Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони  і іншого несільськогосподарського призначення, виступаючи тільки як просторовий  базис для розміщення підприємств, шляхів, зон відпочинку, можуть обліковуватись за скороченою формою.

При  веденні кількісного обліку земель виділяються: землі в адміністративному підпорядкуванні відповідної ради; землі в межах населених пунктів; землі за формами власності; за категоріями цільового призначення; зрошені та осушені землі; землі, що наданні у тимчасове користування (в тому числі на умовах оренди); землі, що оподатковані і землі що не оподатковані.

Достовірність даних кількісного обліку залежить від повноти, детальності і точності планів. Масштаб планово-картографічних матеріалів повинен відповідати  точності ведення обліку, який за межами населених пунктів становить до 0,1га, а в межах населених пунктів до 0,01га. Використовують земельно-кадастрові плани населених пунктів в масштабах 1:10000 , 1:500; плани внутрігосподарського впорядкування в масштабах 1:10000 , 1:5000.

Кількісний облік земель за часом і характером поділяється на два види:

• основний
• поточний

Сутність  основного обліку земель полягає  в початковому одержанні відомостей про правовий , господарський та природний стан земель і внесення цих даних в земельно облікові документи. Основний облік земель дає повну детальну інформацію про стан земельного фонду в межах сільської ради. Він ведеться періодично, методом суцільного спостереження, після повторних зйомок, реорганізацій існуючих землеволодінь і землекористувань, з періодом, який визначається нормативними актами.

В систему  основного обліку кількості земель входять:

1. Земельно-обліковий план, в якому вказують зміни у складі земельних угідь, позначають номери і площі контурів угідь і їх підвидів.
2. Контурна відомість, яка складається на основі земельно-облікового плану, що відображає в розрізі кожного власника землі та землекористувача, які є межами населених пункті, меліоративний стан земель, угіддя і їх підвиди з позначенням номера контуру та його площі. Перелік угідь у контурній відомості залежить від їх наявності на території сільської ради. Запис контурів проводять у порядку зростання номерів на плані. Після запису усіх контурів по окремим підприємствам, визначають сумарну площу в окремому рядку, станом на 1 січня за всіма видами і підвидами угідь. Цей рядок виділяють червоним кольором. Загальна сума даних щодо всіх землеволодінь і землекористувань за кожним видом угідь дає площу земель сільської ради.

Поточний  облік кількості земель – це виявлення  і внесення в земельно-облікові документи змін у використанні земель після проведення основного кількісного обліку, а також усунення помилок початкових записів. Ведення поточного обліку кількості земель організовують відразу ж після закінчення основного обліку.

Поточний  облік земель ведеться з тією ж точністю, що і основний – 0,1га.

Зміни у використанні земель вносять у  контурну відомість і показують  на земельно-обліковому плані. На плані  закреслюють хрестиками червоною тушшю  старі умовні знаки і межі контурів. При частковій трансформації контуру визначають і ув`язують площі окремих його частин, позначають їх тим же номером  з додаванням індексів “а”, “б”. В контурній відомості закреслюють червоною тушшю всі контури, що змінилися. Номери і площі нових контурів записуються  після результуючого рядка червоною тушшю.

На  основі контурної відомості поточних змін, щорічно, станом на перше січня, складається уточнена контурна відомість  для території сільської ради.

Кількісний  облік земель виконується складання  плану населеного пункту, де вказують номери і площі земель, наданні для особистого господарства, номери і площі земель, які не наданні у власність і користування  тощо. Складається також контурна відомість для населеного пункту.

На  основі контурних відомостей для  кожного населеного пункту складають експлікацію земель за формами власності, власниками землі і землекористувачами та угіддями в межах населених пунктів сільської ради.

Угіддя  в експлікації записують в  тій формі і послідовності, яка  визначена в державній звітності.

Облік якості земель

Облік якості земель ведеться за декількома напрямками.

По - перше  обліку можуть підлягати таксономічні одиниці класифікацій якості земель. Наприклад, визначаються площі земель різних категорій придатності, площі  груп грунтів і земель за придатністю для сільськогосподарського використання тощо.

По - друге, можна  характеризувати за властивостями  – ґрунтовими, геоморфологічними, меліоративними і іншими, при обліку якості земель показують площі, наприклад, слабо , середньо,  сильно заболочених земель, або безпосередньо показники властивостей – запаси гумусу, вміст поживних речовин.

Щодо  можливості сільськогосподарського використання, діюча класифікація передбачає  такі категорії придатності, які  в свою чергу поділяються на класи  земель:

• землі придатні під ріллю (14 класів)
• землі придатні під сіножаті (4 класи)
• землі пасовищні, після покращення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя (7 класів)
• землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій (6 класів)
• землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя (2 класи)
• землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя (2 класи)
• порушені землі (2 класи)

Згідно  нормативних вказівок, облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями  земель і містить:

• класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;
• характеристику земель за товщиною гумусового шару, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, гранулометричним (механічним) складом грунтів, крутизною схилів, еродованістю і інше;
• характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь;
• лісо топологічну характеристику лісових угідь;
• класифікацію земель населених пунктів і їх характеристику за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно - транспортною та природоохоронною інфраструктурою.

Для обстежень використовують раніше складені плани з точною і детальною  геодезичною основою. Особливу цінність для детального обстеження земель мають  матеріали аерофотозйомок. Масштаб  ґрунтових обстежень, як основних для обліку якості земель, встановлюється в залежності від складності ґрунтового покриву, спеціалізації господарств, характеру використання земель.

Ґрунтове  обстеження характеризує стан земель за особливостями ґрунтового покриву. Агрохімічне обстеження дає інформацію про забезпеченість грунтів поживними речовинами з виділенням забруднених радіонуклідами.

Меліоративне  дає інформацію про глибину залягання  ґрунтових вод і їх мінералізацію, виявляє землі, піддаються ерозії.

Геоботанічне обстеження дає характеристику природнім кормовим угіддям за їх культуртехнічним станом, за складом травостою, продуктивністю і динамікою фітоценозів.

Характеристика  угідь ведеться за гранулометричним складом грунтів, ступеням засоленості, солонцюватості, кислотно-основними властивостями, ступенями зволоженості і заболоченості, порушення вітровою і водною ерозією, характером рельєфу.

Рельєф  при обліку якості земель характеризують площами земель з різними схилами  місцевості.

При характеристиці основних агро виробничих груп грунтів показують потужність гумусового шару (Н-Нр) у сантиметрах, щільність ґрунту та інші показники.

Культуртехнічний  стан сінокосів і окремо пасовищ  оцінюється виділенням їх видів –  чистих, корінного покращення, включаючи  культурних.

Характеристика  і облік якості земель проводиться  за зональними типами, категоріями  придатності і класами земель, агро виробничими групами грунтів, гранулометричним складом, фізичними, хімічними і фізико-хімічними  властивостями грунтів, меліоративним  станом земель, геоботанічною характеристикою.

За  даними обстежень земель, на основі картограм агро виробничих груп грунтів, дають характеристику ріллі за агро виробничими групами грунтів  і їх властивостями, проводять облік  якості угідь за гранулометричним складом грунтів та ознаках, що впливають на їх родючість.

Не  враховуються у складі зрошувальних земель ділянки, що поливаються нерегульованими  дощувальними установками без постійних, спеціально обладнаних місць водозабору.

 

 

 

 

СВОЕ

Землі Шевченківської сільської ради складаються з чотирьох агро груп грунтів:

74е   –   чорноземи південні слабо змиті  на лесових породах

71е   –   чорноземи південні на лесових  породах

133е – лучні  та чорноземно-лучні середньо  суглинкові ґрунти

134е – лучні  не солонцюваті та слабо солонцюваті засолені ґрунти.

Всі ґрунти мають  досить високу родючість та значний  вміст гумусу.

У таблиці 3 представлені землі сільської Ради у розрізі  агро виробничих груп грунтів.

Як видно  з таблиці 3, 74е агро група, вона займає 102,40га. Найбільш продуктивні ґрунти 71е агро групи займають 96,80 га, 133е – 89,60 га, 134е – 114,37 га. Що стосується розподілу земель сільської Ради за стрімкістю схилів, то територія представлена рівниною, лише у південно-західній частині схил досягає

 

 

 

Облік земель ведеться за окремими земельними ділянками, власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями. При облікові земель виділяють землі населених пунктів, які є просторовим операційним базисом для житлового, адміністративного, культурно-побутового та виробничого будівництва в містах, селищах міського типу і сільських населених пунктах, та землі поза ними. Це переважно землі сільськогосподарського призначення.

 Кожна земельна  ділянка характеризується відповідною  сукупністю земельних угідь за  категоріями земель, в основі яких лежить її цільове призначення. При цьому слід мати на увазі, що цільове призначення земельної ділянки може уточнюватися або змінюватися обмеженнями прав на неї, внаслідок чого може змінюватися склад земельних угідь.

 

 

Розділ 3. Ведення державної статистичної звітності.

 

Власники  землі та землекористувачі щорічно  не пізніше 15 січня подають виконавчим комітетам сільських, селищних, міських  Рад народних депутатів звіти  за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які  знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

Зміст звітних даних державного земельного кадастру та порядок їх подання визначаються у формах державної звітності (форми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем).

• №6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”;
• №6а-зем “Звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями”;
• №6б-зем “Звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями”;
• №2-зем “Звіт про землі, які перебувають у власності і користуванні”.

Оскільки  в нашій роботі ми заповнювали  форми 6-зем та 2-зем то більш детально саме за ці форми.

Звіт  за формою 6-зем складається за станом на перше січня кожного року і включає два розділи:

1. землі які входять до адміністративно-територіальних одиниць (сільські Ради, райони тощо);
2. землі в межах населених пунктів. Звіти за формами 6а-зем і 6б-зем також складаються за станом на 1 січня і кожний включає два розділи. У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. При веденні обліку зрошуваних і осушених земель зберігається така сама класифікація за основними групами землекористувачів, власників землі та за угіддями, які є при обліку всіх земель за формою 6-зем. За графами облік ведеться за всіма угіддями, які є на зрошуваних та осушених землях. Зі зрошуваних земель відокремлюють зрошувальні землі на осушених площах, тобто такі, на яких побудована спеціальна зрошувальна система, яка забезпечує  регулярне зрошування цих земель, а із осушених відокремлюють площі, осушені закритим дренажем і з двобічним регулюванням водного режиму.

Звіт  за формою 2-зем складається за станом на 1 січня та 1 липня кожного року і включає два розділи – землі , які входять до адміністративно-територіальних одиниць та у тому числі – в межах населених пунктів.

У звіті  вказують площі земель, що перебувають  у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які наданні в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих  юридичних і фізичних осіб.

Звітні  дані державного земельного кадастру подаються:

виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) Рад  народних депутатів — сільським, селищним, міським (міст районного підпорядкування) Радам народних депутатів, відділам земельних ресурсів районних державних адміністрацій;