Цивільне та сімейне право

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від  суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимога, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Зустрічні вимоги боржника регулюються ст.. 1085 ЦК України. Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимога, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимога факторові.

 

Тема. «Договори банківського вкладу, банківського рахунку»

Визначення договорів, предмет договору, сторони, зміст, форма договору мають бути опрацьовані студентами самостійно. Студентам потрібно уважно ознайомитися із законами України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні*, «Про банки та банківську справу», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», з Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998 р., Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27.12.1999 р., знати перелік документів, які подаються для відкриття банківського рахунка, яким чином здійснюються банківські операції, які права та обов'язки банку. Стаття 1071 ЦК вказує на підстави списання грошових коштів з рахунка. Банк може відмовити клієнтові у виконанні його розпорядження на перерахування з його рахунка грошових коштів:

• якщо на рахунку клієнта відсутні грошові кошти, необхідні для виконання його розпорядження;

якщо клієнт подав  до банку розрахунковий документ, яким ініціюється списання грошових коштів з його рахунка, що підписаний особами, підписи яких не зазначені у картці із зразками підписів осіб, що мають право розпоряджатися рахунком;

• реквізити розрахункового документа заповнені неправильно;
• в інших випадках, встановлених законом або правилами банку.

Необхідно звернути увагу  і на черговість списання грошових коштів з рахунка (ст. 1072 ЦК України).

Договору банківського рахунку може бути розірваний клієнтом у будь-який час. Банк також має право вимагати розірвання договору на підставах, вказаних ст.1075 ЦК України.

Визначення договору банківського вкладу, його форма, сторони, предмет та зміст договору дані у схемах. Студенти повинні звернути увагу на види таких договорів та порядок виплати процентів на банківський вклад. Законом передбачена можливість внесення на рахунок грошових коштів іншою особою, при цьому вважається, що вкладник погодився на одержання коштів від таких осіб.

Укладення договору з  фізичною особою підтверджується ощадною книжкою. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифікату) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та проценти, встановлені сертифікатом.

 

Тема. «Договори комерційної концесії, простого товариства»

Поняття договору, сторони  договору, предмет і форму договору, зміст договору, права та обов'язки сторін, особливі умови договору і  припинення договору студентам слід опрацювати самостійно. При вивченні договору необхідно звернути увагу на договір комерційної субконцесії, порядок його укладення вказаний у ст. 1119 ЦК України. Цей договір має похідній характер від договору комерційної концесії, і його доля залежить від основного договору.

Важливим є питання  відповідальності право володільця за вимогами, що пред'являються до користувача. Він несе субсидіарну відповідальність, якщо до користувача пред'являються вимоги у зв'язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем. Необхідно зазначити, що договір зберігає чинність у разі зміни сторін.

Договори про спільну  діяльність та простого товариства у  схемах відсутні. Спільна діяльність та договір простого товариства регулюються главою 77 ЦК України.

За договором  про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Такі договори можуть бути двосторонніми і багатосторонніми. Такий договір є консенсуальним, взаємним та безоплатним. Учасниками договору можуть бути юридичні і фізичні особи. Кожний учасник зобов'язаний за спільною діяльністю виступати одночасно як боржник і як кредитор. Жодна сторона не має права вимагати виконання, зобов'язання для себе особисто і не повинна виконувати зобов'язання безпосередньо іншої сторони. Форма такого договору письмова.

За договором  простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Характерні риси договору:

• це об'єднання двох або більше осіб;
• юридична особа не створюється;
• учасники для спільної діяльності вносять і об'єднують свої внески;
• об'єднання зв'язане з участю кожної із сторін у їхній спільної діяльності;
• об'єднання створюється для отримання прибутку чи досягнення іншої мети.

Вкладами учасників  можуть бути спільне майно, грошові  кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички, ділова репутація, ділові зв'язки.

Студенти повинні звернути увагу на ведення спільних справ  учасників (ст.1135 ЦК України), відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями, розподіл прибутку та виділ частки учасника на вимогу його кредиторів.

Підстави припинення договору вказані у ст. 1141 ЦК України.

 

Тема. «Зобов'язання з односторонніх дій»

Публічна обіцянка винагороди - це звернена до невизначеного кола осіб обіцянка майнової винагороди за досягнення обумовленого результату тому, хто досягне цього результату. Статті 1144 - 1148 ЦК України регулюють відносини, що виникають з цього зобов'язання. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу має юридичне значення лише за наявності певних ознак.

Підставою виникнення такого зобов'язання слід визначити юридичний  склад з елементами двох однобічних правочинів. Перший - це публічне обіцяння винагороди, другий - досягнення особою певного результату. Вони мають зустрічний характер, але не вважаються договором.

Суб'єкти таких відносин, строк виконання завдання показані у схемах. Незалежно від форми сповіщення про винагороду вона повинна містити такі умови:

1) зміст завдання;

2) строк виконання  завдання;

3) місце його виконання;

4) форма та розмір  винагороди, які заздалегідь визначаються особою, що обіцяє винагороду.

Публічна обіцянка винагороди ніяких прав та обов'язків у тих, до кого вона звернена, не породжує. Відповідні права у них виникають тільки при досягненні вказаного в обіцянці результату. У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду, зобов'язана її виплатити (п.1 ст.1148ЦК), а якщо завдання було виконано кількома особами, то винагорода розподіляється між ними порівну.

Підстави припинення зобов'язання також показані у схемах.

Особа, яка публічно обіцяла  винагороду, має право відмінити дану публічну обіцянку (право відступу). Відміна повинна бути зроблена публічно, у тій же формі, що й була оголошено. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.

Зобов'язання з оголошення конкурсу витікають не по досягненню єдиного чи бажаного результату, а в результаті визначення кращого з представлених на конкурс. Риси конкурсу показані у схемах.

Оголошення конкурсу може бути зроблено у будь-якій формі. Суб'єктами є засновник конкурсу та учасники конкурсу. Ними можуть бути юридичні і фізичні особи.

Умови конкурсу поділяються  на обов'язкові та факультативні. Обов'язкові:

1) про предмет конкурсу (предметом можуть бути результат творчої, інтелектуальної діяльності, виконання робіт, вчинення певної дії тощо);

2) розмір винагороди, яка може визначатися у грошовій сумі і в іншої матеріальної цінності.

Відсутність будь-якої з  вказаних умов позбавляє конкурс  юридичної сили. Факультативними  умовами є умови про строк та інші умови, що може висунути організатор конкурсу. Для конкретного конкурсного правовідношення вони стають обов'язковими.

Законодавець  не вимагає від засновника конкурсу вказати місце представлення  робіт, строк оцінки робіт, однак  неможливо уявити проведення конкурсу без визначення цих умов. Засновник має право змінити умови конкурсу до його початку. Форма оголошення про зміну умов конкурсу така сама, як про оголошення конкурсу. Якщо зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були нею понесені для підготовки до участі в конкурсі.

Засновник конкурсу має право відмовитися від  його проведення, якщо проведення стало неможливим за обставин, які від нього не залежать. 1153 ЦК України не містить обов'язку засновника конкурсу оголосити про відмову від конкурсу у тому самому порядку, у якому було його оголошено, але вбачається, що це необхідно.

Переможцем  конкурсу є особа, яка досягла  найкращого результату. Процедура визначення переможця встановлюється засновником конкурсу. Він може доручити провести оцінку представлених на конкурс результатів спеціально створеній комісії, іншій організації чи провести її самостійно. Засновники не повинні мотивувати прийняте рішення. Про результати конкурсу засновник повинен повідомити у тій формі, в якій його було оголошено. Учасники конкурсу вправі оскаржити у суді прийняте рішення. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу може прийняти рішення про:

1. присудження призових місць та нагород, які були визначені мовами конкурсу;
2. присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород;
3. відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт не відповідає вимогам;

4) присудження заохочувальних  призів або нагород.

Переможець має право вимагати від засновників виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу. Якщо предметом був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник не має права використовувати його без згоди переможця. Засновник має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем договору на використання предмета конкурсу. Переможець має право на одержання премії і на авторську винагороду. Засновник конкурсу повинен повернути учасникам конкурсу роботи. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення речі, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові або куплена ним, він може набути право власності відповідно до ст. 344 ЦК (набувальна давність).

Вчинення дій  в майнових інтересах іншої особи  без її доручення - це вид зобов'язань, який був розроблений ще римськими юристами. Метою цього інституту є надання захисту тій особі, яка здійснює дії в інтересах іншої особи, а саме, особи, в інтересах якої мають здійснюватися відповідні дії, які породжуються несанкціонованим втручанням у чужу сферу. Суб'єктами зобов'язань виступають:

• особа, що здійснює без доручення дії в інтересах іншої особи (гестор);
• особа (домінус), справи якої ведуться гестором.

Дії в інтересах іншої  особи без доручення повинні  бути спрямовані на попередження, усунення або зменшення небезпеки настання невигідних для неї майнових наслідків. Гектор зобов'язаний при першій нагоді повідомити зацікавлену особу про вчинення дій в її інтересах. Якщо домінус не ухвалить дій гестора, то останній зобов'язаний їх припинити. При схваленні дій гестора до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору (поруки, підряду, схову та інші). Якщо гестор розпочав дії, але не має можливості повідомити домінуса, то він зобов'язаний вжити усіх залежних від нього заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для домінуса.

Після закінчення виконання  дій гестор зобов'язаний негайно подати звіт, у якому зазначаються усі дані про здійснення дій та про їх результат. До звіту необхідно додати документи, що підтверджують розмір понесених витрат, на відшкодування яких претендує гестор. Гестор повинен передати майно, що було отримано, документи, що підтверджують факт отримання.

Гестор має право  на відшкодування фактично зроблених  витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Гестор не вправі вимагати відшкодування, якщо він  не повідомив про свої дії домінуса.

Стаття 1161 - ЦК України  передбачає новий вид зобов'язань - які виконають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою в повному обсязі. На виникнення зобов'язання відшкодувати шкоду не впливає наявність вини (за виключенням умислу) потерпілого (рятівника).

Держава відшкодовує  шкоду в повному обсязі тільки при наявності таких умов:

- шкода, завдана рятівникові, полягала в ушкодженні здоров'я або смерті фізичної особи (рятівника) ;

- загроза майну мала реальний характер;

- майно іншої особи  мало істотну цінність.