Договір купивлі – продажу

           Відповідно до договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцю товар, що встановлено предметом договору, у кількості, яка визначена самим покупцем з узгодженням іншої сторони. При виконанні цих умов договору продавцем, покупець стає власником товару, виконавши, у свою чергу, свій обов'язок — сплативши певну суму (ціну) за товар. Але існують випадки, коли продавець не повністю виконує свої обов'язки щодо передачі товару у зазначеній кількості. Так, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати від продавця передати кількості товару, якої не вистачає. Він також має право відмовитися від товарів, які вже були передані (тобто частини товару, що є предметом договору купівлі-продажу) та їх оплати, а у випадку, якщо зазначений у договорі товар вже оплачений, — вимагати сплаченої за нього грошової суми.

              ЦК також передбачає випадки, коли продавець передає покупцеві за договором купівлі-продажу товар у кількості, що більше, ніж зазначена у договорі. Так, у договорі енергозбереження, у якому покупцем енергії є громадянин, кількість енергії не визначається, оскільки особа вправі використовувати енергію для побутового використання у необхідній кількості. Однак кількість енергії встановлюється за даними обліку про її фактичне використання енергії або іншим передбаченим договором способом.

            Якщо відбувалася передача товару більшої, ніж визначено у договорі, кількості, покупець товару зобов'язаний сповістити про це продавця. У даному випадку покупець товару зобов'язаний повідомити про це продавця у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, — у розумний після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товарів. Що стосується використання терміну у «розумний строк», то у цивільному законодавстві точного визначення такого строку не існує. Цей строк визначається у кожному випадку окремо, враховуючи всі умови та обставини, що зазначені у кожному конкретному договорі (місце передачі товару покупцеві, час його передачі, при яких обставинах покупець міг реально повідомлений про передачу товару у більшій кількості, ніж зазначено у договорі купівлі-продажу, тощо) [7.57].

             Покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором, у випадку, якщо після одержання продавцем від покупця повідомлення, яке було передано у розумний строк щодо передачі більшої кількості товару, продавець так і не розпорядиться товаром, який він передав покупцеві відповідно до договору купівлі-продажу.

            Якщо покупець приймає товар, який був переданий покупцем у більшій кількості, ніж зазначеного у договорі, то додатково прийнятий товар оплачується за ціною, що встановлена для товару, який покупець вже отримав від продавця. Сторони договору купівлі-продажу мають право домовитися про інше (наприклад, встановити нижчу або більш високу ціну, ніж яка була раніше), тоді покупець повинен сплатити ту ціну, яка була встановлена відповідно до їх згоди.

             Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

           Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що  відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено  договором;

4) прийняти весь товар.

           У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

             Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

            Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Відповідно до договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Але може статися так, що продавець товару порушить свій обов'язок щодо передачі предмета договору покупцеві (тобто не у тому асортименті, який зазначався у договорі купівлі-продажу). У зв'язку з цим законодавець передбачив у Цивільному кодексі положення, у яких визначаються наслідки порушення умови договору щодо асортименту.

           Так, ЦК передбачає, що у випадку, якщо продавець передає товар в асортименті, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо вони вже оплачені, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Тому у даному випадку продавець товару повинен виконати дії (що є наслідком невиконання продавцем умов договору купівлі-продажу), які визначені самим покупцем — прийняти назад товар, який не відповідає умовам договору (при цьому витрати покладаються на продавця товару) та повернути попередньо сплачені суми за товар, який покупець мав намір придбати, але відмовився від нього у зв'язку з порушенням умови договору щодо асортименту товару.

Порушення продавцем асортименту може полягати в не передачі товарів (продукції) одних, передбачених асортиментом, найменувань, або у передачі зайвої проти передбаченої асортиментом кількості товарів (продукції) інших найменувань, або в одночасній передачі чи не передачі товарів (продукції).

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій розсуд вибирати будь-який з варіантів поведінки, що передбачена цивільним законодавством. Іншими словами, при виявленні невідповідності переданого продавцем товару, покупець має право прийняти ту частину товару, яка відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару. При цьому покупець зобов'язаний оплатити продавцю товар, який він прийняв від нього, і який відповідає умовам договору щодо асортименту товару, а продавець у свою чергу, повинен прийняти плату за прийнятий покупцем товар та прийняти назад товар, від якого відмовився покупець. При цьому у випадку, якщо у договорі передбачено, що товар повинен доставити продавець, на нього покладаються витрати, що пов'язані з доставкою товару продавцеві.

           Покупець товару має право зовсім відмовитися від прийняття товару та вимагати розірвання договору, якщо продавцем порушені умови щодо асортименту товару, що є договором купівлі-продажу, навіть тоді, коли частина продукції (товару), що передається, відповідає умовам договору купівлі-продажу.

         При порушенні продавцем товару умов щодо асортименту товару, покупець має право вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлений договором. При цьому покупець повинен сплатити вартість товару, який відповідає умовам договору купівлі-продажу щодо асортименту товару, а останню суму сплатити після заміни продавцем асортименту відповідно до договору. Але сторони можуть домовитися про інше, наприклад, що розрахунок за товар буде проведений після передачі товару, який підлягає заміні. При виконанні цих вимог покупця, продавець товару має право отримати від покупця вартість товару, який був замінений [2].

         У випадку передачі продавцем частини товару, асортимент якого відповідає умовам договору, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право прийняти весь товар.

ЦК передбачає, що у випадку, якщо у випадку відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару, покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

          ЦК містить положення, відповідно до якого товар, асортимент якого не відповідає умовам договору, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Тобто зазначається, що покупець має право відмовитися від товару, який не відповідає умовам договору щодо асортименту товару. Він повинен це зробити у розумний строк після одержання такого товару. Якщо у певний термін покупець не заявить про невідповідність переданого товару умовам договору купівлі-продажу щодо асортименту товару, то вважається, що покупець згоден прийняти цей товар.

            Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем. Іншими словами, якщо покупець надає згоду (заявляє про це зразу або не повідомляє про свою незгоду у розумний строк) на прийняття такого товару, він повинен сплатити за нього певну суму продавцеві. Вартість товарів, які були предметом договору купівлі-продажу, може бути такою ж самою, а може бути іншою (більш високою чи навпаки). Продавець у даному випадку повинен узгодити з покупцем вартість товарів.

Але у випадку, якщо продавець не вжив необхідних заходів для погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладання договору звичайно застосовувалася щодо аналогічного товару.

   8. Загальна характеристика різновидів договору купівлі-продажу.

        У ЦК немає статті, яка б безпосередньо визначала би форму для усіх різновидів договору купівлі-продажу, тому форма договору купівлі-продажу визначається загальними правилами про форму угод, тобто він може бути укладений у залежності від особливостей того чи іншого його різновиду — в усній чи письмовій (простій чи нотаріально засвідченій формі), а також шляхом конклюдентних дій. Відносно продажу ряду речей закон встановлює особливі правила. Законодавчими актами України встановлений спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна, а також види майна, які не можуть знаходитися у власності громадян.

          Існує кілька різновидів договору купівлі-продажу, кожний з яких має певну специфіку, а саме: договір роздрібної купівлі-продажу; договір купівлі-продажу на аукціонах і біржах; договір купівлі-продажу майна в процесі приватизації; форвардний, ф'ючерсний і опціонний договори купівлі-продажу; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу.

          Форвардний контракт — стандартний документ, що засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у певний час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладання контракту.

          Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у певний час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язання.

            Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання такого опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту [6.c.561].

            Основними нормативними актами, що регулюють роздрібну купівлю, продаж, крім ЦК, є: Закони України «Про захист прав споживачів», Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок заняття торговою діяльністю І правила торговельного обслуговування населення» від 8 лютого 1995 р., Правила продажу продовольчих товарів від 28 грудня 1994 р., Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами від 13 березня 1995 р. і Правила продажу непродовольчих товарів від 27 травня 1996 р.

            Купівлю-продаж на біржах та аукціонах регулюють Закони України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р., «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р.; державного майна в процесі приватизації — Закони України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 р., «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 р.

            Визначення понять форвардного, ф'ючерсного контрактів надано у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р.

           Вимоги до форми та змісту зовнішньоекономічного договору визначаються в Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність», Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р.

            Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладанні договорів, в тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), повинні забезпечувати дотримання Міжнародні правила інтерпретації комерційних строків, які підготовлені Міжнародною торговою палатою (правила «Інкотермс»).