Технологія вирощування кавунів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Мая 2015 в 21:23, курсовая работа

Описание работы

Баштанні культури (кавуни, гарбузи і дині) належать до родини гарбузових і за морфологічними ознаками дуже подібні між собою. Їх вирощують для одержання соковитих плодів з високими смаковими якостями. Плоди баштанних, особливо кавунів і динь, містять багато цукру (6 — 13 % і більше), вітаміни В1, В3, С, РР та ін. У кавунах багато солей заліза й фолієвої кислоти. Крім використання у свіжому вигляді, вони є сировиною для переробної промисловості: виготовлення кавунового меду (нардек), повидла, пастили, для соління.
В Україні найбільш поширені два види кавуна: кавун столовий (Citrullusedulis) і кавун кормовий (CitrulluscolocynthoidesPang).
Столовий кавун має високі смакові якості, містить 8-12% цукру, що складається з сахарози, глюкози і фруктози; вітаміни В,; В3; С; РР; А та ін.; пектинові

Файлы: 1 файл

кавун.docx

— 50.16 Кб (Скачать файл)

Останні-  весняні, перша декада травня;

 Перші  - осінні, остання декада жовтня;

         Для нормального росту і розвитку  ранньостиглих сортів культур  потрібно 800°С - 2200°С активних температур, а для середньостиглих 1200°С - 2600°  С.

За даними Первомайської метеостанції вологість повітря по місцям розподіляється таким чином:

Таблиця 2.2

Кількість опадів за рік, мм (за даними Первомайської метеорологічної станції Миколаївської області)

 

Рік

Місяці

Середня кількість опадівза рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2012

28

22

27

33

46

62

52

45

34

32

30

32

443

2013

30

26

28

30

30

50

60

30

40

30

40

40

434

2014

25

24

30

28

42

54

58

40

32

34

30

32

429


 

 

В даному господарстві спостерігають часто інтенсивні суховії. Іноді суховії супроводжуються вітрами і переходять в бурі. Це відбувається ранньою весною, коли грунт не покритий рослинністю.

Сніговий покрив на території господарства не стійкий. Головним фактором, який впливає на формування високих врожаїв являється вологість, тому всі агротехнічні заходи повинні бути направлені на  накопичення і збереження, раціональне використання вологи і атмосферних опадів.

 

    1. Грунтові умови

Чорноземи звичайні, малогумусні покривають всю територію господарства., ґрунтотворна порода – лесовидний суглинок.

Характеристика поля

Номер поля  5     Попередник

Площа поля, га 0,5     Конфігурація поля  прямокутна

Рельєф поля рівнинний, що не дає негативного впливу на вирощування культур.

Глибина залягання підґрунтових вод  19м

Тип грунту – чорнозем звичайний

Бал оцінки за властивостями грунту – 65

Агрохімічна характеристика грунту

Ґрунтоутворююча порода – лесовидні суглинки

Потужність орного шару – 38см

Вміст гумусу – 4,5%

рН сольової витяжки – 6,8

Гідролітична кислотність, мг-екв на 100грам грунту – 40,2

Вміст рухомих форм, мг-екв на 100грам грунту:

N- 3,5

P2O5-6

К2O-12

Грунти за механічним складом – важкоглинисті.

Забур’яненість поля

Мало річні буряни,шт. на м2 –12

Основні види- мишій сизий,грицики, звичайні,свіріпа

багаторічні буряни,шт. на м2 – 15

Основні види – осот рожевий, пирій повзучий,берізка польова

    1. Структура посівних площ

Таблиця 2.3

Питома вага культур в структурі посівних площ

Культури

Площа,га

Питома вага,%

Чистий пар

20

7,6

Озима пшениця

50

19,1

Ярий ячмінь

20

7,6

Кукурудза на зерно

50

19,1

Соняшник

97,5

37

Кукурудза на силос

25

9,4

Диня

0,5

0,2

Всього

263

100


 

Зі структури посівних площ ми бачимо, що господарство має зерновий напрямок, зернові займають 45,8% посівних площ, кавуни займають 0,1%

 

 

    1. Урожайність сільськогосподарських культур

Таблиця 2.4

Динаміка врожайності кавунів,ц/га

культура

2012

2013

2014

план

факт

план

факт

план

факт

Кавуни

300

270

300

280

300

280


Урожайність кожного року змінюється, тому що нестача вологи впливає на цей показник

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5

Виконання плану посівних площ, урожайності і валових зборів кавунів,2014

 

культура

Посівна площа,га

Урожайність,ц/га

Валовий збір,ц

план

факт

% виконання

план

факт

% виконання

план

факт

% виконання

Кавуни

0,5

0,5

100

300

280

93,3

150

140

93,3


План посівних площ виконано на 100%, урожайність недовиконано на 6,7%, а звідси і валовий збір недовиконано на 6,7%

 

 

  1. Оцінка грунтово-кліматичного і генетичного ресурсів та встановлення рівня програмованої врожайності.

Розраховують за формулою А. А. Ничипоровича

ПУ=

де  Q  - сума надходження ФАР за період вегетації, ккал/га

К – коефіцієнт використання ФАР,%

Q –  калорійність 1 кг сухої біомаси, ккал/кг

 

ПУ =    

Тепер визначимо урожайність культури в перерахунку на стандартну вологість за формулою:

Х=

Х - врожайність біомаси при стандартній вологості, ц/га

  - врожайність абсолютно  сухої біомаси, ц/га

Вс –стандарстна вологість, %

 

Х =

 

 

 

Розрахуємо тепер гранично можливий врожай культури з урахуванням вологозабезпеченості

 

 

Убіол.

Wпр  - продуктивний запас вологи в метровому шарі грунту, мм

Wв – сума опадів за вегетаційний період,мм

Кв – коефіцієнт водоспоживання, м3 1т абсолютно сухої речовини

 

Убіол =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Обгрунтування технології  вирощування програмованого врожаю

4.1 Підбір сортів

Кавун БОРИСФЕН

Ранній    сорт (65-70 діб). Врожайність до 3,0кг/м2. Плоди масою 4-6 кг, тупоеліптичні. М`якуш ніжний, соковитий, кармінно-червоний, солодкий. Транспортабельність хороша. Стійкий до фузаріозного в`янення і антракнозу.  

Кавун ТАВРІЙСЬКИЙ

Середньопізній, середньоплетистий сорт. Плоди округлі, крупні. М’якуш густо-рожевий, дуже соковитий, солодкий. Смакові якості відмінні. Придатний для довготривалого зберігання. Стійкий до антракнозу та фузаріозу. Врожайність до 350 ц/га.

 

4.2 Розміщення в сівозміні

Кращі попередники - багаторічні трави, озима пшениця, кукурудза на силос, однорічні боби. Не рекомендується вирощувати кавуни після пасльонових і гарбузових культур. Щоб уникнути накопичення фузаріоза і інших патогенів в ґрунті необхідно строго дотримувати сівозміну і повертати кавун на колишнє місце не раніше, чим через 7-8 років.

 

4.3 Система обробітку  грунту

Після збирання попередника поле лущать наглибину 6-8 см. Через два тижні лущать повторно на глибину 10-12 см дисковими або лемішними знаряддями. Зяблеву оранку проводять через 3 тижні на глибину 25-30 см. Рано навесні закривають вологу шляхом боронування. Для знищення проростаючих бур'янів і вирівнювання поверхні грунту поле два рази культивують. Розрив між передпосівним обробітком на глибину сівби і сівбою повинен бути щонайменшим - 0,5-1 година.

 

 

 Таблиця 4.1

Вид обробітку грунту

Прийоми обробітку

Машини для обробітку

Строки виконання робіт

Агротехнічні вимоги до якості виконаних робіт

Основний

  1. Лущення

 

 

 

  1. Лущення

 

 

 

  1. Оранка

Т-150 +ЛДГ-15

 

 

 

Т-150 +ППЛ-10-15

 

 

ДТ-75+ПЛН-6-35

Відразу після збирання попередника

 

Через 14 днів

 

 

 

Через 3 тижні

Гл. 6-8см.

 

 

 

Гл. 10-12см

 

 

 

Гл. 25-30см.

Передпосівний

Ранньовесняне боронування

Культивація

 

 

Передпосівна культивація

МТЗ-80+БЗСС-1,0

 

Т-150 + 2КПС-4

 

 

Т-150 + 2КПС-4

При фізичній стиглості грунту

По мірі проростання бурянів

В день посіву

Без затримки

 

Повне підрізання бурянів

На глибину загортання насіння


 

4.4. Удобрення культури

Внесення гною і мінеральних добрив підвищує урожайність, збільшує вміст цукру і сухих речовин у плодах. Фосфорні і калійні добрива помітно прискорюють достигання. Під зяблеву оранку вносять 15-30 т/га гною. Мінеральні добрива застосовують у нормі N60-90 P60-90 K10-60. Фосфорні і калійні добрива вносять одночасно з органічними під оранку, азотні - під весняну культивацію. Збільшення норм внесення органічних і азотних добрив, подовжує вегетаційний період, плоди пізніше достигають, можуть містити надмірну кількість нітратів.

Ефективним є також внесення в рядки при сівбі по 1 ц/га нітроамофоски (N16P16K16).

При розробці системи добрив в першу чергу, визначається наявність елементів живлення, їх коефіцієнт використання і винос плановим урожаєм. За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:

Д = [( 100 * В ) - ( 30 * П * Кп )]:( Ку * с), де:

Д - доза добрив у фізичній масі, ц/га;

В – винос елементів живлення врожаєм основною і відповідною кількістю побічної продукції, кг/га;

П – вміст в ґрунті рухомих форм поживних речовин, мг на 100г ґрунту;

Кп – процент використання поживних речовин із ґрунту, %;

Ку - процент використання поживних речовин з мінеральних добрив, %;

С – вміст поживних речовин у мінеральному добриві, %.

 

Розраховуємо дозу азотних, фосфорних та калійних добрив:

Д= [(100*2,4) – (30*5,4*20)]: (50*46) = 2,12 ц/га (мочевини ), що становить 74,2 кг д.р.

Д= [(100*0,8) – (30*8*9)]: (20*21) = 4,98 ц/га (суперфосфату гранульованого), що становить 99,6 кг д.р.

Д= [(100*3,7) – (30*11*15)]: (50*60) = 1,7 ц/га (хлористого калію), що становить 68 кг д.р.

 

Таблиця 4.2

удобрення

Норми внесення

Строки, способи

Вимогт до якості

органічні

мінеральні

Вапнно,гіпс

мікродобрива

           

основне

               

Під оранку

Рівномірно вносити в грунт

припосівне

               

При посіві в рядки

Рівномірно вносити в грунт


 

 

 

4.5 Сівба

Таблиця 4.3

Вимоги ГОСТ до посівних якостей насіння

Показники

Нормативи по класах

І

ІІ

ІІІ

Сортова чистота

99

99

99

Вміст домішок

0

0

0

Вміст насіння:

основної культури

культурних рослин

бурянів

 

99

0

1

 

99

0

1

 

99

0

1

Схожість

95

95

95

Вологість

12

12

12

Информация о работе Технологія вирощування кавунів