Застосування правових норм за аналогією

Аналогія закону і аналогія права - це єдиний правовий інститут аналогії. Він входить в правову систему суспільства. Цей інститут визначає порядок діяльності судових і інших державних органів при усуненні прогалин в праві (законодавстві) в процесі його застосування. Використання інституту аналогії визначається досить точними, науково розробленими основами і умовами правозастосувальної діяльності в рамках законності. Серед них виділяють:

1) відносини, які не врегульовані  законодавством, повинні знаходитись  в сфері правового регулювання. Це надзвичайно складне завдання, яке вимагає високої кваліфікації, правової культури, знання діючого законодавства, правозастосовчої практики і серйозної теоретичної підготовки;

2) використання інституту аналогії  можливе лише при реальних  прогалинах в законодавстві;

3) застосування аналогії неможливе  в тих галузях і інститутах  права, де вона прямо чи опесередковано  заборонена законом чи нормативним  актом. Вона прямо заборонена  Кримінальним кодексом України, Кодексом про адміністративні  правопорушення;

4) суб"єктами застосування інституту аналогії являються тільки судові органи;

5) рішення при аналогії повинно  бути основано на точному дотриманні  вимог матеріальних і процесуальних  норм права, без спрощення. Рішення  повинні відповідати букві і  духу законодавства;

6) не допускається застосування по аналогії норм, які встановлюють виключення із загального порядку правового регулювання певних суспільних відносин або коли встановлюється особливий режим їх реалізації. Наприклад, виключена аналогія при виселенні громадян в адміністративному порядку;

7) застосування інституту аналогії  і прийняття рішення не повинні  порушувати права і законні  інтереси держави, організацій і  громадян;

8)приймаючи рішення по аналогії, потрібно враховувати інші близькі  по змісту норми, загальні положення, принципи відповідного інституту і галузі права;

9) рішення по аналогії повинні  враховувати минулу практику, якщо  вже застосовувалась аналогія. Разом  зтим, це не судовий прецендент, оскільки він офіційно не визнаний;

10) рішення повинно бути обгрунтовано з фактичної і юридичної сторони, достатньо мотивовано. Воно має одноразову юридичну силу.

Казуальне усунення прогалин в законодавстві необхідно розглядати як частину загального вчення про застосування діючого законодавства. Це більш складний і творчий процес застосування права. Його потрібно віднести до індивідуального піднормативного регулювання суспільних відносин. З прийняттям відповідних нормативно-правових актів усуваються прогалини в праві і відпадає необхідність застосування аналогії права і закону.

 

Висновки

В даній курсовій роботі, тема якої "Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги)", ми розглянули слідуючі питання:

-поняття та основні риси застосування  юридичних норм;

-підстави застосування правових  норм;

-акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види;

-загальні вимоги правильного  застосування правових норм;

-механізм і стадії застосування  правових норм;

-застосування правових норм  за аналогією:

а) прогалини в праві і шляхи їх усуненняю;

б) аналогія закону;

в) аналогія права;

г) загальні правила при застосуванніаналогії закону і аналогії права,

в яких ми дали визначення і охарактеризували основні поняття, що стосуються норм права.

Застосування норм права - особлива форма реалізації права. Її особливість полягає в тому, що вона суттєво відрізняється від інших форм реалізації права - виконання, дотримання і використання. Ця форма реалізації права має свої ознаки, які відрізняють її від інших форм реалізації, а також від інших правових явищ.

 

Список використаних першоджерел.

1. Андрусяк Т. Теорія держави  і права. Львів: Фонд "Право для  України", 1997.

2. Котюк В.О. Теорія права. Курс  лекцій. Навчальний посібник для  юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996.

3. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів спец. "Правознавство".-Бородянка, 1993.

4. Сурилов А.В. Теория государства  и права. Учебное пособие. - К. Одесса: В. шк., 1989.

5. Теория права и государства. Учебник для вузов. Под ред. Г.Н. Маслова, М.: БЕК, 1996.

6. Право: Учебник для вузов. Н.А.Теплова, В.М.Малинкович и др. ; Под ред. Н.А.Тепловой, В.М.Малинковича. М.: Закон  и право, ЮНИТИ, 1997.

7. Алексеев С.С. Теория права. - 2-е  изд., перераб. и доб. - М.: БЕК, 1995.

8. Общая теория права: Учеб. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во МГТУ, 1995.

Недбайло П.Е. Приминение советских правовьіхнорм. М., 1960.