Звіт по проходженню практики на базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН

Кавуни. З органічних добрив вносять по 4-6 кг/м.кв. перегною. Перед висаджуванням розсади чи сівбою насіння перегній доцільно змішати з ґрунтом. З мінеральних добрив вносять 25-30 г/м.кв. аміачної селітри, 50-60 г суперфосфату і 15-20 г сірчанокислого калію. Розсаду вирощують у насипних місткостях діаметром 10х10 см. Насіння кавуна і дині висівають, коли ґрунт на глибині 10-12 см прогріється до 16°С. У південних районах України це кінець квітня - початок травня, а в Лісостепу - перша половина травня. Висіяні у більш ранні строки сходи можуть загинути від весняних приморозків. Під плівкове покриття висівати насіння зазначених культур можна на 5-7 днів раніше. 
        На грядки розсаду висаджують у південних районах в середині, а в Лісостепу, на Поліссі і в західних областях -у третій декаді травня. Схема висаджування кавуна - 140х140 см, дині - 140х70 см - по одній, рідше дві рослини в гніздо. Висаджувану розсаду поливають з розрахунку 0,5-1 л води на гніздо. Глибина висаджування - на 2-3 см глибше горщечка. Після висаджування ґрунт біля горщечка ущільнюють і мульчують перегноєм або сухою землею. Розсаду також можна висаджувати і під малогабаритні плівкові покриття. 
За вирощування кавуна і дині безрозсадним способом у кожне гніздо висівають по 3-4 насінини. За наявності в ґрунті дротяника норму висіву збільшують у 2 рази. Глибина сівби насіння кавуна - 3-5 см, дині - 3-4 см. Після сівби гнізда мульчують перегноєм. 
        Після з'явлення сходів міжряддя розпушують. У фазі одного справжнього листка за безрозсадного способу рослини в гніздах проривають, залишаючи по 2-3 найкраще розвинених. Вдруге проривають у фазі 3-4-х листків, залишаючи по 1-2 кращих рослини. Згодом огудину спрямовують у протилежні боки від гнізда, щоб правильно розподілити листковий апарат на площі. Щоб плоди краще дозрівали і наливалися, після утворення 3-4 зав'язей у кавуна і 5-6 зав'язей у дині через 4-6 листків після останньої прищипують огудину, а також видаляють усі неплодоносні пагони. Доцільно також у 2-3 місцях огудину присипати вологим ґрунтом. У місцях присипання вона укорінюється, що запобігає перевертанню її вітром та втраті листків. Дальший догляд за рослинами полягає у підтриманні посівів у чистому від бур'янів стані, розпушуванні міжрядь та боротьбі з хворобами і шкідниками. 
       Збирають урожай кавуна і дині вибірково в міру дозрівання плодів. Ознакою дозрівання кавуна є засихання вусика в пазусі листка і підсихання плодоніжки. Дозрілі плоди стають глянцевими, мають типовий для сорту малюнок і тверду кору. Постукування пальцем по таких плодах дає звук низького тембру, а натискання долонями з обох боків на плід — слабке потріскування. Зрілість дині визначають за пожовтінням або посвітлінням плодів, типовим для сорту малюнком, м'якуш стає ніжним, запашним і солодким. Закінчують збирати кавун і диню до настання осінніх приморозків. 
        Для тривалого зберігання плоди кавуна і дині треба збирати на початку їх достигання. У процесі зберігання вони достигають і м'якуш їх набуває відповідного забарвлення, консистенції і запаху. Плоди зберігають в овочесховищах, на балконах. Під час зберігання їх систематично оглядають, щоб не допустити загнивання. Оптимальна температура для зберігання кавуна 6-8°С і відносна вологість повітря 80-55%. У таких умовах плоди їх можуть зберігатися до 3 місяців. Плоди дині зберігають за температури 2-4°С і відносної вологості повітря 70-80%. Вони добре зберігаються також підвішеними у сітках.

Баклажан - культура тепло- і вологолюбна. За температури повітря нижче 15°С припиняється запилення квіток і зав'язь опадає. Існує думка, що баклажан в умовах України можна вирощувати тільки у південних районах. Однак слід зазначити, що за відповідної технології його можна вирощувати на Поліссі і в західних областях України. Щоб виростити високі врожаї, баклажан розміщують на високородючих, легких за механічним складом і достатньо зволожених ґрунтах південних або південно-західних схилів. Важкі і холодні ґрунти непридатні для цієї культури. У південних районах плантації баклажана ефективно розміщувати на понижених елементах рельєфу, де більше запас вологи у ґрунті. Перед висаджуванням розсади в ямки вносять по 1-2 кг перегною. Строки висаджування рослин такі самі, як перцю солодкого. Запізнення з висаджуванням призводить до зниження продуктивності рослин. Спосіб висаджування розсади широкорядний (50-60 см), в рядку рослини розміщують на відстані 30-40 см. Розсаду висаджують у завчасно заготовлені ямки і поливають (1-2 л води на ямку). Слідом за висаджуванням ямки мульчують сухим ґрунтом або перегноєм. 
        Догляд за рослинами такий, як за перцем солодким. Особливістю є те, що в період цвітіння, в жарку погоду потрібно робити освіжні поливи (5-10 л/м.кв.), щоб створити підвищену відносну вологість повітря (за низької вологості повітря квітки опадають). 
         Протягом вегетаційного періоду ведуть боротьбу з колорадським жуком. Після утворення 5-6 плодів видаляють бічні пагони, квітки і над третім листком після останньої зав'язі прищипують стебло. 
Плоди з плодоніжкою збирають вибірково через кожні 5-7 днів у технічній стиглості (плоди мають арактернее фіолетове або темно-синьо-фіолетове забарвлення). Запізнюватись із збиранням врожаю не можна, оскільки плоди втрачають забарвлення (біліють) і якість їх погіршується. Для збирання плодів треба застосовувати секатор. Під час збирання плодів стежать, щоб не пошкодити рослини. Пошкоджені і без плодоніжки плоди зразу використовують. Закінчують збирання плодів до настання приморозків. Якщо на рослинах перед настанням приморозків багато недозрілих плодів, їх викопують з корінцями, прикопують у парниках або теплицях і добре поливають. Через 15-20 днів плоди досягають технічної стиглості. Щоб зберігати їх протягом 20-25 днів, відразу після збирання плоди витримують у темному, холодному (7-10°С) приміщенні з відносною вологістю 80-90% протягом 1-2 днів і потім зберігають за температури 1-2°С. На світлі зберігати плоди баклажана не можна, бо в них додатково нагромаджується соланін, що погіршує їх якість.

3. Системи сівозмін господарства.

Для лісостепу рекомендуються наступні схеми сівозмін ІОБ НААН.

1. сівозміна

1. конюшина;

2. пшениця озима;

3. томат;

4. зеленню однорічні;

5. томат;

6. капуста;

7. томат;

8. ярові зернові + конюшина.

(овочеві - 62, 5%, в т.  ч. томат - 37,5%).

2. сівозміна

1,2 поле - багаторічні трави, 

3 - огірок,

4 - зеленню однорічні,

5 - томат,

6 - капуста,

7 - томат,

8 - ярові зернові + багаторічні  трави 

(овочеві - 62,5 %, в т. ч. томат - 25%).

Для фермерських господарств  рекомендуються вузькоспеціалізовані сівозміни:

1. сівозміна

1,2 поле - люцерна, 

3 - капуста,

4,5 - томат,

6 - ячмінь з подсевом  люцерни 

(овочеві - 50%, в т. ч. капуста - 16,7%, томат -- 33,3%).

2. сівозміна

1, 2 поле - люцерна, 

3 - огірок,

4 - томат,

5 - огірок,

6 - ячмінь з подсевом  люцерни

(овочеві - 50%, в т. ч. огірок - 33,3%, томат - 16,7%).

3. сівозміна

1,2 поле - люцерна, 

3 - томат,

4 - кукурудза на силос, 

5 огірок,

6 - томат,

7 - капуста,

8 - злакової-бобів суміш на зелений корм + літній посів люцерни

(овочеві & mdash ; 50%, в т. ч. томат - 25%).

 

 

Розділ 2.

Характеристика  ІОБ НААН

2.1. Історична довідка і основні напрямки наукових досліджень.

Історію Інституту овочівництва і баштанництва Української Академії Аграрних Наук можна представити  у вигляді схеми:

1918 рік - Ботанічна секція 

1926 рік Науково-дослідна сільськогосподарських  справ кафедра ботаніки

1928 рік Інститут прикладної ботаніки

1930 рік Інститут рослинництва (УІР)

1934 рік Український НДІ Український НДІ соціалістичного землеробства захисту рослин

1947 рік Український НДІ овочівництва

1956 рік Український НДІ овочівництва і картоплі

1968 рік Український НДІ овочівництва і баштанництва

1992 рік Інститут овочівництва і баштанництва УААН

 

До складу дослідної мережі Інституту входять:

• Київська дослідна станція
• Донецька дослідна станція
• Дніпропетровська дослідна станція
• Сквирська дослідна станція (Київська область )
• Дослідна станція "Маяк" (Чернігівська область )

А також дослідні господарства:

• ”Мерефа”
• “Оленівське”
• “Крути”

За організаційною структурою інститут поділяється на лабораторії  і відділи, такі як:

Лабораторії:

-селекції пасльонових; 

-селекції гарбузових;

-селекції коренеплідних  і малопоширених;

-селекції дворічних культур; 

-агротехніки; -технології;

-агрохімії; -імунітету; 

-захисту рослин; -економіки;

-біотехнології.

Відділи:

-первинного насінництва; 

-механізації; 

-наукового забезпечення.

Основні напрямки роботи інституту:

• Створення високопродуктивних сортів і гібридів овочевих і баштанних культур;
• Розробка малозатратних технологій вирощування овочевих і баштанних культур;
• Одержання гібридного, оригінального, елітного та репродукційного насіння овочів, баштанних та картоплі;
• Розробка методів переробки та зберігання овочів, плодів баштанних культур;
• Впровадження наукових розробок у виробництво.

В державному реєстрі знаходиться 196 сортів і гібридів овочевих і баштанних  культур селекції інституту.

Насінництво на даний час ведеться  зі 105 сортами і гібридами 30 овочевих і баштанних культур. Щорічне  виробництво оригінального насіння  становить  30 центнерів, а оригінального  більше 800, що становить близько 60% насіннєвого  ринку України.

Пропозиції інституту овочівництва і баштанництва НААН.

• високопродуктивні сорта і гібриди овочевих і баштанних культур для відкритого і закритого грунту;
• енергозберігаючі технології основних овочебахчових культур і картоплі;
• рекомендації по ефективному застосуванню добрив та засобів захисту рослин від хвороб та шкідників;
• малозатратні технології вирощування розсади в плівкових теплицях для відкритого і закритого грунту;

способи збереження та рецепти  переробки овочів і плодів баштанних  культур.

 

 

 
2.2 Ґрунтово-кліматичні умови регіону проведення досліджень.

Місце розміщення дослідних  посадок томата - в селекційній  сівозміні № 1, що знаходиться по 2 терасі річки Мжа, в північно-східній  частині Лівобережної України.

Рельєф. Слабохвиляста рівнина зі слабим схилом південно-східної експозиції. Ґрунтовий покрив ділянок однорідний і представлений чорноземом типовим середньогумусним вилугуваним важкосуглинковим на лесовидних суглинках, міцність гумусового горизонту становить в середньому 71 см. Грунт темносірий, однорідний, грудкувато-зернистий, поливний, важкосуглинковий, пронизаний корінням рослин. Поступово по кольору і структурі переходить в верхній перехідний, темно-сірий з бурим відтінком. Горіхуватий, щільний поступово переходить в перехідний, сірувато-бурий, сухий, глинисто - комкуватий, пронизаний кротовинами. До 130 см. материнська порода сильно перерита кротами, велика кількість кротовин з гумусованим грунтом. Зі 130 см. чиста материнська порода жовтопалева, важкий суглинок, лесовидний, карбонатний.

Агрохімічна характеристика грунту. Глибина гумусового горизонту 75-90 см., ступінь насиченості грунту основами 93%, вміст гумусу 4,0%, вміст поживних речовин: легкогідролізуємого азоту (N) 15,6 мг./100 гр. грунту, рухомого фосфору (Р₂O₅) 10,3 мг./100 гр. грунту, обмінного калію (К₂O) 17,8мг./100 гр. грунту, ємність вбирання становить 29мг.екв./100 гр. грунту і гідролітична кислотність 3,0 мг.екв./100 гр. грунту.

Клімат. Територія сівозміни в якій знаходиться селекційний розсадник томатів знаходиться в зоні центрального, помірно-посушливого теплого агрокліматичного району північного Степу України, в центральному середньо-зволоженому кліматичному районі Харківської області. Сума опадів за період переходу температури повітря через 10°С складає 270 мм, а сума температур за цей період - 2700 °С, що достатньо для дозрівання основних сільськогосподарських культур.

 

Таблиця 1.

Дані вегетаційного періоду по метеопосту Мерефа Інституту овочівництва і баштанництва НААН (2010-2011 рр.)

Метеоелементи	Роки	Місяці
		IV	V	VI	VII	VIII	IX	X
	2010	12,9	13,9	23,6	25,0	20,6	15,5	9,2
	2011	14,1	15,0	18,8	21,9	22,7	13,3	9,0
	Сер. багат.	9,3	16,2	20,1	21,1	19,6	13,8	6.8
Максимальна температура повітря, °С	2010	27,0	28,0	35,0	36,5	34,0	30,0	30,0
	2011	26,0	33,0	34,0	34,0	37,0	27,5	25,0
	Сер. багат.	30,0	38.0	36,4	37,2	37,0	32,0	28.5
Мінімальна температура повітря, °С	2010	-6,0	-6,8	5.0	10,5	7,5	-1.0	-7,0
	2011	2,0	-3,5	6,5	10,0	7,0	-1,5	-4.0
	Сер. багат.	-16,4	-3,5	0.3	3,2	3,5	-6.0	13,0
Середньодобова відносна вологість повітря, %	2010	50	50	46	46	58	51	69
	2011	62	50	60	63	54	72	74
	Сер. багат.	66	58	60	63	65	72	78
Мінімальна відносна вологість, % повітря	2010	17	20	26	19	25	25	16
	2011	35	22	29	31	23	37	22
	Сер. багат.	12	12	15	15	10	20	23
Опади, мм.	2010	23.1	51,0	39,5	136,5	29,1	0,2	40,9
	2011	32,6	6,07	21,6	141,8	0,7	1,3	11,2
	Сер. багат.	34,6	47,0	55,2	63,0	50,1	47,0	37,5