Обробiток грунту в сiвозмiнi

 

 

 

Дотримання  сівозмін

 

Контроль  за дотриманням сівозмін здійснюють після їх освоєння.  Для цього порівнюють фактичне розміщення культур із запланованим відповідно до ротаційної таблиці для кожної сівозміни. Під час ротації можливі відхилення від встановленого чергування культур Порушення бувають невиправдані і ті, що диктуються практикою, наприклад загибель озимих або багаторічних трав під час зимівлі. Тому після обробітку такі поля засівають іншими культурами з урахуванням того, щоб їх урожай компенсував відповідний збір рослинницької продукції і вони були попередниками для наступних культур у сівозміні.

На  кожну із сівозмін у господарстві оформляють книгу історії полів. У ній у хронологічному порядку  записують відомості про кожне  поле: розміщення культур, систему обробітку  ґрунту та добрив, проведені заходи під час догляду за посівами та захисту від шкідників.

 

 

Ротаційна таблиця

№ поля	Роки ротації
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Чорний пар	Соняшник	Ярий ячмінь	Озиме жито	Кукурудза на силос	Кукурудза на зерно	Озима пшениця
2	Озима пшениця	Чорний пар	Соняшник	Ярий ячмінь	Озиме жито	Кукурудза на силос	Кукурудза на зерно
3	Кукурудза на зерно	Озима пшениця	Чорний пар	Соняшник	Ярий ячмінь	Озиме жито	Кукурудза на силос
4	Кукурудза на силос	Кукурудза на зерно	Озима пшениця	Чорний пар	Соняшник	Ярий ячмінь	Озиме жито
5	Озиме жито	Кукурудза на силос	Кукурудза на зерно	Озима пшениця	Чорний пар	Соняшник	Ярий ячмінь
6	Ярий ячмінь	Озиме жито	Кукурудза на силос	Кукурудза на зерно	Озима пшениця	Чорний пар	Соняшник
7	Соняшник	Ярий ячмінь	Озиме жито	Кукурудза на силос	Кукурудза на зерно	Озима пшениця	Чорний пар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Бур’яни і хімічні засоби боротьби з ними в сівозміні

 

Бур'яни  є конкурентами сільськогосподарських  рослин у використанні факторів життя, тому наявність їх у культурних агрофітоценозах  недопустима. Вони дуже пристосовані до умов середовища, мають високу конкурентоспроможність у посівах. Шкода, яку завдають культурним рослинам бур'яни, дуже велика. За даними Міжнародної організації з продовольства  і сільського господарства, втрати сільськогосподарської продукції  від бур'янів та інших шкідливих  організмів в усьому світі оцінюються в 75 млрд дол. за рік, що становить третю  частину потенційно можливого збору  врожаю.

Від забур'яненості полів світові втрати врожаю тільки зернових культур сягають 167,4 млн т, або 34,8% потенційного врожаю, зокрема втрати зерна пшениці  становлять 34,5 млн т, або 23,9% світового  потенційного врожаю.

У нашій країні зниження валових зборів сільськогосподарських культур  внаслідок забур'яненості становить 25-30%, в окремих випадках перевищує 50%, а на сильнозабур'янених полях  може бути зведений нанівець.

Зниження  врожаю окремих культур може сягати: озимої пшениці й жита - 55- 60%, ярого  ячменю - 40-45%, картоплі - 40-55%, цукрових буряків - 50-80%, кукурудзи - 50-70%, льону - 35-45%. Розрахунки свідчать, що втрати від бур'янів у  землеробстві України на всій площі  ріллі щороку становлять мільйони тонн: зерна - 8-10, цукрових буряків - 15-18, картоплі - 5-6, соняшнику - 0,5-1,0 і значну кількість  іншої продукції галузі землеробства.

Крім  кількісної втрати врожаю, бур'яни спричиняють  зростання витрат на вирощування  культур за рахунок проведення заходів  захисту їх від бур'янів, які становлять близько 30-35% усіх затрат праці в  землеробстві. Все це пояснюється  високими конкурентними властивостями  бур'янів з культурними рослинами  за фактори життя - світло, воду, поживні  речовини. Так, буркун жовтий у 1,5, а  пирій повзучий - у 2 5 разу більше засвоюють  води з ґрунту, ніж озима пшениця, а лобода біла - у 2 рази більше, ніж  ячмінь та кукурудза. Осот рожевий виносить з ґрунту азоту і фосфору в 1,5 разу, а калію - в 4 рази більше, ніж  зернові колосові культури.

 

Гербіциди

 

Гербіциди — хімічні препарати (або їхні композиції), що використовуються для боротьби з небажаною рослинністю. Широке застосування цих речовин у сільському господарстві привело до істотного збільшення врожаїв. Однак в разі невмілого чи надмірного використання призводить до забруднення ґрунту і води, що, у свою чергу, викликає загибель птахів і дрібних тварин, і навіть створює загрозу здоров'ю людини.

За  характером дії на рослини гербіциди  діляться на дві основні групи:

-суцільні, що діють на всі види рослин

-вибіркові (селективні), які придушують лише певні види рослин і відносно безпечні для інших.

Таке  ділення, звичайно, умовне, оскільки одні й ті ж речовини залежно від  концентрації і норми витрати  на одиницю оброблюваної площі можуть проявляти себе і як суцільні, і  як вибіркові препарати.

За  зовнішніми ознаками дії на рослини  і способами застосування всі  гербіциди діляться на три підгрупи:

• гербіциди контактної дії
• гербіциди системної дії
• гербіциди, що діють на кореневу систему рослин або проростаюче насіння.

До  гербіцидів контактної дії відносяться  речовини, які вражають листя і  стебла рослин при безпосередньому  їх контакті з препаратом. При цьому  відбувається порушення нормальних процесів життєдіяльності рослини  і вона гине. Проте при використанні контактних гербіцидів часто спостерігається  подальше відростання нових пагонів.

До  гербіцидів системної дії відносяться  речовини, здатні переміщуватися судинною системою рослин. Такі препарати, потрапивши на листя і коріння рослини, швидко поширюються по всій рослині, призводячи до її загибелі. Використання препаратів системної дії особливе цінне  в боротьбі з бур'янами з потужною кореневою системою і багатолітніми  засміченими рослинами.

     Хімічні засоби боротьби з бур’янами в польовій сівозміні

№ поля	Розміщення культур згідно сівозміни	Бур’яни	Гербіциди	Норма		Фаза розвитку культури
				За препаратом	Діюча речовина
1	Чорний пар	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	Дводольні бур’яни         Однорічні, Злакові бур’яни	Мушкет® 20 WG             АКСІАЛ 045 ЕС к.е	50–60 г/га             1,0л/га	йодосульфурон метил натрію, 50 г/кг, мефенпір-діетил, 150 г/кг (антидот)   45 г/л піноксадену Антидот – клодінтосат – мексіл	Застосування  до кінця кущення  культури.       від початку кущіння культури до фази трубкування включно
3	Кукурудза на зерно	Однорічні та багаторічні бур’яни	Аценіт А 880 к. е. (ацетохлор, 880 г/л + антидот  АД - 67)       Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л)     Базис 75, в. г. (римсульфурон, 50% + тіфенсульфурон-метил, 25%)	2,0-3,5             2,0-4,0         0,02+ 0,2		Після сівби, але до появи сходів                 У фазі 3-5 листків       У фазі 2-5 листків
4	Кукурудза на силос
5	Озиме жито	Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни	Банвел 4S480 SL	0,15-0,8
6	Ярий ячмінь		Банвел 4S 480 SL в. р. к. (Дикамба 480 г/л)   Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л)	0,15-0,3           2,0-3,0		Від до виходу в трубку     В фазу кущіння
7	Соняшник	Знищує однорічні злакові та деякі  дводольні бур'яни.	ДУАЛ ГОЛД 960 ЕС к.е.     РЕГЛОН СУПЕР 150 SL в.р.к.	1,2-1,6         2,0-3,0	960 г/л S-метолахлору       150 г/л диквату	До висіву або до сходів культури     У фазі початку побуріння кошиків

 

      Розробила систему хімічного захисту від бур’янів. Гербіциди взяті з переліку дозволених в Україні на 2010 рік. Система захисту максимально враховує стан забур’яненості полів. І дозволяє майже повністю позбутися сорної рослинності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Розробка систем обробітку  грунту в сівозміні

 

Система основного обробітку грунту.

 

Важливим  елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене  дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток  ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Спостереженнями вчених встановлено  рівні впливу на врожайність вирощуваних  культур агротехнічних заходів  при сумісному їх застосуванні: удобрення  ґрунту — 50, обробіток — 20, сорти  — 10, захист від шкідливих організмів — 20%.

Не  випадково відомий вчений-землероб Стебут І.А. наголошував: "Земля —  то наша Батьківщина. Обробляти землю  — значить служити Батьківщині." Запобігти помилкам в обробітку  ґрунту можна знанням ви5кладених нижче його наукових основ, урахування яких забезпечує виконання поставлених  перед ним завдань.

По-перше, обробітком регулюють фізичний стан ґрунту, оптимальними, нормативними параметрами  якого залежно від гранулометричного  складу є щільність 1,1–1,3 г/см3 для  середніх і 1,3–1,4 г/см3 для легких ґрунтів, вміст не менше 70% агрономічно цінних структурних грудочок (агрегатів) розміром 0,25–10 мм, твердість — не більше 30 кг/см2, повітроємкість — не менше 15% об’єму ґрунту, загальна щілинність — 50–55%, водопроникність — не менше 30 мм/год. Указані параметри забезпечать  найкращий водний, повітряний, тепловий та поживний режими в ґрунті.

 

По-друге, обробіток сприяє створенню відповідного просторового типу агрохімічного середовища в кореневмісному шарі, сприятливого для певних рослин. Для рослин із неглибокою кореневою системою (зернові, колосові, зернобобові, льон) кращим станом цього середовища буде той, при якому  мінеральні добрива вносять у  верхній шар ґрунту на глибину 5–15 см. Так відбувається й у природних  умовах при гетерогенному типі агрохімічного  середовища в ґрунті, коли поживні  речовини і гумус у ґрунті зосереджуються в цьому шарі. Для рослин із глибшою  кореневою системою (цукрові буряки, кукурудза, соняшник, картопля) краще  за умов рівномірного розподілу внесених добрив в обробленому шарі, гомогенного  його типу. Важливо й те, що неглибоке  загортання органічних добрив і рослинних  решток краще сприяє утворенню гумусу, який є результатом біохімічного перетворення органічних речовин аеробними  мікроорганізмами в ґрунті.

По-третє, обробітком ґрунту виконують завдання захисту вирощуваних культурних рослин від шкідливих організмів — бур’янів, шкідників і хвороб, регулюючи умови екологічного середовища. Тривалими дослідженнями встановлена тактика досягнення істотного зниження забур’яненості ріллі заходами обробітку ґрунту.

Оскільки  найбільший внесок у знищення бур’янів механічними заходами належить основному  обробітку ґрунту, важливо знати  механізм зниження забур’яненості полів  при його проведенні. Є таких два  механізми:

· провокація насіння бур’янів до проростання  з наступним знищенням проростків і сходів;

· створення умов для відмирання зачатків бур’янів у ґрунті.

Перший  механізм є підставою для тактики  здійснення систематичного безполицевого  основного обробітку ґрунту, залишаючи  насіння бур’янів у поверхневому шарі, а другий передбачає полицевий  обробіток із загортанням насінних і вегетативних зачатків бур’янів у глибину оброблюваного шару. Звичайно, відмирання схожого насіння  бур’янів має місце і в поверхневому шарі ґрунту в зимовий період під  дією низьких температур на зародок  у стані початку проростання. Провокація проростання насіння  бур’янів у системі безполицевого  обробітку ґрунту — реальна тактика  зниження потенційної забур’яненості полів в умовах достатнього зволоження. При цьому не можна розраховувати  на повне синхронне проростання  насіння бур’янів у зв’язку з  генетичною детермінацією спокою значної  частини його ґрунтових запасів. Тому в літньо-осінній період, коли виконують, звичайно, основний обробіток  ґрунту, проростає менша частина  насіння, а більша припадає на весняний максимум, що створює загрозу підвищення забур’яненості посівів. Отже, в умовах достатнього зволоження безполицеві  заходи обробітку, в цілому знижуючи потенційну забур’яненість ріллі, одночасно  підвищують актуальну забур’яненість посівів через акумуляцію насіння  бур’янів у поверхневому шарі ґрунту. Інша ситуація із забур’яненістю полів  в умовах посушливого клімату. Тут  насіння бур’янів, яке концентрується при безполицевому обробітку  у верхньому шарі ґрунту, й утворені проростки неминуче гинуть у зв’язку  з чергуванням періодичного незначного провокаційного зволоження цього шару і тривалої посухи. Виходячи з цих  положень, застосування безполицевого  обробітку в умовах недостатнього  зволоження супроводжуються зниженням  потенційної й актуальної забур’яненості полів.

Полицевий основний обробіток матиме протибур’янову спрямованість, якщо його виконувати відповідно до механізмів втрати життєздатності насінням бур’янів через його проростання  або відмирання. Насіння в ґрунті проростає по всій глибині обробленого  шару, особливо у перші 10–15 днів після  розпушування. При цьому процес проростання  схожого насіння в зазначених умовах має достатню кількість вологи. Тому оранка сприяє очищенню обробленого  шару від схожого насіння бур’янів. Насіння, яке перебуває в спокої, залишається життєздатним і до весни  втрачає спокій, набуваючи властивості  схожості. Таким чином, проведення щорічної оранки на однакову глибину також  підвищує забур’яненість полів у  зв’язку з щорічною мобілізацією ґрунтових запасів насіння бур’янів до проростання. Запобігти цьому  можна застосуванням різноглибинного  основного обробітку ґрунту під культури сівозміни в часі. Особливо ефективною проти бур’янів виявилася система полицево-безполицевого основного обробітку гурту в сівозміні, за якою оранку проводять один раз на 4–5 років під інтенсивні просапні культури, а під інші культури, а під інші культури — безполицеві заходи обробітку — плоскорізне розпушування, чизелювання, дискування тощо. Підвищена проти бур’янова ефективність цієї системи основного обробітку ґрунту зумовлена одночасною дією двох механізмів очищення оброблюваного шару від життєздатного насіння бур’янів: відмиранням основної кількості його при загортанні в глибину на 4–5 років (природний гербі статний ефект) і провокацією до проростання його у верхньому шарі та у всій товщі розпушеного ґрунту. Кращим знаряддям для оранки у цій системі є ярусний плуг, який дає змогу уникнути перемішування нижнього відносно чистого від насіння бур’янів шару, що піднімається на поверхню, з верхнім забур’яненим після збирання врожаю попередника шаром, який переміщується на глибину вказаного обробітку. Застосування такого обробітку ґрунту в сівозміні супроводжувалося також зменшенням кількості шкідників та хвороб рослин.