шару – 38см
Вміст гумусу – 4,5%
рН сольової витяжки – 6,8
Гідролітична кислотність, мг-екв на 100грам грунту – 40,2
Вміст рухомих форм, мг-екв на 100грам грунту:
N- 3,5
P2O5-6
К2O-12
Грунти за механічним складом – важкоглинисті.
Забур’яненість поля
Мало річні буряни,шт. на м2 –12
Основні види- мишій сизий,грицики, звичайні,свіріпа
багаторічні буряни,шт. на м2 – 15
Основні види – осот рожевий, пирій повзучий,берізка польова
Культури |
Площа,га |
Питома вага,% |
Чистий пар |
20 |
7,6 |
Озима пшениця |
50 |
19,1 |
Ярий ячмінь |
20 |
7,6 |
Кукурудза на зерно |
50 |
19,1 |
Соняшник |
97,5 |
37 |
Кукурудза на силос |
25 |
9,4 |
Диня |
0,5 |
0,2 |
Всього |
263 |
100 |
Таблиця 2.4
Динаміка врожайності кавунів,ц/га
культура |
2012 |
2013 |
2014 | |||
план |
факт |
план |
факт |
план |
факт | |
Кавуни |
300 |
270 |
300 |
280 |
300 |
280 |
Урожайність кожного року змінюється, тому що нестача вологи впливає на цей показник
Таблиця 2.5
Виконання плану посівних площ, урожайності і валових зборів кавунів,2014
культура |
Посівна площа,га |
Урожайність,ц/га |
Валовий збір,ц | ||||||
план |
факт |
% виконання |
план |
факт |
% виконання |
план |
факт |
% виконання | |
Кавуни |
0,5 |
0,5 |
100 |
300 |
280 |
93,3 |
150 |
140 |
93,3 |
План посівних площ виконано на 100%, урожайність недовиконано на 6,7%, а звідси і валовий збір недовиконано на 6,7%
Розраховують за формулою А. А. Ничипоровича
ПУ=
де Q - сума надходження ФАР за період вегетації, ккал/га
К – коефіцієнт використання ФАР,%
Q – калорійність 1 кг сухої біомаси, ккал/кг
Wпр - продуктивний запас вологи в метровому шарі грунту, мм
Wв – сума опадів за вегетаційний період,мм
Кавун БОРИСФЕН
Ранній сорт (65-70 діб). Врожайність до 3,0кг/м2. Плоди масою 4-6 кг, тупоеліптичні. М`якуш ніжний, соковитий, кармінно-червоний, солодкий. Транспортабельність хороша. Стійкий до фузаріозного в`янення і антракнозу.
Кавун ТАВРІЙСЬКИЙ
Середньопізній, середньоплетистий сорт. Плоди округлі, крупні. М’якуш густо-рожевий, дуже соковитий, солодкий. Смакові якості відмінні. Придатний для довготривалого зберігання. Стійкий до антракнозу та фузаріозу. Врожайність до 350 ц/га.
Кращі попередники - багаторічні трави, озима пшениця, кукурудза на силос, однорічні боби. Не рекомендується вирощувати кавуни після пасльонових і гарбузових культур. Щоб уникнути накопичення фузаріоза і інших патогенів в ґрунті необхідно строго дотримувати сівозміну і повертати кавун на колишнє місце не раніше, чим через 7-8 років.
Після збирання попередника поле лущать наглибину 6-8 см. Через два тижні лущать повторно на глибину 10-12 см дисковими або лемішними знаряддями. Зяблеву оранку проводять через 3 тижні на глибину 25-30 см. Рано навесні закривають вологу шляхом боронування. Для знищення проростаючих бур'янів і вирівнювання поверхні грунту поле два рази культивують. Розрив між передпосівним обробітком на глибину сівби і сівбою повинен бути щонайменшим - 0,5-1 година.
Вид обробітку грунту |
Прийоми обробітку |
Машини для обробітку |
Строки виконання робіт |
Агротехнічні вимоги до якості виконаних робіт |
Основний |
|
Т-150 +ЛДГ-15
Т-150 +ППЛ-10-15
ДТ-75+ПЛН-6-35 |
Відразу після збирання попередника
Через 14 днів
Через 3 тижні |
Гл. 6-8см.
Гл. 10-12см
Гл. 25-30см. |
Передпосівний |
Ранньовесняне боронування Культивація
Передпосівна культивація |
МТЗ-80+БЗСС-1,0
Т-150 + 2КПС-4
Т-150 + 2КПС-4 |
При фізичній стиглості грунту По мірі проростання бурянів В день посіву |
Без затримки
Повне підрізання бурянів На глибину загортання насіння |
Внесення гною і мінеральних добрив підвищує урожайність, збільшує вміст цукру і сухих речовин у плодах. Фосфорні і калійні добрива помітно прискорюють достигання. Під зяблеву оранку вносять 15-30 т/га гною. Мінеральні добрива застосовують у нормі N60-90 P60-90 K10-60. Фосфорні і калійні добрива вносять одночасно з органічними під оранку, азотні - під весняну культивацію. Збільшення норм внесення органічних і азотних добрив, подовжує вегетаційний період, плоди пізніше достигають, можуть містити надмірну кількість нітратів.
Ефективним є також внесення в рядки при сівбі по 1 ц/га нітроамофоски (N16P16K16).
При розробці системи добрив в першу чергу, визначається наявність елементів живлення, їх коефіцієнт використання і винос плановим урожаєм. За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:
Д = [( 100 * В ) - ( 30 * П * Кп )]:( Ку * с), де:
Д - доза добрив у фізичній масі, ц/га;
В – винос елементів живлення врожаєм основною і відповідною кількістю побічної продукції, кг/га;
П – вміст в ґрунті рухомих форм поживних речовин, мг на 100г ґрунту;
Кп – процент використання поживних речовин із ґрунту, %;
Ку - процент використання поживних речовин з мінеральних добрив, %;
С – вміст поживних речовин у мінеральному добриві, %.
Розраховуємо дозу азотних, фосфорних та калійних добрив:
Д= [(100*2,4) – (30*5,4*20)]: (50*46) = 2,12 ц/га (мочевини ), що становить 74,2 кг д.р.
Д= [(100*0,8) – (30*8*9)]: (20*21) = 4,98 ц/га (суперфосфату гранульованого), що становить 99,6 кг д.р.
Д= [(100*3,7) – (30*11*15)]: (50*60) = 1,7 ц/га (хлористого калію), що становить 68 кг д.р.
удобрення |
Норми внесення |
Строки, способи |
Вимогт до якості | |||||||
органічні |
мінеральні |
Вапнно,гіпс |
мікродобрива | |||||||
основне |
Під оранку |
Рівномірно вносити в грунт | ||||||||
припосівне |
При посіві в рядки |
Рівномірно вносити в грунт |
Показники |
Нормативи по класах | ||
І |
ІІ |
ІІІ | |
Сортова чистота |
99 |
99 |
99 |
Вміст домішок |
0 |
0 |
0 |
Вміст насіння: основної культури культурних рослин бурянів |
99 0 1 |
99 0 1 |
99 0 1 |
Схожість |
95 |
95 |
95 |
Вологість |
12 |
12 |
12 |