Звіт по проходженню практики на базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН

 

Візуально дигомозиготи ВВ/dgdg і BB/hphp відзначались інтенсивно  насиченим оранжевим забарвленням плоду, як зовні так у середині. При наявності алеля u⁺ плоди характеризувались дуже темною (коричнюватою або чорною) плямою біля плодоніжки.

 

 

 

 

 

Розділ 4.

Охорона праці.

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціальне - економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних  умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Таким чином право на працю і охорону  здоров'я громадян гарантується державою.

Законодавча база охорони праці України налічує  ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону  праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП). їх доповнюють державні міжгалузеві  й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових  для виконання усіма установами і працівниками України.

Закон України "Про охорону  праці" прийнятий Верховною Радою  України 14 жовтня 1992 року, був переглянутий і затверджений Президентом України  в новій редакції 21 листопада 2002 року. Основними принципами державної політики в галузі охорона праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь - якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін.

Всі норми, які стосуються охорони праці, умовно поділяються на чотири групи:

1. Перша група спрямована  на створення безпечних умов  праці ще на стадії проектування виробничих об'єктів.

2. Друга група норм  має гарантувати безпеку в період самого процесу виробництва, установлює порядок розробки, утвердження і застосування правил й інструкцій з охорони праці.

3. Третя група норм  регламентує порядок видачі й  використання засобів індивідуального  захисту й лікувально - профілактичного харчування.

4. Четверта група норм визначає  загальний і спеціальний нагляд  і контроль за дотриманням  законодавства про працю, а  також відповідальність за його  порушення.

Відповідно до існуючого законодавства  про працю кожен працівник  не може бути допущений до роботи, якщо він не пройшов інструктаж з охорони  праці. Навчання з охорони праці  проводять на всіх підприємствах  агропромислового комплексу незалежно  від характеру і ступеня небезпеки  виробництва. Загальне керівництво  і організація навчання з охорони  праці на підприємстві покладено  на керівника підприємства, а в  підрозділах - на керівників підрозділів.

В кожному підприємстві обов'язково проводиться інструктаж з охорони  праці:

1. Вступний інструктаж  з особами, яких прийнято на  роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи в даній професії  або посаді. Інструктаж проводить  головний спеціаліст галузі виробництва з обов'язковою участю інженера з охорони праці господарства.

2. Первинний інструктаж  на робочому місці проводять  з усіма без винятку особами,  яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт,  з іншими працівниками, які будуть  виконувати нову для них роботу. Інструктаж проводить керівник виробничої дільниці або керуючий робіт з кожним працівником індивідуально або з групою працівників, які виконують одну й ту ж роботу, за типовою програмою.

Через 6 місяців після первинного Інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, стажу роботи працівники проходять повторний інструктаж за програмою інструктажу на робочому місці з реєстрацією у відповідному журналі.

3. Позаплановий інструктаж  проводять;

• при введенні в дію нових або перероблених стандартів з охорони праці;
• при зміні технологічного процесу;
• при порушенні вимог безпеки, які призвели або можуть призвести до травм, вибухів, пожежі, аварії;
• при вимогах органів нагляду;
• якщо перериви в роботі з підвищеною небезпекою становили 30 календарних днів, для решти - 60 днів.

4. Цільовий інструктаж проводять  з працюючими, що виконують разові  роботи, що не пов'язані з прямими  обов'язками за спеціальністю.

Найтиповішими для рослинництва небезпечними факторами, небезпечними умовами і  просто небезпеками є:

• рухомі машини, механізми та їх окремі деталі;
• підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;
• електричний струм;
• термічна небезпека;
• наявність хімічних речовин;
• пожежонебезпека;
• нервово - психічні перевантаження.

Основними травмами у рослинництві є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом та інші.

У створенні безпечних умов праці  на різних виробничих процесах сільськогосподарського виробництва широко застосовують:

• технічні засоби безпеки;
• установка освітлення в відповідності нормам;
• використання спецодягу і повне забезпечення працівників рослинництва необхідним інвентарем;
• поліпшити роз'яснення безпечних методів і прийомів роботи;
• не допускати працівниками порушення трудової дисципліни

Охороні праці  в Інституті  овочівництва і баштанництва НААН відводилось  важливе місце, так як дослідження проводились в біохімічній лабораторії. Роботи велись із сильнодіючими ефірами і кислотами, тому дотримувались всі правила при роботі із хімічними речовинами і сполуками. При проведенні досліджень була задіяна витяжна шафа, гумові рукавиці та поліетиленові фартухи. Всі роботи по хімічним аналізам проводились під наглядом спеціаліста підприємства.

Загальна тривалість робочого дня складає 8 годин з одногодинною перервою. Спецодяг і засоби індивідуального  захисту (ЗІЗ) зберігаються в лабораторії в сухій герметичній шафі. За кожним працівником, що працює з хімічними речовинами закріплюється комплект засобів індивідуального захисту, спецодяг, спецвзуття та рукавиці.

Для профілактики здоров'я, працюючим з хімічними речовинами, потрібно вживати молоко в об'ємі 0.5 літра на добу.

При роботі з хімічними  речовинами потрібно суворо дотримуватись  правил особистої гігієни ( забороняється їсти, пити , палити на робочому місці).

 

Розділ 5.

Екологічна експертиза.

Звинувачуючи в останній час в усіх екологічних безладдях  хімізацію землеробства, багато хто  з ретивих '” зберігачів природи  ” вимагають негайного відмовлення  від використання мінеральних добрив, хімічних меліорантів, хімічних засобів  захисту рослин, регуляторів росту  та ін. Говорячи про екологічні проблеми сучасності, про охорону навколишнього середовища слід пам’ятати, що людина не може жити і нормально функціонувати, не використовуючи природу. Сама людина являється продуктом розвитку природи і живе завдяки її використанню в своїх цілях. Тут немає і не може бути альтернативи, ніякі штучні, синтетичні продукти не можуть замінити їжу.

Не хімія винна в  багатьох існуючих відхиленнях, а її безграмотне і безвідповідальне використання. Необхідно застосовувати хімічні засоби так, як того потребує наука і тоді хімізація сільського господарства буде для людини другом, а не ворогом і приведе до процвітання, а не до занепаду.

Багато говорять і пишуть про те, що нітрати, залишки пестицидів - джерела різних захворювань, причина загибелі людей і тварин. Дійсно, ще Парацельс говорив, що “все єсть яд й ничто не лишено ядовитости - суть в концентрации”. Однак по статистиці, у 1978 році в США зареєстровано 3034 випадки смертельних отруєнь. Із я кількості 1906 випадків припадало на частку медикаментів, 368 - алкоголю, 40 - розчинників і нафтопродуктів і лише 31 - на долю добрив, пестицидів і рослинних харчових продуктів. Чому ж на основі таких даних ще ні в кого не виникала думка (боронити виробництво і застосування ліків...

Екологічні проблеми агрохімії  як частина загальної проблеми збереження біосфери стали виникати у світі порівняно недавно, коли різко зросли темпи виробництва і застосування добрив.

Хімізацію землеробства важко  переоцінити. На даний час загальновизнано, що за рахунок застосування добрив утворюється приблизно половини приросту урожаю, певний баланс поживних речовин у землеробстві, покращується кругообіг біогенних елементів. Але очевидно, що при такому зростанні застосування добрив можливе порушення природних циклів кругообігу речовин, виникає евтрофікація водойм, загострюється проблема нітратів, тобто відбувається негативний вплив на навколишнє середовище і здоров'я людини.

Несприятливий вплив добрив на навколишнє середовище може бути різним, але основному він зводиться до наступного:

• Потрапляння поживних елементів добрив з грунту в ґрунтові води і з поверхневим стіканням може призвести до посиленого розвитку водоростей і утворенню планктона, тобто до евтрофікації природних вод.
• Втрати азоту в атмосферу негативно впливає на діяльність сільськогосподарських підприємств (погіршується мікроклімат і т.д.). Висловлюються також побоювання про можливе руйнування озонового екрану стратосфери внаслідок проникання в неї окислів азоту, що утворюються при денітрифікації азотних сполук ґрунту і добрив.
• Порушення оптимізації живлення рослин макро- і мікроелементами призводить до різних захворювань рослин, а часто сприяє розвитку фітопатогенних грибних хвороб, погіршує санітарний стан посівів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки 

1. Вихідним матеріалом для проведення досліджень слугують сорти і лінії колекції лабораторії селекції пасльонових рослин ІОБ НААН. До складу колекції входять зразки вітчизняного та іноземного походження, отримані з наукових установ України, Росії, Білорусії, Молдови, Вірменії, Литви, Казахстану, Франції, Японії, Канади і США а також сорти, лінії, гібриди і гібридні популяції власної селекції.
2. Схема розміщення селекційних розсадників, одержання гетерозисних гібридів і оцінку основних господарсько-цінних ознак рослин здійснюються відповідно до загальноприйнятих методичних рекомендацій ВІР, ВАСГНІЛ.
3. Біохімічні аналізи на вміст в плодах томата біологічно-цінних компонентів проводяться в секторі аналітичних вимірювань лабораторії стандартизації ІОБ НААН під керівництвом кандидата с.-г. наук Борсукової В.Є. Для основного набору селекційних ліній в секторі аналітичних вимірювань ІОБ НААН визначють вміст в плодах томата: розчинної сухої речовини, загальних цукрів, аскорбінової кислоти, β-каротину, пектину, лікопіну та загальної кислотності
4. У 2012 році в селекційних розсадниках відкритого і захищеного ґрунту продовжена робота зі створення нових селекційних ліній і гетерозисних гібридів томата різного напрямку використання. Особлива увага приділяється створенню високотоварних форм промислового типу придатних до переробки та свіжого споживання. В гібридних популяціях F₂-F₃, що розщеплюються проведено добір кращих мутантних генотипів, які випробовувались в більш стабільних поколіннях F₄-F₆. Серед таких поколінь відбирали найбільш продуктивні форми з набором мутантних генів, які за попередніми даними мали високі біохімічні показники. Добирались насамперед рекомбінантні форми з поєднанням подвійних, потрійних та більш гомозигот по генам забарвлення плоду. Для створення гібридів F₁ залучали не тільки більш однорідні лінії поколінь F₄-F₆, а і селекційні добори поколінь F₂-F₃, що розщеплюються.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Жученко А.А. Генетика томатов. Кишинев: Штиинца, 1973.– 664 с.
2. Методические указания по селекции сортов и гибридов томата для  
   открытого и защищенного грунта. – М.: ВАСХНИЛ, 1986. – 112 с.
3. Методические указания по селекции сортов и гетерозисных гибридов овощных культур. – Л.: ВИР, 1974. – 214 с.
4. Международный классификатор СЭВ рода Lycopersicon Tourn. – Л., 1986. – 42 с.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Колос, 1979. – 416 с.
6. Кузёменский А.В. Роль мутантных генов в окультуривании томата и возможности их дальнейшего использования в практической селекции // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2001. – Вип.45. – С. 36-48.
7. Кузёменский А.В., Ерёменко В.В., Семененко И.И. Резерв витаминного обеспечения плодов у томата // Материалы Междунар. научно-практ. конф. “Экологические аспекты сельскохозяйственного производства” / Пензенская государственная сельскохозяйственная академия. – Пенза: РИО ПГСХА, 2002. – Т. 1. – С. 44.
8. Кузёменский А.В. Селекционно-генетические исследования мутантных форм томата. – Харьков, 2004. – 392 с.
9. Кузьоменский О.В. Способи поліпшення хіміко-технологічних ознак плодів гібридів томата першого покоління // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 11. – С. 54-58.
10. Кузёменский А.В. Особенности неаллельного взаимодействия генов gf и В у томата // Цитология и генетика. – 2005. – Т. 38. – № 5. – С. 13-19.
11. Кузёменский А.В. Взаимодействие мутантных генов активизирующих биогенез b-каротина в плодах томата // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. – Київ, 2005. – Т. 3. – № 1-2. – С. 86-91.
12. Mochizuki T. Studies on lines with high-pigment genes as high vitamin C and carotenoid sources in tomato breeding // Bull. Veg. Orgaam. Grops Res. Stn. Ser. A. – 1995. – № 10. – P. 55-139.

 

13.  Zdravkovic, J. Selekcija paradajza na povecan sadrzaj likopina / J. Zdravkovic, Z. Markovic, M. Zdravkovic, N. Pavlovic // Zdravstveno bezbedna hrana. – Novi Sad, 2002; [Knj.] 2. – S. 281-285.
14. Siviero, P. Pomodoro, la risorsa licopene / P. Siviero // Colt. prot., 1999. – An.28, № 7. – P. 25-26.
15. Helyes, L. Effect of natural light on surface temperature and lycopene content of vine ripened tomato fruit / L. Helyes, A. Lugasi, Z. Pek // Canad. J. Plant Sc., 2007. – Т.87, № 4. – P. 927-929.
16. Кузьоменский О.В. Способи поліпшення хіміко-технологічних ознак плодів гібридів томата першого покоління // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 11. – С. 54-58.
17. Kerr E.A. Mutations of chlorophyll retention in ripe fruit // Rep. Tomato Genet Coop. – 1958. – V. 8. – P. 22.
18. Борисов В.а., Литвинов С.С., Романова А.В. Качество и лежкость овощей. – М., 2003. – 628 с.
19. Мишин, Л.А. Создание сортов томата с высоким содержанием каротиноидов в плодах для возделывания на территории Беларуси / Л.А. Мишин, Е.В. Баран, Н.А. Юбко // Современные тенденции в селекции и семеноводстве овощных культур. Традиции и перспективы. 1 Международная научно-практическая конференция (4-6 августа 2008 г.). Материалы докладов, сообщений. / ВНИИССОК. – М., 2008. – Т.  2 – с. 207-210.
20. Филиппова, Р.Л. Роль фруктовых и овощных соков в профилактике заболеваний: Обзор современных исследований / Р.Л. Филиппова, Е.М. Володина, А.Ю. Колеснов // Пищ. пром-сть, 1999. – № 6. – С. 64-65.
21. Pietta, P-G. Flavonoids as antioxidants / P-G. Pietta // J. Nat. Prod., 2000. – № 63. – Р. 1035-1042.
22. Khachik, F. et al. Chemistry, distribution, and metabolism of tomato carotenoids and their impact on human health / F. Khachik et al. // Exp. Biol. Med. (Maywood), 2002. – № 227. – Р. 845-851.
23. Lila, M.A. Anthocyanins and human health: an in vitro investigative approach / M.A. Lila // J. Biomed. Biotechnol., 2004. – Р. 306-313.
24. Gonzali, S. Purple as a tomato: towards high anthocyanin tomatoes / S. Gonzali, A. Mazzucato, P. Perata // Trends in Plant Science, 2009. –Vol.14, № 5. – Р. 237-241.
25. Mes, P.J. et al. Characterization of tomatoes expressing anthocyanin in the fruit / P.J. Mes et al. // J. Am. Soc. Hortic. Sci., 2008. – № 133, Р. 262–269.
26.   Jones, CM. Characterization and inheritance of the Anthocyanin fruit (Aft) tomato / CM Jones, P. Mes, JR. Myers // J. Hered. – 2003. – № 94. – Р. 449-456.
27. Кузёменский, А.В. Генетические источники повышения качества плодов томата / А.В. Кузёменский // Физиология и биохимия культурных растений. – 2006. – Т. 38. – № 3. – С. 266-273.