Технологія вирощування проса

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2013 в 16:04, курсовая работа

Описание работы

Прискорене і стійке виробництво кормів – важлива задача АПК. В її вирішені важлива роль належить кукурудзі – одній із найбільш вражайніших культур. Потребу в високо енергетичному грубому кормі, має тваринництво. Силос із кукурудзи є найбільш поширенішим кормом. Поживна цінність одного кілограма якісного силосу складає 0,25 – 0,29 корм. один., а його потреба для однієї голови ВРХ складає 8 – 10 т на рік. Збір силосної маси кукурудзи повинен збільшуватись за рахунок підвищення її врожайності.

Файлы: 1 файл

Вступ.docx

— 308.66 Кб (Скачать файл)

Nц=(420-74,4)/108,4+0,5=3,2

Приймаємо Nц=3;

Фактична тривалість зміни

Тсм*=Тц·Nц+Тнц, (2.42)

Тсм*=108,4·3+74,4=399,6хв,

Обсяг робіт МТА відповідно за прохід, за цикл за зміну

  Fпр=Bp·Lрф, (2.43)                     

 Fц=Fnp·Nпрц, (2.44)                     

  Fсм=Fц·nц, (2.45)                         

Коефіцієнт використання часу зміни

 

t=Тр·Nпрц·Nц/Тсм,                     (2.46)

t=7,2·8·3/399,6=0,43

*Всі результати розрахунків  наводяться в графічній частині  та зводяться у вигляді таблиці.

*Розрахунок показників  роботи агрегату.

*Технічна продуктивність (норми виробітку)відповідно годинна та змінна

Wг=0,1Vр·r,                                (2.47)

Wсм= Wг·Тсм·/60;

Wг=0,1·5,6·8·15·0,43=1,96 га/год.

Wсм=1,96·399,6/60=13,1га/год.

Питома витрати палива

Gm=Gт·Тр+Gтх-Тх+Gто·То/60·Wтсм; (2.48)

де Gтр, Gтх, Gто - годинна витрати  палива агрегатом відповідно при  робочому русі, при холостому ході, і на зупинках; кг/год;

Тр, Тх, То - загальна тривалість за зміну відповідно робочих ходів, холостого руху та зупинок, хв.;

Тр=Тсм·t,                                     (2.49)

Тх=tх·Ппру·Пу+Тв1+Тв2,          (2.50)

То=(Точ·Ппру+Тз)Пу+Тк+Тто+Тф, (2.51)

 

Тр=399,6·0,43=174,8 хв

Тх=0,1·8·3+17,2+17,2=36,8 хв

То=(5·8+10)3+15+15+10+190 хв

Gm=10,8·171,8+6,75·36,8+1,2·190/60·13,1=3,0 кг/га

Витрати праці

Зт=m/Wтч,                                   (2.52)

де m- кількість обслуговуючого персоналу на агрегаті, люд/год.

Зт=1/1,96=0,51 люд.год/га

Результати розрахунків  зводяться у вигляді таблиці  в графічній частині проекту.

2.4 Організація використання  і технічного обслуговування машина - тракторних агрегатів

Правильна організація технічного обслуговування машина - тракторного парку сприяє поліпшенню його використання, підвищенню продуктивності та економічності роботи машин. Скорочуються простої техніки, внаслідок технічних несправностей, попереджується передчасне встановлення машин у ремонт.

Технічне обслуговування МТП є одним з головних факторів від яких залежить не тільки безперебійна робота машин та агрегатів, але й якісне виконання операцій з вирощування та збирання кукурудзи, низька витрата паливно-мастильних матеріалів, а також собівартість продукції.

Технічне обслуговування - це комплекс операцій які мають мету попередити несправність, підвищити строк служби деталей та вузлів, відновити та забезпечити постійний робочий стан машин та агрегатів.

Технічне обслуговування забезпечує можливість економічної та якісної роботи МТП та включає операції з очищення машин, миття та змащування деталей, перевірку кріплення вузлів та деталей, перевірку їх стану, регулювання деяких вузлів та заміну несправних деталей.

Щозмінне технічне обслуговування слід проводити усім сільськогосподарським машинам та агрегатам одночасно на місці роботи. За якість виконання усіх робіт відповідає тракторист. Якщо обслуговування проводиться між змінами, то його необхідно виконувати механізаторами обох змін.

У залежності від складу машин  у агрегаті на переліку операцій технічного обслуговування необхідно усю роботу розподілити так, щоб вона була виконана у самий короткий строк при добрій якості.

По закінченні польових робіт  трактори та сільськогосподарські машини встановлюються на зберігання. Зберігаються машини на спеціальних майданчиках  машинного подвір’я.

Форма організації машин  зі зберігання з частковою спеціалізацією - коли до цього заохочуються механізатори. Найбільш прості операції - очищення, миття, зняття вузлів та деталей, які здаються на зберігання до складу, встановлення машин на підставки та інші допоміжні роботи виконуються механізаторами, а складні роботи (консервація вузлів та деталей, встановлення заглушок, регулювання) та інші роботи, які потребують високої спеціалізації - виконують робітники машинного подвір’я та працівники пункту технічного обслуговування (майстер-наладчик, бригадир).

При встановленні складних машин  на зберігання - визначають їх технічний стан. Якщо машина підлягає капітальному ремонту - її відправляють на ремонт у ремонтне підприємство. Якщо машина потребує поточного ремонту - її ремонтують у господарстві. При цьому передають акт встановлення машин на зберігання, а також форми зі зберігання та про технічний стан вузлів машин.

Правильність зберігання на відкритих майданчиках та під навісами перевіряють не менше одного разу в місяць, а також після сильного вітру, снігопаду, сильного дощу - не пізніше наступного дня. Ці роботи виконують постійні робітники машинного подвір’я. Вони перевіряють установки по машинам (стійкість, відсутність переносів) комплектність, тиск повітря у колесах, надійність герметизації блоків та корпусів (стан заглушок та щільність їх прилягання) стан антикорозійних покрить.

На кожну операцію комплектують агрегати, склад яких приводять у технологічній карті на вирощування кукурудзи, яка представлена на листі графічної частини проекту. За кожним агрегатом закріплюється постійний обслуговуючий персонал на весь період кожного виду робіт.

Обслуговуючий персонал ланки  несе відповідальність за якість виконання  робіт, окремих операцій і в цілому за весь обсяг робіт, за правильність експлуатації МТП, закріпленого за ланкою, за стан охорони праці.

 

3. Розробка конструкції  комбінованого пристрою для підґрунтового стрічкового внесення гербіцидів пк-5,6

3.1   Огляд існуючих  конструкцій, аналіз прототипів

Для ґрунтових гербіцидів, в залежності від їх властивостей існує три способи внесення:

-           обприскування поверхні ґрунту  без заробки. Препарат під дією опадів проникає у нижче лежачі шари ґрунту;

-           внесення гербіцидів на поверхню  грунту з послідуючою їх заробкою грунтообробляючими знаряддями;

-           внесення препарату в грунт  на визначену глибину у вигляді  горизонтального екрану (підгрунтове внесення).

В ролі машин для внесення гербіцидів при індустріальних технологіях  вирощування сільськогосподарських  культур в теперішній час використовується підживлювач-оприскувач ПОМ-630, оприскувач малооб’ємний причіпний штанговий ОП-2000-2-01, оприскувач малооб’ємний монтуємий штанговий ОМ-630-2 та інші. Крім того використовуються оприскувачі зарубіжних фірм “Харді”, “Холдер” та інші. Вказані машини обладнані різними типами розпиляючи засобів: щілювальними, плоскофакельними, центробіжними з конічним факелом та дефлекторними.

Суцільне поверхове обприскування  гербіцидами з послідуючою заробкою їх грунтообробляючими знаряддями є найбільш розповсюдженим, однак цей спосіб не позбавлений від недоліків. До них відносяться: недостатня рівномірність розподілу препарату на обробляєму поверхню, велика полідісперсність розпилу робочої рідини, знесення розпилюваної рідини вітром, погіршення стану навколишнього середовища. Істотне зниження несприятливих факторів, які стосуються поверхневого внесення, можна отримати застосував підгрунтове внесення гербіцидів. Сутність цього є в тому, що гербіцид вноситься на задану глибину у грунт у вигляді екрану. Ця операція проводиться, як правило, з передпосівною обробкою ґрунту чи посівом. При цьому уся кількість препарату заробляється у грунт, краще зберігається волога у верхніх шарах ґрунту.

Для виконання цієї роботи існує декілька типів робочих  органів – стрілчасті лапи, плоско різні та інші.

Ці робочі органи мають ряд негативних моментів. Вони сильно перемішують грунт, заважають працювати на глибині 6...8 см та інші.

Одним з найбільш прийнятих  робочих органів є стрілчаста лапа бритва. Вона достатньо стійко йде на заданій глибині, мінімально переміщує грунт, є можливість вільного розміщення в потрібній зоні розпилюю чого приладу.

3.2 Призначення машини  та область використання і  агротехнічні, технічні та експлуатаційні вимоги до конструкції

Прилад комбінований ПК-5,6 призначений для стрічкового підгрунтового внесення гербіцидів, різних комбінованих мінеральних добрив та виконання протиерозійних заходів одночасно з посівом кукурудзи. Прилад ПК-5,6 використовується разом з сівалкою СУПН-8 та підживлювачем оприскувачем ПОМ-630 для внесення рідких гербіцидів та ЖКУ.

Пристрій в комплекті  з сівалкою та підживлювачем-оприскувачем агрегатується з трактором 1,4...3 класу в залежності від агрегатного варіанту використаної технології.

3.2.1   Агротехнічні вимоги  до пристрою ПК-5,6

Агротехнічні вимоги до пристрою ПК-5,6 представлені у таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Агротехнічні показники пред’явлені до пристрою ПК-5,6

Показники, одиниці вимірювання

По агровимогам 

По даним

випробувань

1. Робоча швидкість, км/год. До 8 7,76

2. Тиск в колекторі,  МПа - 0,3

3. Витрати гербіцидів, кг/га 6...7 суцільне 2,8 в стрічку

4. Витрати робочої рідини, л/га 200 136

5. Глибина ходу, см 5...7 5...7

6. Нерівномірність ходу робочих органів ± 1,5 ± 1,5

7. Ширина смуги внесення  гербіцидів, см 30...35 30...35

8. Висота валка по відношенню до дна борозни, см 12...20 12

9. Ширина валика по низу, см 30 31

При випробуваних агротехнічною  оцінкою встановлено, що пристрій ПК-5,6 у складі агрегаті задовільно виконує  технологічний процес стрічкового підгрунтового внесення гербіцидів при посіві кукурудзи.

3.2.2 Експлуатаційно-технологічна  оцінка агрегату з використанням  пристрою ПК-5,6

Показники експлуатаційно-технологічної  оцінки пристрою при лабораторно-польових випробуваннях наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Техніко-економічні показники пристрою ПК-5,6

Показники, одиниці вимірювання

По даним випробувань

1. Норма виробітку, га/год.

-           основного часу

-           змінного часу

-           експлуатаційного часу

4,33

2,6

2,25

2. Питома витрата палива  за час змінної роботи, кг/га 4,39

3. Експлуатаційно-технічні  коефіцієнти:

-           надійності технологічного процесу

-           використання змінного часу

-           кількість обслуговуючого персоналу,  люд.

0,98

0,59

2

 

3.2.3 Технічна характеристика пристрою

Основні технічні дані та характеристики пристрою наведені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 – Технічна характеристика пристрою ПК-5,6

Показники, одиниці вимірювання

По даним випробувань

1. Робоча ширина захвату,  м

5,6

2. Ширина міжрядь, см

70 ± 1

3. Робочі органи:

- лапа спеціальна, шт.

8

4. Глибина внесення розчину,  мм

30...100

5. Загортач, шт.

з’ємний 16

(по два на лапі)

6. Кількість розчину, який  вноситься в грунт, л/га (при тиску 0,3 Мпа)

136

7. Коефіцієнт використання, %

56

8. Коефіцієнт повторності, %

85

9. Габарити, мм:

не більше: довжина

ширина

висота

700

5500

1400

10. Маса, кг: не більше

333

3.3 Розрахунки міцності, затверджуючи  працездатність та надійність  конструкції.

3.3.1 Розрахунок резервуарів

Задача розрахунку – вибір раціональних розмірів резервуару, міцність листа при виготовленні. При цьому повинні бути враховані слідуючи вимоги:

1)    Об’єм резервуару  повинен бути кратним об’єму  заправ очного агрегату;

2)    Габаритні розміри  повинні монтуватись на трактор  МТЗ-80.

Для заправки резервуарів  будемо використовувати трактор  ЮМЗ-6Л тавр-3М об’ємом 3 м3.

Об’єм резервуара визначаємо за формулою

 

, (3.1)

де D – діаметр бака, м;

Н – висота бака, м.

Приймаємо D = 0,8 та V = 0,9 м3.

Визначаємо довжину бака за формулою:

(3.2)

 

На трактор навішуються  два бака, і з цього слідує, що довжина одного бака 0,8 м.

Хвилинна витрата робочої  рідини визначається за формулою

, (3.3)

де g/ - хвилинна витрата робочої  рідини, л/га;

Qга – норма витрати  рідини, л/га, Qга = 100 л/га;

Вр – ширина захвату  агрегату, м; ВР = 5,6 м;

V – робоча швидкість  агрегату, км/год.; V = 8,15 км/год.

 

 

Час руху агрегату в загоні визначаємо за формулою

, (3.4)

де L – довжина гону, м; L = 1000 м;

Vр – робоча швидкість  агрегату, м/хв.; Vр = 135 м/хв.

 

Витрата гербіцидів на один прохід агрегату визначається за формулою

, (3.5)

 

Кількість проходів з однією заправкою визначаються

, (3.6)

де n – кількість проходів з однією заправкою

 

Хвилинна витрата рідини через один розпилювач визначаємо по формулі

 

, (3.7)

де n – кількість розпилювачів, шт., n = 16 шт.

 

Виходячи з табличних  даних довідкового матеріалу  по регулюванню оприскувача та хвилинної  витрати робочої рідини через один розпилювач, підбираємо дефлекторний розпилювач, діаметр вихідного наконечнику 1,0 мм з хвилинною витратою рідини 3 л при тиску 0,2 МПа.

3.3.2 Вибір насосу для подачі рідини

Задачею розрахунку є перевірка  працездатності насосу ОПТ-15 з оприскувачем в роботі при нормі внесення 100 л/га з приводом гідромішалки.

Вихідні дані:

Робочий тиск насосу – 0,2 МПа

Частота обертання валу – 545 хв.-1

Подача насосу (продуктивність) – 80 л/хв.

Норма виробітку насосу при частоті обертання 975 хв.-1 визначається за формулою

,  (3.8)

де n, n1 – відповідно нормальна  та зміна частота обертання валу, хв.-1;

Q, Q1 – відповідно нормальна  та змінна норма виробітку  насосу, л/хв.

 

 

Знаючи годинну витрату  насосом гербіцидів визначаємо потужність, споживану насосом за формулою

, (3.9)

де Р – тиск насосу, Па;

g – годинна норма виробітку  насосу, л/год.;

h - об’ємний коефіцієнт  насосу, h = 0,8

 

Робоча швидкість рідини насосу дорівнює 2,5 м/с. він забезпечує гарну інтенсивність перемішування.

3.3.3   Розрахунок циліндричного  резервуару визначення товщини  листа

Бокові стінки та дно резервуару знаходяться під дією рівномірно розповсюдженого тиску. Виділяємо з циліндричної частини резервуару прямокутник АВСД. Він буде під дією тиску G/ в двох напрямках, за перерізом перпендикулярним до утворюючих та тиску G// за перерізом вздовж утворюючих баку.

Информация о работе Технологія вирощування проса