Оцінка та аналіз основних тенденцій розвитку країни (підставляємо ту країну, яку визначив викладач) в міжнародному інтеграційному простор

Світовий центр даних  Міжнародної ради з науки (International Council for Science) - це глобальна система даних, яку було створено рішенням 29-ої Генеральної Асамблеї Міжнародної ради з науки у 1957 році. Основна мета світового центру даних полягає у накопиченні, обробці, збереженні та передачі даних різним науковим дисциплінам з використанням новітніх технологій, а також задоволення потреб користувачів необхідною інформацією. На сьогодні дана система налічує 54 Світових центрів даних у 15 країнах світу [10].

Як вже зазначалося  стійкий розвиток, розглядається  з трьох позицій - економічної, екологічної  та соціальної, кожна з яких складається  із набору індексів, категорій політики та індикаторів.

Розглянемо детально кожен  вимір стійкий розвитку та його розрахунок.

 

 

 

 

 

 

 

3. Оцінка основних макроекономічних  показників країни та основні  тенденції розвитку країни в  міжнародному економічному інтеграційному  просторі

 

 

Економічна складова включає  два глобальні індекси - індекс конкурентоспроможного  розвитку та індекс економічної свободи.

Індекс конкурентоспроможного  розвитку (ІС) був розроблений на замовлення Світового економічного форуму професором Колумбійського університету Ксавє Сала-і-Мартіном [8].

Індекс конкурентоспроможного  розвитку увібрав у себе основні  новітні економічні ідеї щодо конкурентоспроможності й, зважаючи на складність процесу економічного зростання, враховує зважене середнє  значення великої кількості різних індикаторів, кожен з яких відображає один з аспектів конкурентоспроможності [32, с. 14].

Характеристика індексу  конкурентоспроможного розвитку

Індекс складається із трьох категорій політики та 12 індикаторів. Вимір проводиться в балах (в  діапазоні від 1 до 7). Для підрахунку економічного виміру, показник агрегують в коефіцієнт, наближений до 1, в залежності від рівня індексу конкурентоспроможного розвитку.

Щорічно рейтинг країн  за конкурентоспроможності публікується у Глобальному звіті про конкурентоспроможність або ж на сайті Світового економічного форуму.

Індекс економічної свободи, розроблений інтелектуальним центром  фундаціі The Heritage Foundation, відображає право кожної людини або суб'єкта господарювання управляти власною працею та майном. В економічно розвинутих суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким

забажають [5].

Індекс економічної свободи складається з 10 індикаторів.

Індекс економічної свободи  щорічно визначається The Heritage Foundation спільно з The Wall Street Journal. Він вимірюється по шкалі від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі [35]. Для розрахунку економічного виміру індекс перетворюють в коефіцієнт, наближений до 1 в залежності від його рівня.

Екологічний вимір даного показника кількісно визначає здатність  тієї чи іншої країни захищати своє навколишнє середовище як у поточному  періоді, так і в довготерміновій  перспективі, виходячи з таких п'яти  критеріїв: наявність національної екологічної системи, можливість протидії екологічним впливам, зниження залежності людей від екологічних впливів; соціальні та інституціональні можливості країни відповідати на екологічні виклики, можливість глобального контролю екологічного стану країни. Окрім того, цей  індекс може використовуватися як потужний інструмент для прийняття рішень на аналітичній основі з урахуванням  соціального та економічного вимірів  стійкого розвитку країни [35].

Екологічна складова включає  такий індекс, як Environmental Sustainability Index (ESI - Індекс екологічної стійкості), що був розроблений представниками Центра з екологічного законодавства та політики Єльського університету (Сполучені Штати Америки) [35].

Даний індекс включає в  себе 6 категорій політики та 25 індикаторів. Індекс ESI визначається як середня зважена кожного з шести складових політики даного виміру.

Складові екологічного виміру стійкого розвитку

Індекс екологічного виміру включає всі необхідні параметри, які об'єктивно розкривають екологічний  стан навколишнього середовища, а  саме, його санітарне становище, рівень забруднення повітряного та водного  середовища, показує біорізноманіття природи, ступінь та швидкість відновлення екосистеми, розкриває основні чинники зміни клімату у певному регіоні та світі вцілому.

Цифровий вимір індексу  наближається до 1 в залежності від  ступеня екологічного стану природного середовища.

Остання складова стійкого розвитку є соціальна або соціально-інституціональна складова, оскільки соціальний вимір  неможливий без рівня розвитку інститутів державної влади, які безпосередньо  беруть участь у забезпеченні та гарантуванні безпеки людського розвитку та якості життя своїх жителів.

Соціально-інституціональний  вимір складається із двох показників (індексів):

індекс якості життя IQ,

індекс людського розвитку IHD.

Розглянемо, кожен з наведених  індексів.

Всесвітня організація охорони  здоров'я визначає якість життя як сприйняття людьми свого положення  в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей  та в зв'язку з їхніми цілями, очікуваннями, стандартами і турботами [3]. Індекс якості життя (IQ), розроблений Міжнародною організацією International Living [7], який складається із дев'яти індикаторів (табл. 3.4).

 

Характеристика індикаторів  індексу якості життя

 

Індекс якості життя показує, наскільки населення задоволене своїм життям в тій чи іншій  державі. Індекс якості життя вимірюється  за шкалою від 0 до 1 в залежності від  рівня якості життя в країні. Індекс людського розвитку (IHD), методику розрахунку якого було створено 00Н (United Nations Development Program) [39].

Індекс людського розвитку відображає максимально можливий ступінь  розвитку особистостей. Даний показник включає 3 категорії політики та 4 індикатори (табл. 3.5).

 

Характеристика категорій  політики індексу людського розвитку

 

Індекс стійкого розвитку визначається по шкалі від 0 до 1, в  залежно від найвищих результатів  індекс прямує до 1.

Окрім визначення стійкого розвитку та його вимірів, здійснюється розрахунок ступеню гармонізації стійкого розвитку, який відображає баланс між економічним, екологічним та соціально-інституціональним  складовими стійкого розвитку.

 

Нами було розглянуто методику виміру індексу стійкого розвитку, його компонентів та ступеня гармонізації. Дана методика є міжнародною і  використовується світовими організаціями  для визначення зв'язків між складовими стійкого розвитку та безпосереднього  самого індексу стійкого розвитку.

На основі даної методики проведемо аналіз стійкого розвитку країн Європейського Союзу, що дає  можливість встановити особливості  економічної, соціальної та екологічної  безпеки.

Європейський Союз (ЄС) - союз держав-членів Європейських Спільнот, створений згідно з Договором  про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р. Нині налічує 27 учасників. Мета створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного  і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства. До основних цілей Європейського союзу відносять: створення міцного союзу народів  Європи, сприяння збалансованому та тривалому  економічному прогресу завдяки ліквідації внутрішніх кордонів, посиленню економічної  і соціальної взаємодії, утвердження  власної ідентичності в міжнародній  сфері шляхом проведення спільної зовнішньої політики і політики в галузі безпеки, а в перспективі - і спільної оборонної  політики, розвиток співробітництва  в юридичній сфері, спільна митна  політика, ведення спільної уніфікованої документації щодо вантажних перевезень, руху окремих осіб, послуг і капіталу, здійснення спільної соціально-економічної  політики; забезпечення добросовісної  конкуренції, уніфікація правового  простору, спільна валютно-фінансова  політика, збереження та примноження  добробуту населення країн-учасниць.

Основні показники, які характеризують стійкий розвиток економічних відносин країн Європейського союзу наведено в табл. 3.6, до яких відносяться коефіцієнти  економічного, соціального та екологічного вимірів, а також коефіцієнт стійкого розвитку та ступінь гармонізації. Разом з тим в таблиці 3.6 наведено показники кількості населення, ВВП, та площу країни, що мають вагоме значення в розрахунку показників стійкого розвитку.

 

Загальна характеристика економічного розвитку країн членів ЄС

 

Виходячи з даних таблиці, можна спостерігати особливості  стійкого розвитку країн Європейського  Союзу, та побудувати модель стійкого розвитку.

Трійку першості займають Швеція, Фінляндія, Данія.

Так, економічний рівень Швеції становить - 0,628, даний показник пов'язаний з високим рівнем ВВП на душу населення (37 333,66S). Основну частку національного доходу (понад 50 %) займає машинобудування, паперовоцелюлозна та деревообробні галузі, основна частка ринку - це приватний сектор. Недоліком економіки є низький обсяг виробництва с-г. продукції (2 % ВВП). Екологічний вимір склав - 0,931, що свідчить про високу екологічну безпеку, вкладення інвестицій в промисловість, задля створення екологічно безпечних потужностей для навколишнього середовища та населення. Соціальна складова - 0,832, свідчить про високий людський потенціал Швеції - щорічно країна витрачає на освіту близько 9 % ВВП.

Друге місце зайняла Фінляндія, індекс стійкого розвитку якої становить 0,794. Економічний вимір склав -0,644.

Фінляндія за 2009 рік мав  ВВП на душу населення 36 320,39S (основними галузями є металургійна, машинобудівна, целюлозно-паперова та деревообробна). Економіка Фінляндії базується на приватному підприємництві, але уряд країни контролює ряд галузей економіки і навіть монопольно володіє деякими з них (металургійну та целюлозно-паперову).

Недоліком є низький випуск с-г. продукції. Екологічний вимір  становить 0,914, що свідчить про низьке екологічне екологічне навантаження на екосистему, а також високе екологічне управління негативних явищ в природі. Соціальна складова становить - 0,825, що характеризується низьким рівнем інституціонального розвитку (незадоволення владою), хоча і країна має високий людський потенціал та вище середнього рівня показник К-суспільства (заснованого на знаннях).

Данія, яка зайняла 3 місце  в рейтингу індексів стійкого розвитку (0,781), має економічний вимір - 0,671, що характеризується ВВП на душу населення 37 303,97S, наявністю таких природних ресурсів, як нафта та газ, 2/3 земельних ресурсів використовується в сільському господарстві, основна спеціалізація якого тваринництво -90%. Екологічний вимір склав -0,840, що свідчить про високий рівень екологічного управління природним середовище. Країна здійснює мінімальне навантаження на екосистему. Основний недолік екологічного виміру - це низький рівень стану екосистеми (якість води, забрудненість повітря). Соціальний вимір склав 0,833, що говорить про високий показник К-суспільства (держава фінансує всі освітні заклади незалежно від форм власності і підпорядкування), хоча у даному вимірі країна має негативне значення інституціонального розвитку, який проявляється у низькому рівні політичної свідомості населення та оцінку роботи органів державної влади.

Крім того в десятку  рейтингу віднесено Великобританію (0,779), Австрія (0,778), Франція (0,777), Німеччина (0,774), Люксембург (0,773), Ірландія (0,768), Нідерланди (0,757).

Виходячи з представлених  моделей стійкий розвиток країн  Європеського союзу має наступні характеристики:

Великобританія. Економічна складова склала - 0,655, що свідчить про  високий рівень ВВП на душу населення (36 357,78), структура ВВП - сфера послуг (76,2 %), промисловість (22,8 %), сільське господарство (0,9 %). Екологічний вимір країни становить 0,863, що характеризується високим рівнем екологічного управління, проте, країна все-таки відчуває незначне техногенне навантаження на екосистему. Соціальний вимір (0,819, свідчить про високий рівень людського потенціалу, К-суспільства (99 % рівень освіченості), в інституціональному розвитку населення має стабільність влади, проте рівень безробіття (близько 6 %) призводить до проблем в соціальній сфері країни.

Австрія. Економічний вимір  склав 0,613, що свідчить про високий  рівень ВВП на душу населення (39 887,28S), структура ВВП має наступний вигляд: сфера послуг -68,1 %, промисловість - 30,3 % та сільське господарство - 1,6 %. Екологічний вимір склав 0,894, що характеризується високим рівнем екологічного управління, захистом навколишнього середовища, хоча в деяких промислових районах країни спостерігається викиди небезпечних речовин в атмосферу. Соціальна складова становить 0,828, що свідчить про високий рівень К-суспільства (рівень освіченості 93 %), індекс якості життя склав 1,627, що свідчить про задоволення населення життєвими потребами населення.

Франція. Економічний вимір  склав - 0,573, що свідчить про високий  рівень ВВП на душу населення (34 205,45S), значну частинну ВВП формує сфера послуг (70,6 %), решта - промисловість (26,3 %) та сільське господарство (3,3 %). Екологічний вимір склав 0,878, що характеризується низьким рівнем екологічного навантаження на екосистему, внаслідок розвитку сфер послуг. Досить високі показники країна має у категорії "екологічні системи" та "екологічне управління". Соціальна складова склала 0,881, що характеризується високим людським потенціалом, інституціональним розвитком. Країна щороку інвестує в освіту.

Німеччина. Економічний вимір  склав 0,621, що свідчить про високий  рівень ВВП на душу населення (35 539,13S), структура ВВП має наступний вигляд: сфера послуг (69 %), промисловість (33,4) та сільське господарство (2,8 %), нерівномірність структури господарства вплинуло на кінцевий результат виміру. Екологічна складова склала 0,863, що характеризується високим рівнем екологічного управління та зменшення екологічного навантаження на природу, проте, країна відчуває екологічні проблеми, пов'язані з викидами парникових газів та забрудненням водного середовища.