Підстави та процесуальний порядок проведення огляду

Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення.

Процесуальні  документи, які складаються під  час проведення огляду слідчим, прокурором

Основним способом фіксації результатів огляду складання протоколу.

Бувають такі протоколи слідчого огляду:

• протокол огляду місця події; [ Додаток А ]
• протокол огляду місцевості;
• протокол огляду приміщень;
• протокол огляду речей;
• протокол огляду документів;
• протокол огляду трупа.[ Додаток Б ]
• протокол огляду  кореспонденції

Але є спільні риси цих  протоколів( це ми можемо побачити в [Додаток  А][ Додаток Б ] ), а саме:

Вступна частина  протоколу містить такі відомості:

а) час і місце складання  протоколу;

б) прізвища посадових осіб і понятих (щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);

в) підстави для проведення огляду;

г) правове обґрунтування  огляду (посилання на відповідні статті КПК);

ґ) відмітка про роз’яснення  учасникам огляду і понятим їхніх  прав і обов’язків;

д) умови проведення огляду (погода, температура повітря, освітлення);

е) час початку і закінчення огляду.

Описова частина  протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи відходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, сходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об’єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини у міру їх виявлення.

Щодо виявлених слідів і предметів, у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі  об’єкти фіксуються, у протоколі  вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.

Заключна частина  протоколу повинна містити вiдомості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки, видержку). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про додані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці протоколу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписує слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.

До протоколу огляду місця  події мають додаватися плани  місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису.

При складанні протоколу  огляду місця події необхідно  дотримуватись вимог щодо термінології. Не слід вживати невизначених понять: «біля», «неподалік», «ліворуч», «праворуч», «поряд» тощо.

У протоколі також не можуть мати місця чіткі найменування тих  предметів чи слідів, характеристика яких у період огляду не визначена. Наприклад, не слід писати «плями крові», «гільза від патрона пістолета  «Макарова», «шматочки мозкової речовини»  тощо. У таких випадках у протоколі  виявлене треба зазначати виразами типу «плями, що нагадують кров», «шматочки  речовини, що нагадує мозкову речовину».

Протокол повинен відображати  своєрідну логіку огляду місця події, тобто послідовність усіх виконаних  дій. Такий опис дозволить досить повно уявити картину місця події, а, отже, й побудувати уявну модель події злочину.

Одним із способів фіксації місця події є фотозйомка та відеозапис. Традиційними видами фотозйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна. У випадках, коли на місці події знайдені сліди або речові докази (дрібні частки, сліди рук) і вони не можуть бути вилучені внаслідок різних причин, використовуються методи масштабної та великомасштабної фотозйомки.

Поряд з фотозйомкою може бути проведений відеозапис. Він застосовується у випадках, коли подія ще не завершена (пожежа, екологічна катастрофа, автопригода), або в інших випадках, якщо слідчий  вважає це за потрібне.

Додатками до протоколу огляду місця події можуть бути плани та схеми. План — це графічне площинне зображення (креслення) даного місця, виконане у масштабі чи схематично (у вигляді схеми). Різниця між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується у масштабі, другий — без масштабу, орієнтовно, із зазначенням розмірів об’єктів, їх форм та відстаней між ними.

Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють приміщення чи значну частину місцевості, та окремими, що відображають лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин).

Залежно від місця події  складаються плани відкритої місцевості і приміщень. План приміщень може бути площинним простим (рис. 26) або розгорнутим (рис. 27). На останньому зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на ній речами, а й у розгорнутому вигляді стіни кімнати з усіма предметами і слідами, що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, що підлягають фіксації. У разі потреби на стіни наносять проекцію предметів обстановки, що розташовані біля них.  

План місцевості викреслюється методом вимірів за спрямованістю або за способом засічок. Останній полягає в тому, що виміри між двома об’єктами і відображення на плані відрізка у відповідному масштабі проводять лише після першого візування. Інші об’єкти візують як з початкової точки, так і з точки, на яку проводилось перше візування. У цьому випадку відрізок між двома даними точками слугує базою зйомки. Таке перехрестя відображає місце розташування об’єкта, на який проводилось візування. Оскільки база зйомки і дві лінії візування утворюють трикутник, то вирахувати відстань від одного об’єкта до іншого не складно.

На кожному плані або  схемі повинні бути: заголовок  із зазначенням, що саме накреслено, стрілка  з позначенням «північ — південь» для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об’єкти.

Особи які можуть бути запрошені та повинні під  час проведення огляду.

У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів, вибір яких визначається особливостями конкретного випадку. Це може бути судовий медик, інженер, кваліфікований працівник пожежної охорони, криміналіст, товарознавець тощо. Ці спеціалісти беруть участь у проведенні огляду, допомагають слідчому своїми спеціальними знаннями і навиками у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, звертають його увагу на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів, а також дають пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити  не менше двох незаінтересованих  осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного  з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи  здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно  від застосування технічних засобів  фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального  провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Особливості порядку  проведення огляду житла чи іншого володіння особи

Огляд місця події, огляд  місцевості, огляд приміщень( ст. 237 КПК ),

найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є  єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після  завершення огляду (ч. 3 ст. 214 КПК). Під  невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального  провадження – зникненню слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо. Під  місцем події розуміється приміщення або місцевість (територія, акваторія), підводне середовище, підземні природні утворення або споруди, в межах  яких вчинено кримінальне правопорушення або можуть бути виявлені матеріальні  сліди, пов’язані з подією кримінального  правопорушення. Місце події може не збігатися з місцем вчинення злочину. Якщо злочин вчиненийв одному місці, а сліди його знайдені в іншому, то в матеріалах кримінального провадження фігуруватиме і місце злочину, і місце події. Якщо ж злочин вчинений у тому місці, де були знайдені його сліди, місце злочину і місце події збігаються. Починаючи огляд, слідчий може ще не знати, чи є подія, що розслідується, сліди якої знайдені в даному місці, злочином і чи тут він вчинений. Проте, оскільки виявлення слідів події, що вимагає розслідування, завжди є подією, то і місце її виявлення – місцем події, а її огляд – оглядом місця події. Огляд може бути проведений як самостійна слідча дія або бути складовою частиною іншої слідчої дії (наприклад, огляд предмета, документа або трупа під час обшуку).

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи  здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно  від застосування технічних засобів  фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального  провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.[2]

Підставами для  проведення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі і огляду є:

     1) наявність  достатньої інформації, одержаної  в установленому  
законом    порядку,    що    потребує   перевірки   за   допомогою  
оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

     - злочини, що  готуються;

     - осіб, які  готують вчинення злочину;

     -    осіб,   які   переховуються   від   органів   досудового  
розслідування,  слідчого судді, суду або ухиляються від відбування  
кримінального покарання;

     - осіб безвісно  відсутніх;

     -   розвідувально-підривну   діяльність  спецслужб  іноземних  
держав, організацій та окремих осіб проти України;

     -  реальну   загрозу життю, здоров'ю, житлу,  майну працівників  
суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю,  
а  також  осіб,  які  беруть  участь  у кримінальному судочинстві,  
членів  їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних  
умов   для   належного   відправлення  правосуддя;  співробітників  
розвідувальних  органів  України у зв'язку із службовою діяльністю  
цих  осіб,  їх  близьких  родичів, а також осіб, які конфіденційно  
співробітничають  або  співробітничали  з розвідувальними органами  
України,   та   членів  їх  сімей  з  метою  належного  здійснення  
розвідувальної діяльності

Дозволяється  провести огляд житла чи іншого володіння  особи без ухвали слідчого судді. Лише у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 214 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального провадження – зникненню слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.

Процесуальний порядок  вилучення речей і документів під час огляду

Речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами  кримінального провадження, повинні  бути належним чином упаковані та опечатані.

Спосіб упаковки повинен забезпечувати  неможливість підміни або зміни  вмісту без порушення її цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення.

На речові докази, які не можуть бути належним чином упаковані через  громіздкість чи з інших причин, прикріплюється бирка у спосіб, що унеможливлює її зняття, зміну або  пошкодження.

На упаковці (бирці) проставляються підписи осіб, які брали участь у процесуальній дії, та зазначається інформація про вміст упаковки, найменування проведеної процесуальної дії, дата її проведення та номер кримінального  провадження.