Праця жінок

Відповідальність, яка настає при  невиконанні норм права, щодо охорони  праці неповнолітніх

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством. Відповідно до стаття 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні  стягнення: догана, звільнення з роботи. 
          Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Під час обрання дисциплінарного стягнення необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яким вчинено проступок, попередню роботу працівника. 
         Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушенні законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Згідно зі ст. 43 Закону України «Про охорону праці» максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Застосування штрафних санкцій до посадових осіб та працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративніправопорушення. 
              Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16 віку. 

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушенні вимог законодавства та інших нормативних акті про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров’я громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

Загальновідомо, що економічне зростання автоматично ще не веде до збалансованого економічного і соціального розвитку. Зміни, що відбуваються у структурі зайнятості й попиту на робочу силу, як і до становища працівника на робочому місці, умов його праці, ставлять підвищенні вимоги до безпеки праці.

          Українські жінки адаптуються до ринкових змін дуже важко. Зниження попиту на робочу силу загострило проблему участі жінок у суспільному виробництві. Жінка стала найбільш уразливим прошарком населення у сфері діяльності через необхідність поєднання сімейних та професійних функцій.

Отже, враховуючи фізіологічні, фізичні особливості жіночого організму  і неповнолітніх потрібно удосконалювати охорону праці не тільки нашої  держави, а й в міжнародному співтоваристві. Тому, що життя і здоров’я є найважливішою цінністю. А людина створена не для держави, а держава – для людини.

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

1. Конституція України // Відомості ВРУ. – 1996;

 

2. Кодекс законів про працю  України - від 10.12.1971 № 322-VIII;

 

3. Кодекс законів про працю України: науково-практичний коментар  І.В. Зуб, В.Г. Ротань, К.: А.С.К.., 2005. – 736 с.;

 

4. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. № 2694. (із змінами);

 

5. Закон України «Про відпустки» - від 15.11.1996 № 504/96-ВР ( із змінами);

 

6. Закону України «Про зайнятість населення» - від 01.03.1991 № 803-XII ( із змінами);

 

7. Трудове право України /за ред. Н.Б.Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К. – 1998 р.;

 

8. Бойко М. Д. Трудове право України. Навч. посіб. — К.: Олан, 2002.