Яра пшениця

Вступ

     Яра пшениця є однією з найцінніших продовольчих культур. За посівною площею в нашій країні вона займає перше місце серед зернових.

     Пшениця яра – стародавня культура, відома з кінця II тисячоліття до н.е. У північному Причорномор’ї на початку нової ери вирощували пшеницю яру м’яку в сумішці з твердою при насиченні останньою до 25 %. Зерно ярої пшениці краще формується в більш жарких умовах, тому за якісними показниками завжди переважає зерно озимої. Пшениця яра має зерно з високими хлібопекарськими і круп'яними властивостями та містить більше білку (14-16% м'яка, 15-18% тверда) і, відповідно, клейковини (28-40%), ніж зерно пшениці озимої. Це дозволяє використовувати його як поліпшувач при випіканні хліба. Зерно ярої пшениці вирощеної у південно-східних районах країни, має високий вміст білка (15–18%). В зерні твердої ярої пшениці вміст білка у посушливих районах становить до 21% і більше. Вітчизняні сорти твердої пшениці високо ціняться на міжнародному ринку. Зерно їх використовують для виготовлення кращих сортів манної крупи, макаронів.

     Найбільші площі яра пшениця займає в Казахстані, Західному і Східному Сибірі. Тут розміщено понад 80% загальної посівної площі ярої пшениці. Посівна площа ярої пшениці значно збільшилась в результаті освоєння цілинних земель. В останні роки у виробництво надходять нові сорти ярої пшениці, які в умовах України можуть забезпечувати урожайність зерна до 40 ц/га і більше. [8]

     У роки,  коли частина озимих вимерзла, яру пшеницю використовують як страхову культуру.

     У лісостепових районах достатнього зволоження та Прикарпатті яру пшеницю  висівають після просапних культур: картоплі, цукрових буряків, кукурудзи. Яра пшениця більш урожайна ніж озима і становить 30-50 ц/га. Помірно вологий клімат, тривала весна, часті дощі в цих районах сприяють їх розвитку. Яра пшениця останнім часом перевищую за врожайність озиму на 2-4 ц/га.

     У нашій країні поширені два види ярої пшениці: м’яка (Triticum vulgare) і тверда (Triticum durum). У посівах переважає м’яка пшениця. М'яку яру пшеницю вирощують в Україні переважно в правобережних районах Лісостепу і Полісся. Сорти твердої пшениці вирощують переважно у посушливих областях степових, південних і південно-східних. Досить високі врожаї твердої пшениці мають і на карбонатно – перегнійних ґрунтах лісостепових районів. Яра тверда пшениця у період формування і достигання зерна стійкіша проти обсипання. Тверда пшениця більш вимоглива до родючості ґрунту ніж м’яка. Високі врожаї збирають на окультурених і чистих від бур’янів ґрунтах. Тверда пшениця достигає пізніше, ніж м’яка, що дає змогу краще використовувати робочу силу у господарстві. Стійкість ярої пшениця проти вилягання у досить вологих районах, це важливий показник сорту, особливо при механізованому збиранні. Для степових районів треба добирати сорти, стійкі проти ґрунтової посухи і суховіїв. [3]

     Яра пшениця має також кормове значення. Її використовують для виготовлення комбікорму, висівки – як концентрований корм, солому і полову – як грубі корми.

     Яра пшениця у ФГ «З відокремленою садибою – НІКА» не вирощується, але я рекомендувала б вирощувати дану культуру в господарстві, оскільки ґрунти, та агрокліматичні умови культурі підходять.

     Метою курсової роботи було оцінити ґрунтово-кліматичні ресурси та обґрунтувати технологію вирощування запропонованого врожаю ярої пшениці в умовах ФГ «З відокремленою садибою – НІКА».

1. Біологія культури

     1.1. Коротка ботанічна характеристика

     За морфологічними особливостями види пшениці об'єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб'яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок. До голозерних пшениць належать: м'яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих — спельта, однозернянка, двозернянка, Тимофєєва та інші дикі види. Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98% загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої в Україні припадає 90% площі [2]. Пшениця належить до родини Тонконогових (Роасеае) роду Triticum. Яра пшениця – однорічна рослина.

     Яра пшениця  утворює добре розвинену, розгалужену  кореневу систему мичкуватого  типу. Окремі корені проникають  на глибину 1,5-2 м і більше. Із  зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці. Як зародкові, так і стеблові корені добре розгалужуються і утворюють кореневу мичку. З початком кущіння кожний новий пагін утворює свої вузлові (вторинні) корені. Загальна довжина коріння разом з кореневими волосками досягає у пшениці великих розмірів. Коренева система має надзвичайно важливе значення в житті рослини – через неї надходять поживні речовини і вода. [11]

     У пшениці  стебло має назву соломина, яка складається з 4-7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються.

     Найвищий приріст  стебла за добу може становити 5-7 см, і припадає він на період  перед виколошуванням. Після закінчення  цвітіння ріст стебла зовсім  припиняється.

     Листок пшениці складається з листкової пластинки ти листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу. В боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки. Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин.

     Суцвіття в  пшениці – колос, який складається  з членистого стрижня і колосків. Колосок складається з двох  колоскових лусок, які захищають  від пошкоджень квітки, а потім  зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, опушенням, формою, що є основою визначення  різновидностей і сортів пшениці. Між колосковими лусками розміщується  одна або декілька квіток. Кожна  квітка у пшениці з обох  боків прикривається двома квітковими  лусками – зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів  закінчується остюком, у безостих  – остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки – зав’язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно.

     Плід у ярої  пшениці є одночасно насіниною  і має назву зернівка. Зовні  зернівка вкрита плодовою і  насінною оболонками. Під оболонками  в нижній частині зерна розміщується  зародок. Зародок має щиток, що  є сім’ядолею зернівки, і призначений для вбирання поживних речовин з ендосперму. Найбільше в зерні вуглеводів, основною складовою частиною яких є крохмаль. Вміст білка коливається від 10 до 16%, жиру – близько 2%.

     Під час росту і розвитку яра пшениця проходить наступні фази: проростання насіння, сходи, поява третього листа (кущіння), вихід в трубку, колосіння, цвітіння, формування і дозрівання зерна.

     Зерно ярої пшениці при попаданні у вологий ґрунт набухає і проростає. М'яка пшениця при проростанні поглинає 50-60% води від маси насіння. Проростання насіння ярої пшениці починається при температурі ґрунту 1-2ºС, але протікає дуже повільно. Оптимальна температура ґрунту для проростання й появи дружніх сходів 12-15 ºС при достатній вологості ґрунту. При таких режимах сходи з'являються на 6-7 день після посіву. Сходи ярої пшениці переносять заморозки до 5 - 6 ºС. Урожай ярої пшениці залежить від потужності розвитку кореневої системи і глибини її проникнення в ґрунт. Більш високий врожай формується при наявності добре розвинених вторинних коренів. За хороших умов обробітку маса первинних коренів 20-30%, а вторинних 70-80% загальної маси коренів. Краще розвиток коренів і більш високі врожаї яра пшениця дає на ґрунтах з нейтральною реакцією ґрунтового середовища (рН 7,7-7,5). Слід зазначити, що коренева система ярої пшениці розвивається слабо. У зв'язку з цим її треба розміщувати за хорошими попередникам [4].

     Після розгортання третього, а іноді і четвертого листа, настає нова фаза зростання і розвиток рослин - кущіння, про початок якої свідчить поява верхівки першого бічного пагона. Вузол кущіння у ярої пшениці залягає на глибині 1-2 см від поверхні ґрунту. Кущіння ярої пшениці краще протікає при наявності вологи в ґрунті і при температурі ґрунту 10 - 12 ºС. Число всіх стебел на одній рослині називають загальною кущистістю, число колосоносних стебел на одній рослині - продуктивною кущистістю. Ступінь кущіння залежить від умов волого- і теплозабезпечення та сортів.

     Загальна кущистість ярої пшениці коливається в середньому від 2 до 3 і більше стебел, а продуктивна - від 1,2 до 1,5 і більше стебел на одну рослину.

     Стебло з міжвузлями і зародковий колос утворюються на початку кущіння. Потім формується перше міжвузля, а за ним і наступні починають витягуватися, і поступово утворюється стебло - це початок фази виходу в трубку. У цій фазі необхідна більш висока вологість ґрунту.

     Фаза колосіння починається виходом з піхви останнього листа. Колосіння у ярої пшениці настає через 50-60 днів після посіву і триває 10-12 днів. Ця фаза триває 1-4 дні в залежності від сорту і погодних умов. Найбільш сприятлива температура в цей період 20-25 ºС. У період виходу в трубку і колосіння відбувається найінтенсивніший ріст вегетативної маси рослин, а також витрачається велика кількість вологи (50-60% споживаної кількості за вегетацію).

     При сприятливих погодних умовах цвітіння ярої пшениці настає через 3-5 днів після колосіння, а в прохолодну погоду - через 8-10 днів. Починається воно з квіток, розташованих трохи нижче середини колоса, а потім іде вище-і до нижчих квіток. Цвітіння ярої пшениці протікає інтенсивніше в ранкові і вечірні години. Тривалість цвітіння одного колоса 3-5 днів, а всього поля зазвичай 5-7 днів. Яра пшениця відноситься до самозапильних культур, але не виключено і перехресне запилення. Недостатня вологість і підвищена температура повітря в цей час знижують ступінь запліднення квіток, що зменшує число зерен в колосі [4].

     Формування і дозрівання зерна настає після запліднення зав'язі, коли починається приплив в неї живильних речовин і поступове її розростання. Розрізняють три фази дозрівання: молочну, воскову і повне дозрівання.

     Молочна стиглість настає через 8-18 днів після початку цвітіння. У цю фазу зерно досягає нормальної довжини, при натисканні з нього виступає біла, густої консистенції рідина. Вологість зерна при цьому висока - 72-47%. Воскова стиглість настає через 10-14 днів після молочної. Зерно набуває жовтувате забарвлення, його вміст, як віск, добре ріжеться нігтем. У цій фазі стиглості в зернівці міститься 32-25% води.

     Повна стиглість характеризується втратою води в зерні до 18-15%, воно набуває характерну для сорту забарвлення, твердість, нігтем не ріжеться. Весь вегетаційний період у м’якої пшениці триває 85-110 днів, у твердої пшениці - 100-115 днів.

     1.2. Біологічні особливості

     Різні сорти пшениці ярої неоднаково вибагливі до ґрунтово-кліматичних умов.

     До тепла яра пшениця не вибаглива. Насіння її починає проростати при температурі 1-2 °С, сходи з’являються при температурі 4-5 °С через 20, а при 10 °С через 8-10 днів. Сходи ярої пшениці стійкі проти весняних приморозків. Зниження температури до -10 °С молоді рослини переносять добре. Оптимальна температура для кущення ярої пшениці 10-12 °С. Низька тривала температура під час кущення позитивно впливає на розвиток кореневої системи і врожай зерна. З підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущіння. Необхідно враховувати, що яра пшениця слабше кущиться - майже вдвічі менше, ніж озима. Вона має повільніший розвиток кореневої системи, особливо в перші два тижні вегетації. У фазі наливання зерна яра пшениця терпить від високих температур. При температурі 38-40°С у рослин через 17 годин настає параліч продихів, внаслідок чого може формуватись щупле зерно. У період колосіння і молочної стиглості оптимальною вважається температура 16-22 °С. [12]

     Найменші вимоги  до тепла у період достигання  мають сибірські ранньостиглі  сорти, які достигають при температурі 10-12 °С.

     До вологи яра пшениця більш вимоглива, ніж ячмінь і менш вимоглива, ніж овес. Кущистість її великою мірою залежить від вмісту вологи і поживних речовин у ґрунті. При достатній  зволоженості ґрунту яра пшениця переносить підвищення температури до 30 °С без зниження врожаю. На сухих піщаних та супіщаних дерново-підзолистих ґрунтах вологолюбні сорти м’якої пшениці мають менш тривалий вегетаційний період і значно знижують урожай. Підвищення температури повітря до 36 °С у період поливання зерна дуже часто спричинює запал зерна ярої пшениці, що зменшує її врожайність. Максимальну кількість вологи потребує під час виходу в трубку і в період колосіння-наливання зерна. М'яка пшениця стійкіша ніж тверда проти нестачі води в ґрунті. В умовах достатнього зволоження складаються найбільш сприятливі умови для кущіння ярої пшениці, тому при правильній технології вирощування збирають вищі врожаю, ніж у посушливих умовах. Помірно тепле літо з частими атмосферними опадами сприяє формуванню і наливанню крупного зерна.

     Насіння ярої  пшениці добре проростає при  вбиранні води, кількість якої  становить 30-60 % маси сухого зерна. Насіння твердої пшениці потребує води для проростання на 5—7% більше. Тверді пшениці краще переносять повітряну посуху, оскільки вони мають довгі остюки, які ослаблюють вплив суховіїв на зерно. Транспіраційний коефіцієнт м’якої пшениці становить 420, а твердої – 400.