Підстави та процесуальний порядок проведення огляду

МІНІСТЕРСТВО  ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНи

Дніпропетровський державний університет 
внутрішніх справ

Кафедра кримінального процесу

факультету з підготовки слідчих

КУРСОВА РОБОТА

з кримінального прОЦЕСУ

на  тему:

« Підстави та процесуальний порядок проведення огляду ».

Виконав:

курсант 042 навчального взводу

3 курсу, факультету міліції

громадської безпеки

Пономаренко Роман  Володимирович

Керівник:

ст. викладач кафедри кримінального

процесу

кандидат юридичних наук

підполковник міліції

Литвинов Валерій  Валентинович

ДНІПРОПЕтровськ-2013

План

Вступ

1.Поняття,завдання  та принципи огляду:

2. Підстави та  процесуальний порядок проведення  огляду:

- види оглядів.

- процесуальні документи,  що складаються під час проведення  огляду слідчим, прокурором.

- Особи які можуть бути запрошені та повинні під час проведення огляду.

- Особливості порядку  проведення огляду житла чи  іншого володіння особи.

.-Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі і огляду.

- Процесуальний порядок вилучення речей і документів під час огляду

- Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність моєї  теми полягає у тому що огляд, як процесуальна дія займає особливе місце в структурі  досудового розслідування. Як правило  правильно, з процесуальної та нормативної  сторони, проведений огляд являється  вагомим аргументом у судовому засіданні, навіть може визначити подальше спрямування  кримінального провадження, чи бути початковим моментом притягнення до кримінальної відповідальності.

Хоча теоретичні і практичні  питання пов’язані проведення огляду в досудовому розслідуванні є  не новим інститутом в юридичній  практиці. Але проблема в межі обґрунтованості  проведення огляду на стадії досудового розслідування,та суворо дотримання законності при здійсненні цієї процесуальної  дії є актуальною та точно визначеною на теперішній час.

Порушення закону і помилки, що можуть бути допущені при проведенні огляду можуть призвести до істотних обмежень прав і свобод громадян, викликати  обурення та обґрунтовані скарги.

Правильне вирішення питання  щодо проведення огляду сприяє досягненню таких перспективних завдань  кримінального провадження, як зміцнення  законності та правопорядку, охорона  інтересів суспільства, прав і свобод громадян, та виховання їх в дусі дотримання Конституції України  та відповідних законів.

Мета огляду – виявлення  відомостей щодо обставин вчинення кримінального  правопорушення та їх фіксація.

Завдання огляду - скласти точну картину події, а іноді - виявити злочинця імотиви злочину. 

Суть огляду полягає в  безпосередньому сприйманні слідчим  обстановки місця події, вивченні та дослідженні матеріальних джерел доказової  інформації.

Так досліджуючи цю тему виявив, що під час розслідування  злочинів проти власності, злочинів проти особи  завжди використовують таку слідчу дію як слідчий огляд. З цього можна зробити висновок, що огляд займає важливе місце  серед інших слідчих дій.

Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після  завершення огляду (ч. 3 ст. 217 КПК). Під  невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального  провадження – зникненню слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.

Фактичною підставою для  проведення огляду є наявність достатніх  відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності  достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов’язково  отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена тільки коли необхідно  здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.

Сутність огляду полягає  в тому, що слідчий та/або прокурор сприймає об’єкт огляду (за допомогою  слухових, зорових, тактильних відчуттів), досліджує та оцінює його стан, властивості, ознаки з метою виявлення та фіксації будь-яких відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

 

 

 

Поняття, зміст  та значення огляду.

Для того щоб краще зрозуміти  та розібратись в понятті та значенні такої слідчої дії, як огляд потрібно розглянути думки деяких науковці, стосовно цього питання, та чинне  законодавство.

 У науково-практичному  коментарі (автор Тацій В.Я. ) надається таке визначення: «Огляд – це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак матеріальних об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.» [4]

Більш зрозуміліше поняття надає Лобойко Л.М. у своїх лексіях, а саме огляд — це слідча дія, в ході якої виявляють, безпосередньо сприймають, оцінюють і фіксують стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.

Різновидами огляду є: 1) огляд місцевості; 2) огляд приміщень; 3) огляд предметів; 4) огляд документів; 5) огляд трупа; 6) огляд житла або іншого володіння  особи.

Процесуальна характеристика огляду.

1. Без постанови слідчого.

2. Без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком є тільки огляд житла або іншого володіння особи, який може бути проведено тільки за постановою судді. Остання не підлягає оскарженню. У деяких випадках огляд житла або іншого володіння особи може бути проведено і без постанови судді:

• у невідкладних випадках, пов'язаних із:

— урятуванням життя людей та майна;

— безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину;

• за письмовою згодою власника;

• для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події.

У цих випадках слідчий у протоколі  огляду обов'язково зазначає причини, що зумовили проведення огляду без  постанови судді, та протягом доби з  моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим  слідством.[ 9 ]

Ще для більш зрозумілішої картини  можна розглянути думку такого науковця, як И.Ф.Криловим: «Огляд місця події  – це процесуальне дію, яке у безпосередньому  дослідженні управомоченними особами обстановки місця події та окремих його об'єктів щоб виявити і закріплення фактичних даних, які мають значення доказів, дозволяють встановити можливих межах наявність або відсутність ознак складу якихось злочинів в досліджуваному подію, і навіть для побудови та версій і виявлення про причини і обставин, сприяють здійсненню преступления » [1].

Необхідно розрізняти два різних поняття: «місце події» і «місце злочину». Місце  події – це приміщення або ділянка  місцевості, у якого виявлено сліди  злочину. Саме злочин у своїй може бути скоєно й у іншому місці. Місце  злочину – це приміщення або ділянка  території, де безпосередньо було виконано злочин, хоча сліди цього злочину  може бути виявлено й у іншому місці  всюди. Нерідко місце події та місце злочину збігаються. На початку  розслідування слідчий, зазвичай, точно  не знає, де було виконано злочин, тобто. чи є дане місце події місцем злочину  чи ні.

Завдання огляду місця події  можна розділити на спільні смаки  й приватні. Загальною завданням  огляду місця події є отримання  процесуально закріпленої інформації (фактичних даних) про обставини події події, об'єктах й осіб, мають стосунок, зв'язки і взаємодію. У процесі огляду можуть вирішуватися й потужні приватні завдання:

а) з'ясування можливих очевидців та свідків (наприклад, хто, судячи з розташуванню місця події, міг спостерігати чи слухати те що);

б) які сліди могли залишитися на брали участь у подію подію обличчях і використовували ними гарматах і транспортних засобах;

у які зразки грунту, рослинності необхідна за цьому сенсі вилучити задля встановлення у майбутньому зв'язку об'єктів чи осіб (Додаток 1).

зважаючи на викладене, можна дійти  невтішного висновку у тому, що ухвалено рішення загальних приватних  завдань огляду місця події сприяє реалізації вимог кримінально-процесуального кодексу, тобто. дозволяє:

а) встановити, мало чи те що подія  злочинний характер;

б) з'ясувати, за жодних обставин відбувалося (час, місце, спосіб, характер заподіяного  та інші обставини);

в) виявити винних осіб і мотиви їх дій;

р) отримати даних про причинах злочини і умовах, які сприяли  його здійсненню.

Так як, у різні роки окремі автори давали неоднакові визначення огляду місця події, то ми не можемо не врахувати і думки, щодо поняття огляду:

На думку Коваленко Є. Г. огляд - є слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. [3]

Белкин Е. С. розглядає огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин. [5]

М.І. Скригонюк вважае ,що огляд — слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті суб'єктами криміналістичної діяльності у визначеному кримінально-процесуальною формою порядку об'єктів — місцевості, приміщення, предметів, документів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи.[6]

Підсумовуючи перший розділ можна сказати , що поняття слідчого огляду надаеться різними науковцями по різному, але є такі спільні риси: безпосередне дослідження об'єкта, що це є процесуальна дія, виконуеться слідчим, здійснюється для отримання доказів або обставин, які мають значення для провадження.

Огляд місця  події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини  події у первісному, незміненому  стані, тому що будь-яке зволікання тягне за собою втрату речових  доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

 

Підстави та процесуальний  порядок проведення огляду.

Види огляду, за часом проведення дії:

- Первинний

- Повторний 

  Проведення повторного огляду здійснюється, якщо первинний огляд був проведений в умовах, які перешкоджали його якісному проведенню ( був проведений в нічний час, під час дощу або інші несприятливі умови ) 

Залежно від об’єкта  можна виділити такі види огляду які  проводяться під час досудового розслідування:

• огляд місця події;
• огляд місцевості;
• огляд приміщень;
• огляд речей;
• огляд документів;
• огляд трупа.
• огляд кореспонденції

При огляді можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають  значення для кримінального провадження. Поняття «речі» слід тлумачити широко. Ними можуть бути сліди вчиненого  кримінального правопорушення, документи, інші предмети, які можуть бути приєднані  до матеріалів кримінального провадження  як речові докази, до яких , зокрема, можна  віднести матеріальні об’єкти, які  були знаряддям вчинення кримінального  правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ  факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально  протиправним шляхом.

Якщо оглянуті речі мають  ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони визнаються речовими доказами і залучаються  до матеріалів кримінального провадження  постановою слідчого або прокурора.

Речові докази вилучаються  цілком у натурі. Сліди залежно  від їх видів – разом з об’єктом – носієм сліду або його частиною. Якщо неможливо вилучити разом об’єкт-носій (його частину) та слід, вилучаються копії сліду або його моделі (зліпки та відбитки).

Предмети, які вилучені законом  з обігу, підлягають вилученню незалежно  від їх відношення до кримінального  провадження.

Усі вилучені речі і документи  підлягають негайному огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами  осіб, які брали участь у проведенні огляду. Упаковка повинна бути зроблена таким чином, щоб у процесі  транспортування та зберігання речі і документи не втратили свого  доказового значення.