Яра пшениця

     При внесенні мінеральних добрив на заплановану врожайність рослини найбільш раціонально забезпечуються основними елементами живлення.

     Враховуючи  дані про винос поживних речовин  одиницею врожаю, наявності їх  у ґрунті та коефіцієнтів використання  з ґрунту та добрив (дод. Ч, Ш, Щ, Ю) визначаємо загальні норми внесення мінеральних добрив на запланований урожай за формулою:

(4.1)

= ,

де – норма певного добрива, необхідного для одержання запрограмованого врожаю, кг/га діючої речовини;

     У – величина  запрограмованого врожаю, т/га;

     В – винос  одним центнером основної продукції  з відповідною кількістю побічної  продукції азоту, фосфору чи калію, кг;

     30 – коефіцієнт  переводу мг/100 г поживної речовини в кг/га;

     П – вміст  NPK в ґрунті, мг/100 г;

     – коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту, %;

     – норма органічних добрив, т/га;

     –  вміст в одній тоні органічного добрива поживної речовини, кг;

     – коефіцієнт використання поживної речовини з органічного добрива, %;

     – коефіцієнт використання поживної речовини з мінеральних добрив, %.

   

      4.6. Догляд за посівами

     Догляд за  посівами ярої пшениці потрібно  здійснювати якісно і своєчасно, з урахуванням погодніх та  ґрунтових особливостей, щоб створити  сприятливі умови для росту  і розвитку рослин.

     У посушливі роки або на супіщаних ґрунтах, щоб мати дружні сходи, ґрунт після сівби пшениці коткують кільчастими котками – коткування ущільнює ґрунт і поліпшує доступ вологи до насіння.  На важких ґрунтах посіви коткувати не слід. Післяпосівне коткування ярої пшениці на супіщаних ґрунтах забезпечує приріст урожаю зерна на 1,5 – 2,5 ц/га.

     Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і з`являється щільна ґрунтова кірка, то її потрібно зруйнувати боронуванням впоперек сівби легкими боронами, або ротаційними знаряддями. Якщо проростки пшениці вже на глибині 2-3см від поверхні ґрунту, а глибина сівби не перевищує 4см., боронувати слід ротаційними мотиками. Якщо кірка утворюється після з'явлення сходів, то з метою її руйнування та боротьби з бур`янами, боронування проводять після сходів під час кущення.

     На боротьбу із шкідливими організмами в посівах пшениці ярої повинен бути спрямований весь комплекс агротехнічних заходів (сівозміна, обробіток ґрунту, строки сівби, норми висіву, підбір стійких сортів та ін.). За сучасних умов уникнути хімічних обробок посівів ярої пшениці без значного зниження врожайності від негативного впливу шкідливих організмів практично не вдається. Тому застосовувати пестициди на посівах ярої пшениці слід тільки за результатами моніторингу за фітосанітарним станом посівів при перевищенні економічних порогів шкодочинності шкідливими об'єктами.

     Якщо забур`янення сильне, тоді у фазі кущення застосовують гербіциди, враховуючи видовий склад переважаючих бур'янів і їх шкодочинність. Для цього є великий сортимент гербіцидів, наприклад: Агрітокс (1-1,5л/га), Базагран, Базагран М, Базагран новий (2-4 л/га), Банвел (0,15-0,5 л/га), гранстар (15 г/га), 2.4Д амінна сіль(0,7-1,2 л/га), 2М-4Х (0,9-1,5 л/га), Дезормон (0,8-1,4 л/га), Діален (1,9-2,5 л/га), Парднер (1-1.5л/га), Пума супер (1 л/га) або інші.

     На початку з`явлення сходів шляхом крайових обприскувань, а через 5-7 днів при заселенні посіву гесенською, шведською, опомізою, злаковою мухами, цикадками та іншими шкідниками вище межі економічної шкодочинності слід провести суцільне обприскування посіву, використовуючи один із інсектицидів, враховуючи вид і шкодочинність шкідників: Базудин (1,5-1,8 л/га), БІ-58 новий (1,5 л/га), Волатон (1 л/га), Децис (0,2-0,3 л/га ), Діазинон (1,5-1,8 л/га), Золон (1,5-2,0 л/га), Карате (0,15-0,20 л/га), Лебайцид (0,5-0,6 л/га), Фастак (0,1- 0,15 л/га), Ф`юрі (0,07 л/га ).      

     В південних лісостепових регіонах та в Степу під особливим контролем слід тримати розвиток шкідливої черепашки. При чисельності клопів на початку фази кущення 0,5-1 екземпляр на 1 , в період від цвітіння до кінця наливу зерна - личинок ( 2 личинки на 1), посіви обов`язково слід обробляти одним із інсектицидів для збереження якості зерна.

     Яра пшениця під час вегетації уражується такими хворобами як стеблова іржа, бура листкова іржа, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, гельмінтоспоріозна і інші кореневі гнилі, фузаріоз, септоріоз, оливкова плісень, бактеріози та інші. При появі ознак захворювання посіви обприскують розчином фунгіциду: Альто (0,15-0,20 л/га), Арчер (0,8-1 л/га), Байлетон (0,5-0,6 кг/га), Бампер (0,5 л/га), Бенлат (0,6- 0,8 кг/га), Дерозал (0,5 л/га), Тілт (0,5 л/га), Фундазол (0,6-0,8 кг/га) або інші.

      Таким чином для захисту ярої пшениці від комплексу несприятливих факторів (хвороби, шкідники, вилягання) у фазі початку виходу в трубку доцільно обприскування посівів баковою сумішшю препаратів.

     Обробку посівів проводять штанговими обприскувачами ОПШ-15, ОП-2000.  Норма витрати робочої рідини 200-300 л/га. Строк останньої безпечної обробки обмежений терміном очікування, який становить для більшості препаратів 20-30 днів. Всі обробки посівів проводяться строго за технологічною колією.

     4.7. Строки та технологія збирання врожаю

     Найкращий спосіб збирання пшениці ярої – пряме комбайнування при настанні повної стиглості і вологості зерна 15-16%. Роздільний спосіб слід застосовувати лише на площах із значним забур’яненням, розпочинаючи його в середині воскової стиглості зерна. Роздільне збирання допустиме також у випадках, коли є можливість не пізніше, ніж через 2-3 доби після скошування, провести підбирання й обмолот валків. Проте, слід пам'ятати, що у пшениці, скошеної у валки, при зволоженні опадами ймовірні втрати якості зерна, а іноді   його проростання.

     Скошують посіви жатками ЖЗС-4,9А, ЖВН-6 у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1,8 м при висоті середньо- і низькорослих сортів 15-20 см, високорослих та густих 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. Через 3 – 5 днів після просихання валків підбирають комбайнами СК-5, СК-6. Короткостеблові сорти, зерно яких не обсипається, збирають прямим комбайнуванням. При двофазному збиранні полеглої забур'яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), бо під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2 — 4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М «Нива», Дон-1200, Дон-1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-3А.

     Комбайни при збиранні старанно регулюють для того, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1 %), травмованість (насінного зерна не більше 1 %, продовольчого до 2 %).

     Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6 — 7 км/год, на обмолоті валків 4,5 — 5 км/год. Стягування соломи проводять агрегатом Т-150+ВТУ-10, скиртування соломи – МТЗ-80+СНУ-0,5.

     Останнім часом  застосовують потоковий метод  збирання з одночасним підбиранням  і скиртуванням соломи. Здійснюють його самохідними комбайнами СК-5 «Нива» з пристосованими подрібнювачами соломи ПУН-5 і начіпними транспортними візками 2ПТС-4-887А.

Для забезпечення якісного збереження зерна, особливо призначеного на насіння, з метою запобігання зігрівання і перезараження хворобами, необхідно в день збирання провести ретельне очищення зернової маси від домішок. За підвищеної вологості зерна проводять його підсушування методом проведення активного вентилювання або повітряно-сонячного сушіння з перемішуванням для доведення її до базисних кондицій.

     Зерно очищають на зерноочисних машинах ЗВС-20, ОВП-20А, ОС-4,5А, а якщо має підвищену вологість, підсушують на майданчиках чи спеціальних сушарках. При потребі пропускають через сушильні агрегати ( СЗСБ-8А, М-819), доводять вологість його до 14 — 15 % і використовують за призначенням.

     Не можна допускати змішування високоякісного зерна сильної пшениці з цінною, а тим більше зі слабкою. Тому важливо завчасно виявити масиви високоякісної пшениці і сформувати на току партії зерна сильної, цінної і твердої пшениці, не змішуючи їх в процесі очищення, сушіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Культура яра пшениця

Площа посіву       25 га

Попередник  цукрові буряки

3 1 га  Всього                       

                               

                                 Валовий збір основної  продукції  (ц)             40           1000

                                 Валовий збір побічної продукції (ц)                48           1200

 

 

 

№/n	Назва робіт	Одини- ці виміру	Обсяг робо-ти	Строк вико-нання	Склад агре-гату	Кількість працівник-ків	Агротехніч-ні вимоги
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Навантаження мін.доб-рив	ц	271,2	Перед внесеням	МТЗ-80+ ПЄ-0,8	1	Суперфос-фат простий 5,77  ц/га; калійна сіль 3,97 ц/га.
2.	Внесе-ння мін. добрив	га	25	Перед оран-кою	МТЗ-80+1РМГ4	1	Рівномірне внесення
3.	Оранка	га	25	3 дека-да верес-ня	МТЗ-80+ ПН3-35	1	На глибину 20-22 см. Без огріхів.
4.	Прот-руєння насіння	ц	63,8	За три тижні до посіву	Ел. двиг. + ПС-10	5	Раксил 2% з.п. 1,5 кг/т

 

Продовження додатку А

1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.
5.	Перед-посівна культи-вація   з одноча-сним внесен-ням мін. добрив	га           ц	25           55,41	За 2-3 дні до сівби	МТЗ-80+ «Євро-пак»   Т-70С+ КРН-4,2+ бочки ОН-400	1           2	На глибину 5-6 см       Аміачна вода – 2,22 ц/га
6.	Сівба з одно-часним внесен- ням мін. добрив	Га     ц	25     20	Кінець березя – поча-ток квітня	СЗ-3,6   МТЗ-80	1   2	Глибина 3-4 см Супер-фосфат гранульова-ний -1ц/га локально в рядок
7.	Борону-вання посівів	га	25	У фазі кущен-ня	МТЗ-80+ СНУ+ ЗБП-0,6А	1	У фазі кущення
8.	Наван-таження мін. добрив	ц	51	Перед внесе-ням	МТЗ-80+ ПЄ-0,8	2	Аміачна селітра -1,5 ц/га
9.	Піджив-лення	га	25	У фазі повних сходів	МТЗ-80+ НРУ-0,5	1	Спосіб внесення - розкидний
10.	Підве-зення води	л	7500	Перед обпри-скуван-ням	МТЗ-80+ 3ЖВ- 1,8	1	300л/га