Підстави та процесуальний порядок проведення огляду

Документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в  конвертах. На таких документах забороняється  робити будь-які помітки, написи і  перегинати їх. У разі наявності  великої кількості документів вони складаються в окремий пакет. На конверті (пакеті) зазначається перелік  документів, що вкладені в нього.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об’ємом) не можуть зберігатися  разом з матеріалами кримінального  провадження, зберігаються у спеціальних  приміщеннях органу, у складі якого  функціонує слідчий підрозділ, що обладнані  сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами  на вікнах, охоронною та протипожежною  сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної  інформації, які передаються в  установленому законом порядку  на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності  обладнаного приміщення виділяються  спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього  розміру (далі - спеціальний сейф).

Відповідальною за зберігання речових  доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається  наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень (далі - відповідальна  особа). Згідно із зазначеним наказом  з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий  підрозділ, призначається також  особа, яка заміщує відповідальну  особу в разі її відпустки, відрядження  чи тривалої відсутності з інших  причин, та особа, в якої на відповідальному  зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.

Для обліку речових доказів у  кожному органі, у складі якого  функціонує слідчий підрозділ, відповідальною особою ведеться книга обліку речових доказів (далі - книга обліку) за формою згідно з додатком 1, яка нумерується, прошнуровується, засвідчується підписом керівника слідчого підрозділу і скріплюється печаткою органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. Книга обліку зберігається у відповідальної особи.

Взяття на облік речових доказів  проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об’єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день.

Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією ( ст. 239 КПК )

Ексгумація трупа не є  слідчою дією. Вона є лише засобом  забезпечення наступного огляду трупу.

Необхідність у проведенні ексгумації трупа може виникнути  не тільки якщо потрібно провести огляд  труп. Підставами для неї також  можуть бути випадки коли необхідно  пред’явити труп для впізнання, піддати  його повторній або додатковій судово-медичній експертизі, отримати зразки для експертизи, переконатися в тому, що труп, ексгумація якого проводиться, насправді знаходиться  в місці поховання, вилучити із могили речі чи документи, поховані разом із трупом. Але у будь-якому випадку, для того щоб вчинити іншу слідчу чи процесуальну дію, необхідно попередньо труп оглянути. Саме тому коментована  стаття має назву «Огляд трупа, пов’язаний

з ексгумацією».

Провести ексгумацію можна  тільки на підставі постанови про  це прокурора. Якщо під час досудового розслідування виникла необхідність проведення ексгумації трупа, слідчий  може звернутися до прокурора з відповідним  клопотанням. Прокурор зобов’язаний розглянути це клопотання та у разі, якщо це необхідно, винести постанову про проведення ексгумації трупа. Слід пам’ятати, що ексгумація трупа організаційно  та технічно належить до складних заходів, який може завдати моральної травми близьким покійного, тому виносити постанову  про її проведення можна тільки при  наявності достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети цієї слідчої дії, якщо слідчий добре підготувався до проведення цієї дії.

У постанові має бути зазначено: чий труп підлягає вийняттю із місця поховання,  де саме він похований; для яких цілей необхідна дана дія, на кого покладається виконання ексгумації, день та час її проведення. Постанова прокурора про ексгумацію трупа обов’язкова для виконання службовими особами органів місцевого самоврядування.

Оскільки відповідно до закону слідчий, прокурор повинні вживати  належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб,чиї  права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. 3 ст. 223 КПК), перед проведенням ексгумації слідчий, прокурор зобов’язані повідомити про проведення огляду, пов’язаного  з ексгумацією, близьких родичів  та членів сім’ї померлого.

Відповідно до ЗУ «Про поховання  та похоронну справу» місцем поховання  є кладовище, тобто відведена  в установленому законом порядку  земельна ділянка з облаштованими могилами чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання померлих та утримання місць поховань. Отже, не є ексгумацією виймання тіла особи із інших місць поховання, зокрема із землі, якщо тіло було закопано з метою приховування злочину, знайдено під час проведення будівельних робіт, пошуково-рятувальних операцій тощо.

Обов’язковим учасником  слідчої дії, яка пов’язана із ексгумацією, є судово-медичний експерт.

Слідчий, прокурор зобов’язаний також запросити не менше двох понятих для проведення цього  виду огляду трупа. Винятками є випадки  застосування безперервного відеозапису  ходу проведення цієї слідчої дії.

Перед проведенням слідчої  дії особам, які беруть у ній  участь, роз’яснюються їх права  і обов’язки, передбачені КПК, відповідно до їх процесуального статусу, а також  порядок проведення слідчої дії.

Труп виймається з місця  поховання, після чого оглядається  з додержанням процесуального порядку, встановленого ст. 238 КПК. Якщо це необхідно, з дотриманням вимог ст. 230 КПК  близьким родичам або членам сім’ї  труп пред’являється для впізнання.

Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки, необхідні для дослідження. Це можуть бути зразки тканини і органів  або частини трупа.

Згідно з правилами, експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ. Як виняток, за погодженням  із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа після  його ексгумації за теплої пори року, сухої  погоди і при створюванні особою, що призначила експертизу, придатних  для роботи умов, на відкритому повітрі. [ 1 ]

Саме тому частина четверта статті не містить імперативної вимоги щодо доставлення трупа до відповідного експертного закладу для проведення експертизи, а передбачає це у разі необхідності.

При огляді після ексгумації можуть бути вилучені лише речі, які  мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони признаються  речовими доказами і залучаються  до матеріалів кримінального провадження  постановою слідчого або прокурора.

Усі вилучені речі підлягають огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

Про виймання трупа з місця  поховання із дотриманням вимог  ст. 104 КПК складається протокол. Серед інших відомостей, які мають  міститися у описовій частині  протоколу, повинні бути зафіксовані  також: місце розташування могили, її зовнішній вигляд і стан, характер поверхні ґрунту і рослинного покриву; наявність або відсутність огорожі, земляного пагорба і надмогильної споруди (хреста, надгробної плити, пам’ятника, обеліска, стели тощо); надписи на надгробку або реєстраційному знаку; особливості ґрунту на рівні труни (колір, вологість, зернистість тощо); глибина захоронення; стан труни; спосіб кріплення кришки (положення фіксаторів); детально описується труп, що знаходиться  в труні.

У заключній частині повинні  містити відомості про виявлені, вилучені речі, перераховані їх ознаки, зазначено, які зразки відібрані.

Додатками до проколу огляду трупа, пов’язаного із ексгумацією, можуть бути спеціально виготовлені  фототаблиці, аудіо– чи відеозапис, плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (ст. 105 КПК).

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання  здійснюється в тому самому місці  з приведенням могили в попередній стан. До матеріалів кримінального  провадження доцільно долучити довідку  щодо того, де, ким та коли проведено  поховання трупа, що піддавався ексгумації.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з  питань, що потребують спеціальних  знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.[ 2 ]

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають  право робити заяви, що підлягають занесенню  до протоколу огляду.

Слідчий, прокурор має право  заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають  проведенню огляду. Невиконання цих  вимог тягне за собою передбачену  законом відповідальність.

Та за статтею 223 КПК Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального  провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. [ 2 ]

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ

місця події

місто Одеса        19 листопада 2012 року

Огляд почато  о 13 год. 50 хв.

Огляд закінчено  о 15 год. 15 хв.

Слідчий слідчого відділу Приморського РВ ГУМВС  України в Одеській області Поліщук  О.В., на підставі повідомлення О/У ВКР Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області  Васюкова Л.С. про затримання Мішіна М.В.

у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106, 223, 237,  КПК України:

В присутності понятих:

1) Козіна Альберта Федоровича, 28 лютого 1965 року народження, котрий проживає у м. Одеса, ул.. Косіора, б. 72;

2) Буніна Валерія Миколайовича, 21 січня 1983 року народження, котрий проживає у м. Одеса, ул.. Косіора, б. 71;

яким у відповідності  зі ст.ст. 11, 13, 15 та 223 КПК України роз’яснені їхні права і обов’язки.

За участю: Мішіна Михайла Васильовича, прож. В м. Одеса, ул.. Пушкінська, 12 кв. 56

За  участю спеціаліста: експерт Приморського  РВ ГУМВС в Одеській області Конюхов Олександр Олександрович

 

якому у відповідності  з ч. 4 та ч. 5 ст. 71 КПК України роз’яснені його права і обов’язки.

Перед початком огляду переліченим  особам роз’яснено їхнє право бути присутніми при усіх діях, які проводяться  в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. Особам, які беруть участь у проведенні огляду також роз’яснено про вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

Проведеним оглядом  встановлено: об’єктом огляду є ділянка місцевості, розташована біля будинку №12 по ул.. Скісній в м. Одесі. Оглядом встановлено, що вказана ділянка розташована біля під’їзду №4 зазначеного будинку. Біля під’їзду знаходиться дерев’яна лавка та урна. Клумба, розташована біля під’їзду, огороджена дерев’яним парканом висотою близько 30 см. Під час огляду вказаної місцевості предметів або речовин заборонених в обігу на території України не виявлено.

  Під час  огляду, за вказаною  адресою знаходився Мішін М.В. з добровільної згоди якого проведено поверхневий огляд його одягу. При проведенні огляду Мішін М.В. самостійно, у присутності понятих та учасників огляду вийняв зі своєї правої зовнішньої кишені куртки паперовий пакунок з речовиною рослинного походження світло-зеленого кольору. При цьому Мішін М.В. пояснив, що ця речовина є наркотичним засобом – канабісом, який він придбав і зберігав без мети збуту для власного вживання.

Виявлене під  час огляду вилучено: з правої зовнішньої кишені куртки Мішіна М.В. паперовий пакунок з речовиною рослинного походження світло-зеленого кольору, яку спеціаліст помістив до поліетиленового пакета, горловина якого була прошита ниткою білого кольору, кінцівки якої опечатані паперовою биркою з надписом «Для пакетiв * Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області», яку підписали поняті, учасники огляду, Мішін М.В. та слідчий.

Під час огляду застосовані технічні засоби: не застосовувалися