Оцінка та аналіз основних тенденцій розвитку країни (підставляємо ту країну, яку визначив викладач) в міжнародному інтеграційному простор

Як і з дефіцитом  бюджету, в Ірландії ситуація з державним  боргом протягом 2003-2009 pp. була кращою, порівняно з Люксембургом.

У 2005-2007 pp. частка державного боргу в Ірландії у ВВП навіть знижувалася та взагалі не перевищувала 30 %. Незважаючи на її зростання у 2008 p., майже на 20 %, вона не перевищила 60 % порогового значення. Натомість у Люксембург вже з 2005 р. стала зароджуватися боргова криза, яка досягла свого максимуму в 2009 р.

Боргова ситуація, як в Ірландії, так і в Люксембург загострилася у 2008-2009 pp. У 2009 р. найбільший дефіцит бюджету відносно ВВП спостерігався в Ірландії - 14,3 % проти 7,3 % у 2008 p., тобто за рік він збільшився майже у два рази, а частка державного боргу зросла з 43,9 % до 64 %, приріст становив 46 %. У Люксембург хоча частка дефіциту бюджету у 2009 р. була меншою, ніж у Ірландії-9,4 %, ситуація щодо державного боргу є більш складною, його частка відносно ВВП сягнула у 2009 р. майже 77 % (табл. 2). Водночас у Люксембург спостерігаються найвищий темп збільшення частки дефіциту бюджету, 236 %, порівняно з усіма країнами PIIGS, але ситуація у Єврозоні загалом ще більш критична, частка дефіциту бюджету у ВВП збільшилася майже у три рази [18].

Хоча відсоткові показники  частки державного боргу у ВВП у Єврозоні загалом вищі, ніж у Люксембург та Ірландії, темп збільшення частки державного боргу у ВВП у цих країнах перевищує середній темп по Єврозоні.

У сучасних умовах особливу увагу привернуто до економіки Ірландії. Макроекономічні індикатори свідчать про загострення ситуації. За перші  два квартали 2010 р. ВВП знизився на 4,1 %. Основною причиною цього стало падіння ринку нерухомості, оскільки останнім часом саме будівництво забезпечувало 12 % ВВП. Із загостренням іпотечної ситуація саме ця галузь й постраждала. До того ж криза у будівничій сфері зумовила різке зростання безробіття. Загальний державний борг на сьогодні становить 130 млрд євро, що становить 230 % ВВП [16]. Ситуація ускладнюється й тим, що у 2011 р. Країні потрібно погасити невелику частину зобов'язань - 4,4 млрд євро. Фахівці заспокоюють і вважають, що Ірландії, швидше за все, вдасться уникнути дефолту завдяки переважанню національних інвесторів у капіталі банків і пенсійних фондів, заспокоює інвесторів. Проблема суверенного боргу Ірландії посилюється глибокою банківською кризою. За підсумками II кварталу співвідношення кредитів до депозитів зросло від 145 до 160 %. За даними ЦБ Ірландії, кредити ЄЦБ ірландським банкам зросли в жовтні на 7,3 % порівняно з вереснем, становивши 130 млрд євро (відповідає 80 % ВВП країни). На допомогу банківській системі Ірландії може знадобитися 80 млрд євро, але обсяг ліквідних резервів Центробанку країни становить близько 20 млрд євро [20].

Зростання фінансової та боргової кризи загрожує й Люксембург. Її загальний державний борг вищий, ніж у Ірландії - 106 млрд євро, причому 9,6 млрд євро повинні бути виплачені в 2011 р. [20]. Ситуація у банківській сфері країни загострилася внаслідок того, що протягом першої половини 2010 р. Пересічні португальці не змогли вчасно повернути банківські кредити на суму в 4,1 млрд євро. Ще 5,5 млрд євро (4,7 % усіх кредитів) не повернули корпоративні позичальники. До того ж Люксембург має найгірший стан поточного платіжного балансу серед країн Єврозони: він перевищує позначку у 12 %, тоді як середній показник для цієї групи країн становить всього 1 %. [26].

Несприятлива боргова  ситуація негативно відобразилася  на макроекономічній ситуації цих країн, банківській сфері й стала  загрозою для економіки Євросоюзу  загалом. Люксембург та Ірландія взагалі  належать до другої групи країн за розміром та часткою ВВП у ВВП Євросоюзу, протягом 20032009 pp. вона змінюється на рівні 1,3-1,5 %. До початку фінансово-економічної кризи економіка Ірландії, порівняно з Люксембургом, розвивалася більш високими темпами у 2002-2006 pp., середньорічний темп приросту ВВП становив 8 % (табл. 3) проти 4,5 %. Крім того, більш високим у Ірландії був темп росту промислового виробництва, який протягом 2002-2006 pp. становив 5-6 % щорічно. У Люксембург за цей період лише у 2002 р. приріст промислового виробництва сягнув максимуму - 1,5 %. Але кризові явища в економіці Ірландії розпочалися на рік раніше, оскільки у 2007 р. ВВП знизився на 1,4 %, тоді як у Люксембург він становив 2,2 %.

Під час кризи спад економіки  Ірландії був більш істотним, ВВП зменшився на 6,7 %, тоді як у Люксембург його спад становив менше ніж 2 %. Вихід з кризи більше вдався у Люксембург, оскільки у 2009 р. вдалося не тільки зупинити падіння ВВП, а й досягти його зростання на 2,1 %, щ у грошовому вираз майже відповідає до кризовому показнику 2007 р. В Ірландії ж вдалося лише призупинити подальший спад ВВП, щоб вийти на докризовий рівень ВВП у Ірландії необхідно підвищити більш як на 10 %. Як в Ірландії, так і в Люксембург промислове виробництво внаслідок фінансово-економічної кризи знижувалося майже на 8 %. Отже, фінансово-економічна криза більш проникла в економіку Ірландії, вона й складніше відновлюється. Більш негативний стан та динаміку економіки Ірландії, порівняно з Люксембургом у 2007-2009 pp., можна пояснити не стільки державним боргом, скільки значним розміром дефіциту бюджету і його високою часткою у ВВП.

Незважаючи на це, кращим рівень економічного розвитку залишається  в Ірландії, оскільки рівень ВВП на душу населення більш як у півтори рази перевищує цей показник у Люксембург. Але криза відобразилася на рейтингу Ірландії за цим показником у світі, якщо до кризи вона посідала 11 місце (серед європейських країн вищий рейтинг був лише у Ліхтенштейн, Люксембурзі, Норвегії), то після кризи опустилася на 29 місце. Люксембург ж втратила чотири позиції, з 52 місця опустилася на 56.

У передкризові роки інфляція в Ірландії була більш істотною порівняно  з Люксембургом. До початку та під  час піку фінансово-економічної  кризи в Ірландії спостерігався  сплеск інфляції, її рівень у 2007 р. наблизився до 5 %.

За цим показником країна у 2007 р. посіла 122 місце у світовому  рейтингу.

Більш високим рівень інфляції в Ірландії був й під час  фінансово-економічної кризи, індекс цін становив у 2008 р. 104,1 %, у Люксембург, починаючи з 2004 p., він не перевищив 2,6 %. Цікавим фактом є те, що у 2009 р. в обох досліджуваних країнах було стримано інфляційні процеси. У 2009 р. в Ірландії, як і в Люксембург, мала місце дефляція, індекс цін становив 95,5 % (це був один з найкращих показників у світі) та 99,2 %, відповідно.

Безперечним є той факт, що боргова криза, яка охопила  Люксембург та Ірландію, мала істотний негативний вплив на інвестиційну діяльність. Внаслідок погіршення інвестиційного клімату, підвищення інвестиційного ризику в цих країнах знизився обсяг  інвестицій. У 2004-2006 pp. до початку кризи потік інвестицій в економіку Люксембург перевищував 50 млрд дол., обсяг інвестицій у 2005-2007pp. становив 20-21 % від ВВП. У 2009 р. обсяг інвестицій зменшився більш як а 4млрд дол. до рівня 2002-2003 pp., або майже на 10 % порівняно з 2008 p., аїх частка у ВВП становила менш 20 % -найнижчий показник за увесь досліджуваний період. Люксембург за рівнем інвестицій відносно ВВП у 2004 р. посідала 54 місце, з кожним роком ранг знижувався, у 2006 р. він опустився до 65 місця, у 2007-2008 р. місце знаходилося у 8 десятку, у 2009 р. опустився на 100 місце.

Погіршення інвестиційної  діяльності Ірландії було більш істотним. Найкращим інвестиційним роком  для неї був 2006 p.: обсяг інвестицій перевищив 52,5 млрд дол., аїх рівень становив 28 %. Вже у 2007 р. їх обсяг скоротився на 7,5 %, хоча частка залишалася досить високою - понад 26 %. У 2008 р. негативна тенденція посилилася, обсяг інвестицій скоротився більш як на 12 млрд дол., що становило 25 %. Наступного року ситуація ще погіршилася, спад інвестицій на 26,5 % до 27 млрд дол. був найбільш істотним навіть за часів фінансово-економічної кризи. Загалом обсяг інвестицій в економіку Ірландії у 2009 р. у 2 рази менший порівняно з докризовим періодом.

Якщо у 2006-2007 pp. за рівнем інвестиційної діяльності Ірландія знаходилася у першій двадцятці, то криза сприяла її спаду спочатку на 94 місце у 2008 p., а потім на 128 - у 2009 р.

Відобразилася фінансово-економічна криза й на соціальній сфері Португалії та Ірландії. За даними статистичного  управління Ірландії, валові доходи домогосподарств  знизилися у 2009 р. на 6,7 %, дохід на одного члена родини - на 4,3 %. Досягнутий у 2008 р. рівень бідності у 4,4 % підвищився у 2009 р. - до 5,5 %. Обсяг роздрібного  продажу у 2008 р. знизився на 7,4 %, у 2009 р. - ще на 6,6 % [4]. Заробітна платня від 8,65 євро за годину впала до 6,65 євро за годину. Якщо дивитися на фінансову  допомогу безробітним, то якщо особа, працюючи, отримувала понад 300 євро щотижня, допомога надається 196 євро на тиждень. Якщо у  нього на утриманні жінка, тоді ще 130 євро плюс допомога на дітей, безкоштовна  медицина та допомога на оренду житла. Для зменшення бюджетних витрат в Ірландії передбачається скорочення рівня мінімальної заробітної плати, скорочення допомоги на дітей [23].

Першими ознаками погіршення соціально-економічної ситуації у  Португалії внаслідок фінансово-економічної  кризи є зниження споживчих витрат у 2009 р. на 8,2 % та у 2010 р. ще на 1 %, зокрема  на 12, 3 та 1,2 % у 2009-2010 pp., відповідно, скоротилися витрати на продукти харчування [15].

До того ж за вісім місяців 2010 р. в країні збанкрутіли 3530 компаній, що на 51 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кожного дня у середньому 310 осіб втрачали роботу, а рівень безробіття в серпні 2010 р. сягнув 10,8 % [26]. Це підтверджує той факт, що фінансово-економічна криза зумовлює зростання безробіття, про що також свідчить динаміка рівня зайнятості та безробіття.

За даними Євростату, у досліджуваних країнах рівень зайнятості у 2000-2009 pp. був вищим, ніж у середньому по Єврозоні, причому у Португалії він був вищим, 72-73 %, ніж у Ірландії, в середньому 70-72 %, за винятком 2006-2007pp., коли рівень зайнятості перевищив 73 %. Але такого рівня під час фінансово-економічної кризи та у першій післякризовій фазі дотримати не вдалося.

Люксембург рівень зайнятості знизився до 71 %, в Ірландії ще більше - до 67,7 %, що відповідає рівню 1993-1999 pp.

Варто також зазначити, що як в Люксембург, так й в Ірландії на початку XXI ст. рівень безробіття становив лише 3,3 та 3,6 %, відповідно, що майже  у два рази було менше, ніж у  середньому в Єврозоні. Але, починаючи  з 2002 p., рівень безробіття у Люксембург почав швидко зростати і вже у 2003-2004 pp. він перевищив 5 %, у 2005-2007 pp. сягнув майже 7 %, у 2007-2003 pp. Навіть перевищив середній показник. Унаслідок фінансово-економічної кризи ситуація ще більше погіршилася, рівень безробіття у Люксембург сягнув майже 9 %, і перевищив середній по Єврозоні на 2 %. До початку фінансово-економічної кризи ситуація на ринку праці в Ірландії була більш стабільною, ніж у Люксембург та Єврозоні, рівень безробіття у 2000-2007 pp. утримувався на рівні 3,5-3,8 %, але у 2008 р. він одразу зріс до 5 %, а у 2009 р. ще у два рази і становив вже 10,1 %, що на 1,6 % більш, ніж у Люксембург та на 3,1 % більш, ніж у Єврозоні у середньому. За попередніми статистичними даними рівень безробіття в Ірландії у вересні 2010 р. сягнув вже 14 % від економічно активного населення [28], тобто ситуацію не вдається ще стабілізувати та зупинити подальше її напруження. Таким чином, бюджетна криза в Ірландії спричинила більші негаразди на ринку праці, ніж боргова у Люксембург.

В Ірландії негативні економічні очікування змусили уряд підвищити  ставки податку на прибуток, який протягом тривалих років був на рівні 12,5 %; а також акцизів на тютюнові вироби та дизельне паливо, незважаючи на загальну тенденцію зменшення податкового  навантаження в країнах G-20 [22]. Але головного в Ірландії поки ще не досягнуто -не врятовано національну банківську систему. Прогнозується, що бюджетна криза в Ірландії ще поглиблюватиметься й стане найбільшою у Європі. Фахівці вважають, що для підтримки банківської системи знадобиться 50 млрд євро, що призведе до збільшення дефіциту бюджету на 32 % відносно ВВП. За останніми оцінками у 2010 р. державний борг Ірландії вже сягнув 30 % від ВВП. Але влада рішення щодо прийняття допомоги зі стабілізаційного фонду Єврозони та МВФ поки не ухвалила, керівники країни вважають що мінімум як півроку така допомога не знадобиться й країні вистачить фінансових ресурсі для погашення боргів. Вважається, що за умов відсутності гнучкої національної валюти Ірландії, відновити її конкурентоспроможність можливо лише за умов скорочення витрат із заробітної плати, незважаючи на загрозу зниження рівня життя; подальшого скорочення державних витрат й збільшення податкового тягаря (зокрема зростання ПДВ і пенсійних відрахувань) [16].

Необхідно зауважити те, що фінансово-економічна криза у Люксембург та Ірландії досягла найістотніших  масштабів у Європі й призвела не тільки до макроекономічної дестабілізації, а й спричинила у країнах політичну  кризу, для виходу з якої знадобляться роки.

Таким чином, системний ефект  наслідків боргової та бюджетної  кризи в Ірландії та Люксембург спричинив  низку ризиків, що зумовили погіршення макроекономічної ситуації, яка характеризується спадом ВВП, темпів промислового виробництва, зростанням безробіття, а також соціальної та політичної напруженості. Наслідки фінансово-економічної кризи більш  глибокі в Ірландії й зумовлені  переважно незадовільною бюджетною  політикою, високим рівнем дефіциту бюджету. Фінансова криза в Ірландії не така масштабна, що безумовно вплине на інші країни, що й без того перебувають  у вкрай тяжкому становищі, Грецію, Іспанію, зокрема й Люксембург. Не залишиться вона непомітною для Єврозони та Євросоюзу загалом. Ситуація у  Люксембург хоча не така напружена, але  є усі підстави говорити про поширення  фінансової кризи. Зумовлено це так  дефіцитом бюджету, як величезним державним  боргом. Парламенти обох країн намагаються  знайти дієві інструменти виходу з кризи, але наразі результати не втішні.

Зусилля всього світу зараз  спрямовані на пошук більш ефективних шляхів економічного відновлення. Країни-світові  лідери суспільними зусиллями намагаються  розробляти та пропонувати найбільш ефективні інструменти. Так, Спільною декларацією саміту провідних країн  світу G-20 затверджено п'ять напрямів здійснення антикризових заходів:

відновлення довіри, економічного зростання та зайнятості;

посилення контролю та регулювання  фінансової системи;

підвищення капіталізації' та реформування міжнародних фінансових інститутів;

сприяння розвитку світової торгівлі та міжнародних інвестицій, уникнення протекціонізму;

забезпечення всебічного, сталого відновлення та формування 'зеленої економіки'.

Саме цими антикризовими  методами доцільно скористатися Ірландії та Люксембург для виходу з кризи, а також розробити власну програму економічного відродження.

Стійкий розвиток - це всесвітня  концепція суспільного розвитку, яка включає в себе три основні  компоненти: економічний, соціально-інституціональний (соціальний) та екологічний.

Дана концепція була сформована та узагальнена всесвітніми самітами ООН, за участі понад 180 країн світу, багатьох міжнародних організацій  та провідних учених, у 1992 році в  Ріо де Жанейро та у 2002 році в Йоханесбургу [4].

З метою оцінки стійкого розвитку країн світу, зокрема країн Європейського  союзу необхідно розглянуто методику розрахунку стійкого розвитку. Дана методика розроблена системою Світових центрів  даних Міжнародної ради з науки  (ICSU) [10] і широко використовується як вітчизняними, так і закордонними організаціями та установами.