Технологія вирощування проса

Тиск на дно заміняємо  на рівнодіючу

(3.10)

 

Площа кільцевого перерізу, яка випробує цю силу дорівнює

(3.11)

Нормальна напруга в цьому  перерізу дорівнює

, (3.12)

Напруга s// знаходиться на деякій відстані від дна. Частина  резервуару двома поперечними перерізами  та  з відстанню між ними dx.

Площа діаметрального перерізу циліндру приймаюча цей тиск дорівнює , а напруга в стінці дорівнює

, (3.13)

де s/, s// - нормальна напруга в перерізах, мПа;

g – прискорення вільного  падіння, м/с2;

t – товщина стінки циліндру, м;

а – відстань між перерізами  та ;

[s] – допустима напруга,  кН/см2; [s] = 120 кН/см2 = 1200 Н/м2.

Оскільки G// > G/ та s/// = 0, тоді

, (3.14)

 

 

З урахуванням корозії металу товщина стінки буде дорівнювати

, (3.15)

де  - збільшення товщини  листа на корозію,  = 0,05

 

Товщина листа резервуару приймається рівною 4 мм у відповідності з ГОСТ 380-71.

3.3.4   Розрахунок зварного  з’єднання

Задачею розрахунку є вибір раціонального способу зварення та проведення розрахунків параметрів зварювання.

Швидкість газового зварювання визначається за формулою

, (3.16)

де Vзв – швидкість газового зварювання, см/хв.;

t – товщина зварюваного  листа, мм;

Км – коефіцієнт, що враховує спосіб зварювання, Км = 14;

 

 

Визначаємо вагу розплавленого  металу шву в 1 см

, (3.17)

де Пш – площа поперечного  перетину шву, см2;

Уд – питома вага розплавленого  металу, г/см3; для сталі Уд = 7,8 г/см3

 

Вибір діаметру присадочного дроту визначається в залежності від товщини зварювального металу. При S ≤ 5 мм діаметр визначається за формулою

, (3.18)

 

Потрібна потужність пальника залежить від товщини та теплопровідності зварювального методу та визначається за формулою

,  (3.19)

де Км – коефіцієнт, який характеризує метал та тип зварного з’єднання, визначається випробуванням, Км = 100

 

 

По товщині зварювального  металу та годинної витрати ацетилену  вибираємо номер горілки та наконечнику:

-           газова горілка № 3;

-           витрата ацетилену 240...400 л/год.;

-           витрата кисню 260...420 л/год.

3.4 Описання пристрою конструкції,  способу регулювання, технічного обслуговування

Підживлювач-оприскувач ПОМ-630 служить для зниження бур’янів суцільним обприскуванням гербіцидами чи обприскуванням тільки захисних зон просапних культивацією чи посівом.

Машину можна агрегатувати з причіпними чи навісними культиваторами, сівалками просапних культур.

Основні вузли машини: два  резервуара, насос ОПТ-35, комплект кронштейнів  для кріплення резервуарів на тракторі, універсальна штанга з шириною захвата 18 м, розпилювачі, вакуумний заправ очний пристрій.

Необхідний тиск в магістралі підтримується регулятором та контролюється манометром.

Надлишкову рідину із магістралі по рукаву змивають в резервуар.

В залежності від типів  трактору, підживлювач-оприскувач навішують на трактор відповідно інструкції. Перевіряють комплектність машини та правильність збирання.

Також перевіряють чистоту  резервуарів, магістралей та фільтрів. Заправляють резервуари водою та вмикають насос, потім за допомогою регулятора тиску встановлюють робочий тиск 0,6 МПа. Якщо необхідно перемішувати робочу рідину встановлюють тиск 0,7 МПа, в якщо немає потреби, то тиск встановлюють мінімальний.

Технічне обслуговування складається із: загального огляду, зовнішнього очищення машини від бруду та пилу, мийки, усунення усіх підтікань, перевірки її технічного стану.

У відповідності до ГОСТ 20793-81 для оприскувачів виконуються слідуючи види технічного обслуговування:

1)   щоденне технічне обслуговування;

2)   періодичне технічне обслуговування проводять через кожні 30 годин праці;

3)   після сезонне технічне обслуговування.

3.5 Техніка безпеки при експлуатації розпилювача-підживлювача

При внесенні гербіцидів обслуговуючому персоналу загрожує небезпека дії  отрут на організм. Виходячи з цього  працюючі з отрутохімікатами повинні  бути проінструктовані про токсичні властивості, а також про власну та суспільну безпеку при роботі з ними.

Громадянам, які направлені на роботу з отрутохімікатами, необхідно  поперед за усе пройти медичний огляд, а систематично працюючим – треба  періодично оглядатись у лікаря, не менш ніж два рази на рік.

Обслуговуючий персонал необхідно  забезпечити спецодягом, взуттям, респіраторами, протигазами та рукавицями.

По закінчені праці  з отрутохімікатами спецодяг очищують та складають у спеціальному приміщені. Поблизу від місця роботи з  отрутохімікатами, поза зоною забруднення  повинна бути вода, умивальники, мило та рушник.

Конструкції усіх видів з’єднань та комунікацій повинні мати ущільнення, виключаючи проникнення отрутохімікатів  назовні. Всі з’єднання розпилючого  пристрою повинні бути ущільненні прокладками.

Працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання  першої медичної допомоги при отруєнні.

 

1. БУДОВА СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ ДИЗЕЛЯ  КамАЗ

До системи живлення дизелів  входять: паливний бак; фільтри грубої та тонкої очистки палива; паливопроводи; паливний насос високого тиску; всережимний  регулятор частоти обертання; і  автоматична муфта випередження впорскування палива; форсунка; підкачувальні насоси.

Паливопідкачувальний насос 10 дизеля КамАЗ (рис. 1.1) засмоктує паливо з бака 1 крізь фільтри грубої 4 й тонкої 18 очистки.

	Рис. 1.1 Схема системи живлення дизеля КамАЗ:    1 - Паливний бак; 2, 5, 7, 8, 11, 13, 15, 17, 19–21 – паливопроводи; 3 – трійник; 4,18 - Фільтри відповідно грубої й тонкої очистки палива; 6– форсунка; 9– ручний підкачувальний насос; 10 – паливопідкачувальний насос; 12 – паливний насос високого  тиску; 14 – електромагнітний клапан; 16 – факельна свічка

 

Паливопроводами низького тиску 2, 7, 11 і 13 паливо надходить з насоса високого тиску 12, який розміщено між  рядами циліндрів Відповідно до порядку роботи циліндрів дизеля насос 12 подає паливо паливопроводами 8 високого тиску до форсунок 6, розташованих у головках циліндрів. Форсунки розпилюють і впорскують паливо в камери згоряння. Паливопідкачувальний насос 10 подає до насоса 12 більше палива, ніж потрібно для роботи дизеля, тому надлишкове паливо, а з ним і повітря, що потрапило до системи, дренажними паливопроводами 17 і 20 відводяться з насоса 12 і фільтра тонкої очистки 18 назад у паливний бак. Паливо, що просочилося крізь зазор між корпусом розпилювача та голкою форсунки, зливається в бак паливопроводами 5, 15, і 21 [1].

Паливний бак автомобіля КамАЗ місткістю 125, 170 або 250 л має  заливну горловину, яку обладнано  висувною трубою із сітчастим фільтром. Горловина закривається герметичною кришкою. В нижній частині бака є кран для зливання відстою. Рівень палива можна контролювати за покажчиком, сигнали до якого надходять від реостатного датчика, розташованого в баці.

Фільтр грубої очистки (відстійник) автомобіля КамАЗ, який попередньо очищає паливо, встановлено з лівого боку автомобіля на рамі. Фільтр (рис.1.2) складається  з корпусу 7, стакана 2, фільтрувальної сітки 4, заспокоювача 3 й відбивача 5. Для ущільнення між корпусом і стаканом ставиться кільце. Знизу в стакані 2 є зливальна пробка 1. Паливо з бака надходить у фільтр підвідним штуцером і стікає в стакан. Великі сторонні частинки й вода збираються в нижній частині стакана. З верхньої частини паливо крізь фільтрувальну сітку 4 подається відвідним штуцером до паливопідкачувального насоса.

 

Рис. 1.2

Фільтр грубої очистки палива:

1 – зливальна пробка; 2 – стакан; 3 – заспокоювач; 4 –  фільтрувальна сітка;

5 – відбивач; 6 – розподільник; 7 – корпус

Фільтр тонкої очистки (рис. 1.3) остаточно очищає паливо перед  його надходженням у насос високого тиску. Його встановлено в найвищій точці системи живлення для збирання й відведення в бак крізь спеціальний клапан-жиклер 10 повітря, що потрапило до системи разом із частиною палива.

 

Рис. 1.3

Фільтр тонкої очистки палива:

1 – корпус; 2 – болт; 3 –ущільнювальна  шайба; 4,8– пробки;

5– фільтрувальний елемент, 6 – ковпак; 7, 11 –пружини; 9 – стержень;

10–клапан-жиклер; 12 – пробка  клапана

Фільтр автомобіля КамАЗ  складається з двох секцій, що мають  спільний корпус 1. До кожної секції входить  ковпак 6 із привареним до нього стержнем 9 і паперовий фільтрувальний елемент 5. Знизу в стержень вкручено зливальну  пробку 8. Ковпаки з'єднано з корпусом болтами 2 й ущільнено шайбами 3. У  фільтрі є зливальний клапан, відрегульований  на тиск 0,15 МПа. Клапан регулюється добиранням регулювальних шайб, розташованих усередині клапана. Розняття фільтра ущільнено прокладками.

Паливопроводи високого тиску (понад 20 МПа) між насосом високого тиску й форсунками виготовлено  зі сталевих трубок, кінці яких мають  конус і притиснуті накидними  гайками через шайби до конусних гнізд штуцерів насоса й форсунок. Щоб запобігти поломкам паливопроводів унаслідок вібрацій, їх кріплять скобами й кронштейнами.

Паливний насос високого тиску призначається для подавання  в циліндри двигуна (через форсунки) в певні моменти часу потрібних  порцій палива. Цей насос – найскладніший  вузол системи живленню дизеля.

Паливний насос дизеля КамАЗ (рис. 1.4) складається з восьми однакових секцій відповідно до кількості циліндрів двигуна. До секції входять корпус 1, втулка 9 плунжера, плунжер 6, поворотна втулка 4, нагнітальний клапан 11, який штуцером 12 притиснутий до втулки плунжера. Під дією кулачка вала й пружини 5 плунжер здійснює зворотно-поступальний рух.

Рис. 1.4

Паливний насос високого тиску  дизеля КамАЗ-740:

1 – корпус; 2 – ролик  штовхача; 3 – тарілка пружини  штовхача; 4 – поворотна втулка; 5 – пружина штовхача; 6 – плунжер; 7 – установочний штифт; 8 – рейка;

9 – втулка плунжера; 10 – корпус секції; 11 – нагнітальний  клапан; 12 – штуцер;

13 – ручний підкачувальний насос; 14 – корпус паливопідкачувального насоса;

15 – ролик штовхача  паливопідкачувального насоса

Під час руху плунжера вниз (під дією пружини) в порожнині втулки виникає розрідження, й коли відкривається впускне вікно 2, порожнина заповнюється паливом (рис. 1.5. а). Під час руху плунжера вгору (під дією кулачка) в надплунжерному просторі різко підвищується тиск (впускне вікно перекрите), й паливо крізь нагнітальний клапан 4, що відкрився, подається в паливопровід високого тиску (рис. 1.5 б). При цьому мінімальний зазор між втулкою та плунжером дорівнює приблизно 1 мкм; тиск подачі палива досягає 20 МПа. Коли скісна кромка 5 плунжера відкриє відсічне вікно 1, тиск палива у втулці плунжера різко знизиться, нагнітальний клапан 4 під дією пружини швидко закриється, й подача палива припиниться. Оскільки в цей момент плунжер ще рухається вгору, то паливо, яке витискається ним, крізь осьову 3 й радіальну просвердлини в плунжері перетікає у відсічне вікно 1, минаючи виточку на плунжері (рис. 5.1 в).

Рис. 1.5

Схема роботи секції паливного насоса високого тиску:

а – всмоктування палива; б – подавання палива; в –  кінець подавання;

1,2 – відповідно відсічне  й впускне вікна; 3 – осьова  просвердлина в плунжері;

4 – нагнітальний клапан; 5 – скісна кромка плунжера

Кількість палива, що подається  секцією паливного насоса високого тиску до форсунки, регулюється повертанням  плунжера за допомогою зубчастої  рейки 8 (див. рис. 1.4), втулки 4 та повідка, що зв'язує їх. Обидві зубчасті рейки  переміщуються вздовж корпусу насоса під дією педалі керування подачею палива або регулятора частоти обертання колінчастого вала.

Залежно від кута повороту плунжера змінюється відстань, яку  він проходить від моменту  перекриття впускного вікна 2 до моменту  відкриття скісною кромкою 5 відсічного вікна 1 (див. рис. 1.5 в). У результаті змінюється тривалість впорскування, а отже, порція палива, що подається в циліндр.

Для зупинки двигуна треба  перекрити подачу палива. Для цього  плунжер установлюють рейкою в таке положення, щоб радіальна просвердлина в ньому виявилася повернутою до відсічного вікна. Коли плунжер переміщатиметься вгору, все паливо з надплунжерного простору просвердлиною 3 й виточкою на плунжері перетікатиме до вікна 1, а потім – у паливний бак; у циліндр паливо не подається [2].

Всережимний регулятор частоти  обертання автоматично підтримує задану частоту обертання колінчастого вала зміною (залежно від навантаження) кількості впорскуваного в циліндр палива. Регулятор дизеля КамАЗ розміщується в розвалі корпусу паливного насоса високого тиску й приводиться в дію від його кулачкового валика. Під час роботи двигуна з частотою обертання колінчастого вала, що відповідає даному положенню педалі керування подачею палива, відцентрові сили тягарців регулятора зрівноважені зусиллям пружини. Якщо навантаження на двигун зменшиться (наприклад, автомобіль поїде на спуск) частота обертання колінчастого вала почне зростати, тягарці регулятора, долаючи опір пружини, трохи розійдуться й перемістять рейку паливного насоса – подача палива зменшиться, що не дасть змоги дизелю істотно збільшити частоту обертання вала. В разі зниження частоти обертання вала відносно тієї, що відповідає положенню педалі керування подачею палива, відцентрова сила тягарців зменшиться й регулятор під дією зусилля пружини перемістить рейку в зворотному напрямі – подача палива збільшиться, а частота обертання колінчастого вала зросте до заданого положенням педалі значення.

Автоматична муфта випередження впорскування палива призначається  для зміни моменту початку  впорскування палива залежно від  частоти обертання колінчастого вала, що поліпшує пускові якості дизеля й підвищує його економічність. Ведена півмуфта (рис. 1.6) кріпиться на конічній поверхні переднього кінця кулачкового валика паливного насоса шпонкою та гайкою, а ведуча півмуфта 1 – на маточині веденої (може повертатися на ній). Між маточиною та півмуфтою 1 установлено втулку 3. Ведуча півмуфта приводиться в дію розподільною проміжною шестірнею через вал із гнучкими сполучними муфтами. На ведену півмуфту обертання передається двома тягарцями 11, які коливаються в площині, перпендикулярній до осі обертання муфти, на осях 16, запресованих у ведену, півмуфту. Проставка 12 ведучої півмуфти впирається одним кінцем у палець тягарця, а іншим – у профільний виступ. Пружини 8 намагаються втримати тягарці на упорі у втулку 3 ведучої пів муфти.