Злочинні наслідки

 

2. Вироком  суду директор публічного акціонерного  товариства Погодін засуджений  за службову недбалість (ч. 2 ст. 367 КК України), що спричинила тяжкі  наслідки, які мали прояв у  знищенні майна підприємства, неотриманні прибутку та порушенні провадження про банкрутство щодо товариства.

 Суспільно  небезпечні наслідки якого виду  є ознакою об'єктивної сторони  злочину, вчиненого Погодіним (ч. 2 ст. 367 КК України)? Ознайомившись зі  змістом п5 ч.І ст.67 КК України, з'ясуйте, яке кримінально-правове значення мають тяжкі наслідки в даному випадку?

 

 Вчинене Погодіним  діяння підлягає кваліфікації  за 2 ст. 367 КК України (спричинення  тяжких наслідків, які мали прояв  у знищенні майна підприємства, неотримання прибутку та порушенні провадження про банкрутство щодо товариства) Розділу XVII КК України «Злочини у сфері службової діяльності».

З об'єктивної сторони даного злочину, службову недбалість Погодіна характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) тяжкі наслідки, які мали прояв у знищенні майна підприємства, неотриманні прибутку та порушенні провадження про банкрутство щодо товариства.

3) причинний зв'язок між  вказаним діями чи бездіяльністю Погодіна та шкідливими наслідками у вигляді знищенні майна підприємства, неотриманні прибутку та порушенні провадження про банкрутство щодо товариства.

Невиконання службових обов'язків Погодіним означає невиконання ним, як службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання ним по службі. Цей вид недбалості можна назвати "чистою" бездіяльністю - службова особа (Погодін) повністю не виконує свої обов'язки.

Неналежне виконання службових обов'язків - це такі дії службової особи (Погодіна) в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості можна назвати "змішаною" бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов'язки неналежне, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.

Для кваліфікації діяння за ч.2 ст. 367 встановлено, що воно вчинене директором ПАТ Погодінимпід час виконання ним владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

        Злочин  вважається закінченим  з моменту настання наслідків, зазначених у  ч. 2 ст. 367 - в даному випадкуспричинено тяжкі наслідки, які мали прояв у знищенні майна підприємства, неотриманні прибутку та порушенні провадження про банкрутство щодо товариства.

 Суб'єктом даного злочину є директор публічного акціонерного товариства Погодін.

Службова недбалість - це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчинюється тільки з необережності.

З суб'єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістюдиректора публічного акціонерного товариства Погодін.

 Кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення тяжких наслідків, неотримання прибутку та порушення провадження про банкрутство щодо товариства.

        Під тяжкими наслідками в даному випадку, завданими злочином, у п. 5 ч. 1 ст. 67 розуміються ті суспільно небезпечні (майнові, фізичні, моральні та інші) зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. Визнання наслідків вчиненого злочину тяжкими віднесено до компетенції суду, за винятком тих випадків, де вони прямо зазначені у відповідних статтях Особливої частини КК (ч. З ст. 188, ч. 2 ст. 423 тощо). З урахуванням конкретних обставин справи даного злочину, тяжкими наслідками можуть зокрема визнається: майнова шкода у великому й особливо великому розмірах.

         В  статті розділу XVII Особливої частини КК (ст..367) як злочинний результат, що обтяжує відповідальність названі тяжкі наслідки. Поняття "тяжкі наслідки" відрізняється від поняття "істотна шкода" більшим ступенем суспільної небезпеки, Тяжкі наслідки можуть полягати у матеріальній, фізичній, моральній шкоді тощо. Якщо тяжкі наслідки полягають у заподіянні матеріальних збитків, ними, згідно з п. 4 примітки до ст. 364, вважається шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

       Також  тут є наявність тяжких наслідками, не пов'язаних з матеріальними збитками - повний розвал діяльності підприємства ( доведення директором ПАТ Погодіним його до банкрутства).

Тяжкі наслідки спричинені Погодіним виступають за наявності причинного зв'язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Судом  встановлено, що порушення ним службових обов'язків передувало настанню тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою і що директор ПАТ Погодін розвиток причинного зв'язку, тобто те, що його діяння стане причиною настання зазначених наслідків у вигляді спричиненні тяжких наслідків, які мали прояв у знищенні майна підприємства, неотриманні прибутку та порушенні провадження про банкрутство щодо товариства.

 

 

3. Вироком  суду Мухаметдінов засуджений  за ст. 112 і ч. 2 ст. 194 КК України  за посягання на життя народних  депутатів України Ілляшова, Чигрінова  та Бартоша, вчинене способом, небезпечним  для життя багатьох осіб (шляхом  підпалу житлового будинку, в якому перебували потерпілі). Унаслідок цього потерпілим заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, проте смерть вдалося відвернути завдяки своєчасно і кваліфіковано наданій медичній допомозі. Довге лікування потерпілих привело до того, що на тривалий час була значно ускладнена діяльність тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

 Визначте  суспільно небезпечні наслідки  вчиненого діяння, їх вид та  кримінально-правове значення.

Зі статті 112 КК України вбачається:

1. Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю,-карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

2. Погроза вбивством, заподіянням  шкоди здоров'ю або майну, а  також викраденням або позбавленням  волі щодо осіб, названих у  частині першій цієї статті  або їх близьких, з метою впливу на характер їх діяльності або діяльності держави чи органів, які вони представляють,-карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Специфічною ознакою даного злочину є потерпілі - народні депутати України Ілляшова, Чигрінова та Бартоша.

Об'єктом даного злочину є життя народних депутатів України Ілляшова, Чигрінова та Бартоша.

Обєктивною стороною даного злочину є діяння – посягання на життя народних депутатів України, наслідки - тяжкі тілесні ушкодження потерпілих та ускладнена діяльність тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

Суспільно небезпечне діяння, яке є об’єктивно шкідливим, в даному випадку було вольовою, усвідомленою поведінкою, безпосередньо спрямованою на спричинення негативних наслідків народним депутатам України  у вигляді нанесення тяжких тілесних ушкодження шляхом підпалу житлового будинку в якому перебували потерпілі.

Суб'єктом вищезазначеного злочину, є Мухаметдінов, як осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу: Мухаметдінов усвідомлвав, що він посягає на життя державних дячів, і бажав спричинити їм смерть

Причинний зв'язок між вчиненим Мухаметдіновим діянням і його суспільно небезпечними  наслідками для народних депутатів України Ілляшова, Чигрінова та Бартоша, наявний, адже саме Мухаметдінов вчинив підпал житлового будинку, в якому перебували потерпілі.

Зважаючи на те, що даний злочин характеризується матеріальним складом, він є закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху, та настання тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно зі статті  ч.2 ст.194 КК України:

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,вчинене шляхом підпалу, вибуху чи Іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-  карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.

Основним безпосереднім об'єктом даного злочину є право власності. – житловий будинок.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Предметом знищення чи пошкодження у злочині, передбаченому ст. 194, може бути тільки чуже майно.

Для кваліфікації діяння за ст. 194 не має значення, кому саме і за правом якої форми власності (державної, колективної, приватної тощо) належить будинок який підпалив Мухаметдінов.

Об'єктивна сторона даного злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна шляхом підпалу житлового будинку, наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Умисне знищення чи пошкодження житлового будинку шляхом підпалу, утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194.

Термінологічна конструкція "знищення або пошкодження" передбачає як вчинення певного роду діяння (підпал будинку), так і настання відповідних суспільне небезпечних наслідків (тяжкі тілесні ушкодження). При цьому наслідки мають головне значення, оскільки саме з ними закон пов'язує момент закінчення злочину,

За своєю конструкцією даний склад злочину, передбачений ст. 194, є матеріальним. Обов'язковими ознаками його об'єктивної сторони є заподіяння цим діянням великої шкоди і причинний зв'язок між діянням та заподіяною шкодою.

 Суб'єктом даного злочину є Мухаметдінов як осудна особа, яка досягла 4-річного (ч. 2 ст. 194) віку.

Суб'єктивна сторона вищезазначеного злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного Мухаметдінова охоплювався той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

У момент підпалу винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати.

Стосовно таких наслідків, як загибель людей чи тяжкі наслідки, психічне ставлення Мухаметдінова особи може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом "потерпілому з необережності було заподіяно смерть, вчинене слід кваліфікувати тільки за ч. 2 ст. 194. Якщо ж винний передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, його дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 і відповідною частиною ст. 115.

В даному випадку тяжкими наслідками слід розуміти, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень кільком особам (трьом народним депутатам україни), тривалеприпинення  роботи установи, організації (на тривалий час була значно ускладнена діяльність тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України) тощо.

 

 

Список використаних джерел та літератури

1.  КонституціяУкраїни: Прийнятанап'ятійсесіїВерховноїРадиУкраїни 28  червня 1996 р. // ГолосУкраїни. – 1996. – 13 липня.

1. КримінальнийКодексУкраїнивід 05.04.2001 р.
2. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар/Ю.В.Баулін, В.Б.Борисов, С.Б.Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – ( 4-те вид. переробл. і доповн.)  - Х.: Одіссей, 2008, - 1208с.
3. ЦивільнийкодексУкраїни // ВВР. – 2003. –№ 40-44. – Ст. 356 (станомна 15 грудня 2007 р.).
4. Практика суддів України з кримінальних справ (2001 – 2005)   / За ред. В.Т. Маляренка. - № 11. – 2005. – ст..218.
5. Практика суддів України з кримінальних справ (2006 – 2007)   / Укладач В.В.Сташис., В.І. Тютюгін – К.: Юрінком Інтер, 2008. – ст..586
6. Збірник постанов Пленуму Верховного судуУкраїни у кримінальних справах: Видання четверте. – Х.: «Одіссей», 2008 – 528ст.
7. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2004 – №12. – 360ст.
8. Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах за 2008 – 2009 роки / за ред.. П.П.Пилипчука. – К.: Істина, 2011. – 736с.
9. Панов Н.И. Оценочные понятия и их применение в уголовном праве / Н.И.Панов // Пробл.Соц. Законности. – Вып.7. – Х.: Харьк. Юрид. Ин-т. 1981. –С.99 – 106.
10. Бажанов М.И. О различных трактованиях некоторых признаков обективной стороны преступления в науке уголовного права /М.И.Бажанов // Пробл. Законности. – Вып.40. – Х.:Нац.юрид.акад.Украины, 1999. – с. 144-145.
11. Кримінальне право України: Загальна частина підручн. / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред..В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – (вид. 4-е, допов.) – Х.: Право, 2010. – 456с.
12. Кримінальне право України: Заг.част. для студентів вузів / За ред.. М.І.Бажанова. Київ – Харків. Юрінком Інтер, 2002р.
13. Кримінальне право України. Заг. част. Підручник / За ред.. М.І.Мельника.-К.: Атіка, 2008 – 276ст.
14. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закладів – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 568 c.
15. Кримінальне право України: загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти. За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер – Право, 2003. – 416 c.
16. Конституційне право України -спеціальна частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І. Борисов та ін.; – 2-е вид. доп. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
17. М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право,2001. - 416 с., 2001.
18. Миколенко О. М. Співвідношення понять "суспільно-небезпечні наслідки" та "шкода, яка заподіяна злочином" // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення). — Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. — с. 108—110.