Шовковичний шовкопряд

Для визначення життездатностi гусениць перед вигодівлею разом з наважками «мурашiв» для вигодiвлi брали наважки в трьох повторностях по 100 шт., з яких гусениць фіксували у спиртi. Гусениць кожної повторності переносили в окрему пробірку з 2 мл 70 % -ного спирту, роблячи певну позначку на пробірці. Потім спирт з «мурашами» виливали з пробiрки в чашку Петрi i пiдраховували кiлькiсть гусениць.[7J

Пiсля закiнчення п'ятого віку пiдраховували кiлькiсть здорових лялечек. Життєздатність гусениць обчислювали по відношення кількості здорових лялечок до вихідної кількості гусениць, яких узяли для досліду. Обчислення вели за формулою:

 

,    (1)

 

де, Зл – кількість здорових лялечок;

Гв – вихідна кількість гусениць, узятих для досліду, шт.

Життєздатність гусениць 5 віку складає 95%.

У експерименті 3г грени шовковичного шовкопряда покладемо на вилуплення в чашку Петрі з вологою ватою для підтримки постійної вогкості повітря.

Через 7дней почали вилуплюватися перші гусениці “мураши”. Довжина їх складала 3мм, колір чорний. Гусінь перемістили в коробку і накрили вологою марлею оскільки вони чутливі до коливання вогкості. Гусінь першого віку годують 8 разів на день свіжим молодим листям шовковиці роду Хасак дрібно порізаними.

Через 4 дні на п'яті почали ліняти перших гусениць, годування зменшується.

 Через добу ліняня припиняється. Гусениці 2 віки змінюються у розмірі і у забарвленні (мал. 1).

 

 

Малюнок 1. Гусінь 2 віку

 Годують 8 разів на день різаним  листям, перед лінянєм дали цільний  лист. За цей період гусениці  збільшилися приблизно в 2 рази.Через 3 дні на 4 у гусениць 2 віки почалася ліняти.

Через добу одержали гусінь 3 віки. Вони світло-сірого кольору і збільшилися в розмірі. Довжина складала до 3см (мал.2).

 

 

Малюнок 2. Гусінь 3 віку

 

Годували гусениць молодим цільним  листям шовковиці. Кількість годувань зменшилася до 6 разів. Ліняня у гусениць 3 віки наступає швидше приблизно на 3 день. Получениє гусениці 4 віки значно відрізняються від попередніх. Вони стали молочно-білими до 5см в довжину (мал. 3).

 

 

 

 

 

Малюнок 3. Гусінь 4 віку

 

Годування зменшилося до 4-5 разів на день. Годували пагонами з листям. Основний недолік годування гілками це швидке нагромадження підстилки. Її необхідно частіше міняти.

 Період до наступної ліняня збільшилося до 6 днів.

Після ліняня гусениці 5 віку були до 6см в довжину, а перш ніж завитися до 10см. Гусінь годують 3-4 раз на день листям і гілками.

Через 6 днів починається підготовка до завивки коконів. Ставлять коконникі (мал. 4).

 

 

Малюнок 4. Коконникі

 

 Перед завивкою гусениці  перестають їсти. На 8 день почали  заплітати перших гусениць. Одна  гусениця заплітає кокон приблизно 3 дні (мал. 5).

 

Малюнок 5. Лялечка шовковичного шовкопряда

 

Через 12 днів з кокона вийшли метелики. Вони ясно-бежевого кольору втратили здатність літати. Метелики починають злучатися і через 4-6 годин самки починають відкладати яйця.

У слідстві проведеного експерименту було одержано:

Гусениць -60шт.

Коконів-57шт

Лялечок-57шт

Метеликі - 56шт

Грена          

 

 

 

РОЗДІЛ III. Шовковичний шовкопряд ЯК БІОІНДІКАТОР

 

 

Сучасна стратегія i тактика використання хімічних засобів у виробництві змушує задуматися про вивчення дій токсичних речовин, які застосовуються у виробництві. Особливої гостроти ця проблема набуває: у сучасних промислових агломераціях, в яких антропогенний вплив на навколишнє: середовище набуває: особливої гостроти. Донбас є типовим представником таких промислових легіонів, де концентрація промислових об’єктів дуже висока.

Сьогодні Донбас знаходиться перед загрозою екологічної катастрофи i тому вибір нових засобів екологічної безпеки, що базуються на нових технологічних успіхах, є просто необхідним.

Щільне зближення наукових кіл у різних галузях науки, дозволили надати поштовху суспільству в більш кращому освідомленню свого місця в природі та господарстві зокрема, потребує: широкого лабораторного культивування комах свого негативного впливу на неї.

Використання забруднюючих речовин у виробництві, в сільському для виявлення потенційної стійкості i резистентності окремих видів, а також для оцінки забруднення навколишнього середовища.

Шовковичний шовкопряд є досить зручним об’єктом для досліджень не тільки в шовкiвництвi, але й у роботах екологічної спрямованості. Він є легкодоступним, трофiчно спеціалізованим, його вигодiвлi компактнi, а задача створення вигодівельних умов не занадто складна.

Шовковичний шовкопряд на6агато чутливiший до продуктів техногенного походження за 6удь-якого хімічного індикатора на порядки разів. Даний напрямок 6iологiчних досліджень, що носять екологічну спрямованість, називають 6iомонiторингом. [38]

Розвиток даного напрямку дозволить вченим - 6iологам усунути застарілих методик екологічного моніторингу, замінивши їх на 6iльш довершені, дати новий стимул у розвитку техніки i технологій, покласти початок 6iльш явної гармонiзацii відносин людства i навколишнього його середовища.

Дане дослідження підтвердило безпосередній вплив техногенних викидів на біологічний організм як з боку морфологічного, так i з боку фiзiологiчного аспекту цiлiсностi біологічного організму.

 

ВИСНОВКИ

 

1. При  вигодівлі шовковичного шовкопряда необхідно враховувати такі показники: вигодівельна площа, кількість добових даванок, гігрометричний режим.

2. При  догляді за гусеницею шовковичного  шовкопряда необхідно враховувати такий фізіологічний стан як линяння, під час якого не можна кормити і турбувати гусениць.

3. В умовах м. Макіївки найкращім кормом для гусениць шовковичного шовкопряда є шовковиця. Життєздатність при ви годівлі на листях шовковиці складає 95 % для 5 віку.  
СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Астауров Б.Л. Цитогенетика развития тутового шелкопряда и ее эксперементальный контроль. М.: Наука, 1968. 215 с.
2. Бегека А.Д., Злотін О.З. , Бойчук Ю.Д. та ін. Лабораторні культури комах. Харків: ХДПУ, 1996, 384 с.
3. Без’язична О.В., Злотін О.З., Головко В.О. Шовковичний шовкопряд як біоіндікатор для визначення залишків інсектицидів у субстратах. Харків: РВП «Оригінал», 1997, 88 с.
4. Гершензон С.М., Михайлов Е.Н., Ковалев П.А. и др. Экология и выкормка шелкопрядов. М.: Сельхозгиз, 1950. 380 с.
5. Головко В. А., Злотин А. З., Мохан Мурари Джа. Русско- украинский словарь по шелководству. Харьков: РИП “Оригинал”,1992. 78 с.
6. Головко В. А., Чепурная Н. П., Злотин А. З. Селекция и контроль качества культур насекомых. Харьков: РИП “Оригинал”,1995. 176 с.
7. Злотин А. З., Булавин И. П., Справочник шелковода. К.: Урожай, 1988. 120 с.
8. Кириченко І. О., Тарасов Г. Д., Пилипенко Б. Ф. Практичний посібник по шовківництву. К.: Урожай, 1991. 144 с.
9. Марченко І. П., Мульов Г. Б. Шовківництво. К.: Джерсільгоспвидав УРСР , 1956. 196 с.
10. Миляев А.П. Справочник по шелководству. М.: Сельхозгиз, 1960. 347 с.
11. Михайлов Е.Н. Шелководство. М.: Сельхозгиз, 1950. 496 с.
12. Поярков Э.Ф. Шелководство. Биология и разведение. Ташкент: ФАН, 1929. 512 с.
13. Поярков Э.Ф. Шелководство. М.: Сельхозгиз, 1940. 160с.
14. Радкевич В.А. Великий шелковый путь. М.: Агропромиздат, 1990. 238 с.
15. Ростан Ж. Жизнь шелковичных червей. М.: Изд-во иностр. Лит-ры, 1947. 158 с.
16. Ситько П.О. Промислове розведення шовкопряда. К.:Урожай, 1952. 36 с.
17. Суханов А.А. Выкормка тутового шелкопряда. М.: Сельхозиздат, 1953. 160 с.
18. Тихомиров А. Основы практического шелководства. М.: 1914. 518 с.
19. Тыщенко В.П. Физиология насекомых. М.: Высш. шк., 1986, 304
20. Федоров А.М. Тутоводство. М.: Сельхозиздат, 1954. 409 с.
21. Филиппович Ю.Б., Лаптева Т.И., Никитина И. Л. Основы биохимии тутового шелкопряда. М.: Прометей, 1992. 308 с.
22. Чернышев В.Б. Экология насекомых. М.: Изд-во МГУ, 1996. 304
23. Чижев Ф. Письма о шелководстве. М.: 1870. 112с.
24. Злотин А.З. Занимательное шелководство. 3-е изд. К.: Урожай, 1992. 144 с.
25. Головко В. А., Бавлов И. Г., Садыков А.Г. Материалы научно-практической конференции “Проблемные вопросы развития шелководства”. Харьков: Орегінал, 1993