Права громадян мешканців гуртожитків

Для сприяння таким  громадянам у розв'язанні їх житлової проблеми вони беруться відповідними місцевими радами в установленому порядку на квартирний облік для надання їм (їх сім'ям) соціального житла на загальних підставах.

Розділом IV Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» гарантується заборона виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків.

Так, відповідно до ст. 19 даного Закону забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Виселення, переселення  чи відселення громадян з гуртожитків  допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в  аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі прийнятого рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей виконавчим органом відповідної місцевої ради (на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради). Таким мешканцям гуртожитку терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток [7].

Права мешканців  гуртожитків забезпечується гарантією  правом на вирішення спорів щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків у судовому та досудовому порядку.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши питання прав мешканців гуртожитків та їх забезпечення можна зробити наступні висновки.

Право на користування гуртожитками мають:

- робітники, службовці, аспіранти, докторанти, слухачі, студенти, учні, а також інші категорій громадян на період виконання роботи або навчання;

- особи, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості;

- особи, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

- люди похилого віку та інваліди, діти та інші соціальні групи;

- військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до Конституції України громадяни мають право на житло.

Житловим кодексом УРСР від 30.06.1983 року визначені житлові  права громадян:

1. мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів;
2. мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до п. 16 Примірного положення про гуртожитки громадяни, які проживають у гуртожитку, мають право:

• користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами;
• вселяти в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей;
• вселяти інших членів сім'ї (крім неповнолітніх дітей) з дозволу адміністрації підприємства, відповідного профспілкового комітету та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним;
• обирати раду гуртожитку і бути обраними до її складу, брати участь у культурно-масовій та фізкультурно-оздоровчій роботі, в обговоренні питань організації побуту в гуртожитку і вносити свої пропозиції щодо поліпшення цієї роботи;
• вимагати своєчасної заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншого інвентаря, що стали непридатними, а також усунення недоліків у культурно-побутовому обслуговуванні;
• право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, Української РСР та чинним законодавством України, зокрема Житловим кодекс УРСР, Цивільним кодексом України Примірним положенням про гуртожитки, Законами України «Про житловий фонд соціального призначення», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та рядом підзаконних актів.

Забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків регулюється Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Громадяни, на яких поширюється дія даного Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку, або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»), або шляхом самостійного (на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім'ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України).

Список використаних джерел

1. Ващенко Ю.В. Коментар до Житлового кодексу УРСР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uadocs.exdat.com/docs/index-282515.html?page=21
2. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000: Наказ Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. N 507
3. Житловий кодекс УРСР: прийнятий Верховною Радою УРСР від 30.06.1983 / Відомості Верховної Ради УРСР від 12.07.1983
4. Права та обов’язки мешканців та адміністрації гуртожитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/view/3100/13/
5. Примірне положення про гуртожитки: Постанова Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208
6. Про житловий фонд соціального призначення: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 12.01.2006 р. / Офіційний вісник України від 15.02.2006 р. - № 5. - стор. 28
7. Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 04.09.2008 р. / Урядовий кур'єр від 01.10.2008 р. № 182
8. Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій: Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76 / Офіційний вісник України від 16.09.2005 р. - № 35. – стор. 285.
9. Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529
10. Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. N 783 / Урядовий кур'єр від 13.06.2007 № 103
11. Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. N 878 / Офіційний вісник України від 30.09.2005 р. - № 37. - стор. 25
12. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 20.12.1991 р. / Відомості Верховної Ради України від 14.04.1992 р. - № 15. - стаття 190
13. Цивільний кодекс України: прийнятий Верховною Радою України від 16.01.2003 р. / Офіційний вісник України від 28.03.2003 р. - № 11. – стор. 7